Постанова
Іменем України
26 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 607/20776/14
провадження № 61-9259 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Захід" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2021 року у складі судді Сташків Н. М.
та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2021 року
у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Міщія О. Я., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства
з обмеженою "Будова-Захід" (далі - ТОВ "Будова-Захід", товариство)
про розірвання договору та стягнення коштів.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 09 червня 2009 року він уклав договір з приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" (далі - ПП "ТФ "Будівельник"), за умовами якого останнє прийняло його
до участі у пайовому будівництві трикімнатної квартири
АДРЕСА_1 .
У подальшому, 18 лютого 2012 року, між ним і ТОВ "Будова-Захід" було укладено договір № 280/02/12 Ті, відповідно до якого товариство зобов`язалося завершити будівництво вищевказаної квартири у ІІ кварталі 2012 року зі здачею в експлуатацію у ІІ кварталі 2014 року.
Оскільки на момент укладення договору викуплена вартість 49,51 кв. м квартири становила 220 323,00 грн, він зобов`язався доплатити товариству решту за 40,17 кв. м площі - 186 700,00 грн частинами.
Позивач також указував, що вони дійшли згоди про те, що вартість права вимоги до ПП "ТФ "Будівельник", що передається ним за даним договором ТОВ "Будова-Захід", становить 274 852,94 грн. Він сплатив на користь товариства 189 475,20 грн за 40,17 кв. м площі квартири. Однак, товариство умов договору не виконувало, будівельні роботи так і не було розпочато.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд розірвати укладений між ним і ТОВ "Будова-Захід" договір від 18 лютого 2012 року № 280/02/12 Ті, стягнути із товариства 407 023,00 грн сплачених за договором авансових платежів та 1 990 342,47 грн пені за невиконання договірних зобов`язань
за період із 01 липня 2014 року по 10 грудня 2014 року.
Короткий зміст судових рішень
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 15 травня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір від 18 лютого 2012 року № 280/02/12 Ті, укладений між ТОВ "Будова-Захід" та ОСОБА_1 . Стягнуто із ТОВ "Будова-Захід" на користь ОСОБА_1 300 000,00 грн пені. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 17 серпня 2015 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 15 травня 2015 року змінено у частині розміру пені - зменшено
її із 300 000,00 грн до 100 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 17 серпня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня
2018 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2015 року змінено у частині розміру пені, а саме: зменшено її із 300 000,00 грн до 100 000,00 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2015 року
та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 12 квітня
2018 року у частині вирішення вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Будова-Захід"
про стягнення пені скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції (провадження № 61-25322св18).
В іншій частині судові рішення в касаційному порядку не оскаржувалися.
Останнім рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Будова-Захід" на користь ОСОБА_1
200 000,00 грн пені, нарахованої у звʼязку із невиконанням умов договору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, суд першої інстанції, розглядаючи справу у частині вирішення вимог ОСОБА_1 про стягнення пені з товариства, виходив із того, що між сторонами 18 лютого 2012 року фактично укладено договір про послугу з будівництва житла, умови якого було виконано позивачем, однак допущено істотне порушення умов договору відповідачем, оскільки на час розгляду справи готовність незавершеного будівництва становила 3 % при тому, що планове завершення будівництва встановлено ІІ квартал 2014 року. Вказане свідчить про наявність підстав для стягнення з товариства на користь позивача пені у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 10
Закону України "Про захист прав споживачів", у межах річного строку позовної давності (частина друга статті 258 ЦК України).
Під час нового розгляду справи судом першої інстанції встановлено,
що відповідачем виконано будівельні роботи з будівництва багатоквартирного будинку в обсязі 3 %, що становить 1 671 821,52 грн. Міськрайонний суд вказав, що відсоток виконання будівельних робіт
з будівництва будинку можливо застосувати і щодо окремо взятої квартири у вказаному будинку. При цьому, оскільки пеня нараховується на невчасно виконану роботу, тому із ціни договору слід виключити понесені відповідачем кошти при оплаті вартості послуг із виготовлення проєктно-кошторисної документації та 3 % від ціни договору. Таким чином, позивач має право на пеню, виходячи із вартості невиконаного зобов`язання,
у розмірі 388 956,21 грн.
Кількість прострочених днів за договором про надання послуг становить 163 дні, а тому розмір пені за період із 01 липня 2014 року по 10 грудня
2014 року складає 1 901 995,87 грн (388 956, 21 грн х 0,03 х 163).
Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що вартість будівництва складається не лише з вартості будівельних і проєктних робіт, але й з інших показників, оскільки належних та допустимих доказів
на обґрунтування розміру таких робіт товариством не надано, як і власного розрахунку вартості невиконаної роботи.
Крім того, позивачем не пропущено річний строк звернення до суду
із позовом про стягнення пені, так як пеня нарахована за період
із 01 липня 2014 року по 10 грудня 2014 року, а з позовом позивач звернувся 15 грудня 2014 року, тобто в межах річного строку позовної давності.
Разом із цим, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
Оскільки розмір нарахованої позивачем пені значно перевищує розмір завданих йому збитків, з урахуванням розміру фактично сплаченої позивачем на користь товариства суми (189 475,20 грн), фінансового стану відповідача, знецінення національної валюти, суд першої інстанції зменшив розмір нарахованої позивачем пені до 200 000,00 грн.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Будова-Захід" залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 січня 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, а висновки суду підтверджуються матеріалами справи
й ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції під час нового розгляду справи правильно встановив вартість невиконаної роботи, виходячи з якої вірно обчислив розмір пені. Зроблені судом розрахунки є обґрунтованими. Доказів на підтвердження іншої вартості будівельних робіт відповідач
не надав.
При цьому, встановивши, що розмір нарахованої позивачем пені значно перевищує розмір завданих йому збитків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зменшення нарахованої позивачем пені
у відповідності до положень частини третьої статті 551 ЦК України.
Суд апеляційної інстанцій відхилив доводи апеляційної скарги про те,
що стягнення пені у спорі суперечить положенням Закону України
"Про захист прав споживачів".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ТОВ "Будова-Захід", посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає те, що суди застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389
ЦПК України), а також належним чином не дослідили зібрані у справі докази та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Позивач судові рішення не оскаржив.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу
№ 607/20776/14-ц із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. У задоволенні клопотання ТОВ "Будова-Захід" про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ "Будова-Захід" мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права при вирішенні питання про стягнення пені з товариства на користь позивача, зокрема, частину п`яту статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів". При цьому не застосовано до спірних правовідносин інші норми (пункт 22 статті 1, частину першу статті 10, частину третю статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", статтю 547, частину третю статті 549, частину другу статті 551, частину першу статті 614, частину першу статті 617 ЦК України).
Вважає, що положення Закону України "Про захист прав споживачів"
не поширюються на спірні правовідносини, оскільки договір, укладений між сторонами, спрямований на інвестування коштів, а не задоволення особистих потреб споживача.
Зазначає, що суд першої інстанції самостійно здійснив розрахунок пені, використовуючи неправильні вихідні дані для розрахунку. Товариство кожного місяця несе витрати, пов`язані із будівництвом спірного об`єкту нерухомості, а тому вартість будівництва складається із багатьох показників. При цьому положеннями укладеного між сторонами договору не передбачено право ОСОБА_1 на стягнення пені. Вважає несправедливим розмір обчисленої пені, який суперечить положенням пункту 5
частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Крім того, посилається на неналежне виконання позивачем умов договору, укладеного між сторонами у лютому 2012 року, а також на те, що ОСОБА_1 має право самостійно звернутися до ПП "ТФ Будівельник" з вимогою про повернення коштів у розмірі 220 323,00 грн.
Також посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду: від 03 травня 2018 року у справі № 686/6910/16, від 25 липня
2019 року у справі № 686/19326/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі 212/2534/16-ц.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ "Будова-Захід" задоволенню не підлягає.