ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/7880/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючого, Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 (колегія суддів у складі: Дідиченко М.А., Калатай Н.Ф., Пономаренка Є.Ю.)
у справі за позовом Житомирської єпархії Української Православної Церкви (далі - Житомирська єпархія)
до Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Житомирська ОДА)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Релігійної громади Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області (далі - Релігійна громада)
про скасування розпорядження.
ВСТУП
1. Житомирська єпархія звернулася до господарського суду з позовом до Житомирської ОДА про визнання протиправним та скасування розпорядження Житомирської ОДА про реєстрацію статуту релігійної організації у новій редакції.
2. Суд першої інстанції відмовив Житомирській єпархії у прийнятті позовної заяви у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а із заявленими вимогами позивачу належить звернутися до суду цивільної юрисдикції.
3. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку та направив справу до господарського суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою.
4. Релігійна громада звернулася з касаційною скаргою на рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду.
5. У цій справі перед Верховним Судом постало питання, суд якої юрисдикції (господарської чи цивільної) має розглядати спір про скасування державної реєстрації статуту релігійної організації.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позовних вимог
6. Житомирська єпархія звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Житомирської ОДА про визнання протиправним та скасування розпорядження Житомирської ОДА від 03.10.2019 №346 "Про реєстрацію Статуту релігійної організації у новій редакції: "Релігійна громада Покрова Пресвятої Богородиці Житомирсько-Овруцької єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) село Калинівка Житомирського району Житомирської області".
7. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства України, яке регулює підстави і порядок внесення змін до статуту релігійної організації (затвердження його у новій редакції); зокрема, позивач вважає, що загальні збори членів релігійної громади, на яких було прийнято рішення про перехід під канонічне підпорядкування Православної Церкви України та зміну назви парафії, були проведені без участі членів загальних зборів Релігійної громади (парафіяльних зборів), а рішення загальних зборів Релігійної громади про затвердження нової редакції статуту підписане неуповноваженими особами.
8. Позивач посилається також на те, що оскаржуване рішення відповідача безпідставно здійснило зміну підлеглості релігійної громади іншому релігійному центру, чим порушило права цієї релігійної громади (і безпосередньо права Житомирської єпархії як релігійного об`єднання, до складу якого входить Релігійна громада) на свободу віросповідання.
9. Крім того, оскаржуване розпорядження стало підставою для внесення змін до установчих документів Релігійної громади Української Православної Церкви і призвело до зміни їх керівників.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
10. Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.06.2020 у справі №910/7880/20 відмовив Житомирській єпархії у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
11. Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч.21 ст.14 та ч.2 ст.15 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації" такі спори мають розглядати суди цивільної юрисдикції. Послався на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №910/8132/19 та від 18.12.2019 у справі №916/2086/19.
12. Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.09.2020 апеляційну скаргу Житомирської єпархії задовольнив, скасував ухвалу суду першої інстанції та направив справу до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження.
13. Суд апеляційної інстанції, з урахуванням п.15 ч.1 ст. 20 ГПК, ст.ст.2, 3, 52 Господарського кодексу України, дійшов таких висновків:
- релігійні та інші організації, діяльність яких спрямована на виконання їх статутних завдань та цілей, зокрема, здійснюють некомерційну господарську діяльність;
- з огляду на приватноправовий характер правовідносин у цій справі та суб`єктний склад сторін (спір між юридичними особами), місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про необхідність розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства;
- суд першої інстанції помилково врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постановах від 20.11.2019 у справі №910/8132/19; від 18.12.2019 у справі №916/2086/19, оскільки суб`єктний склад сторін та предмет спору у вказаних справах не є подібними до таких у даній справі;
- натомість при визначенні юрисдикційності цього спору підлягають застосуванню правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №806/3462/14, від 08.11.2019 у справі №807/2297/15, від 27.05.2020 у справі №910/13499/19.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
14. 11.12.2020 Релігійна громада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 у справі №910/7880/20, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у цій справі - залишити в силі.
Доводи скаржника за касаційною скаргою
15. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що:
- релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури; релігійні громади є місцевими релігійними організаціями віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб (ч.1 ст.7, ч.1 ст.8 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації");
- спори, які віднесені до юрисдикції господарського суду, зазначені в ст. 20 ГПК, проте затвердження статуту релігійної громади обласною державною адміністрацією жодним чином не пов`язано зі здійсненням господарської діяльності, в тому числі і некомерційної, і така категорія справ не передбачена в ст.20 ГПК;
- у всіх випадках, які стосуються юрисдикції справ щодо релігійних організацій, профільний Закон "Про свободу совісті та релігійні організації" передбачає розгляд таких справ у порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК);
- спір на підставі п.15 ч.1 ст.20 ГПК може бути віднесений до юрисдикції господарських судів, якщо він виник між суб`єктами господарювання; Житомирська ОДА є місцевим органом виконавчої влади, який входить до системи органів виконавчої влади та здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, і не є суб`єктом господарювання;
- з огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції припустився порушення норм, передбачених ч.1 ст.2 та ст.20 ГПК;
- що стосується суб`єктного складу спірних правовідносин у цій справі, то чинний ГПК не встановлює такого критерію як "спір між юридичними особами" для віднесення такого спору до юрисдикції господарських судів; учасниками ж спірних правовідносин у даній справі є також і фізичні особи, воля яких у вигляді рішення про зміну підлеглості релігійної громади стала фактичною підставою для реєстрації статуту у новій редакції;
- разом з тим, суб`єктний склад спірних правовідносин, відповідно і до ЦПК, і до ГПК не має вирішального значення для віднесення того чи іншого спору до відповідної юрисдикції, головною є суть спірних правовідносин.
16. В частині врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права зазначає таке:
- спір у справі №910/8132/19 стосувався саме реєстрації розпорядженням ОДА нової редакції статуту релігійної організації, а не відмови в проведені реєстрації статуту або внесення відповідних змін до нього. І саме за наслідком аналізу положень ч.21 ст.14 та ч.2 ст.15 Закону "Про свободу совісті та релігійні організації", Велика Палата Верховного Суду у цій справі дійшла висновку, що розгляд спору щодо реєстрації статуту релігійної організації має здійснюватися за правилами ЦПК; предмет спору та суб`єктний склад саме спірних правовідносин як у справі № 910/7880/20, так і, наприклад, у справі №910/8132/19 є тотожними, однак відмінним у справах №910/7880/20 та №910/8132/19 є склад учасників судової справи, що не тотожно складу суб`єктів правовідносин;
- у постановах Верховного Суду від 03.10.2020 у справі №819/3142/15 та від 22.10.2020 у справі №140/2810/19 викладено позицію, що спір між юридичними особами щодо реєстрації розпорядженням ОДА нової редакції статуту релігійної організації підлягає розгляду за правилами ЦПК;
- постанови від 19.12.2018 у справі № 806/3462/14, від 08.11.2019 у справі №807/2297/15, на які послався суд апеляційної інстанції, були ухвалені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанов від 20.11.2019 у справі №910/8132/19 та від 18.12.2019 у справі № 916/2086/19;
- постанови Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №807/2297/15, від 19.12.2018 у справі №806/3462/14, від 27.05.2020 у справі №910/13499/19 під час розгляду справи №910/7880/20 не підлягають врахуванню.