ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/2750/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В.Г. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Пульс Сервіс" за вх. № 5144/2021
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021
у складі колегії суддів: Стойки О.В. (головуюча), Попкова Д.О., Барбашової С.В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Пульс Сервіс"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області
про стягнення 2 956 644,24 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд вирішив залишити без задоволення касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Пульс Сервіс" за вх. № 5144/2021, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 922/2750/20 - без змін. При цьому
ВСТАНОВИВ:
Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.
1. 11.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Пульс Сервіс" (далі - ТОВ "Агро Пульс Сервіс", позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорстрой монтаж Київ" (покупцем) було укладено договори поставки № 1102/1 та 1102/2.
2. Відповідно до пункту 1.1. зазначених договорів продавець зобов`язується передати на умовах даного договору у власність покупця товар, ціна, кількість, якого вказана у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його повну вартість на умовах, передбачених даним договором, що відповідають чинному законодавству України.
3. Згідно з пунктом 4.2. договорів покупець здійснює 100 % передоплату за товар.
4. Пунктом 15.4. договорів передбачено, що у випадку зупинення реєстрації контролюючим органом податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що виписуються продавцем на покупця при виникненні податкового зобов`язання, їх блокування, відмови у реєстрації, тощо, у зв`язку із внесенням продавця до переліку ризикових платників податків, покупець має право відмовитися від виконання зобов`язань та розірвати цей договір в односторонньому порядку, про що він повинен письмово повідомити продавця в триденний строк з моменту, як йому стало відомо про викладені в даному пункті обставини.
5. Згідно зі специфікацією від 11.02.2019 № 1 до договору поставки від 11.02.2019 № 1102/1 та специфікацією від 11.02.2019 № 1 до договору поставки № 1102/2 предметом вказаних договорів є опори посилені та оцинковані і стрічка дорожня.
6. Після укладення цих договорів ТОВ "Агро Пульс Сервіс" було включено до переліку ризикових платників податків згідно пункту 1.6. Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: наявна в органах ДФС податкова інформація, що свідчить про наявність здійснення ризикових операцій платником.
7. ТОВ "Агро Пульс Сервіс" було включено до зазначеного переліку на підставі рішення від 19.02.2019 № 42 комісії Головного управління ДФС у Харківській області (його правонаступником є Головне управління ДПС у Харківській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Подання заяви до суду.
8. З огляду на викладені вище обставини ТОВ "Агро Пульс Сервіс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Головного управління ДПС у Харківській області (відповідач-1) та Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області (відповідач-2), в якій просило суд стягнути з Державного бюджету України 2 956 644,24 грн матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди.
9. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що його було незаконно включено до переліку ризикових платників податку на підставі рішення від 19.02.2019 № 42 комісії Головного управління ДФС у Харківській області (його правонаступником є Головне управління ДПС у Харківській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, внаслідок чого його контрагент - ТОВ "Дорстрой монтаж Київ" - розірвав Договори поставки від 11.02.2019 № 1102/1 та № 1102/2 в односторонньому порядку з 25.02.2019 на підставі п. 15.4. Договорів.
10. Позивач вважав, що внаслідок розірвання договорів він зазнав збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки за звичайних обставин (відсутність неправомірного включення позивача до переліку ризикових платників податків контролюючим органом), ТОВ "Дорстрой монтаж Київ" мало б обов`язок по здійсненню передплати на користь позивача за зазначеними Договорами поставки на загальну суму 6 922 188,30 грн. З урахуванням того, що товар, який є предметом укладених між позивачем та ТОВ "Дорстрой монтаж Київ" договорів, було придбано позивачем у ТОВ "Промімпекс" за 3 965 544,06 грн, що підтверджується видатковими накладними, розмір упущеної вигоди становить різницю між сумою придбання товару та погодженою сторонами сумою його реалізації та складає 2 956 644, 24 грн.
11. Позивач наполягав на безпідставності включення його до відповідного списку відповідачем-1, оскільки таке рішення було прийнято останнім без реального вчинення законної процедури встановлення такої інформації, що підтверджується матеріалами досудового розслідування у справі № 12019220490001800. Позивач зазначав, що довідка встановленого зразка про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою оперативними підрозділами до управління аудиту не надана, що встановлено в ході проведення внутрішньої тематичної перевірки. Разом з тим до рішення від 19.02.2019 № 42 у вигляді витягу з протоколу було долучено доповідну записку від 15.02.2019, згідно якої запропоновано внести до переліку ризикових платників податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Промімпекс", тобто відмінного від позивача суб`єкта господарювання.
Розгляд справи судами.
12. 19.01.2021 рішенням Господарського суду Харківської області позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача матеріальні збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 2 956 644,24 грн та 44 349,66 грн судового збору.
13. Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням та доведенням належними доказами факту протиправної поведінки контролюючого органу, збитків, їх розміру, а також існуванням необхідного причинного зв`язку між протиправними діями ГУ ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області) та матеріальними збитками у вигляді упущеної вигоди позивача, оскільки за звичайних обставин його контрагенти виконали б договірні зобов`язання належним чином, у зв`язку з чим в порядку статті 1173 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню саме контролюючим органом.
14. 21.04.2021 постановою Східного апеляційного господарського суду скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2021. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агро Пульс Сервіс" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, та Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про стягнення 2 956 644, 24 грн відмовлено.
15. Суд апеляційної інстанції вказав, що безпосередньо рішення комісії відповідача-1 по віднесенню позивача до переліку ризикових платників податків без прийняття рішення про відмову або зупинення у реєстрації податкових накладних не порушує права та інтереси останнього, що зумовлює відмову у задоволення позову.
16. Із цього приводу судом апеляційної інстанції взято до уваги висновки, що викладені в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 10.07.2020 у справі № 520/5168/19, від 17.07.2020 у справі № 280/1098/19, що встановлюють статус віднесення особи до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, за змістом яких дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.
17. Крім того, встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 520/4682/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, у задоволенні вимоги про визнання неправомірним цього рішення та його скасування було відмовлено за мотивами наявності у контролюючого органу правових підстав щодо віднесення позивача до списку ризикових та законність прийняття рішення у формі протоколу комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ "Агро Пульс Сервіс" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
18. 19.05.2021 ТОВ "Агро Пульс Сервіс" подало через Східний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2020, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.01.2021 у справі № 922/2750/20 залишити в силі.
19. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 922/2750/20, ТОВ "Агро Пульс Сервіс" зазначає, що суд апеляційної інстанції, ухваливши оскаржувану постанову від 21.04.2021, не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 30.05.2019 у справі № 904/4544/18, від 24.06.2019 у справі № 910/5554/18, від 26.09.2019 у справі № 925/823/18, що є підставою для касаційного оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
20. Також скаржник зазначає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування приписів статей 22, 1173 ЦК України у ситуаціях, коли збитки були завдані господарюючому суб`єкту внаслідок самого факту включення контролюючим органом цього суб`єкта до переліку ризикових платників податків, що є підставою для касаційного оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.
21. До Верховного Суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Агро Пульс Сервіс", в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги та залишити без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 у цій справі.
В. Надходження до суду касаційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи.
22. 19.08.2021 до суду касаційної інстанції надійшло клопотання від ТОВ "Агро Пульс Сервіс" про відкладення розгляду справи, яке не розглядалося колегією суддів з огляду на те, що Судом воно було отримане після закінчення судового засідання.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.
А. Щодо суті касаційної скарги.
23. Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без змін з таких підстав.
24. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
25. Відтак, посилання скаржника на неналежне встановлення судом обставин справи та надану їм оцінку не розглядаються колегією суддів, так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
26. В оскарженій постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що безпосередньо рішення комісії відповідача-1 по віднесенню позивача до переліку ризикових платників податків без прийняття рішення про відмову або зупинення у реєстрації податкових накладних не порушує права та інтереси останнього, що зумовлює відмову у задоволення позову.
27. Судова колегія погоджується з цим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
28. Як зазначено вище, позивач у позові просив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь 2 956 644,24 грн матеріальних збитків у вигляді упущеної вигоди, яка становить різницю між сумою придбання товару та погодженою сторонами сумою його реалізації за договорами поставки № 1102/1 та 1102/2. Підставою для стягнення шкоди позивачем визначено положення статті 1173 ЦК України та зазначено, що його (позивача) протиправно включено до переліку ризикових платників податку на підставі рішення від 19.02.2019 № 42 комісії Головного управління ДФС у Харківській області (його правонаступником є Головне управління ДПС у Харківській області), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, внаслідок чого його контрагент - ТОВ "Дорстрой монтаж Київ" - розірвав Договори поставки від 11.02.2019 № 1102/1 та № 1102/2 в односторонньому порядку на підставі п. 15.4. Договорів.
29. Із цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що стаття 1173 ЦК України є спеціальною для врегулювання шкоди, тобто у ній передбачені особливості відшкодування шкоди, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, особливим є суб`єктний склад завдавачів шкоди - ними є органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування. Також особливістю регулювання правовідносин за статтею 1173 ЦК України є завдання шкоди саме незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю.
30. При цьому на відміну від загальної норми - статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 ЦК України допускають можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.
31. Відтак, для відшкодування шкоди за правилами статей 1173, 1174 ЦК України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо особа, яка заподіяла шкоду, не була уповноважена на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1173 ЦК України завдана шкода відшкодовується в повному обсязі;
в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки особи, яка заподіяла шкоду.
32. Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
33. При цьому причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача, і є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки тієї особи, яка заподіяла шкоду.
34. За таких обставин саме на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, зокрема, наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, і для настання цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння матеріальної шкоди позивачеві необхідно довести наявність усієї сукупності вищезазначених ознак складу цивільного правопорушення, які необхідні для відшкодування шкоди в порядку статті 1173 ЦК України, тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.
35. Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
36. Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду від 23.12.2019 у справі № 914/1221/17.
37. Судом апеляційної інстанції у цій справі встановлено, що правомірність відповідного рішення відповідача-1 вже була предметом дослідження в суді адміністративної юрисдикції за ініціативою позивача та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі № 520/4682/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, у задоволенні вимоги про визнання неправомірним цього рішення та його скасування було відмовлено за мотивами наявності у контролюючого органу правових підстав щодо віднесення позивача до списку ризикових та встановлено законність прийняття рішення у формі протоколу комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ "Агро Пульс Сервіс" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
38. Суд в межах адміністративної справи дійшов висновку, що якщо у контролюючого органу виникають сумніви щодо ризиковості платника податків, він має право внести зазначене підприємство до списку ризикових, шляхом складення протоколу, а підприємство, у свою чергу, в подальшому, вправі надати документи для спростування висновків ДФС у разі прийняття рішення, яке безпосередньо буде нести у собі негативні наслідки для цього підприємства.
39. Таким чином, оскільки позивачем не було доведено незаконність дій відповідача-1, то суд апеляційної інстанції вірно прийняв рішення про відмову у задоволенні позову.
40. Обґрунтованим є і висновок суду апеляційної інстанції, що безпосередньо рішення комісії відповідача-1 по віднесенню позивача до переліку ризикових платників податків без прийняття рішення про відмову або зупинення у реєстрації податкових накладних не порушує права та інтереси останнього, оскільки віднесення особи до платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, за змістом яких дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, так як розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків (аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суд від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 року у справі №240/3665/19, від 10.07.2020 року у справі №520/5168/19, від 17.07.2020 року у справі №280/1098/19).
41. Крім того, колегія суддів зауважує, що в силу статті 42 ГК України підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання самостійно на власний ризик і майнові втрати від такої діяльності, обумовлені договірними зобов`язаннями сторін, не можуть покладатися на державу за самим лише фактом їх понесення в будь-якому разі (аналогічний висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 920/715/17).
42. Скаржник у касаційній скарзі посилався на неврахування у цій справі судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 30.05.2019 у справі № 904/4544/18, від 24.06.2019 у справі № 910/5554/18, від 26.09.2019 у справі № 925/823/18 щодо доведення складу цивільного правопорушення у подібних правовідносинах.
43. Із приводу подібності правовідносин судова колегія звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
44. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
45. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/17, пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
46. Слід зауважити, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
47. Відтак, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 902/320/17, від 30.05.2019 у справі № 904/4544/18, від 24.06.2019 у справі № 910/5554/18, від 26.09.2019 у справі № 925/823/18, оскільки підстави позовів у даній справі та у вказаних справах, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, а також їх правове регулювання, є різними, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах. Зокрема, у жодній з перелічених скаржником справ заподіяння шкоди не було завдано органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим чи органом місцевого самоврядування та відповідно правовідносини не регулювалися положеннями статті 1173 ЦК України, як у справі, що переглядається.