ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 906/1399/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі)
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 (судді: Гудак А. В. - головуючий, Маціщук А. В., Мельник О. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Електровимірювач"
до Житомирської міської ради
про визнання договору укладеним
В С Т А Н О В И В:
1. Фабула справи
1.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.02.2021 задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Електровимірювач" (далі - ПрАТ "Електровимірювач") до Житомирської міської ради, з моменту набрання рішенням суду законної сили визнано укладеним між ПрАТ "Електровимірювач" та Житомирською міською радою договір оренди земельної ділянки площею 0,0445 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 1810136300:09:011:0081, в редакції позивача.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що на час звернення ПрАТ "Електровимірювач" до суду з позовом рішення Житомирської міської ради від 09.10.2020 про затвердження проекту землеустрою та про надання земельної ділянки позивачеві є чинним, а орган місцевого самоврядування, у свою чергу, безпідставно ухиляється від укладення договору на виконання свого рішення та оформлення договірних правовідносин з позивачем.
1.2. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.02.2021 Житомирська міська рада подала до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, яку постановою від 28.04.2021 залишено без задоволення, а рішення суду - без змін.
1.3. Крім того, 23.03.2021 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій заявник на підставі статті 254 Господарського процесуального кодексу України просив скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 11.02.2021, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зокрема, порушенням його прав як власника майна (кафетерію), частково розташованого на земельній ділянці стосовно якої визнано укладеним договір оренди між ПрАТ "Електровимірювач" та Житомирською міською радою.
1.4. ПрАТ "Електровимірювач" подало до суду апеляційної інстанції клопотання про закриття провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, акцентуючи увагу на тому, що у справі, предметом розгляду в якій було визнання укладеним договору оренди землі з підстав ухилення органу місцевого самоврядування від укладення такого договору за наявності чинного рішення цього органу про надання землі в оренду, у справі не вирішувалися будь-які питання про права, інтереси, обов`язки ОСОБА_1, а інтерес про якій заявлено скаржником в апеляційній скарзі є абстрактним і нечітко визначеним.
2. Короткий зміст оскаржуваного у справі судового рішення
2.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Житомирської області від 11.02.2021 закрито.
2.2. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності заявником апеляційної скарги наявності порушення його прав та інтересу під час розгляду справи судом першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись з ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021, ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить її скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження апеляційного розгляду, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Так, скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції не врахував норми статей 51, 236, 254 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що суди не взяли до уваги, що між ОСОБА_1 та Житомирською міською радою існують правовідносини, пов`язані із відведенням ОСОБА_1 частини земельної ділянки, що входить до земельної ділянки, яка є предметом спору у справі, а тому оскаржуване рішення суду безпосередньо впливає на права та законний інтерес заявника та в подальшому може мати негативні наслідки, пов`язані з додатковим зверненням до суду.
Крім того, судові рішення у цій справі можуть вплинути на розгляд цивільної справи у Богунському районному суді міста Житомира за позовом ОСОБА_1
ОСОБА_1 наголошує та тому, що він як власник об`єкта нерухомості - приміщення кафетерію, розташованого у АДРЕСА_1 має законний інтерес отримати у користування земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, знаходиться під об`єктом нерухомості і нерозривно пов`язана та є необхідною для обслуговування об`єкта нерухомості в межах площі, визначеної чинним законодавством.
Крім того, визнання укладеним договору оренди спірної земельної ділянки з подальшою реєстрацією права користування усією земельною ділянкою за ПрАТ "Електровимірювач" призведе до того, що скаржник не зможе належним чином обслуговувати приміщення кафетерію із зовнішньої сторони будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці, буде перекрито вхід до приміщення кафетерію, який виходить на спірну земельну ділянку. Також скаржник в майбутньому може отримати претензії та позов від ПрАТ "Електровимірювач" з вимогою про звільнення земельної ділянки.
Зазначені обставини свідчать про наявність зв`язку інтересів ОСОБА_1 з предметом спору у справі № 906/1399/20, а саме земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 та наявність правовідносин між заявником касаційної скарги та Житомирською міською радою.
3.2. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи не надійшло.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2021, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
4.3. За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
При цьому згідно з усталеною практикою ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).
Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).
4.4. Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 254 зазначеного Кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Наведеною нормою передбачено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, ухвалене у спорі про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або викладено судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, зважаючи на предмет і підстави позову.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним.
Отже, статтею 254 Господарського процесуального кодексу України визначено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, у числі яких - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним.
У разі встановлення господарським судом зазначених обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 Господарського процесуального кодексу України), та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
4.5. Як убачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1, оскаржуючи рішення суду першої інстанції від11.02.2021, зазначав про порушення його прав та інтересів як власника майна, частково розташованого на земельній ділянці, переданій згідно з рішенням суду у користування ПрАТ "Електровимірювач", у той час, як між заявником та Житомирською міською радою існують правовідносини щодо оформлення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 під розміщення майна та його обслуговування.
4.6. Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога ПрАТ "Електровимірювач" до Житомирської міської ради про визнання укладеним з моменту набрання рішенням суду законної сили договору оренди земельної ділянки площею 0,0445 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 у редакції позивача, з підстав безпідставного ухилення відповідача від підписання договору оренди землі.
4.7. Суди попередніх інстанцій установили, зокрема, такі обставини:
- 24.10.2019 ПрАТ "Електровимірювач" звернулося до Житомирської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1;
- 03.04.2020 Житомирська міська рада прийняла рішення № 1851 про надання ПрАТ "Електровимірювач" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1;
- 09.10.2020 рішенням Житомирської міської ради № 2039 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:09:011:0081 площею 0,0445 га за адресою: АДРЕСА_1 та надано земельну ділянку в користування ПрАТ "Електровимірювач" строком на 5 років;
- 30.10.2020 на виконання рішення Житомирської міської ради спеціалістами департаменту містобудування та земельних відносин направлено до Житомирської міської ради проект договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 площею 0,0445 га. Договір Житомирською міською радою не підписано, примірник ПрАТ "Електровимірювач" не надіслано;
- 11.11.2020 ПрАТ "Електровимірювач" підписало примірник договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 площею 0,0445 га та передало його до Житомирської міської ради. Направлений примірник договору Житомирською міською радою не підписано;
- 13.11.2020 ПрАТ "Електровимірювач" направило до Житомирської міської ради звернення з проханням підписати договір оренди земельної ділянки, яке отримано радою 18.11.2020, однак договір не підписано;
- 23.11.2020 ПрАТ "Електровимірювач" повторно направив до Житомирської міської ради звернення вих. №567 з проханням підписати договір оренди, а у разі відмови від підписання - повідомити причини такої відмови. Зазначене звернення також залишено без відповіді;
- 03.12.2020 ПрАТ "Електровимірювач" звернулося до суду з відповідним позовом.
4.8. За змістом статей 1 і 13 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 і 627, Цивільний кодекс України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів і погодженні умов договору.
Закріпивши принцип свободи договору у Цивільному кодексі України, законодавець разом із тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства (постанова Верховного Суду України від 10.10.2012 у справі № 6-110цс12).
Згідно з частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно з частиною 1 статті 124 цього Кодексу передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За змістом частини 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатом аукціону.
За змістом статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 34 частини 1статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.
Отже, положеннями чинного законодавства передбачено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду.
4.9. Як вже зазначалося, згідно з додатком № 1 до рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020 № 1851 "Про надання суб`єктам земельних відносин дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" ПрАТ "Електровимірювач" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1, площею 0,0600 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на підставі клопотання з урахуванням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на склад алюмінієвих конструкцій від 19.12.2018 № 29536643 (том 2, а. с. 20-22).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на склад алюмінієвих конструкцій від 19.12.2018 № 29536643 ПрАТ "Електровимірювач" є власником складу з алюмінієвих конструкцій № 4 (об`єкт нежитлової нерухомості) загальною площею 338,6 м2, Ф- 1 - приміщення, Ф- 1 - службове приміщення у АДРЕСА_1 (том 2, а. с. 48).
Матеріали справи свідчать про погодження розробленої на замовлення ПрАТ "Електровимірювач" згідно з рішенням Житомирської міської ради від 03.04.2020 № 1851 документації із землеустрою уповноваженими органами; погодження зовнішніх меж земельної ділянки; складання акта прийому-передачі межових знаків на зберігання ПрАТ "Електровимірювач" за адресою:АДРЕСА_1; акта перенесення в натурі (на місцевості) меж зон обмежень (обтяжень) та сервітутів (том 2, а. с. 34-41).
Згідно з рішенням Житомирської міської ради від 09.10.2020 № 2039, яке, як установили суди попередніх інстанцій, на час розгляду справи є чинним, затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано в користування земельні ділянки згідно з додатком № 1, зокрема, ПрАТ "Електровимірювач" надано земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0445 га, кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 у користування строком на 5 років.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції здійснюючи перегляд рішення за апеляційною скаргою Житомирської міської ради, установивши обставини справи щодо наявності рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки в оренди та безпідставне ухилення відповідача від укладення договору, з урахуванням положень чинного законодавства, дійшов висновку, що позивач мав законне право очікувати вчинення відповідачем дій, спрямованих на укладення такого договору оренди земельної ділянки, однак, відповідачем таких дій не здійснено, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позову.
4.10. Як вже зазначалося, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ПрАТ "Електровимірювач" прийнято Житомирською міською радою 09.10.2020.
ОСОБА_1, звертаючись з апеляційною та касаційною скаргами, обґрунтовує порушення його прав та інтересу як власника нерухомого майна, розташованого на переданій ПрАТ "Електровимірювач" в оренду земельній ділянці та наявністю правовідносин з Житомирською міською радою стосовно надання земельної ділянки у користування ОСОБА_1 .
4.11. Як свідчать матеріали справи згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2020 ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 приміщення кафетерію, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 54,3 м2, яке складається з будівлі складу літ. Я-1 та розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:09:011:0037 площею 0,0096 га.
Право власності на нерухоме майно (приміщення кафетерію літ. Я- 1) зареєстровано за ОСОБА_1 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 10.11.2020.
4.12. Частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
З наведеного слід дійти висновку, що до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить на підставі статті 120 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України "Про оренду землі" право користування (оренди) саме тією земельною ділянкою, як об`єктом цивільних прав, кадастровий номер якої зазначено в договорі, що передбачає набуття права власності на будівлю, незалежно від її цільового призначення, але не частиною такої земельної ділянки.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 910/14257/18.
У постанові від 11.12.2018 у справі № 911/3665/16 зазначено, що передбачений статтею 377 Цивільного кодексу України, статтею 120 Земельного кодексу України перехід права на землю (права власності чи права користування) у разі набуття права власності на нерухоме майно за цивільно-правовою угодою саме за наявності відповідного права у відчужувана нерухомого майна, оформленого і зареєстрованого належним чином.
Водночас ОСОБА_1, звертаючись з апеляційною скаргою, вказуючи на порушення його права як власника нерухомого майна, зареєстрованого 10.11.2020 та розміщеного на земельній ділянці кадастровий номер 1810136300:09:011:0037 (пункт 1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.11.2020), не надав доказів на підтвердження наявності прав (власності, користування тощо) земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:09:011:0037 у попереднього власника майна ( ОСОБА_2 ).
Заявник також не надав доказів на підтвердження наявності будь-яких прав (власності, користування тощо) у попереднього власника майна ( ОСОБА_2 ), які перейшли до ОСОБА_1 у зв`язку із придбанням 10.11.2020 нерухомого майна як станом на час придбання цього майна, так і на час прийняття Житомирською міською радою рішення від 09.10.2020 № 1851 про затвердження документації із землеустрою та надання ПрАТ "Електровимірювач" у користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 на зазначену земельну ділянку.
4.13. Стосовно доводів ОСОБА_1 про наявність правовідносин з Житомирською міською радою стосовно оформлення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1810136300:09:011:0081, колегія суддів зазначає таке.
За змістом частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (частина 2 статті 123 Земельного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 звернувся до Житомирської міської ради (лист від 12.11.2020) зазначивши, що є власником приміщення кафетерію у АДРЕСА_1 та вболіваючи за належне облаштування території навколо кафе, у зв`язку з відсутністю біля кафетерію дитячого майданчика та облаштованого місця для паркування автомобілів, з метою проведення благоустрою прилеглої до кафетерію території просив розглянути питання про надання йому в користування земельної ділянки, кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 розташованої поруч із земельною ділянкою, на якій розташовано кафетерій (том 2, а. с. 126).
У відповідь на лист ОСОБА_1 від 12.11.2020 Житомирська міська рада (лист від 13.11.2020 № 25/в-10141) повідомила, що рішенням Житомирської міської ради від 09.10.2020 земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 надано в оренду ПрАТ "Електровимірювач", який згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є власником нерухомого майна - складу з алюмінієвих конструкцій № 4 загальною площею 338,6 м2. Крім того, у листі міська рада вказала зазначено, що в акті обстеження земельної ділянки від 05.11.2020 зазначено, що земельна ділянка огороджена парканом і на ній відсутні будівлі та споруди та повідомлено, що питання щодо укладення договору оренд землі які виникатимуть, будуть вирішуватися відповідно до чинного законодавства.
Однак, у розумінні чинного законодавства (статей 116, 123, 124 Земельного кодексу України) зазначене листування не може свідчить про дотримання ОСОБА_1 встановленої законом процедури отримання у користування земельної ділянки комунальної форми власності.
При цьому, лист ОСОБА_1, в якому викладено намір отримати у користування земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 датовано 12.11.2020, у той час, як рішення органу місцевого самоврядування про надання цієї земельної ділянки у користування ПрАТ "Електровимірювач" прийнято 09.10.2020, а договір не укладено з підстав ухвалення органу місцевого договору від підписання договору оренди землі з ПрАТ "Електровимірювач".
4.14. Доводи ОСОБА_1 стосовно ймовірного обмеження ПрАТ "Електровимірювач" належним чином обслуговувати кафетерій із зовнішньої сторони будівлі, яка знаходиться на спірній земельній ділянці, а також можливої вимоги ПрАТ "Електровимірювач" в майбутньому, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними та такими, що ґрунтуються на припущеннях за відсутності будь яких доказів в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 зазначено, що якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
4.15. Суд апеляційної інстанції також звернув увагу на те, що предметом позову у справі є вимога ПрАТ "Електровимірювач" до Житомирської міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки площею 0,0445 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 1810136300:09:011:0081, на якій розташоване нерухоме майно позивача, який, у свою чергу, дотримуючись вимог чинного законодавства, отримав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, здійснив всі передбачені законом дії, а орган місцевого самоврядування прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у користування підприємства, однак ухилявся від підписання такого договору.
Отже у справі № 906/1399/20 вирішувався спір між сторонами про наявність підстав для укладення договору оренди земельної ділянки на виконання рішення органу місцевого самоврядування (Житомирської міської ради), який на виконання своїх повноважень ухвалив рішення про надання позивачу земельної ділянки у користування.
Суд першої інстанції, рішення якого залишено без змін постановою суду апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення за апеляційною скаргою Житомирської міської ради, розглядав та прийняв рішення стосовно наявності правових підстав для укладення між Пр АТ "Електровимірювач" та Житомирською міською радою договору оренди земельної ділянки площею 0,0445 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 з урахуванням наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у користування.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку, що суд першої інстанції не надавав правової оцінки правам та обов`язкам ОСОБА_1, а також його правовідносинам зі сторонами у справі, а була надана лише оцінка доказам у справі.
Надані ОСОБА_1 копії висновків експертів за результатами проведення комплексного земельно-технічного та будівельно-технічного дослідження від 14.04.2021 № 921/622/20-25 та рішення Господарського суду Житомирської області від 11.03.2021 у справі № 906/1428/20 суд апеляційної інстанції залишив без розгляду, зазначивши, що суд апеляційної інстанції в цьому випадку не здійснював перегляд рішення Господарського суду Житомирської області від 11.02.2021у справі № 906/1399/20 по суті заявлених позовних вимог, а досліджував питання щодо вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 для задоволення його клопотання про залучення до участі у справі № 906/1399/20 як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача (Житомирської міської ради).
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що метою подання ОСОБА_1 апеляційної скарги у справі № 906/1399/20 є визнання судом порушення його права та інтересу на земельну ділянку кадастровий номер 1810136300:09:011:0081 у спорі щодо укладення договору оренди між ПрАТ "Електровимірювач" та Житомирською міською радою зазначеної земельної ділянки, в якому він не є стороною, для вирішення спору у справі № 295/147/21 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність органу місцевого самоврядування, визнання недійсним рішення Житомирської міської ради від 09.10.2020 в частині затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду ПрАТ "Електровимірювач", скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування реєстрації права власності.
4.16. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки у справі № 906/1399/20 вирішувався спір між ПрАТ "Електровимірювач" та Житомирською міською радою про наявність підстав для укладення договору оренди земельної ділянки на виконання рішення органу місцевого самоврядування (відповідача), який у межах та на виконання своїх повноважень ухвалив рішення про надання позивачеві земельної ділянки у користування, а ні описова, ні мотивувальна частини, ні резолютивна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі не містять жодних суджень чи висновків суду першої інстанції про права та обов`язки ОСОБА_1, то підстав для задоволення його апеляційної скарги немає.
4.17. З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної у справі № 906/139920 ухвали, установив обставини недоведеності ОСОБА_1 порушення його прав оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, з огляду на положення чинного процесуального законодавства, суд дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження, відкритого за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, оскільки вони не спростовують висновків суду та фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.