ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 873/3/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників сторін:
ДП "Автоскладальний завод № 1" ПАТ "АК "Богдан Моторс" - Романченка О.О. (ордер АІ № 1109558 від 27.04.2021),
АТ "Міжнародний інвестиційний банк" - Грищенка О.М. (дов. від 11.05.2021),
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 року
у справі № 873/3/21
за заявою Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020
у третейській справі № 28/20
за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк"
до:
1) Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс",
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-Сервісний Дім "Богдан"
про стягнення заборгованості.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20 позов Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" (далі - АТ "Міжнародний інвестиційний банк", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний дім "Богдан" (далі - ТОВ "Торгово-сервісний дім "Богдан") та Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №00062.12-CBD від 25.05.2012 у сумі 2 368 357,92 доларів США, Кредитним договором №00113.12-CBD від 26.10.2012 у сумі 2 116 862,56 доларів США, Кредитним договором №00006.13-CBD від 17.01.2013 у сумі 529 415,30 доларів США, Кредитним договором №00013.13-CBD від 30.01.2013 у сумі 11 804911,48 гривень, Кредитним договором №00111.13-CBD від 11.10.2013 у сумі 914 344,11 доларів США, стягнуто солідарно з ТОВ "Торгово-сервісний дім "Богдан" та Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" (далі - ДП "АЗС № 1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс") на користь Акціонерного товариства "Міжнародний інвестиційний банк" третейський збір у сумі 25 500,00 грн.
АТ "Міжнародний інвестиційний банк" звернулося до суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 заяву АТ "Міжнародний інвестиційний банк" задоволено.
Видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 року у третейській справі № 28/20. Стягнуто солідарно з ТОВ "Торгово-сервісний дім "Богдан" та ДП "АЗС № 1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на користь АТ "Міжнародний інвестиційний банк" заборгованість за Кредитним договором № 00062.12-СВD від 25.05.2012 у сумі 2 368 357,92 доларів США, Кредитним договором № 00113.12- СВD від 26.10.2012 у сумі 2 116 862,56 доларів США, Кредитним договором № 00006.13- СВD від 17.01.2013 у сумі 529 415,30 доларів США, Кредитним договором №00013.13- СВD від 30.01.2013 у сумі 11 804 911,48 гривень, Кредитним договором № 00111.ІЗ- СВD від 11.10.2013 у сумі 914 344,11 доларів США, загалом 5 928 979 доларів США 89 центів США та 11 804 911 гривень 48 копійок.
Стягнуто солідарно з ТОВ "Торгово-сервісний дім "Богдан" та ДП "АЗС № 1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на користь АТ "Міжнародний інвестиційний банк" третейський збір у сумі 25 500,00 гривень.
Стягнуто солідарно ТОВ "Торгово-сервісний дім "Богдан" та ДП "АЗС № 1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на користь АТ "Міжнародний інвестиційний банк" витрати по сплаті судового збору за подання заяви в сумі 1051,00 грн.
Ухвала мотивована тим, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
ДП "АЗС № 1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20.
В обґрунтування посилається на те, що рішення третейського суду щодо десяти різних договорів, п`ять з яких кредитні, а п`ять - поруки, що не передбачено третейською угодою, відтак прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою; що необхідність стягнення третейського та судового збору в солідарному порядку не ґрунтується на положеннях Закону України "Про третейські суди", Регламенту третейського суду та Цивільного кодексу України.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу АТ "Міжнародний інвестиційний банк" з посилання на судову практику Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначає, що апеляційна скарга не підлягає розгляду та задоволенню з огляду на неможливість апеляційного оскарження ухвал суду про видачу виконавчого документа на рішення третейського суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Предметом судового розгляду у цій справі є заява АТ "Міжнародний інвестиційний банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20.
Відповідно до статей 55, 56 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 327 ГПК України та пункту 11 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
Частиною другою статті 352 ГПК України передбачено, що заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
Відповідно до приписів статті 355 ГПК України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Аналогічні положення передбачені статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
Норма аналогічного змісту визначена і в частині шостій статті 56 Закону України "Про третейські суди".
За усталеною правовою позицією, що неодноразово викладалася Верховним Судом, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених у статті 56 Закону України "Про третейські суди" та у статті 355 ГПК України (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).
Водночас із наявних матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.01.2021 у справі № 873/4/21 в задоволенні заяви ДП "АЗС № 1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" та ТОВ "Торгово-Сервісний Дім "Богдан" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі №28/20 залишено без задоволення, матеріали справи № 28/20 повернуто Постійно діючому третейському суду при Асоціації українських банків.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2021 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" від 08.02.2021 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №873/4/21 залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 873/4/21 залишено без змін.
Отже, докази щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20 відсутні.
Судом першої інстанції при розгляді заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду враховано, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20 не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений; зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді суду не подано; рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
З огляду на викладене, встановивши відсутність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України, враховуючи те, що відповідачем вказане рішення третейського суду добровільно не виконано, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заяви АТ "Міжнародний інвестиційний банк" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20.
Будь-яких інших встановлених законом підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду також не встановлено.
Викладені в апеляційній скарзі ДП "АЗС №1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" доводи в обґрунтування підстав для скасування ухвали суду про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, ідентичні доводам, якими була обґрунтована його апеляційна скарга про скасування рішення третейського суду від 27.11.2020 у справі № 28/20, а саме, що оскаржуване рішення третейського суду прийнято щодо десяти різних договорів, п`ять з яких кредитні, а п`ять - поруки, у спорі про стягнення заборгованості, що не передбачено третейською угодою; що висновок третейського суду про необхідність стягнення судового збору в солідарному порядку не ґрунтується на положеннях Закону України "Про третейські суди" та Регламенту третейського суду, та яким апеляційним та касаційним господарськими судами була надана правова оцінка у справі № 873/4/21 за заявою ДП "АЗС №1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про скасування рішення третейського суду від 27.11.2020 у третейській справі №28/20.
За висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 23.03.2021 у справі №873/4/21, заявлені позивачем вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами в частині необхідності встановлення обставин розрахунку за кредитними договорами та наявності боргу за ними, визначення дійсної суми боргу, позовні вимоги, заявлені АТ "Міжнародний інвестиційний банк" у третейській справі, відповідно до положень частини 1 статті 173 ГПК України можуть бути об`єднані в одній позовній заяві. А третейський розгляд вимог АТ "Міжнародний інвестиційний банк" до позичальника та поручителя, як солідарних боржників передбачений третейськими угодами, укладеними у вигляді третейських застережень до кредитних договорів та договорів поруки, тобто повністю охоплюються умовами третейських угод, відповідає умовам вказаних договорів та узгоджується з нормами статей 543, 554 ЦК України, якими встановлено підстави для солідарної відповідальності боржників у солідарному зобов`язанні. Крім того, вказані скаржником підстави для скасування рішення третейського суду, не входять до виключний переліку підстав для скасування рішення третейського суду, визначених положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статті 350 ГПК України (пункти 42, 43).
Оскільки рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 27.11.2020 у третейській справі № 28/20 було задоволено позовні вимоги АТ "Міжнародний інвестиційний банк" повністю та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість, тому і витрати по розгляду справи були покладені на відповідачів солідарно, що відповідає статті 42 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків (пункт 46).
Відтак, повторний розгляд тих самих доводів у цій справі, яким раніше була надана правова оцінка апеляційним та касаційним господарським судами у справі №873/4/21 за заявою ДП "АЗС №1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про скасування рішення третейського суду від 27.11.2020 у справі № 28/20, призведе до порушення принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів, на необхідності дотримання якого неодноразово вказували Європейський Суд прав людини та Велика Палата Верховного Суду у своїх рішення.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Таким чином висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про задоволення заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення та про видачу наказів на примусове виконання рішення зроблені відповідно до норм чинного законодавства, а також відповідно до встановлених обставин справи.
Доводи ДП "АЗС №1" АТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" зазначених висновків суду не спростовують та зводяться до обґрунтування вимог відповідача по суті спору, що із врахуванням положень статті 355 ГПК України, не підлягають розгляду при вирішенні судом питання про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
Твердження АТ "Міжнародний інвестиційний банк" про неможливість апеляційного оскарження ухвал суду про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду спростовуються положеннями частини 3 статті 356 ГПК України, в якій закріплена така процесуальна дія, як можливість оскарження сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції, ухвали господарського суду про видачу або відмову у видачі наказу.