ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 927/1041/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючого, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Онищенка І.П.
Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" - Дороніної О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 (суддя Белов С.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (колегія суддів у складі: Шаптали Є.Ю., Куксова В.В., Яковлєва М.Л.)
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі -Укртрансгаз, оператор, Оператор ГТС)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Чернігівгаз" (далі - Чернігівгаз, замовник, оператор ГРС)
про стягнення 389 203 702,36 грн.
ВСТУП
1. Укртрансгаз та Чернігівгаз є суб`єктами ринку природного газу, які здійснюють діяльність з транспортування природного газу трубопроводами. У 2015 році вони уклали договір транспортування природного газу, але не підписали обов`язкові додатки 1, 2 до нього.
2. У липні 2018 - лютому 2019 Укртрансгаз зафіксував щомісячне перевищення обсягів природного газу, отриманого Чернигівгазом з газотранспортної системи, над обсягами газу, переданого Чернігівгазом як оператором газорозподільної системи споживачам (місячний негативний небаланс), склав односторонні акти і виставив рахунки за послуги балансування, які Чернігівгаз не оплатив.
3. Укртрансгаз подав до суду позов про стягнення з Чернігівгазу заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, але цей позов залишений без задоволення.
4. Укртрансгаз звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- якою є юридична природа послуги балансування, що надається Оператором газотранспортної системи (далі - ГТС) замовнику відповідно до договору транспортування природного газу;
- яка редакція Кодексу ГТС підлягає застосуванню до відносин з надання послуг балансування у період з липня 2018 року по лютий 2019 року;
- чи може типовий договір регулювати відносини з надання послуг балансування;
- чи може обов`язок оплати послуг балансування виникати у замовника через наявність чотирьох умов, передбачених Кодексом ГТС (при неузгодженості сторонами договірних умов щодо надання послуг балансування);
- чи дозволяє фактичне часткове виконання сторонами або однією з них не укладеного (не підписаного) договору дійти висновку про його укладеність.
6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких міркувань.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами
7. 17.12.2015 Укртрансгаз та Чернігівгаз уклали договір транспортування природного газу №1512000712 (далі - Договір), відповідно до якого Укртрансгаз надає Чернігівгазу послуги транспортування природного газу (послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Чернігівгаз сплачує Укртрансгазу встановлену в ньому вартість таких послуг (п. 2.1. Договору).
8. Відповідно до п. 2.2. Договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС), з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором.
9. Пунктом 2.3. Договору визначено послуги, які можуть бути надані за ним замовнику, а саме: 1) послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); 2) послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); 3) послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).
10. Обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до нього (п.2.4. Договору).
11. Пунктом 2.8. Договору сторони передбачили, що додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього Договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є, зокрема, оператор газорозподільної системи.
12. Пунктом 3.1. Договору передбачено, що оператор (Укртрансгаз) зобов`язаний приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від Замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом ГТС.
13. Додатком 3 до Договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем /газовидобувним підприємством/виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника (п. 5.4. Договору).
14. На кожну фізичну точку входу/виходу до/з газотранспортної системи складається акт розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, який має містити схему потоків газу через вузол обліку природного газу, його місце розташування на схемі, межу балансової належності та за необхідності схематичне позначення іншого обладнання чи засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) (п. 5.5. Договору).
15. Сторони в п. 4.1. Договору погодили, що замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно врегульовувати небаланси; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; повідомляти оператора про зміну умов, які стали підставою для укладення цього договору.
16. Порядок комерційного обліку природного газу (в тому числі приладового) та перевірки комерційних вузлів обліку, а також порядок приймання-передачі природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи та визначення і перевірки параметрів якості в цих точках здійснюється сторонами відповідно до вимог Кодексу ГТС та з урахуванням цього Договору (п. 5.1. Договору).
17. Пунктом 6.3. Договору передбачено, що надання номінацій (реномінацій) для отримання транспортування здійснюється у порядку, встановленому Кодексом ГТС. Форми номінацій і реномінацій оприлюднюються оператором на його офіційному веб-сайті.
18. За умовами п.п. 7.1., 7.2. Договору вартість послуг розраховується таким чином: розподіл потужності та транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та базову ціну газу на своєму веб-сайті: www.utg.ua.
19. Розділом ІХ Договору врегульовано порядок визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.
20. Відповідно до п. 9.1. Договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу ГТС.
21. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:
Вбалансування = БЦГ х К х QБГ, де :
- БГЦ - базова ціна газу,
- QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника,
- К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1 (п. 9.2. Договору).
22. Базова ціна газу визначається оператором відповідно до Кодексу ГТС. Оператор визначає базову ціну газу щомісяця в строк до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, та розміщує її на своєму веб-сайті (п. 9.3. Договору).
23. Відповідно до п. 11.1. Договору послуги, які за ним надаються, за винятком послуг балансування, оформлюються оператором та замовником актами наданих послуг.
24. Послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу ГТС та розділу ІХ цього Договору (п. 11.4. Договору).
25. Пункт 17.3. Договору встановлює, що у разі внесення та затвердження Регулятором змін до Типового договору транспортування природного газу сторони зобов`язані протягом місяця внести відповідні зміни до цього Договору.
26. 29.11.2017 сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою, зокрема, п.9.4. Договору виклали в такій редакції (застосовується до відносин сторін з 29.12.2016): оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник крім вартості послуг, вказаних в абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату в строк, що не перевищує п`яти банківських днів. Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться в строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.
27. Сторони не укладали додатки 1, 2 до Договору. Додаток 3 з боку замовника підписаний особою, яку неможливо ідентифікувати.
28. Позивач здійснив процедуру алокації за період: липень 2018 року - лютий 2019 року (далі - спірний період) та встановив наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу на загальну суму 325 045 856,97 грн, а саме:
- за липень 2018 року в обсязі 639,845 тис. м куб.;
- за серпень 2018 року в обсязі 1824,460 тис. м куб.;
- за вересень 2018 року в обсязі 1399,699 тис. м куб.;
- за жовтень 2018 року в обсязі 1751,624 тис. м куб.;
- за листопад 2018 року в обсязі 3262,884 тис. м куб.;
- за грудень 2018 року в обсязі 3412,839 тис. м куб.;
- за січень 2019 року в обсязі 9539,231 тис. м куб.;
- за лютий 2019 року в обсязі 2899,359 тис. м куб.
29. Позивач оформив односторонні акти про надання таких послуг: від 31.07.2018 №07-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.08.2018 №08-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.09.2018 №09-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.10.2018 №10-18-1512000712-БАЛАНС, від 30.11.2018 №11-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.12.2018 №12-18-1512000712-БАЛАНС, від 31.01.2019 №01-19-1512000712-БАЛАНС, від 28.02.2019 №02-19-1512000712-БАЛАНС, які направив відповідачу разом з рахунками на оплату їх вартості на загальну суму 325 045 856,97 грн, розрахунками вартості послуг балансування та звітами по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування.
30. Відповідач не оплатив рахунки за послуги балансування обсягів природного газу за спірний період на загальну суму 325 045 856,97 грн.
Короткий зміст позовних вимог
31. Укртрансгаз просить стягнути з Чернігівгазу 389 203 702,36 грн заборгованості за Договором транспортування природного газу, з яких: 325 045 856,97 грн основного боргу, 46 939 105,11 грн пені, 12 765 506,93 грн інфляційних втрат та 4 453 233,35 грн 3% річних.
32. Позивач стверджує, що такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли внаслідок безпідставного відбору відповідачем з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат (потреб) без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
33. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 16.02.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021, у задоволенні позову відмовив повністю.
34. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, послався на ст. 6, п. ч. 2 ст. 11, ч.1 ст. 14, ч. 1 ст. 626, ст. 627, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 638, Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст. 180 Господарського кодексу України (далі - ГК), ч. 1 ст. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону "Про ринок природного газу", Кодекс ГТС, Типовий договір транспортування природного газу, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 (далі - Типовий договір), правові висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/22058/17, від 20.03.2019 у справі №916/2090/16; ухвалі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №916/3201/19, та виходив з того, що:
- транспортування природного газу може здійснюватися лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи;
- у п. 2.4. Договору сторони погодили, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування), які не були надані суду, з огляду на що суд дійшов висновку, що такі додатки не укладались;
- додаток 3 до Договору з боку замовника підписаний невідомою особою (без зазначення прізвища, ім`я та посади підписанта), тому сторонами не був узгоджений перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених у пунктах приймання-передачі газу;
- у Договорі відсутні умови щодо порядку оплати послуг місячного небалансу природного газу, оплата за які є предметом позову (відсутні докази, які б свідчили про внесення до діючого Договору відповідних змін з метою приведення його в відповідність до Кодексу ГТС у редакції, яка діяла протягом спірного періоду);
- інформаційна платформа Оператора ГТС, на якій учасники ринку природного газу мали вчиняти балансуючі дії, в указаному періоді належним чином не функціонувала; тому законодавством не було передбаченого інструменту для вчинення Оператором ГТС балансуючих дій по відношенню до замовника як оператора ГРС.
35. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не навів належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав та охоронюваних законом інтересів щодо отримання плати за місячні негативні небаланси в заявленому розмірі у період з липня 2018 року по лютий 2019 року за відсутності договірних умов, які регулюють порядок оплати послуг місячного небалансу природного газу.
36. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи сторін не спростовують того, що факт надання послуг є недоведеним, а отже, у відповідача не виник обов`язок оплачувати такі послуги, а у позивача відсутнє право на стягнення вартості послуг балансування, оскільки факт надання послуг обґрунтовується умовами договору, надання яких Договір не передбачає.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
37. У касаційній скарзі Укртрансгаз просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 16.02.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
38. Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).
39. В обґрунтування вимог касаційної скарги Укртрансгаз посилається на таке:
- судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.07.2020 у справі №923/1064/19, від 17.07.2019 у справі №906/408/18 щодо регулювання надання послуг з балансування не тільки Договором, але й Кодексом ГТС (п. 2, 3, 5 гл. 1 розд. І, п. 2 гл. 1 розд. IV, п. 1 гл. 1 розд. VIII, гл. XIV), та Типовим договором;
- докази, які містяться у справі, підтверджують негативний місячний небаланс саме оператора ГРС; а також виконання чотирьох умов виникнення у відповідача обов`язку оплати вартості послуг з балансування, передбачених Кодексом ГТС; але суд апеляційної інстанції не дослідив усіх доказів (односторонніх актів, алокацій (звітів) Чернігівгазу, звітів Укртрансгазу по точках входу/виходу відповідача);
- Кодекс ГТС передбачає, що обов`язок оплати послуг з балансування виникає за наявності сукупності передбачених Кодексом ГТС чотирьох обставин, а сам факт складення позивачем як Оператором ГТС односторонніх актів надання послуг балансування свідчить про неврегулювання відповідачем самостійно у зазначений строк своїх негативних місячних небалансів (відповідні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №906/408/18, від 18.09.2018 у справі №922/1580/18);
- суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 75 ГПК у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 09.10.2019 у справі №922/1382/18 (необхідність врахування преюдиціальних обставин); у рішеннях судів у справах №910/328/20, №927/823/16, №927/276/18, які набрали законної сили, містяться преюдиціальні обставини щодо даної справи (факт надання послуг балансування), які не були враховані судами попередніх інстанцій;
- пунктами 1, 2 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС передбачено визначення місячного небалансу для кожного місяця;
- скаржник вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права (ст.ст. 179, 180 ГК, ст. 638 ЦК) у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 07.12.2018 у справі №910/22058/17 та від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, які застосовані в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції;
- фактичне виконання Договору свідчить про погодження його предмету сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17);
- у матеріалах справи відсутні докази купівлі відповідачем природного газу в інших замовників або надання балансуючої номінації оператору газосховища для самостійного врегулювання небалансу;
- у спірний період порядок комерційного балансування визначався відповідно до положень Кодексу ГТС в редакції, яка діяла станом на 27.07.2018, яка взагалі не передбачала поняття та механізму вчинення Оператором ГТС балансуючих дій, врегулювання небалансу не залежало від функціонування інформаційної платформи, обмін інформацією між Оператором ГТС та оператором ГРС здійснювався за допомогою електронної пошти або Інтернету;
- відсутній висновок Верховного Суду відносно застосування норм права (положень постанов НКРЕКП від 27.12.2017 №1437, від 27.07.2018 №788, від 30.11.2018 № 1573, розд. XI, XIII, XIV, XV Кодексу ГТС в редакції, яка діяла до 01.03.2019) щодо впливу діяльності Інформаційної платформи на порядок вчинення Оператором ГТС фізичного та комерційного балансування, можливість замовника самостійно врегулювати негативні небаланси, можливість подання замовником послуг номінацій, впливу механізму вчинення Оператором ГТС балансуючих дій, механізм яких почав діяти з 01.03.2019, на права та обов`язки сторін, що існували до 01.03.2019;
- всупереч ст.ст. 7, 76-79 ГПК суди попередніх інстанцій надали пріоритет доводам, міркуванням, припущенням відповідача і не надали мотивовану правову оцінку доказам та доводам позивача.
40. У відзиві на касаційну скаргу Чернігівгаз просить відмовити в задоволенні касаційної скарги з таких підстав:
- судова практика у спорах Укртрансгазу з "облгазами" щодо стягнення заборгованості за послуги з балансування є усталеною (суди відмовляють Укртрансгазу в задоволенні позовних вимог повністю), що підтверджується постановами Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 904/2611/18, від 17.07.2019 у справі №906/408/18, від 18.06.2019 у справі №922/1580/18, від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 27.03.2019 у справі №906/110/18, від 05.03.2019 у справі №923/351/18, від 04.09.2018 у справі №916/1807/16, від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 18.06.2020 у справі №916/2467/19 (Верховний Суд звертає увагу на допущену відповідачем описку, адже за результатами розгляду цієї справи Верховний Суд ухвалив не постанову, а ухвалу від 17.06.2021, а 18.06.2020 була ухвалена постанова Південно-західного апеляційного господарського суду), та ухвалою Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №916/3201/19 про закриття касаційного провадження; немає жодного рішення, яким би суди задовольняли вимоги по стягненню заборгованості за послуги з місячного балансування за аналогічні періоди;
- оскільки сторони не підписали додаток 1 та додаток 2 до Договору, то такий Договір є неукладеним, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16;
- у спірний період Чернігівгаз не мав можливості подати номінації на закупівлю природного газу для власних виробничих потреб та для покриття фактичних втрат у власника природного газу у віртуальній торговій точці, оскільки інформаційна платформа не функціонувала;
- у порушення умов Договору та Кодексу ГТС позивач не дотримався вимог порядку визначення небалансу (п. п. 1,2 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС) та не надав відповідачу змоги самостійно врегулювати небаланс у визначений строк (п. п. 3-6 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС); звіти про надані послуги балансування за спірний період не містять деталізації по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу, з інформації, яка надана позивачем, неможливо з`ясувати складові обсягів небалансу та суми нарахувань по споживачах замовника послуг балансування;
- односторонні акти самі по собі не можуть підтверджувати факт надання послуг балансування без перевірки їх підтвердження чи спростування сукупністю доказів у справі; наявність односторонніх актів не звільняє позивача від обов`язку надати докази обсягів негативних небалансів на підставі п. 9.2 Договору; однак у справі відсутні алокації та звіти про поділ фактичного газу (споживачів) за спірний період;
- позивач не зазначив обставин, за яких у відповідача виник небаланс, а саме: які обсяги газу замовив відповідач, на підставі яких документів (номінацій), які фактично обсяги відібрав відповідач, чим це має бути підтверджено (алокації); позивач не довів, який саме обсяг реальних та обґрунтованих витрат він поніс як Оператор ГТС у зв`язку зі здійсненням балансування та з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи.
41. Укртрансгаз подав заперечення на відзив Чернігівгазу на касаційну скаргу, де зазначає:
- судовій практиці відомі випадки задоволення вимог Укртрансгазу щодо стягнення заборгованості за надані послуги балансування за наслідком виникнення негативних місячних небалансів у аналогічні спірні періоди; зокрема, Укртрансгаз посилається на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.03.2020 у справі №908/3012/19, рішення Господарського суду Полтавської області від 30.01.2020 у справі №917/1641/19, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2021 у справі №909/65/20, рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2021 у справі №926/1577/20, рішення Господарського суду Черкаської області від 16.03.2021 у справі №925/1372/19;
- відповідач не заперечував встановлених рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20 та рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2018 у справі №927/276/18 преюдиціальних обставин щодо регулювання умовами розд. ІХ Договору порядку визначення вартості послуг балансування та порядку розрахунків за них, щодо укладення цього Договору, його виконання сторонами, отримання відповідачем послуг з балансування обсягів природного газу у період з 2016 по 2019 роки;
- відсутні правові підстави для застосування висновків Верховного Суду, викладених в ухвалі від 10.09.2020 у справі №916/3201/19 та постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, оскільки правовідносини у таких справах не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається; зокрема, у справах, наданих для порівняння, відсутні докази, що підтверджують виконання замовником умов договору;
- твердження Чернігівгазу щодо неподібності правовідносин у справах №923/1064/18, №906/408/18, №922/1382/18 стосовно правовідносин у справі, що розглядається, є необґрунтованими, оскільки в таких справах аналогічними є предмет (стягнення вартості послуг балансування), підстави (невиконання оператором ГРС обов`язку щодо сплати послуг балансування, що фактично надані Оператором ГТС оператору ГРС за наслідками виникнення у останнього негативних місячних небалансів), встановлені фактичні обставини (у зв`язку з відбором оператором ГРС природного газу на власні потреби і технологічні витрати без подання таких обсягів до газотранспортної системи, порядок понесення Оператором ГТС реальних втрат в процесі надання послуг балансування, порядку оформлення односторонніх актів надання послуг балансування, надсилання розрахунків, рахунків, спірний період тощо), матеріально-правове регулювання (положення Кодексу ГТС, що діяли в період з 27.04.2017 по 01.03.2019);
- Регулятор у відповідних постановах від 27.07.2018 №788, від 30.11.2018 №1573 чітко визначив, що питання подання номінацій, реномінацій, проведення алокацій та визначення небалансів в період з серпня 2018 року по лютий 2019 року має регулюватись редакцією Кодексу ГТС, що діяла до 01.08.2018;
- суди попередніх інстанцій не врахували преюдиціальні обставини, встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2018 у справі №927/276/18 та рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі №910/328/20, щодо фактичного отримання Чернігівгазом послуг балансування та виникнення небалансів.
42. Також Укртрансгаз звертає увагу, що він допустив технічну описку на другій сторінці касаційної скарги та просить вважати посилання на рішення у справах №927/1047/19 та №927/2476/18 такими, що є посиланнями на рішення у справах №927/1041/19 та №927/276/18 відповідно.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
43. Верховний Суд ухвалою від 24.06.2021 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Укртрансгазу; розгляд касаційної скарги призначив на 21.07.2021, який відкладено до 28.07.2021.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо юридичної природи послуги балансування
44. Правильне вирішення цієї справи неможливе без розуміння юридичної природи послуги балансування.
45. Правовідносини з транспортування природного газу регулюються Законом "Про ринок природного газу", Законом "Про нафту і газ", Законом "Про трубопровідний транспорт", Законом "Про природні монополії", Кодексом ГТС, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим положенням НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, рішеннями НКРЕКП.
46. Визначення основних термінів, пов`язаних з функціонуванням ринку природного газу, містяться в ст. 1 Закону "Про ринок природного газу" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).
47. Газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу.
48. Газорозподільна система - технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов`язаних між собою об`єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.
49. Оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників);
50. Оператор газорозподільної системи (оператор ГРС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників);
51. Замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG;
52. Споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
53. Ринок природного газу - сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG;
54. Доступ - право користування потужністю об`єкта газової інфраструктури в обсязі та на умовах, встановлених у договорі про надання послуг транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) природного газу або послуг установки LNG;
55. Розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу;
56. Транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.
57. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
58. Договір транспортування природного газу має бути укладеним між сторонами у відповідності до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.
59. Згідно з п. 3 гл. 3 розд. І Кодексу ГТС, Укртрансгаз як Оператор ГТС (станом на момент виникнення спірних правовідносин) забезпечував стале функціонування газотранспортної системи та виконання договорів транспортування природного газу із замовником послуг транспортування; функціонування газотранспортної системи в скоординований та ефективний спосіб зі збереженням необхідної надійності транспортування природного газу та його якості; вжиття заходів, необхідних для надійного функціонування газотранспортної системи; балансування системи та управління перевантаженнями в газотранспортній системі, а також проведення розрахунків із замовниками послуг транспортування, які виникають через їх незбалансованість.
60. Відповідно до п. 5 гл. 1 розд. 1 Кодексу ГТС за договором транспортування природного газу Оператор ГТС надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).
61. Пунктом 1 гл. 1 розд. VIII Кодексу ГТС передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.
62. Відповідно до п.2 гл. 2 розд. ІХ Кодексу ГТС у договорі транспортування природного газу чи його окремому додатку зазначаються відповідні фізичні точки входу та/або виходу, розподілена потужність, на яку замовник послуг транспортування має право, тип потужності (гарантована чи переривчаста), обсяг потужності та період її використання (строк, на який потужність була розподілена).
63. Балансування системи - діяльність, яка здійснюється Оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування (п.5 гл.1 розд. І Кодексу ГТС).
64. Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
65. Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих у процедурі алокації (п. 5 гл. 1 розд. І Кодексу ГТС).
66. Відповідно до п. 1 гл. 1 розд. ХІІІ Кодексу ГТС замовник послуг транспортування зобов`язаний подавати та відбирати до/з газотранспортної системи природний газ в обсягах, які виникають на підставі умов укладених договорів постачання природного газу, договору транспортування природного газу, технічної угоди та підтверджених номінацій.
67. Згідно з положеннями п.п. 1, 3 гл. 4 розд. ХIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться Оператором ГТС після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу.
68. У разі, якщо обсяги природного газу, що надходять до газотранспортної системи на точці входу та обсяги, які відбираються на точці виходу, відрізняються, фактично виникає небаланс: позитивний небаланс - у разі перевищення обсягів поданого природного газу над відібраним (фактичне перевищення пропозиції над попитом), негативний - у разі перевищення обсягів відібраного природного газу над поданим (перевищення попиту над пропозицією) (п.5 гл.1 розд.І, гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС). Послуги балансування, які надаються Оператором ГТС в межах послуг з транспортування природного газу, мають на меті забезпечення рівноваги між обсягами природного газу, що були подані та відібрані в/з ГТС.
69. Процес визначення розміру місячного небалансу в розрізі споживачів здійснюється Оператором ГТС, цей процес (і відповідний документ) називається "алокація". Алокація - віднесення Оператором ГТС природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
70. Місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
71. Негативний місячний небаланс може покриватись як Оператором ГТС шляхом надання послуг з балансування, так і оператором ГРС самостійно (шляхом купівлі природного газу у інших замовників послуг балансування або відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації за цей газовий місяць) відповідно до п.п. 4, 7 гл. 3 розд. XIV Кодексу ГТС.
72. Послуги з транспортування природного газу і послуги з балансування є пов`язаними одна з одною і надаються на підставі єдиного договору про транспортування природного газу.
Щодо правових підстав для закриття касаційного провадження відповідно до п.4 ч. 1 ст. 296 ГПК
73. Чернігівгаз подав клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Укртрансгазу. Таке клопотання мотивоване висновками Верховного Суду в ухвалі від 10.09.2020 у справі №916/3201/19, постанові від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, які стосуються подібних правовідносин. Скаржник вважає, що Верховний Суд вже виклав позицію щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
74. Укртрансгаз зазначає, що правовідносини у таких справах не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається, зокрема тому, що у справах, наданих відповідачем для порівняння, відсутні докази, що підтверджують виконання замовником умов договору.
75. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника і не вбачає підстав для закриття касаційного провадження у справі, що розглядається, з огляду на таке.
76. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).
77. Закриття касаційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК можливе у разі, якщо касаційна скарга подана з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а саме, якщо суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК).
78. Разом з тим, Укртрансгаз у касаційній скарзі як на підставу подання касаційної скарги крім п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК, посилався також на п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст.287 ГПК.
79. Так, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду з питань застосування положень постанов НКРЕКП від 27.12.2017 №1437, від 27.07.2018 №788, від 30.11.2018 №1573 та розд. XI, XIII, XIV, XV Кодексу ГТС в редакції, яка діяла до 01.03.2019, в частині впливу функціонування інформаційної платформи на порядок вчинення Оператором ГТС балансування, можливість замовника самостійно врегулювати негативні небаланси, можливість подання замовником послуг номінацій.
80. Скаржник просить відступити від висновків Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 179, 180 ГК, ст. 638 ЦК у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 07.12.2018 по справі №910/22058/17 та від 25.06.2019 у справі №916/2090/16, які застосовані в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.
81. Також Укртрансгаз зазначає, що суд апеляційної інстанції не дослідив усіх доказів (односторонніх актів, алокацій (звітів) Чернігівгазу, звітів Укртрансгазу по точкам входу/виходу відповідача).
82. Відповідно, посилання Чернігівгазу на п. 4 ч. 1 ст. 296 ГПК як на підставу для закриття касаційного провадження у зв`язку з існуванням висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (постанова Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16) не спростовує доводів, які Укртрансгаз наводить щодо підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст.287 ГПК.
83. Крім того, правовідносини у справі №916/2090/16, на яку посилається Чернігівгаз, не є подібними до справи, що розглядається.
84. Верховний Суд зазначав, що подібність правовідносин визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет) (ухвала Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19).
85. Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що порівнювати подібні правовідносин необхідно за критеріями: предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 305/1180/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц).
86. Водночас досягти повного збігу всіх зазначених обставин у кількох різних справах неможливо. Відповідно, враховуючи різноманіття можливих правовідносин, в межах яких така норма права може бути застосована, для забезпечення однакового застосування норми права, визначальним при визначенні подібних правовідносин мають бути ті ознаки, які впливають на їх матеріально-правове регулювання (тобто можливість практичного застосування відповідної норми). Якщо різниця у відносинах не породжує застосування до них різного правового регулювання, то правовідносини можуть вважатись подібними.
87. У справах, на які посилається відповідач, висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог ґрунтувалися на тому, що за відсутності підписаних додатків 1, 2 до договору транспортування, договір є неукладеним (що є усталеною позицією Верховного Суду, яка міститься у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 та від 07.12.2018 у справі №910/22058/17), а позивач не довів фактичне надання замовнику послуг балансування. Тобто висновки судів про відмову в задоволенні позовних вимог залежали від конкретних обставин, встановлених судами щодо фактичного надання або не надання послуг балансування.
88. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не робили висновків про те, що Договір в цілому є неукладеним. Натомість, суди вважали, що спірний Договір передбачає надання різних послуг, пов`язаних з транспортуванням природного газу, а неукладеними є додатки 1, 2, 3, що дає підстави стверджувати про відсутність погоджених сторонами договірних умов щодо регулювання надання послуг балансування.
89. Крім того, у справі №916/2090/16, на відміну від справи, що розглядається, замовником є не оператор ГРС, а прямий споживач природного газу, який відбирає власний газ, придбаний відповідно до договору купівлі-продажу природного газу. Відтак, на споживача не поширюються відповідні обов`язки, визначені Законом "Про ринок природного газу", Кодексом ГТС, Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативними актами для оператора ГРС.
90. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Чернігівгаз про закриття касаційного провадження.