Постанова суду № 5011-50/9028-2012 від 18.08.2021 про банкрутство

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 5011-50/9028-2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. (головуючого), Білоуса В. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю: представника голови комітету кредиторів ОСОБА_1 - адвоката Прядко Р. В. (в режимі відеоконференції), представників: ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" - адвоката Безелюк І. С., ТОВ "БАРЕЙ-ІНВЕСТ" - адвоката Шкуратова Є. О., ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Ю. В., ТОВ "АККО-ІНТЕРНЕШНЛ" - Бондара І. М., адвокатів Лебедєвої-Ровенчук О. І., Мельника І. А. та

Преображенського І. В., Стрижак І. Ю., Цеханського І. Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021

у справі № 5011-50/9028-2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вомтех"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/9028-2012 про банкрутство ТОВ "НВЦ "Тор".

Справа № 5011-50/9028-2012 перебуває на стадії санації, введеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 у справі № 5011-50/9028-2012 конкурсним кредитором боржника визнано ПАТ "Дельта Банк" із грошовими вимогами на загальну суму 107 149 225,06 грн (1 073,00 грн - перша черга, 105 904 597,02 грн - четверта черга, 1 243 555,04 грн - шоста черга).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 у справі № 5011-50/9028-2012, залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 та Вищого господарського суду України від 08.11.2016, кредитора ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" замінено на правонаступників:

-ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" в частині грошових вимог до боржника на суму 52 955 642,97 грн (вимоги четвертої черги) та 622 153,47 грн (вимоги шостої черги);

-ТОВ "РІЕЛКОМ" в частині грошових вимог до боржника на суму 52 948 954,05 грн (вимоги четвертої черги) та 621 401,57 грн (вимоги шостої черги).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 5011-50/9028-2012, зокрема, задоволено заяву ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" про заміну кредитора у справі та замінено кредиторів у справі № 5011-50/9028-2012 ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" на правонаступника ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП".

В обґрунтування ухвали суду першої інстанції зазначено, що ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" є правонаступником ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ", що підтверджується договорами про відступлення прав вимоги № 06-08/18 від 06.08.2018, № 13-08/18 від 13.08.2018, № 28-10/20 від 28.10.2020, № 28-10/20-2 від 28.10.2020.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 5011-50/9028-2012 в частині задоволення заяви ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" про заміну кредитора у справі № 5011-50/9028-2012 про банкрутство ТОВ "Науково-Виробничий центр "Тор" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" про заміну кредитора у справі №5011-50/9028-2012 про банкрутство ТОВ "НВЦ "Тор" відмовлено.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у даній справі та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" про заміну кредитора у справі №5011-50/9028-2012, апеляційний суд встановив, що у матеріалах справи відсутні, а ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин переходу прав грошових вимог кредиторів ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" до ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП".

У касаційній скарзі ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у справі № 5011-50/9028-2012 в частині задоволення заяви ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" про заміну кредитора у справі № 5011-50/9028-2012 про банкрутство ТОВ "НВЦ "Тор" залишити без змін.

ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" в касаційній скарзі зазначає, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 5011-50/9028-2012 оскаржується в касаційному порядку з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України у зв`язку із відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах: щодо застосування вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013).

Заявник касаційної скарги вказує, що апеляційним судом було порушено принцип правомірності правочину, а саме правочинів про відступлення права вимоги від ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ", ТОВ "РІЕЛКОМ" на користь ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", оскільки скасовуючи ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.11.2020 у даній справі із посиланням на не дослідження цим судом доказів у справі, апеляційним судом було залишено поза увагою, що представником ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" під час розгляду справи у суді першої інстанції не було повідомлено суд про наявність заперечень проти задоволення заяви ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" та не порушувалось питання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю додаткового вивчення документів.

Крім того, ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" зазначає, що апеляційним судом не було враховано, що у справах про банкрутство матеріальним правовідношенням, що передує процесуальному, є затверджені судом грошові вимоги кредитора до боржника, оскільки саме на підставі ухвали суду про визнання грошових вимог кредитора у справі про банкрутство виникає право вимоги до боржника і саме ця ухвала є підставою для включення вимог кредитора до реєстру, на підставі якого у справі про банкрутство здійснюватиметься їх задоволення.

Заявник касаційної скарги стверджує, що апеляційним судом безпідставно не визнано належними та допустимими доказами правонаступництва кредиторів ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" заяви свідків - колишніх керівників вказаних юридичних осіб - Гаєвого І. К. та Романенка І. І., не взято до уваги те, що надання таких доказів саме до апеляційного суду було зумовлено відсутністю під час розгляду справи у суді першої інстанції заперечень ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" фактів укладення спірних договорів.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі № 5011-50/9028-2012, розгляд справи призначено 21.07.2021.

В судовому засіданні 21.07.2021 касаційним судом оголошувалась перерва до 18.08.2021.

У відзивах кредитори ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ", ТОВ "РІЕЛКОМ", ТОВ "БАРЕЙ-ІНВЕСТ", ТОВ "АККО-ІНВЕСТ", ОСОБА_2 просять касаційну скаргу ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки кредитори вважають, що оскаржувана постанова була прийнята Північним апеляційним господарським судом із повним та всебічним дослідженням обставин справи, відповідно до вимог матеріального та із дотриманням вимог процесуального права.

17.08.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" адвоката Швачки С.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на самоізоляції в рамках обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Відповідно до ч. 1 ст. 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ГПК України, участь представників учасників справи у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов`язковою.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, представник ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" Швачка С. В. не був позбавлений можливості скористатись правом взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що передбачено в ч. 4 ст. 197 ГПК України, а ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" - забезпечити явку в судове засідання іншого представника

Відтак, перевіривши доводи клопотання про відкладення розгляду справи, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні представників учасників у справі про банкрутство, які заперечували проти відкладення розгляду справи, враховуючи те, що позиція ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" викладена письмово у касаційній скарзі, в судовому засіданні, яке відбулось 21.07.2021 представник ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" адвокат Швачка С.В. надав пояснення щодо поданої касаційної скарги, а до вказаного вище клопотання не додано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" адвоката Швачки С.В. про відкладення розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/9028-2012 про банкрутство ТОВ "НВЦ "Тор".

Звертаючись до суду із заявою про заміну кредиторів на правонаступника, ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" зазначало, що у серпні 2018 року ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" відступили належні їм на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 у справі № 5011-50/9028-2012 права грошових вимог до боржника на користь ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", яке згодом відступило набуте право грошової вимоги до боржника у цій справі - ТОВ "Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ", а останнє в свою чергу відповідно до договору від 28.10.2020 №28/10-20-2 відступило належне йому вимоги до ТОВ "Науково-виробничий центр "Тор" на користь ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП".

В підтвердження наведених обставин до вищевказаної заяви було додано, зокрема, засвідчені ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" копії:

-договору відступлення права вимоги (цесії) № 06-08/18 від 06.08.2018, укладеного ТОВ "РІЕЛКОМ" та ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", акту приймання-передачі права грошової вимоги до договору відступлення права грошової вимоги (цесії) № 06-08/18 від 06.08.2018, акту приймання-передачі документів від 06.08.2018;

-договору відступлення права вимоги (цесії) № 13-08/18 від 13.08.2018, укладеного ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", акту приймання-передачі права грошової вимоги до договору відступлення права грошової вимоги (цесії) №06-08/18 від 06.08.2018, акту приймання-передачі документів від 06.08.2018;

-договору відступлення права вимоги (цесії) № 28-10/20 від 28.10.2020, укладеного ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ" та ТОВ "Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 374, акту приймання-передачі права грошової вимоги до договору відступлення права грошової вимоги (цесії) №28-10/20 від 28.10.2020, акту приймання-передачі документів від 28.10.2020 і платіжного доручення від 02.11.2020 № 1100;

-договору відступлення права вимоги (цесії) № 28-10/20-2 від 28.10.2020, укладеного ТОВ "Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ" та ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 375, акту приймання-передачі права грошової вимоги до договору відступлення права грошової вимоги (цесії) № 28-10/20-2 від 28.10.2020, акту приймання-передачі документів від 28.10.2020 і платіжного доручення від 02.11.2020 № 3.

Суд першої інстанції, пославшись на договори про відступлення прав вимоги № 06-08/18 від 06.08.2018, № 13-08/18 від 13.08.2018, № 28-10/20 від 28.10.2020, № 28-10/20-2 від 28.10.2020, дійшов висновку, що ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" є правонаступником ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ".

Натомість Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сторонами договорів № 06-08/18 від 06.08.2018, № 13-08/18 від 13.08.2018 не було дотримано встановлених законом вимог щодо істотних умов відповідних угод, що дозволило б вважати такі договори укладеними.

Північний апеляційний господарський суд також зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів погодження вищезазначених угод загальними зборами учасників ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" і ТОВ "РІЕЛКОМ", а також доказів проведення розрахунків за наслідками укладення договорів.

Крім того, апеляційний суд визнав такими, що не відповідають вимогам ст.ст. 76, 77 ГПК України щодо належності та допустимості доказів наявні у матеріалах справи докази - копії договорів від 13.08.2018 №13-08/18 між ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "Смартленд Інвест" та від 06.08.2018 №06-08/18 між ТОВ "РІЕЛКОМ" та ТОВ "Смартленд Інвест", копії актів приймання-передачі документів та актів приймання-передачі права грошової вимоги до них, оскільки оригінали цих документів не були надані на відповідну вимогу апеляційного суду для огляду в судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції також не було взято до уваги нотаріально засвідчені заяви від 08.02.2021 свідка ОСОБА_3, який виконував раніше повноваження директора ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ", оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції таких доказів не існувало.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу з дня його введення в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2015 у справі № 5011-50/9028-2012 введено процедуру санації боржника - ТОВ "НВЦ "Тор", строк якої неодноразово продовжувався судом.

Отже, провадження у справі здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 19.01.2013 набрала чинності нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з п. 11 Прикінцевих та перехідних положень якого положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.

Правовідносини на стадії санації боржника регулюються Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Таким чином розгляд справи про банкрутство - ТОВ "НВЦ "Тор", яка перебуває на стадії санації, здійснюється відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, що діяла до 19.01.2013.

Разом з тим, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла до 19.01.2013 не містить норм щодо порядку заміни кредитора у справі про банкрутство на правонаступника, у зв`язку з чим у цьому випадку застосуванню підлягає ст. 52 ГПК України щодо процесуального правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

У заяві ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" про заміну кредитора на правонаступника посилається на те, що ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" відступили належні їм права грошових вимог до боржника на користь ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", яке згодом відступило набуте право грошової вимоги до боржника - ТОВ "Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ", а останнє в свою чергу відступило належне йому вимоги до ТОВ "НВЦ "Тор" на користь ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП".

Таким чином ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" стверджувало про неодноразову передачу прав кредиторів іншій особі за правочинами відступлення права вимоги до боржника, у зв`язку з чим при вирішенні питання щодо правонаступництва останнього із набувачів цих прав (нового кредитора) дослідженню підлягають обставини щодо набуття права вимоги кожним новим кредитором за кожним із неодноразово вчинених правочинів з передачі права вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 925/236/15.

На підтвердження наведених у заяві обставин переходу прав грошових вимог від кредиторів ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" до ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ" заявник подав до суду першої інстанції засвідчені за підписом директора ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" Комайгородського В.В. та печаткою цього товариства копії договору відступлення права вимоги (цесії) № 06-08/18 від 06.08.2018 між ТОВ "РІЕЛКОМ" та ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ" та договору відступлення права вимоги (цесії) № 13-08/18 від 13.08.2018 між ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", а також копії актів приймання-передачі прав грошових вимог та актів приймання-передачі документів.

Як вбачається із матеріалів справи, суд апеляційної інстанції неодноразово (ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 та 11.02.2021) зобов`язував ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" подати суду для огляду оригінали договорів від 13.08.2018 №13-08/18, укладеного між ТОВ "Ріелком Новий" та ТОВ "Смартленд Інвест" та від 06.08.2018 №06-08/18 укладеного між ТОВ "Ріелком" та ТОВ "Смартленд Інвест", а також актів приймання-передачі документів та актів приймання-передачі права грошової вимоги до них. Проте ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" оригінали вказаних документів суду апеляційної інстанції для огляду не надало.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Відповідно до частин 1, 2, 4 - 6 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки оригінали договорів від 13.08.2018 №13-08/18, від 06.08.2018 №06-08/18 та актів приймання-передачі документів та актів приймання-передачі права грошової вимоги до них ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" не надало на відповідну вимогу апеляційного суду для огляду в судовому засіданні, а суд апеляційної інстанції поставив під сумнів відповідність поданих копій документів їх оригіналам, враховуючи, що кредитори ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" взагалі заперечували факти укладення вказаних угод з ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", то такі докази обґрунтовано не були взяті до уваги судом.

Будь-які інші належні та допустимі докази, які б могли достовірно підтвердити доводи ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" про набуття ним надалі прав вимог до боржника у результаті уступки, зокрема кредиторами ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" прав вимог ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ" до боржника, в тому числі і докази сплати коштів за спірними договорами відступлення прав вимоги, у матеріалах справи відсутні.

Крім того, як вбачається із заяви про заміну кредитора на правонаступника та касаційної скарги, ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" стверджувало, що набуло право вимоги у зв`язку із заміною кредиторів на правонаступника за вимогою, яка виникла на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 у справі № 5011-50/9028-2012, відповідно до якої, на думку скаржника, у кредиторів виникло право вимоги до боржника.

Верховний Суд у постановах неодноразово вказував на те, що процесуальне правонаступництво є тісно пов`язаним з матеріальним, оскільки передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві, тому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. На підтвердження зазначеного свідчить тлумачення змісту ст. 52 ГПК України, згідно з якою у випадку заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії процесу. Тобто підставою для виникнення процесуального правонаступництва є матеріальне правонаступництво або інша заміна осіб у матеріальних правовідносинах, а вже згодом відбувається процесуальне правонаступництво.

Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №910/13150/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 у справі № 5011-50/9028-2012, що була залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2016, кредитора ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК" замінено на правонаступників:

В зазначених судових рішеннях було встановлено, що ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" як були майнові поручителі боржника, втративши в позасудовому порядку право власності у зв`язку із зверненням стягнення на предмети іпотеки, набули всіх прав кредитора ТОВ "НВЦ "Тор" за кредитними договорами № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 та № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 відповідно.

Таким чином право вимоги у кредиторів ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" виникло на підставі відповідних цивільно-правових угод та відповідно до норм цивільного права, а не на підставі ухвали суду, а відтак право вимоги не може бути відступлене .

Встановивши недоведеність обставин щодо переходу прав вимог до боржника від кредиторів ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" до ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ", апеляційний суд обґрунтовано не надавав оцінки кожному наступному із неодноразово вчинених правочинів з передачі права вимоги.

Заявник касаційної скарги посилається на те,, що апеляційним судом безпідставно не визнано належними та допустимими доказами щодо укладення ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ" та ТОВ "РІЕЛКОМ" з ТОВ "СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ" договорів про уступку прав вимоги до боржника, заяви свідків - колишніх керівників вказаних юридичних осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Разом із тим, згідно з ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП", подаючи до суду апеляційної інстанції нові докази - заяви свідка ОСОБА_3, який виконував раніше повноваження директора ТОВ "РІЕЛКОМ НОВИЙ", жодним чином не обґрунтувало неможливість їх подання до суду першої інстанції, Північним апеляційним господарським судом обгрунтовано не взято їх до уваги.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, такий доказ як заява ОСОБА_4 ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не подавалась, а була додана скаржником безпосередньо до касаційної скарги, однак з огляду на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, що визначені в ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо доводу касаційної скарги про те, що в судовому засіданні суду апеляційної інстанції були надані нотаріально засвідчені копії договорів від 13.08.2018 №13-08/18 та від 06.08.2018 №06-08/18, зазначене не може вважатись належним виконанням вимог ч. 6 ст. 91 ГПК України, оскільки Північним апеляційним господарським судом витребовувались саме оригінали, а не копії цих договорів, які до суду подані не були ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП".

Крім того, матеріали справи не містять даних про те, що оригінали договорів від 13.08.2018 №13-08/18 та від 06.08.2018 №06-08/18, копії яких були засвідчені ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП" знаходяться саме у ТОВ "АЛЬЯНСАФРИК ГРУП", як того вимагає п.2 ч.5 ст.91 ГПК України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 у справі №5011-50/9028-2012 ухвалена судом відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд

................

Перейти до повного тексту