Постанова
Іменем України
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 759/4747/16-ц
провадження № 61-4673св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІФК",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Шипіцин Олександр Володимирович, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у складі судді Журибеди О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, у якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив:
визнати спільною сумісною власністю подружжя, набуті під час перебування у шлюбі майнові права на об`єкт будівництва згідно з інвестиційним договором від 30 липня 2014 року № 6268/039-8-B3 про будівництво об`єкта нерухомого майна, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІФК", яке діє від імені, в інтересах та за рахунок Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "Агрос" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "ІФК") (2 кімнатна квартира, будівельний номер №39 на 6 поверсі, що знаходиться у житловому будинку за будівельним № 8 черги № 3, загальною площею 71,43 кв. м, у складі комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2, фактична адреса: АДРЕСА_3 ), на загальну суму 918 591,80 грн;
здійснити поділ боргових вимог за інвестиційним договором від 30 липня 2014 року № 6268/039-8-B3 про будівництво об`єкта нерухомого майна, укладеного з ТОВ "Компанія з управління активами "ІФК" (2 кімнатна квартира, будівельний номер № 39 на 6 поверсі, що знаходиться у житловому будинку за будівельним № 8, черги № 3, загальною площею 71,43 кв. м, у складі комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2, фактична адреса: АДРЕСА_3 ), між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
визнати за ним майнове право на 1/2 частини об`єкта будівництва згідно з інвестиційним договором від 30 липня 2014 року № 6268/039-8-B3 про будівництво об`єкта нерухомого майна, укладеного з ТОВ "Компанія з управління активами "ІФК" (2 кімнатна квартира, будівельний номер № 39 на 6 поверсі, що знаходиться у житловому будинку за будівельним № 8, черги № 3, загальною площею 71,43 кв. м, у складі комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2, фактична адреса: АДРЕСА_3 );
визнати за ОСОБА_2 майнове право на 1/2 частини об`єкта будівництва згідно з інвестиційним договором від 30 липня 2014 року №6268/039-8-B3 про будівництво об`єкта нерухомого майна, укладеного з ТОВ "Компанія з управління активами "ІФК" (2 кімнатна квартира, будівельний номер № 39 на 6 поверсі, що знаходиться у житловому будинку за будівельним № 8, черги № 3, загальною площею 71,43 кв. м, у складі комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2, фактична адреса: АДРЕСА_3 );
визнати недійсним право власності на квартиру АДРЕСА_3, яке зареєстровано за ОСОБА_2, шляхом укладення договору купівлі-продажу серії та номер 973, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І. І. від 20 квітня 2018 року.
На обґрунтування позову посилався на те, що 29 грудня 2012 року між ним та ОСОБА_2 укладений шлюб, від якого сторони мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 . З моменту народження доньки, він з відповідачкою прийняли рішення про придбання нерухомості у м. Києві. Він надав письмову згоду дружині на укладення в інтересах сім`ї з ТОВ "Компанія з управління активами "ІФК" інвестиційного договору від 30 липня 2014 року №6268/039-8-B3, предметом якого була двокімнатна квартира, будівельний номер №3 на 6 поверсі, що знаходиться у житловому будинку за будівельним № 8, черги № 3, загальною площею 71,43 кв. м, у складі комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2 . З моменту укладення зазначеного договору усі платежі за ним йшли з сімейних заощаджень, так само оплачувалися і ремонтні роботи у квартирі. ОСОБА_2 набула право власності на квартиру АДРЕСА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу серії та номер 973, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванчик І. І. Про порушення своїх прав йому стало відомо лише 21 травня 2018 року.
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому, з урахуванням зміни предмета позову, просила встановити факт припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 з нею з 30 квітня 2014 року; визнати її особистою приватною власністю об`єкт інвестування - двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .
На обґрунтування позову посилалася на те, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 проживав з нею у квартирі АДРЕСА_6 . Працював він не постійно, працевлаштовувався лише на нетривалий час. За час шлюбу ОСОБА_1 не надавав будь-яких грошових коштів для формування спільного бюджету, мотивуючи це тим, що він не працює. Вона повністю забезпечувала сім`ю за рахунок тих коштів, які заробляла. Поведінка ОСОБА_1 у сім`ї, небажання працювати та матеріально утримувати дружину і дитину, ставлення до дружини як до жінки, приховані подробиці його минулого життя вплинули на її рішення припинити будь-які стосунки з ОСОБА_1 . 30 квітня 2014 року ОСОБА_1 забрав свої речі і виїхав з квартири, тобто з цього часу вони разом не проживали, не були пов`язані спільним побутом, не вели разом спільне господарство, не мали спільного бюджету. Після припинення шлюбних відносин з ОСОБА_1, бажаючи забезпечити кращими житловими умовами себе та дочку, вона 30 липня 2014 року уклала інвестиційний договір № 6268/039-8-B3. Розмір загального інвестиційного внеску, що складав вартість об`єкта на момент укладення договору становив 918 591,80 грн. На придбання об`єкта інвестування - квартири були витрачені її особисті кошти, а також кошти, які вона запозичила. Ремонт у квартирі також був проведений повністю за рахунок її коштів. 20 квітня 2018 року на виконання умов інвестиційного договору вона уклала договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_3, жилою площею 28,9 кв. м, загальною площею 72,6 кв. м з ТОВ "Компанією з правління активами "ІФК".
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року у задоволені первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обраний ОСОБА_1 за первісним позовом спосіб захисту не відповідає змісту його порушеного права, а позовні вимоги за зустрічним позовом не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає його порушеному праву, оскільки станом на день звернення до суду з позовом про поділ майна подружжя, квартира була добудована, ОСОБА_2 на виконання умов інвестиційного договору уклала договір купівлі-продажу квартири та зареєструвала право власності на квартиру, однак позивач вимог про визнання квартири спільною сумісною власністю та у порядку її поділу визнання за ним права власності на частину квартири не заявляв. Щодо вимог зустрічного позову, то суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачка не довела факт припинення шлюбних відносин з позивачем з 30 квітня 2014 року. Оскільки спірна квартира придбана за кошти набуті під час шлюбу і ОСОБА_2 не надала беззаперечних доказів на підтвердження придбання її за особисті кошти, то спірне нерухоме майно є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, а тому відсутні підстави для визнання за нею права особистої приватної власності на квартиру.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У березні 2020 року ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Шипіцин О. В., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні первісного позову, проте неправильно зазначили підстави відмови. Встановивши, що позивач не має стабільного та постійного заробітку, що він не надав належних та допустимих доказів про джерело його доходу, за рахунок якого він надавав кошти на оплату майнових прав на квартиру, суди мали відмовити у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю вимог. Щодо зустрічного позову, то суди попередніх інстанцій посилаючись на наявність фотокарток з сумісного відпочинку з дитиною у літній період 2015 року дійшли помилкового висновку про наявність між сторонами подружніх відносин. Зазначене підтверджується висновком Верховного Суду викладеного у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 638/20216/16 (провадження № 61-713св19). Суди безпідставно взяли до уваги одні докази та не врахували інші, вирішили спір на підставі недопустимих доказів, застосували пункт 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07 квітня 2003 року № 55 та статті 78, частин другої, п`ятої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) без врахування висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17. Також суди не врахували, що факт придбання спірного майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя, оскільки потрібно враховувати також і спільну участь подружжя коштами або працею у набутті майна.
У серпні 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2020 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, від імені якої діє адвокат Шипіцин О. В. на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неврахування висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 13 листопада 2019 року у справі № 638/20216/16, від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, від 29 травня 2019 року у справі № 522/19610/15; недослідження наявних у справі доказів (пункт 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 29 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 2332 (т. 1, а. с. 48).
У шлюбі у них народилася дочка - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 49).
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (т. 1, а. с. 53).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 24 жовтня 2006 року ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_6
(т. 1, а. с. 50).
Місцем реєстрації проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є квартира АДРЕСА_6 (т. 1, а. с. 51).
Відповідно до акта від 01 березня 2016 року ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_6 не проживає з травня 2014 року (т. 1, а. с. 52).
Водночас у матеріалах справи міститься акт від 10 січня 2017 року та лист Шевченківського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у м. Києві про підтвердження проживання позивача у квартирі АДРЕСА_6 у період з 10 грудня 2012 року до 21 січня 2016 року (т. 1, а. с.99, 209).
30 липня 2014 року між ОСОБА_2 та TOB "Компанія з управління активами "ІФК" укладений інвестиційний договір № 6268/039-8-B3 (т. 1, а. с. 5-9).
Згідно з пунктом 1.1.2 інвестиційного договору, об`єктом договору є житлова квартира в будинку, будівельний номер 39, поверх 6, кількість кімнат 2, загальна проектна площа 71,43 кв. м.
Відповідно до пункту 2.6 інвестиційного договору сторони укладають договір купівлі-продажу Об`єкта на умовах, передбачених цим Договором, не пізніше 3 (трьох) місяців із дня отримання Замовником сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом Будинку проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, здійснення Інвестором повної оплати усіх інвестиційних внесків за цим Договором (в тому числі із врахуванням платежів згідно з пунктами 4.5 - 4.6 розділу 4 цього Договору), оформлення (у тому числі - реєстрації) права власності Фонду на Об`єкт та отримання Фондом документів, що є необхідними для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу Об`єкта. Про дату підписання договору купівлі-продажу Об`єкта Фонд повідомляє Інвестора письмово не менше ніж за 7 календарних днів до такої дати.
Згідно з пунктом 4.2 інвестиційного договору, розмір загального інвестиційного внеску, що складає вартість об`єкта на момент укладення договору, становить 918 591,80 грн, без ПДВ. Вказаний розмір загального інвестиційного внеску підлягає коригуванню Фондом, у несплаченій Інвестором частині, на момент оплати в порядку, встановленому пунктом 4.3 розділу 4 цього договору. Після повної сплати Інвестором загального інвестиційного внеску (повної оплати вартості об`єкта) відповідно до умов цього договору, вартість об`єкта не може бути змінена Фондом крім випадку, передбаченого пунктом 4.5 договору.
ОСОБА_1 у формі заяви надав згоду на укладення та підписання ОСОБА_2 з ТОВ "Компанія з управління активами "ІФК" інвестиційного договору щодо інвестування двокімнатної квартири, будівельний номер 39 на 6 поверсі, що знаходиться у житловому будинку за будівельним номером 8, черги номер 3, у складі комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2, а також додатків, додаткових договорів до вказаного договору, на умовах на її розсуд (т. 1, а. с. 10).
Згідно з довідкою від 03 лютого 2015 року № 170/0302-15с, ОСОБА_2, на виконання інвестиційного договору від 30 липня 2014 року сплатила суму коштів у розмірі 1 030 625,08 грн, що відповідає 71,43 кв.м загальної площі квартири, будівельний номер 39, черги номер 3 у складі комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2 . На дату видачі цієї довідки зобов`язання інвестора щодо сплати грошових коштів за договором є виконаними повністю та належним чином.
26 травня 2015 року закінчилося будівництво "Комплексу житлових будинків та об`єктів соціального, побутового призначення на АДРЕСА_2, третя черга, перший пусковий комплекс", що підтверджується Сертифікатом введення в експлуатацію серії ІУ № 165151470374.
20 квітня 2018 року на виконання умов інвестиційного договору між ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія з управління активами "ІФК" укладений договір купівлі-продажу двокімнатної квартири АДРЕСА_3, жилою площею 28,9 кв. м, загальною площею 72,6 кв. м.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_3, жилою площею 28,9 кв. м, загальною площею 72,6 кв. м зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_2 .