1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 522/7321/18

провадження № 61-18988св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головна військова прокуратура Генеральної прокуратури України,

треті особи: Підприємство з іноземними інвестиціями "Міханіки Україна", ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Медеол",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року у складі судді Загороднюка В. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Погорєлова С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС МЮУ), Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - ГВП ГПУ), треті особи: Підприємство з іноземними інвестиціями "Міханіки Україна" (далі - ПзІІ "Міханіки Україна"), ОСОБА_2, в якому просив зняти арешт, накладений постановою про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 24 січня 2011 року, що прийнята старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу ГУ ВП ГПУ підполковником юстиції Топаловим В. З., на: нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 51 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 17,9 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789222 від 03 лютого 2011 року; нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 82 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789008 від 03 лютого 2011 року; нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789523 від 03 лютого 2011 року; нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 84 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789325 від 03 лютого 2011 року.

Також просив зняти арешт, накладений 28 січня 2016 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровцем А. Т., на виконання наказу № 916/4093/15 від 17 листопада 2015 року Господарського суду Одеської області, на нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху, за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 .

Позивач посилається на те, що відповідно до договору купівлі-продажу № 01/10/2012 від 01 жовтня 2012 року він придбав у ПзІІ "Міханіки Україна" місце для стоянки під номером АДРЕСА_2, що складається з нежилого приміщення мінус другого поверху, загальною площею 17,9 кв.м. Договір повністю виконаний сторонами.

Також, відповідно до договору купівлі-продажу № 02/10/2012 від 01 жовтня 2012 року, він придбав у ПзІІ "Міханіки Україна" місце для стоянки під номером 82 мінус другого поверху, яке розташоване в АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м; місце для стоянки під номером 83 мінус другого поверху, яке розташоване в АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м; місце для стоянки під номером 84 мінус другого поверху, яке розташоване в АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м. Договір повністю виконаний сторонами.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року по справі № 522/14387/16-ц, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПзІІ "Міханіки Україна" про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності задоволені частково. Визнано дійсним договір купівлі-продажу № 01/10/2012 від 01 жовтня 2012 року нежитлового приміщення, місця для стоянки автомобілів-нежитлове приміщення № 51 мінус другого поверху, яке розташоване по Грецькій площі у будинку під номером АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ПзІІ "Міханіки Україна"; визнано дійсним договір купівлі-продажу № 02/10/2012 від 01 жовтня 2012 року нежитлових приміщень, місць для стоянки автомобілів-нежитлові приміщення № № 82, 83, 84 мінус другого поверху, які розташовані по Грецькій площі у будинку під номером АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ПзІІ "Міханіки Україна".

В даному рішенні зазначено, що оскільки право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення не оспорюється відповідачем, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні вимог позивача в частині визнання за ним права власності.

Таким чином, позивач вважає, що своїм рішенням суд фактично підтвердив його право власності на вказані нежитлові приміщення (місця для стоянки).

Зазначене вище нерухоме майно раніше належало ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, укладених між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2 28 грудня 2007 року та 14 листопада 2008 року.

Разом із тим, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2016 року по справі № 522/13677/16-ц розірвано договір купівлі-продажу місця для стоянки під номером АДРЕСА_3, що складається із нежилого приміщення мінус другого поверху, загальною площею 12,0 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 14 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 830; розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення під номером 83 мінус другого поверху, у будинку під номером АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 14 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 826; розірвано договір купівлі-продажу місця для стоянки під номером АДРЕСА_4, що складається із нежилого приміщення мінус другого поверху, загальною площею 12,0 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 14 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 834; розірвано договір купівлі-продажу місця для стоянки під номером АДРЕСА_2, що складається із нежилого приміщення мінус другого поверху, загальною площею 17,9 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 28 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 748.

При зверненні ОСОБА_1 до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації права власності на місця для стоянки автомобілів-нежитлові приміщення № 51, 82, 83, 84 мінус другого поверху, які розташовані по Грецькій площі у будинку під номером АДРЕСА_1, позивачеві державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації місць для стоянки № 83, 84 через виявлені зареєстровані обтяження щодо вказаного нерухомого майна (відповідно рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 32095685 від 28 жовтня 2016 року та № 33392534 від 11 січня 2017 року).

Як виявилося, постановою від 24 січня 2011 року про арешт майна та оголошення заборони його відчуження, яка прийнята старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу ГУ ВП ГПУ підполковником юстиції Топаловим В. З., було накладено арешт на:

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 51 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 17,9 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789222 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 82 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789008 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789523 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 84 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789325 від 03 лютого 2011 року.

Постанова про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 24 січня 2011 року прийнята старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу ГУ ВП ГПУ підполковником юстиції Топаловим В. З. в рамках кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 222, частиною другою статті 366, частиною другою-третьою статті 358, частиною другою статті 209 КК України.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 222, частиною першою статті 366, частиною першою, третьою статті 358 КК України та призначено покарання.

При цьому, на підставі статті 2 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі та штрафу та додаткового покарання у вигляді права займати посади, та визнано призначене покарання відбутим. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою, третьою статті 358 КК України, закрито у зв`язку із закінченням строків давності. ОСОБА_2 в пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 209 КК України визнано невинним і по суду виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Таким чином, позивач вважає, що підстави для подальшої дії арешту нежитлових приміщень місць для стоянки автомобілів № № 51, 82, 83, 84 в рамках кримінальної справи відпали.

Крім того, 28 січня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Назаровцем А. Т., на виконання наказу № 916/4093/15 від 17 листопада 2015 року Господарського суду Одеської області, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою, зокрема, накладено арешт на нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху, за адресою АДРЕСА_1, що належать боржнику ПзІІ "Міханіки Україна".

Однак, ухвалою Господарського суду Одеської області від 04 липня 2016 року по справі № 916/4093/15 за позовом ТОВ "Ространснафтопродукт" до ПзІІ "Міханіки Україна" замінено сторони по справі та сторони виконавчого провадження на їх правонаступників, а саме - на ТОВ "Медеол". На підставі цієї ухвали 06 грудня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Назаровцем А. Т. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження по виконанню наказу № 916/4093/15 від 17 листопада 2015 року.

Таким чином, позивач вважає, що підстави для подальшої дії арешту нежитлового приміщення місця для стоянки автомобіля № 83 в рамках господарської справи відпали.

ОСОБА_1 вказує на те, що його право власності на нежитлові приміщення - місця для стоянки автомобілів № № 51, 82, 83, 84, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, фактично обмежується існуванням вказаних арештів нерухомого майна, а тому він вимушений звернутися до суду з позовом про зняття арешту з належного йому майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Знято арешт, накладений постановою про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 24 січня 2011 року, яка прийнята старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу ГУ ВП ГПУ підполковником юстиції Топаловим В. З., на:

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 51 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 17,9 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789222 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 82 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789008 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789523 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 84 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789325 від 03 лютого 2011 року.

Знято арешт, накладений 28 січня 2016 року постановою головного державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Назаровцем А. Т., на виконання наказу № 916/4093/15 від 17 листопада 2015 року Господарського суду Одеської області, на нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху, за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

Не погодившись із вказаним рішенням, ГВП ГПУ подало апеляційну скаргу.

УхвалоюОдеського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Медеол" (далі - ТОВ "Медеол").

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року апеляційну скаргу ГВП ГПУ залишено без задоволення, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

21 грудня 2020 року на адресу Верховного Суду від Офісу Генерального прокурора надійшла касаційна скарга на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 листопада 2020 року.

В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове про відмову у позові.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

02 лютого 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 28 грудня 2007 року між ОСОБА_2 та ПзІІ "Міханікі Україна" було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - місця для стоянки автомобілів-нежитлове приміщення під № 51 мінус другого поверху, яке розташовано в АДРЕСА_1, у будинку під номером 3/4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л. М., зареєстрований в реєстрі за № 748.

14 листопада 2008 року між ОСОБА_2 та ПзІІ "Міханікі Україна" були укладені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень - місць для стоянки автомобілів-нежитлових приміщень під № № 82, 83, 84 мінус другого поверху, які розташовані в АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Карімовою Л. М., зареєстровані в реєстрі за № № 830, 826, 834.

Постановою про арешт майна та оголошення заборони його відчуження від 24 січня 2011 року, яка прийнята старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу ГУ ВП ГПУ підполковником юстиції Топаловим В. З., накладено арешт на:

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 51 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 17,9 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789222 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 82 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789008 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789523 від 03 лютого 2011 року;

- нежиле приміщення, місце для стоянки автомобілів - нежитлове приміщення №84 мінус другого поверху у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, що належить ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 10789325 від 03 лютого 2011 року.

Постанова про арешт майна та оголошення заборони його відчуження б/н від 24 січня 2011 року, прийнята старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу ГУ ВП ГПУ підполковником юстиції Топаловим В. З. в рамках кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 222, частиною другою статті 366, частиною другою, третьою статті 358, частиною другою статті 209 КК України.

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 серпня 2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною другою статті 222, частиною першою статті 366, частиною першою, третьою статті 358 та призначено покарання:

За частиною п`ятоюстатті 191 КК України у виді семи років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій, строком на три роки та з конфіскацією усього належного йому майна.

За частиною другоюстатті 222 КК України у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000,00 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язаніз виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на два роки.

На підставі статей 70, 72 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначити сім років позбавлення волі та штраф в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходівгромадян, що становить 51 000,00 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки та з конфіскацією усього належного йому майна.

Покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Строк відбування покарання відраховувати з 11 серпня 2014 року, зарахувавши в строк термін перебування під вартою в Київському СІЗО Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області з 16 грудня 2010 року по 19 грудня 2012 року.

При цьому, на підставі статті 2 Закону України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі та штрафу та додаткового покарання у вигляді права займати посади, та визнано призначене покарання відбутим. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч.астиною першою статті 366, частиною першою, третьою статті 358 закрито у зв`язку із закінченням строків давності. ОСОБА_2 в пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 209 КК України визнано невинним і по суду виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2016 року по справі № 522/13677/16-ц розірвано договір купівлі-продажу місця для стоянки під номером АДРЕСА_3, що складається із нежилого приміщення мінус другого поверху, загальною площею 12,0 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 14 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 830; розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення під номером 83 мінус другого поверху, у будинку під номером АДРЕСА_1, загальною площею 12,0 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 14 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 826; розірвано договір купівлі-продажу місця для стоянки під номером АДРЕСА_4, у будинку під номером третім/четвертим, що складається із нежилого приміщення мінус другого поверху, загальною площею 12,0 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 14 листопада 2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 834; розірвано договір купівлі-продажу місця для стоянки під номером АДРЕСА_2, що складається із нежилого приміщення мінус другого поверху, загальною площею 17,9 кв.м, укладений між ПзІІ "Міханікі Україна" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, Карімовою Л. М. 28 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 748.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 жовтня 2016 року по справі №522/14387/16-ц позовні вимоги ОСОБА_1 до ПзІІ "Міханіки Україна" про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності задоволені частково. Визнано дійсним договір купівлі-продажу № 01/10/2012 від 01 жовтня 2012 року нежитлового приміщення, місця для стоянки автомобілів-нежитлове приміщення № 51 мінус другого поверху, яке розташоване по Грецькій площі у будинку під номером АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ПзІІ "Міханіки Україна"; визнано дійсним договір купівлі-продажу № 02/10/2012 від 01 жовтня 2012 року нежитлових приміщень, місць для стоянки автомобілів-нежитлові приміщення № № 82, 83, 84 мінус другого поверху, які розташовані по Грецькій площі у будинку під номером АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ПзІІ "Міханіки Україна".

В даному рішенні зазначено, що оскільки право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення не оспорюється відповідачем, суд вважає за можливе відмовити в задоволенні вимог позивача в частині визнання за ним права власності.

При зверненні ОСОБА_1 до державного реєстратора із заявою про проведення державної реєстрації права власності на місця для стоянки автомобілів-нежитлові приміщення № 51, 82, 83, 84 мінус другого поверху, які розташовані по Грецькій площі у будинку під номером АДРЕСА_1, позивачеві державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації місць для стоянки № 83, 84 через виявлені зареєстровані обтяження щодо вказаного нерухомого майна (відповідно рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 32095685 від 28 жовтня 2016 року та № 33392534 від 11 січня 2017 року).

28 січня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Назаровцем А. Т. в межах виконавчого провадження ВП № 4969504, відкритого на виконання наказу № 916/4093/15 від 17 листопада 2015 року Господарського суду Одеської області про стягнення з ПзІІ "Міханіки Україна" на користь ТОВ "Ространснафтопродукт" заборгованості в сумі 45 493 189 грн, винесено постанову про арешт майна боржника ПзІІ "Міханіки Україна", якою, зокрема, накладено арешт на нежитлове приміщення № 83 мінус другого поверху, за адресою: АДРЕСА_1, що належать боржнику.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04 липня 2016 року по справі № 916/4093/15 за позовом ТОВ "Ространснафтопродукт" до ПзІІ "Міханіки Україна" замінено сторони по справі та сторони виконавчого провадження на їх правонаступників, а саме - на ТОВ "Медеол".

На підставі цієї ухвали 06 грудня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС МЮУ Назаровцем А. Т. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою закінчено виконавче провадження по виконанню наказу № 916/4093/15 від 17 листопада 2015 року.


................
Перейти до повного тексту