Постанова
Іменем України
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 204/5431/19
провадження № 61-8792св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
заявник - Дніпровська міська рада в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради,
заінтересовані особи: Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Третя дніпровська державна нотаріальна контора,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Дніпровської міської ради в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради, заінтересовані особи: Чечелівська районна у місті Дніпрі рада, Третя дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою та передання її територіальній громаді
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року у складі судді Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У серпні 2019 року Дніпровська міська рада в особі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (далі - Дніпровська міська рада) звернулася до суду із заявою, в якій просила визнати відумерлою спадщину після ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається із домоволодіння АДРЕСА_1 та передати її у власність територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради.
Обґрунтовуючи вимоги заяви, Дніпровська міська рада посилалася на те, що на адресу Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпропетровської міської ради (далі - КП "Бюро обліку майнових прав") надійшла інформація про те, що власник домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2 помер у 2015 році, і з цього часу в зазначеному домоволодінні ніхто не проживає. Після його смерті відкрилась спадщина на належне ОСОБА_2 домоволодіння за вказаною адресою. Оскільки з часу відкриття спадщини минуло більше одного року, а спадкоємців немає, виникла необхідність визнати спадщину відумерлою та передати у власність територіальної громади міста в особі Дніпровської міської ради. У зв`язку з цим просила заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 05 березня 2020 року заяву задовольнив. Визнав відумерлою спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається із домоволодіння АДРЕСА_1 . Передав домоволодіння АДРЕСА_1 у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася і немає спадкоємців, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, а тому наявні правові підстави для визнання спадщини відумерлою.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 березня 2020 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 14 квітня 2021 року відмовив ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 березня 2020 року та повернув її заявнику.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 березня 2020 року не вирішувались питання про права та обов`язки ОСОБА_1, та його права оскаржуваним рішенням не порушено.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У травні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 квітня 2021 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що в апеляційній скарзі та доданими до неї документами, зокрема розпискою від 25 жовтня 2014 року про отримання ОСОБА_2 від нього в борг грошових коштів, він довів наявність у нього правового зв`язку як з ОСОБА_2, так і з територіальною громадою міста Дніпра, якій у березні 2020 року перейшло майно померлого. Рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 березня 2020 року порушено його право на спадщину ОСОБА_2, забезпечене борговою розпискою. Водночас Дніпровській міській раді не було відомо про існування у померлого ОСОБА_2 боргового зобов`язання перед ним, а тому він не був залучений до розгляду цієї справи і не мав можливості захистити свої права та законні інтереси.
Також скарга містить доводи про те, що при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач не має права вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість скарги, у прийнятті апеляційної скарги не може бути відмовлено у зв`язку з тим, що судове рішення не порушує прав та інтересів особи, яка не брала участі у справі, але подала скаргу. Встановлення судом обставин, які свідчать про те, що оскаржуваним рішенням порушено права особи, яка не була залучена до участі у розгляді справи, є процесуально можливим лише після відкриття провадження за апеляційної скаргою такої особи і розгляду її по суті. Тобто суд апеляційної інстанції до вирішення питання про відкриття апеляційного провадження не мав процесуальних повноважень встановлювати наявність/відсутність порушеного права заявника оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.
У липні 2021 року Дніпровська міська рада подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим. Суд правильно виходив з того, що у справі, яка переглядається, спірні правовідносини виникли щодо визнання відумерлою спадщини після померлого ОСОБА_2 ОСОБА_1 не є спадкоємцем спірного домоволодіння в порядку, передбаченому статтею 1277 ЦК України, а тому не є учасником спірних правовідносин. Звертаючись з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 не вказав, у чому полягає порушення його права ухваленим судовим рішення про визнання спадщини відумерлою.
У липні 2021 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив Дніпровської міської ради, в якому зазначив, що представник, яка підписала відзив не підтвердила повноважень на представництво ради, а тому відзив не може бути прийняти судом до розгляду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
06 липня 2021 року справа № 204/5431/19 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Відмовляючи у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції встановив такі обставини.
У квітні 2021 року ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 березня 2020 року.
Із матеріалів справи відомо, що оскаржуваним рішенням від 05 березня 2020 року спадщину, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, що складається з домоволодіння АДРЕСА_1, передано у комунальну власність територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що рішенням Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 05 березня 2020 року не вирішувались питання про права та обов`язки ОСОБА_1, і його права оскаржуваним рішенням не порушено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує