ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/2570/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі: Кредитора (представники Компанії ТНТ "Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О." (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) - Дубовський П.В. (дов. б/н від09.01.2020), Спєров Д.К. (дов. (б/н від 09.01.2020)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес"
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021
у справі
за заявою Компанії ТНТ "Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О." (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес"
про визнання банкрутом, -
ВСТАНОВИВ:
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
1. Компанія ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) звернулась до Господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС".
1.1. Вказана заява мотивована посиланням на те, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 09.04.2019 у справі №335/7978/18, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.2019, було задоволено клопотання кредитора про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Суду м.Амстердам від 13.09.2017 у справі С/13/611337/HA ZA 16-665 за позовом кредитора до боржника про стягнення заборгованості у загальному розмірі 3 033 864,34 євро, що за курсом НБУ складає 90 894 575,63 грн.
1.2. На виконання зазначеної ухвали 30.04.2019 було видано виконавчий лист №335/7978/18.
1.3. 02.05.2019 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фольф (Павелків) Т.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59013052 з виконання виконавчого листа №335/7978/18, виданого 30.04.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.
1.4. Відповідно до довідки приватного виконавця про хід виконавчого провадження від 17.09.2020, станом на момент надання цієї довідки жодного стягнення у виконавчому провадженні не було здійснено, що свідчить про відсутність можливості у боржника виконати грошові зобов`язання перед кредитором, що, на думку кредитора, свідчить про його неплатоспроможність та необхідність застосування процедур, що передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
1.5. Згідно з постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 у справі №908/1567/18 зобов`язано ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" визнати та включити кредиторські вимоги компанії ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" у розмірі 3 033 864,34 євро.
1.6. З урахуванням наведених обставин, спір між кредитором та боржником щодо стягнення заборгованості за угодою про спільну діяльність від 14.09.1998 вирішено у судовому порядку, а вимоги кредитора були включені до проміжного ліквідаційного балансу боржника.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020, яку залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021, відкрито провадження у справі у справі №908/2570/20 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Аеро-Експрес. Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - компанії ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) до боржника у розмірі 96 722 786,18 грн основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Нікітенка Микиту Олександровича. Кандидатури арбітражних керуючих: Юрченко О.М., Лукашука М.В. відхилено. Зобов`язано розпорядника майна Нікітенка М.О. надавати суду проміжні звіти про проведену роботу щомісячно. Встановлено розпоряднику майна грошову винагороду в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів, авансованих заявником (Компанією ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) на депозитний рахунок Господарського суду Запорізької області, за рахунок коштів, одержаних боржником у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, згідно з ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов`язано розпорядника майна вчинити певні дії.
2.1. Судові рішення мотивовані тим, що:
-заборгованість боржника перед кредитором складає 96 722 786,18 грн та підтверджується рішенням Суду м. Амстердам від 13.09.2017 у справі №С/13/611337/НА ZA 16-665 про стягнення з боржника на користь кредитора 3 033 864,34 євро, рішенням Апеляційного суду міста Амстердам від 04.02.2020 у справі 200.240.637/01, яким частково змінено рішення Суду м.Амстердам від 13.09.2017. Загальний розмір заборгованості становить 2 916 473,02 євро або 96 722 786,18 грн;
-доказів наявності спору про право, яке підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, матеріали справи не містять;
- при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство компанією ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) враховано рішення Апеляційного суду міста Амстердам від 04.02.2020 та заявлено безспірні грошові вимоги до боржника у розмірі 2 916 473,02 євро, з яких основна заборгованість за надані послуги становить 2 905 402,94 євро;
- судами враховано відсутність будь-яких доказів задоволення (погашення) боржником вимог компанії ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) до підготовчого засідання;
- боржником не надано належних, допустимих та достовірних доказів реальної спроможності виконати свої зобов`язання перед заявником і здійснити погашення заборгованості.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" звернулось до касаційного господарського суду зі скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021, в якій скаржник просить скасувати рішення попередніх судових інстанцій та передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 ГПК України скаржник зазначив, що касаційна скарга подається на підставі п. 1 ч. 3 ст. 310, п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки, спір що розглядається виник у правовідносинах, подібні до яких ще не аналізувалися в попередніх рішеннях Верховного Суду. На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес", на даний час відсутня сформована правова позиція, практика та висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах (а саме підтвердження наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та їх розміру на підставі рішення іноземного суду апеляційної інстанції, яке не визнано в Україні та яким змінено рішення іноземного суду першої інстанції).
Скаржник переконує, що рішення Апеляційного суду міста Амстердам від 04.02.2020 у справі 200.240.637/01 не є належним та допустимим доказом того, що існує грошова вимога ініціюючого кредитора до боржника і що строк виконання даної вимоги настав.
Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не розглянуто первинні підстави виникнення заборгованості та не встановлено їх існування, оскільки в цьому випадку Суд не має повноважень на визначення розміру заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором на підставі первинних документів, а саме угоди про спільну діяльність від 14.09.1998, оскільки відповідно до п.19.1 даної угоди, що стала підставою спору між ініціюючим кредитором та боржником, визначено, що ексклюзивне право юрисдикції має Окружний Суд Амстердама.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
5. ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Провадження у Верховному Суді
6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/2570/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.06.2021.
7. Ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.06.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.10.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 908/2570/20.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро-Експрес" на 11 серпня 2021 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
8. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021, у звязку із перебуванням судді Огородніка К.М. у відпустці, визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
9. Заслухавши суддю-доповідача, представників кредитора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.
10. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
11. Предметом касаційного оскарження у цій справі є наявність або відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС".
12. Отже, зважаючи на зміст предмету судового розгляду, доводів скаржника, висновків судів попередніх інстанцій, необхідним є вирішення питання правомірності відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" з підстав передбачених нормами Кодексу України з процедур банкрутства (Далі - КУзПБ).
13. Відповідно до частини першої статті 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
14. Частинами 2, 3 цієї статті Кодексу передбачено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
15. Згідно із положеннями частини п`ятої статті 39 КУзПБ, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
16. Отже, основне завдання підготовчого засідання полягає у з`ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.
17. Відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо:
вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;
вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
18. Частиною першою статті 34 КУзПБ, заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити:
- найменування господарського суду, до якого подається заява;
- найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
- ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
- виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;
- перелік документів, що додаються до заяви.
19. Водночас, можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства, а з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України, до такого відзиву також повинні бути додані докази, які підтверджують викладені у відзиві доводи та заперечення.
20. Отже, системний аналіз зазначених положень КУзПБ дає підстави для висновку про те, що на кредитора, з урахуванням положень статей 74, 76-77 ГПК України, покладено обов`язок надати докази на підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника покладено обов`язок надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
21. При цьому, господарський суд в підготовчому засіданні надає оцінку на предмет доведеності та існування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, та, відповідно, існування/відсутності перешкод для подальшого руху у справі про банкрутство.
22. Верховний Суд звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором;
встановлення наявності/відсутності спору про право;
встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
23. Підставою для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
24. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.
25. Методом встановлення наявності чи відсутності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.
25.1. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ можливо виявити лише після пред`явлення заяви до суду і здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи по суті.
25.2. При цьому, Верховний Суд зауважує, що у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 20.05.2021 у справі № 924/1277/20.
25.3. У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 03.06.2020 у справі №905/2030/19).
Таким чином, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі №911/593/20.
Щодо суті касаційної скарги:
26. З матеріалів справи вбачається та попередніми судовими інстанціями встановлено, що звертаючись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у своїй заяві компанія ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Аеро-Експрес посилалась на неспроможність останнього погасити наявну кредиторську заборгованість на загальну суму 2916473,01 євро (станом на день подання цієї заяви складає 96 722 786,18 грн), яка виникла на підставі угоди про спільну діяльність від 14.09.1998.
27. Заборгованість боржника перед кредитором складає 96 722 786,18 грн та підтверджується рішенням Суду м. Амстердам від 13.09.2017 у справі №С/13/611337/НА ZA 16-665 про стягнення з боржника на користь кредитора 3 033 864,34 євро, рішенням Апеляційного суду міста Амстердам від 04.02.2020 у справі 200.240.637/01, яким частково змінено рішення Суду м.Амстердам від 13.09.2017. Загальний розмір заборгованості становить 2 916 473,02 євро або 96 722 786,18 грн.
28. Відповідно до ст.13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні у разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
29. Згідно ст. 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.
30. Статтею 82 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
31. Судовим порядком розгляду клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) в контексті ст. 82 згаданого вище Закону України розуміється порядок провадження в цивільних справах, встановлений статтями 462-470 Глави 1 "Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню" Розділу 9 Цивільного процесуального кодексу України.
32. Згідно ст. 462 Цивільного процесуального кодексу України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
33. Відповідно до ст. 464 Цивільного процесуального кодексу України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника.
34. Статтею 465 Цивільного процесуального кодексу України встановлено порядок подання клопотання про дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду. Зокрема, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або відповідно до міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником). Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду через органи державної влади України, суд приймає до розгляду клопотання, що надійшло через орган державної влади України.
35. Згідно до ст.470 Цивільного процесуального кодексу на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який пред`являється для виконання у порядку, встановленому Законом. Виконавчий лист вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів у порядку, встановленому Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих документів.
36. Судами встановлено, що на виконання вказаних норм Цивільного процесуального кодексу України компанія ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) звернулась до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме: рішення Суду м. Амстердам від13.09.2017 по справі№С/13/611337/НА ZA16-665 за позовом ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" про стягнення заборгованості, яке набрало законної сила та підлягає негайному виконанню.
37. Клопотання мотивовано тим, що рішенням Суду м. Амстердам від 13.09.2017 по справі №С/13/611337 / НА ZA 16-665 за позовом ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) до товариства з обмеженоювідповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" про стягнення заборгованості, було зобов`язано боржника сплатити на користь заявника: 3 022 794,26 євро - за надані послуги за період з червня 2014 року по грудень 2014 року; 10419,08 євро - процесуальні витрати; 131,00 євро - додаткові витрати; 68,00 євро - додаткові витрати за невиконання рішення суду; 452,00 євро - процесуальні витрати на проміжний позов.
38. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09.04.2019, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.06.2019, клопотання компанії ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) задоволено. Визнано та надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Суду м. Амстердам від 13.09.2017 по справі С/13/611337 / НА ZA 16-665 за позовом "ТНТ ЕКСПРЕС ВОРЛДВАЙД, СПОЛ, С.Р.О." [TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.] до ТОВ "АЕРО-ЕКСПРЕС" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 3 033 864,34 євро, що за курсом НБУ складає 90 894 575,63 грн, який складається з: 3 022 794,26 Євро, що за курсом НБУ складає 90 562 916,03 грн - за надані послуги за період з червня 2014 року по грудень 2014 року; 10 419,08 євро, що за курсом НБУ складає 312 155,64 грн - процесуальні витрати; 131,00 євро, що за курсом НБУ складає 3 924,76 грн - додаткові витрати; 68,00 євро, що за курсом НБУ складає 2 037,28 грн - додаткові витрати за невиконання рішення суду; 452,00 євро, що за курсом НБУ складає 13 541,92 грн - процесуальні витрати на проміжний позов.
39. Слід погодитись із висновками попередніх інстанцій, що вказаною ухвалою підтверджується саме безспірність грошових вимог кредитора до боржника, як ознака неплатоспроможності боржника. Судами попередніх інстанцій не встановлено обставин скасування наведеної ухвали, отже вона чинна та має виконуватись.
40. Водночас, судами встановлено, що 04.02.2020 Апеляційний суд міста Амстердам ухвалив рішення С/13/611337/HA ZA 16-665 в результаті розгляду апеляційної скарги, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" проти компанії ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.).
41. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство компанією ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.) заявлено грошові вимоги до боржника у розмірі 2 916 473,02 євро, з яких основна заборгованість за надані послуги становить 2 905 402,94 євро. При цьому, компанією ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.). Відтак, при поданні заяви було враховано рішення Апеляційного суду міста Амстердам від 04.02.2020, яке уточнювало суму заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС" перед ініціюючим кредитором.
42. Колегія суддів наголошує, що у частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
43. В силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України), обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
44. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
45. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
46. При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
47. Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
48. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
49. Колегія суддів звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
50. Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
51. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
52. Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
53. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
54. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
55. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
56. Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
57. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
58. Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
59. Колегія суддів також зазначає, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
60. Наведенні вище правові висновки узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 29.01.2021 у справі №922/51/20, від 04.03.2021 у справі №908/1879/17 та від 21.04.2021 у справі №910/701/17.
61. Крім того, у справах господарської юрисдикції Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Суд наголошував, що стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанови Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18; від 29.08.2018 у справі № 909/105/15; від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17; від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17).
62. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
63. Баланс ймовірностей або перевага доказів характерні для цивільного та господарського процесів, де основним принципом є змагальність сторін, а суд виступає лише арбітром.
64. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.
65. Таким чином, місцевий господарський суд у цій справі встановив наявність безспірних грошових вимог та відповідну суму вимог ініціюючого кредитора до боржника, а з`ясовуючи питання щодо підставності відкриття провадження у цій справі про банкрутство та зваживши те, що скаржник не заперечував під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій наявність грошових вимог до нього, а також врахувавши, що доказів задоволення (погашення) боржником вимог компанії ТНТ Експрес Ворлдвайд, Спол, С.Р.О. (TNT EXPRESS WORLDWIDE, SPOL, S.R.O.), а також доказів реальної спроможності виконати свої зобов`язання перед заявником і здійснити погашення заборгованості до підготовчого засідання, боржником не надано, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО-ЕКСПРЕС".
66. Крім того, судами було встановлено, що доказів наявності спору про право, яке підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, матеріали справи не містять.
67. За результатами касаційного оскарження судових рішень першої та апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що застосований судами першої та апеляційної інстанцій підхід в оцінці доказів відповідає наведеним вимогам.
68. Підсумовуючи наведене, доводи скаржника висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, стосуються оцінки доказів та були предметом розгляду під час апеляційного перегляду справи з наданням їм відповідної мотивованої правової оцінки, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
69. Наведене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц за яким встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
70. В контексті зазначеного Верховний Суд також звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.