ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/2675/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 (судді: Тарасенко К. В. - головуючий, Іоннікова І. А., Разіна Т. І.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 (суддя Ващенко Т. М.)
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної ради
до: 1. Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна",
2. Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Світанок"
про визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, зобов`язання повернути приміщення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської обласної ради (далі - Рада, Позивач) до Комунальної установи Київської обласної ради "Фонд комунального майна" (далі - КУ "Фонд комунального майна", Відповідач-1), Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Світанок" (далі - ПСП "Агрофірма Світанок", Відповідач-2) про: визнання недійсними результатів електронного аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі; зобов`язання повернути приміщення загальною площею 2565,40 кв.м, придбані за 138 062 406,01 грн.
1.2. Зазначені вимоги обґрунтовано тим, що приватизація вказаного об`єкта комунальної власності проведена органом приватизації майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області з порушенням вимог чинного приватизаційного законодавства та законодавства про охорону культурної спадщини.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 залишено без руху позовну заяву заступник керівника Київської обласної прокуратури та встановлено строк на усунення її недоліків, а саме три дні з дня вручення цієї ухвали, шляхом подання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
2.2. Зазначена ухвала обґрунтована тим, що Прокурором разом з позовною заявою не було подано жодного доказу сплати судового збору. При цьому судом роз`яснено, що вимога про зобов`язання повернути приміщення є вимогою майнового характеру за яку судовий збір підлягає оплаті виходячи з вартості приміщення, оскільки пунктом 2 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
2.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/2675/21, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, постановлено позовну заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури вважати неподаною та повернути заявнику.
2.4. Указана ухвала місцевого суду, з якою погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що при зверненні з позовом Прокурором пред`явлено дві немайнові вимоги (про визнання недійсним результату електронного аукціону та про визнання недійсним договору-купівлі-продажу) та майнову вимогу (про зобов`язання повернути приміщення), за яку судовий збір підлягає оплаті виходячи з вартості приміщення. При цьому Київською обласною прокуратурою на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху було подано платіжне доручення на суму 6 810,00 грн, тобто нею оплачено судовий збір як за три вимоги немайнового характеру. Таким чином, за висновком судів, прокуратурою не усунуто недоліки позовної заяви, які були встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021, що в силу імперативних приписів частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення особі такої заяви.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратури просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
3.2. Обґрунтовуючи вимоги вказаної скарги, Прокурор посилається на те, що висновки судів попередніх інстанцій про майновий характер позовної вимоги щодо зобов`язання повернути спірне приміщення суперечать положенням Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про судовий збір", а також правовій позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 02.12.2020 у справі № 905/105/20, від 23.05.2018 у справі №915/742/17, оскільки предметом позову у цій справі є вимоги про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу спірного майна. Остання ж вимога про зобов`язання повернути зазначене майно є похідною від двох попередніх та свідчить про існування між сторонами саме договірних правовідносин. Отже, з огляду на існування таких правовідносин у вигляді укладеного договору купівлі-продажу, позовна вимога про зобов`язання повернути майно була заявлена Прокурором як похідна від вимог про визнання недійсним вказаного договору і за своєю суттю не є майновою, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі, де об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, яка не підлягає грошовій (вартісній) оцінці.
Крім того, заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає, що суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, розцінив вимогу про зобов`язання повернути приміщення як майнову, однак не зазначив точної суми судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), у зв`язку з чим у Прокурора була відсутня можливість виконати належним чином вимоги відповідної ухвали.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПСП "Агрофірма Світанок" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Предметом позову у цій справі є вимоги Прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Київської обласної ради про: визнання недійсними результатів електронного аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі; зобов`язання повернути приміщення загальною площею 2 565,40 кв.м, придбані за 138 062 406,01 грн.
4.3. Основні вимоги, що пред`являються до форми та змісту позовної заяви, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
4.4. Так, пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
4.5. Відповідно до частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
4.6. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021 залишено без руху позовну заяву заступник керівника Київської обласної прокуратури та встановлено строк на усунення її недоліків, а саме три дні з дня вручення цієї ухвали, шляхом подання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
4.7. Зазначена ухвала обґрунтована тим, що Прокурором разом з позовною заявою не було подано жодного доказу оплати судового збору. При цьому судом було роз`яснено, що вимога про зобов`язання повернути приміщення є вимогою майнового характеру, за яку судовий збір підлягає оплаті виходячи з вартості приміщення, оскільки пунктом 2 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
4.8. Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
4.9. Згідно з частиною другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2), а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2).
4.10. Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, від 02.12.2020 у справі №905/105/20, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
За змістом пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1 - 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
4.11. Водночас, доводи скаржника з посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові від 02.12.2020 у справі №905/105/20, про те, що заявлена Прокурором вимога про повернення спірного майна має немайновий характер, оскільки є похідною від вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, тобто є вимогою про виконання обов`язку в натурі, де об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, яка не підлягає грошовій (вартісній) оцінці, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що скаржником наводиться лише частина правової позиції Верховного Суду.
Так, у вказаній постанові Об`єднана палата Касаційного господарського суду дійшла висновку про немайновий характер позовної вимоги щодо повернення земельної ділянки, оскільки у зазначеній справі мали місце правовідносини сторін, які врегульовані договором оренди, строк дії якого закінчився. Таким чином, за висновком Об`єднаної палати, позовна вимога про зобов`язання повернути земельну ділянку має немайновий характер, оскільки є вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна.
4.12. Заявлена Прокурором позовна вимога про зобов`язання Відповідача-2 повернути приміщення загальною площею 2 565,40 кв.м є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісне, грошове вираження, що свідчить про її майновий характер.
4.13. При цьому саме по собі визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного за результатами аукціону, не спричинить повернення спірного майна до попереднього його власника (розпорядника).
Іншими словами, перехід прав щодо володіння, користування та розпорядження вказаним майном від Відповідача-2 до попереднього його власника (розпорядника) є наслідком задоволення саме зазначеної вимоги про повернення приміщень та виконання судового рішення.
4.14. Таким чином, позовна вимога про зобов`язання повернути нежитлові приміщення має вартісну оцінку, носить майновий характер, і розмір ставок судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру вартості зазначеного майна.
4.15. Як уже зазначалося, згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини другої вказаної статті).
4.16. При цьому відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
4.17. У справі, що переглядається, Прокурор звернувся до суду у лютому 2021 року, тому сума судового збору справляється у розмірі з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021.
4.18. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 установлюється у розмірі 2 270,00 грн.
4.19. Отже, мінімальний розмір судового збору за подання в 2021 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру дорівнює 2 270,00 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а максимальний - 794 500,00 грн (не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
4.20. Як встановлено господарськими судами, відповідно до протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-31-000010-2 стартова ціна лоту (спірних приміщень) склала 130 530 780,00 грн.
4.21. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що за звернення з вимогою майнового характеру у цій справі Прокурору необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 794 500,00 грн (враховуючи, що 1 957 961,70 грн (1,5% від 130 530 780,00 грн) перевищує обмеження максимального розміру судового збору за подання позовів майнового характеру).
4.22. Крім того, як зазначалося вище, предметом позову у цій справі є вимоги Прокурора про: визнання недійсними результатів електронного аукціону; визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі; зобов`язання повернути приміщення. Тобто Прокурором, крім вимоги майнового характеру (про зобов`язання повернути приміщення), було також заявлено дві немайнові вимоги (про визнання недійсним результату електронного аукціону та про визнання недійсним договору-купівлі-продажу).
4.23. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
4.24. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 04.03.21 Київською обласною прокуратурою на виконання вимог ухвали місцевого суду від 25.02.2021 про залишення позову без руху було подано платіжне доручення від 19.02.2021 №314 на суму 6 810,00 грн, тобто Прокурором було сплачено судовий збір як за три вимоги немайнового характеру та не враховано зміст зазначеної ухвали.
4.25. Відповідно до частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
4.26. За таких обставин, місцевий і апеляційний господарські суди дійшли законних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви Прокурору, враховуючи, що ним в повній мірі не було усунуто недоліки позову, визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2021.
4.27. З огляду на викладене аргументи заявника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суд щодо застосування положенням Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" є безпідставними.
4.28. Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, залишаючи позов без руху, розцінив вимогу про зобов`язання повернути приміщення як майнову, однак не зазначив точної суми судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), у зв`язку з чим у Прокурора була відсутня можливість виконати належним чином вимоги відповідної ухвали, були предметом дослідження апеляційного суду та їм надана належна правова оцінка.