ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/11889/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Львова Б.Ю., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Бугайцов Є.В. (самопредставництво),
відповідача - Онищенко О.А. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Прима Солар Енерджі"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 1 261 489,97 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Прима Солар Енерджі" (далі - ТОВ "Прима Солар Енерджі", позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення 1 261 489,97 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання зі сплати вартості придбаної електроенергії за договором від 14.05.2020 №1439/01/20, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 1 165 392,82 грн, а також заявляє про стягнення з відповідача пені у розмірі 14 519,65 грн та штрафу у розмірі 81 577,50 грн.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2021(суддя Босий В.П.) у справі №910/11889/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 (колегія суддів: Андрієнко В.В., Буравльов С.І., Пашкіна С.А.), позовні вимоги задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 1 165 392,82 грн, пеню у розмірі 1 000,00 грн, штраф у розмірі 1 000,00 грн та судовий збір у розмірі 18 922,35 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані наявністю доказів на підтвердження обставин несплати відповідачем заявленого розміру боргу. За висновком суду, відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок №641), доказів виконання такого обов`язку відповідачем не надано та матеріалами справи воно не підтверджується.
2.3. Позовні вимоги про стягнення пені та 3 % річних задоволені частково шляхом зменшення їх розмірів з огляду на ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором у спірний період, а також специфіку відносин, які існують на ринку електроенергії в Україні.
2.4. Суди також вказували, що недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника - приватною акціонерною компанією "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго") без підтвердження цього належними доказами, яких відповідачем надано не було, не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим тарифом". Крім того, на момент розгляду цієї справи жодного нормативного акта щодо відшкодування заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років не прийнято, тому до правовідносин між сторонами мають застосовуватися норми чинного законодавства та договору.
2.5. Короткий зміст вимог касаційної скарги
2.6. ДП "Гарантований покупець" (далі також - скаржник) у касаційній скарзі з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить Верховний Суд скасувати судові рішення попередніх інстанцій зі справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
3. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.2. Відповідач у касаційній скарзі, з посиланням на приписи пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме статей 33, 62, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон №2019-VIII), статей 530, 551, 614, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 174, 193, 196, 218, 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 4 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", а також відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
4.1.3. Скаржник також вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (статей 2, 65 Закону України "Про ринок електричної енергії"), викладеного у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України).
4.1.4. Зокрема, за твердженням відповідача предметом позову у даній справі є примусове виконання грошового зобов`язання в натурі, виконання яких обумовлено покладенням на ПАТ "НЕК "Укренерго" та гарантованого покупця спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, передбачених статтями ЗЗ, 62,65 Закону №2019-VIII та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок). Отже, джерелом надходження грошових коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою ПАТ "НЕК "Укренерго" послуг ДП "Гарантований покупець" із забезпеченням збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел. Оскільки ПАТ "НЕК "Укренерго" не здійснює своєчасних розрахунків з ДП "Гарантований покупець", то це виключає фактичну можливість здійснення останнім розрахунків з позивачем.
4.1.5. На думку скаржника, ПАТ "НЕК "Укренерго" не будучи стороною за договором, бере участь у спірному зобов`язанні шляхом його безпосереднього виконання у зв`язку з покладенням на нього спеціальних обов`язків, що передбачені Законом №2019-VIII, та є учасником спірних правовідносин, що узгоджується з пунктом 10.1 Порядку. Пропорційність в оплаті передбачає залежність від суми отриманих (наявних) коштів. Ринок електричної енергії функціонує на підставі спеціального законодавства, дія загальних норм національного, в тому числі цивільного, законодавства має лише субсидіарне застосування до спірних відносин.
4.1.6. Зокрема, на думку відповідача, з 01.07.2019 запроваджено нову модель ринку електричної енергії у відповідності до Закону №2019-VIII, виключно яким у розумінні пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України визначаються засади організації та експлуатації енергосистем. На виконання вимог Закону №2019-VIII та відповідно до Порядку, 26.06.2019 гарантований покупець (відповідач) та НЕК "Укренерго" уклали договір №0414-09051/52/01 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел (далі - послуга), що відповідає типовій формі, затвердженій Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641. ? Здійсненню авансових платежів виробникам за "зеленим" тарифом на підставі пункту 10.1 Порядку за 10 перших днів розрахункового місяця (до 15 числа (включно)), за 20 перших днів розрахункового місяця (до 25 числа (включно)), остаточної оплати згідно з пунктом 10.4 Порядку (протягом двох робочих днів після затвердження Регулятором розміру вартості Послуги) передує здійснення НЕК "Укренерго" платежів гарантованому покупцю відповідно до пунктів 12.3, 12.6 Порядку. В силу положень статті 193 ГК України, позовна вимога позивача, змістом якої є виконання грошового зобов`язання в натурі, повинна кореспондувати порядку та способу його виконання; забезпечити виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму встановленого Законом №2019-VIII та Порядком неможливо з огляду на вартість зазначеної електроенергії. Зазначене законодавче регулювання не зводиться до виконання зобов`язань перед Гарантованим покупцем третіми особами, а визначає порядок (спосіб) виконання спірного грошового зобов`язання. У справі відсутні докази про недотримання ДП "Гарантований покупець" порядку виконання грошового зобов`язання у спірному періоді, передбаченого чинним законодавством.
4.1.7. Окрім того, суди попередніх інстанцій не застосували норми Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", якими визначено спосіб (порядок) виконання зобов`язань з оплати електричної енергії, що виникли станом на 01.08.2020 у Гарантованого покупця перед виробниками за "зеленим" тарифом, а саме - відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. ТОВ "Прима Солар Енерджі" своїм правом на подання відзиву не скористалось.
5. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5.1. 14.05.2020 між ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Прима Солар Енерджі" (продавець за "зеленим" тарифом) укладено договір №1439/01/20 (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язався продавати, а Гарантований покупець зобов`язався купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у т.ч. в Порядку №641, або в Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804.
5.2. Сторони визнають свої зобов`язання згідно із Законом №2019-VIII, Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП, від 14.03.2018 №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору (пункт 2.1).
5.3. Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства Виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом (пункт 2.2).
5.4. Виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (пункт 2.3).
5.5. Виробник за "зеленим" тарифом продає Гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені НКРЕКП, у національній валюті України (пункти 2.4, 2.5).
5.6. Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень Глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих Гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку, відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1).
5.7. Розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок Виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2).
5.8. За змістом пункту 3.3 Договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень Глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
5.9. Відповідно до Порядку №641 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено порядок розрахунку платежів та порядок їх здійснення гарантованим покупцем споживачам за "зеленим" тарифом:
пункт 8.3 - фактичний обсяг відпущеної/відібраної споживачем за "зеленим" тарифом електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору;
пункт 10.1 - до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;
до 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію;
пункт 10.2 - з урахуванням вимог глави 8 цього Порядку гарантований покупець протягом перших 3-х робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата споживачу за "зеленим" тарифом за розрахунковий місяць, та направляє споживачу за "зеленим" тарифом два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони;
пункт 10.3 - після отримання від гарантованого покупця двох примірників акта купівлі-продажу відповідно до пункту 10.2 цієї глави, підписаних з його сторони, продавець повертає протягом перших п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, гарантованому покупцю один примірник акта купівлі-продажу, підписаний зі своєї сторони;
пункт 10.4 - після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів;
у разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.
5.10. Гарантований покупець зобов`язаний купувати у Виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію (пункт 4.5).
5.11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до Акта купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року відповідач здійснив купівлю електроенергії у позивача у загальному обсязі 228315 кВт/год на загальну суму 1 165 392,92 грн з ПДВ.
5.12. Акт купівлі-продажу електроенергії за травень 2020 року із визначенням обсягів виробленої позивачем електричної енергії підписаний сторонами 31.05.2020.
5.13. Розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" у травні 2020 року, затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1211 від 24.06.2020 на рівні 4 337 390 779,22 грн. (без ПДВ).
5.14. На час звернення позивача до суду з позовом заборгованість відповідача в частині оплати поставленої позивачем у травні 2020 року електричної енергії становила 1 165 392,92 грн.
5.15. Посилаючись на те, що відповідач не сплатив заборгованість за придбану ним протягом травня 2020 року електричну енергію, позивач просив суд стягнути з відповідача: 1 165 392,92 грн - основний борг за травень 2020 року, 14 519,65 грн - пені та 81 557, 50 грн - штрафу за прострочення виконання грошового зобов`язання у період з 27.06.2020 по 05.08.2020.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
6.1. Аналізуючи доводи касаційної скарги у контексті підстав касаційної оскарження та обставин справи вставлених судами, Верховний Суд констатує, що в силу статті 300 ГПК має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Верховний Суд лише перевіряє правильність застосування норм матеріального і процесуального права.
6.2. За таких обставин Верховний Суд окремо зауважує, що за заявами по суті позову, які надавались відповідачем у суді першої інстанції, ним не заперечувався обсяг проданої електричної енергії, який позивачем був поставлений відповідачу відповідно до актів купівлі-продажу електроенергії, які містяться в матеріалах справи за періоди за які стягується оплата. З матеріалів справи у суді першої інстанції не вбачається заперечень відповідача щодо обсягів проданої електричної енергії. Доказів щодо розбіжностей у обсязі проданої електричної енергії за спірний період до суду першої інстанції також не надавались.
6.3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з такого:
- з урахуванням умов Договору та постанови НКРЕКП від 24.06.2020№1211, загальна сума неоплаченої відповідачем електроенергії 1 165 392,92 грн;
- відповідач є зобов`язаною особою за виконання обов`язку щодо здійснення своєчасних розрахунків за куплену в позивача електричну енергію, невиконання обов`язку перед відповідачем третіми особами не звільняє відповідача від виконання ним обов`язку за укладеним Договором щодо повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом;
- недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом", отриманої у березні-червні 2020 року;
- сам факт відсутності бюджетного фінансування, в тому числі через ненадходження коштів від НЕК "Укренерго", у будь-якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки вказані обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов`язання;
- ані умовами Договору, ані положеннями Порядку обов`язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем, недодержання своїх обов`язків НЕК "Укренерго" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань з оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом. Крім того, позивач не є стороною договору, укладеного між відповідачем та НЕК "Укренерго";
- наразі відсутній будь-який нормативний акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено Договором.
6.4. Водночас суд, беручи до уваги наведені ДП "Гарантований покупець" у клопотанні відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій обставини, визнав обґрунтованим зменшення розміру заявлених до стягнення пені та штрафу, у зв`язку з чим частково задовольнив клопотання.
6.5. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "Прима Солар Енерджі" про стягнення з ДП "Гарантований покупець" заборгованості, яка виникла за договором купівлі-продажу електроенергії, виготовленої за "зеленим" тарифом.
6.6. Так, суди встановили обставини на підставі доказів, які досліджувались та обставин, які не заперечувались сторонами.
6.7. У справі, яка розглядається, судами попередніх інстанцій надано оцінку доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
6.8. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц).
6.9. Касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
6.10. Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
6.11. Так, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
6.12. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; п. 38 постанови від 25.04.2018 №925/3/17, пункт 40 постанови від 16.05.2018 №910/24257/16).
6.13. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах потрібно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №22/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц).
6.14. Проаналізувавши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20, Верховний Суд вважає, що він стосується правовідносин, які є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається.
6.15. Так, у справі №910/11830/20, аналогічно до справи що розглядається, Товариство звернулося з позовом до Гарантованого покупця з вимогою про стягнення 2 209 412,13 грн (основного боргу та штрафних санкцій) у зв`язку із простроченням останнім грошового зобов`язання, яке виникло за договором купівлі-продажу електроенергії, виготовленої за "зеленим" тарифом.
6.16. За результатами касаційного перегляду судових рішень у справі №910/11830/20, які оскаржувались лише в частині стягнення основного боргу з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд у постанові від 12.05.2021 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості.
6.17. Розглядаючи доводи скаржника ДП "Гарантований покупець" у справі №910/11830/20, суд касаційної інстанції виходив з того, що між сторонами склалися договірні правовідносини - зобов`язання сторін за якими врегульовано як нормами Закону №2019-VIII та положеннями Порядку №641, так і загальними положеннями цивільного законодавства про зобов`язання, оскільки на виконання абзацу 4 пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", не прийнято закон, яким передбачалось би погашення заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 01.08.2020, з відшкодуванням такої заборгованості протягом 2021- 2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.
6.18. При цьому відхиляючи аргументи скаржника щодо застосування норм Закону №2019-VIII та положень Порядку №641, викладені у касаційній скарзі, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом не залежить від надходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання перед Відповідачем (за іншим укладеним між ними договором), оскільки за договором №15625/01 від 27.09.2018 (з урахуванням додаткової угоди №321/01 від 30.06.2019) саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі, Порядку №641 (постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2802 у цей Порядок №641 внесені зміни, які набрали чинності з 28.12.2019), проте положення відносно визначення обсягів купленої гарантованим покупцем електроенергії, їх вартості та порядку розрахунків (тобто, в частині, яка є необхідною для вирішення спору в межах даної справи), залишилися незмінними за виключенням зміни найменування сторони такого договору з "виробник за "зеленим" тарифом" на "продавець за "зеленим" тарифом").
6.19. Верховний Суд також погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відхилення посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом", отриманої у травні 2020 року. Факт відсутності бюджетного фінансування, у тому числі, і через ненадходження коштів від ПАТ "НЕК "Укренерго", не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати придбаної електроенергії, оскільки вказані обставини не визначені нормами закону як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.
6.20. Ані умовами договору, ані положеннями Порядку №641 обов`язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання ПАТ "НЕК "Укренерго" своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем, тому недодержання своїх обов`язків ПАТ "НЕК "Укренерго" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань з оплати вартості обсягу придбаної електричної енергії за "зеленим" тарифом.
6.21. При цьому, Верховний Суд погодився з висновком апеляційного господарського суду щодо безпідставності доводів ДП "Гарантований покупець" про те, що виконання його грошових зобов`язань перед Позивачем повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років на підставі пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії", враховуючи те, що на момент вирішення спірних правовідносин наразі відсутній нормативний акт, який би встановлював інший порядок і спосіб виконання зобов`язань відповідача перед позивачем, ніж передбачені договором та Порядком №641.
6.22. Проаналізувавши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20, колегія суддів вважає, що він стосується правовідносин, які є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається.
6.23. Зокрема, Верховний Суд у зазначеній постанові виклав висновок щодо комплексного застосування норм Закону №2019-VIII, статей 525, 526 ЦК, статей 174, 193 ГК, пунктів 10.1, 10.4 Глави 10, пунктів 12.3, 12.6 Порядку №641, пункту 4 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" до подібних правовідносин і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.
6.24. Крім того Верховний Суд зазначає, що у справах №№910/6550/20, 910/13599/20, 910/7972/20, 910/9475/20 Верховний Суд вже наголошував про наявність правового висновку у подібних правовідносинах.
6.25. Щодо доводів касаційної скарги у частині неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", статей 218, 233 ГК України та статей 551, 614 ЦК України, а також необхідності надання правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування цих норми права, то Верховний Суд зазначає таке.
6.26. За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
6.27. За змістом статей 509, 524, 533-535 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
6.28. Аналіз положень статті 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини.
6.29. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання.
6.30. Така правова позиція щодо застосування статті 614 ЦК України висловлена Верховними Судом України у постанові від 13.02.2013 у справі №6-170цс12.
6.31. Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.32. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору" (частина перша статті 631 ЦК України).
6.33. Згідно з статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення".
6.34. Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
6.35. Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
6.36. Приписами статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
6.37. За змістом частини другої статті 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
6.38. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, згідно з частиною другою статті 218 ГК України.
6.39. Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно зі статті 617 ЦК України, статті 218 ГК України особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.
6.40. Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 10.06.2015 у справі №904/6463/14 (3-216гс15).
6.41. Окрім того, повинен бути наявним елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.
6.42. Відтак аргументи скаржника про відсутність висновку та про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини першої статті 614 ЦК України та статті 218 ГК України також не стосуються неправильного тлумачення судами закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, а по суті зводяться до незгоди позивача з висновком судів щодо вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання.
6.43. Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
6.44. Водночас Суд вважає безпідставними доводи відповідача про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", адже вони не стосуються неправильного тлумачення судами закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, а по суті зводяться до незгоди позивача з висновком судів щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за куплену електроенергію.
6.45. Отже, доводи касаційної скарги у частині необхідності надання правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме статей 218, 233 ГК України та статей 551, 614 ЦК України в сукупності з положенням статті 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії", фактично зводяться до встановлення інших обставин, ніж встановлені судом першої та апеляційної інстанції, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції.
6.46. Таким чином, Верховний Суд, переглянувши судові рішення попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що наведена заявником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження.
6.47. При розгляді даної справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід`ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.
6.48. Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.
6.49. Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
6.50. Пунктом 4 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
6.51. Судом встановлено наявність правового висновку щодо комплексного застосування норм Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 525, 526 ЦК, статей 174, 193 ГК, пунктів 10.1, 10.4 Глави 10, пунктів 12.3, 12.6 Порядку, пункту 4 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" до подібних правовідносин, який міститься у постанові Верховного Суду від 12.05.2021 у справі №910/11830/20,3 а також щодо застосування положень статей 218, 233 ГК України та статей 551, 614 ЦК України, які викладені у постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 у справі №904/6463/14 тощо.
6.52. Таким чином, оскільки підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження, колегія суддів на підставі пункту 4 частини першої статті 296 цього Кодексу дійшла висновку про закриття касаційного провадження у справі № 910/9475/20 за касаційною скаргою ДП "Гарантований покупець".