ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 909/387/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Жуков С. В.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "Укртекстрейдинг"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020
у справі № 909/387/16
за позовом Приватного підприємства "Укртекстрейдинг"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат Сервіс" в особі ліквідатора Мацьоцького Олександра Ігоровича
2) Товарної біржі "Компанія з продажу активів"
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: ТОВ "Сігма-Дельта", ФК "Фін-Маркет", ТОВ "ЛМБ -7"
про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону
Учасники справи:
від позивача - Саницький А. І. (адв.), Царук А. П. (директор);
від відповідача-1 - Мацьоцький О. І.;
від відповідача-2 - не з`явився;
від третіх осіб: ТОВ "Сігма-Дельта" - не з`явився; ФК "Фін-Маркет" - не з`явився; ТОВ "ЛМБ -7" - Стасишин Р. М. (адв.).
1. Короткий зміст заявлених вимог та заперечень щодо них
1.1. 10.12.2019, у справі №909/387/16 про банкрутство ТОВ "Нат Сервіс", ПП "Укртекстрейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Нат Сервіс" в особі ліквідатора Мацьоцького Олександра Ігоровича та до товарної біржі "Компанія з продажу активів" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Нат Сервіс", проведеного товарною біржею "Компанія з продажу активів" 08.11.2019.
1.2. Вимоги позову мотивовані наступним:
- ПП "Укртекстрейдинг" мало намір придбати на другому повторному аукціоні майно боржника за значно більшу вартість, однак порушення процедури проведення аукціону, визначених законодавцем, порушило його права, як покупця спірного майна, та його інтереси на участь у аукціоні;
- організатором, всупереч Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" порушено порядок проведення аукціону, зокрема: не чітко зазначено порядок отримання квитків учасниками аукціону; в оголошені відсутні номери банківських рахунків, інформація про проведення попереднього аукціону і перехід права на землю до покупця, не зазначено місця проведення аукціону; не надано достатньо часу для підготовки документації (строк подання заявок, зазначений в оголошенні не відповідає розумності); не надано можливості ознайомитися з майном боржника (заява свідка); після направлення позивачем на електронну пошту заяви на участь в аукціоні, біржею не надано йому рахунку на оплату гарантійного внеску, не повідомлено ні про реєстрацію, ні про відмову в реєстрації в участі у аукціоні та не надіслано рішення організатора аукціону про допуск чи відмову у визнанні учасником торгів;
- майно боржника придбане на спірному аукціоні не за найвищою ціною, а ТБ "Компанія з продажу активів" є заінтересованою особою стосовно боржника, про що свідчать відносини між засновниками ТОВ "Нат Сервіс" ОСОБА_1 та ТБ "Компанія з продажу активів" ОСОБА_2, які є колегами - однопартійцями;
- біржа, яка проводила аукціон з продажу майна боржника, проводила аукціон з продажу майна ініціюючого кредитора;
- учасник аукціону ОСОБА_3 не сплатив обумовлену в оголошенні суму гарантійного внеску, однак був допущений, як учасник.
1.3. Ліквідатор ТОВ "Нат Сервіс" проти позову заперечував, зазначаючи про те, що дотримано вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" в частині визначення організатора аукціонну з продажу майна боржника та укладення відповідного договору на проведення аукціону.
1.4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фін-Маркет" (третя особа) просило відмовити в позові, наголошуючи на тому, що позивач не має права оскаржувати результати аукціону, оскільки він не скористався своїм правом подати заявку на участь в аукціоні та не є учасником у справі про банкрутство. Скріншот з електронної пошти позивача про надіслання організатору аукціону заяви та документів не може вважатись доказом пред`явлення заявки на участь в аукціоні, оскільки можливість надіслання заявки засобами електронної пошти не була передбачена організатором аукціону.
1.5. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛМБ-7" (третя особа) проти позову заперечувало з тих підстав, що позивач не довів факту порушення його майнового інтересу оспорюваним аукціоном, а поновлення його прав як особи, яка мала намір взяти участь в аукціоні захищається в інший спосіб.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020, в позові відмовлено.
2.2. Встановивши, що ПП "Укртекстрейдинг", який у справі про банкрутство ТОВ "Нат сервіс" подав позов про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна боржника, проведеного 08.11.2019, не є ані кредитором, ані учасником провадження у справі про банкрутство, ані учасником аукціону, і відповідно не є особою майновий інтерес на "власність", якої порушено і повинен бути захищений у обраний ним спосіб, шляхом визнання результатів аукціону недійсними, суди дійшли висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.
3. Короткий зміст касаційної скарги
3.1. 29.12.2020 ПП "Укртекстрейдинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
4. Узагальнені доводи касаційної скарги
- справа розглянута судом апеляційної інстанції за відсутності представника скаржника, що є порушенням права на участь у судовому розгляді;
- судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено та не оглянуто докази, які їх підтверджують на дослідженні яких наполягали представники ПП "Укртекстрейдинг";
- ухвалені судові рішення не відповідають вимогам статей 237, 238 ГПК України;
- у позивача наявний майновий інтерес щодо відчуженого на аукціоні майна і він має право на судовий захист;
- скаржник не погоджується із застосуванням в даній справі позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, щодо кола осіб, які мають право вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону та спосіб захисту його інтересів. На думку скаржника, виходячи з висновку про відсутність у зацікавленої особи, яка бажала взяти участь в аукціоні права на оскарження його результатів, з посиланням на статтю 56 Закону про банкрутство, таке право відсутнє також в учасників аукціону, які не перемогли в ньому. Такий висновок, на переконання скаржника, порушує принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності, є дискримінаційним відносно осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, та дає можливість зловживання організатору аукціону недопущення до участі в аукціоні осіб, які можуть запропонувати найвищу ціну. Скаржник вважає, що у даній справі є підстави для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду справі № 5006/5/396/2012, застосованого апеляційним судом;
- згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 31.07.2019 у справі № 5004/1537/12, вирішуючи спір щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, суд має встановити дотримання порядку його проведення на кожному з етапів. Порушення порядку організації будь-якого з етапів аукціону є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому;
- Товарна біржа "Компанія з продажу активів" є заінтересованою особою стосовно боржника, якою в порушення Закону про банкрутство були створені умови для штучного зниження вартості майна боржника та вчинено дії і бездіяльність з метою продажу майна за найнижчою вартістю конкретній особі;
- суди не врахували, що позивач вчинив всі залежні від нього дії, щоб взяти участь в другому повторному аукціоні, результати якого оскаржуються;
- судом першої інстанції не враховано висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 5/173/б від 17.04.2018.
5. Позиція інших учасників справи щодо касаційної скарги
5.1. ТОВ "ЛМБ-7" у відзиві заперечувало проти доводів касаційної скарги, просило відмовити в її задоволенні, мотивуючи наступним:
- скаржник, вважаючи себе заінтересованою особою (потенційним покупцем) в оспорюванні другого повторного аукціону, не подало заяву та документи на участь в аукціоні в порядку, визначеному організатором, не сплатило реєстраційний та гарантійний внески, що не доводить реального бажання позивача взяти участь в аукціоні;
- оскільки скаржник не вчинив передбачених в оголошенні про проведення аукціону дій для участі в аукціоні, останній не може вважатися таким, що був позбавлений або обмежений права і можливості взяти участь у цьому аукціоні, а відтак не є заінтересованою особою;
- доводи скаржника про порушення його прав, як покупця спірного нерухомого майна, є припущеннями та не можуть слугувати підставою для висновку про порушення прав скаржника в результаті проведення оспорюваного аукціону;
- ПП "Укртекстрейдинг" не входить до переліку осіб, які мають право звертатися до суду з вимогою про визнання недійсним результатів аукціону;
- судами попередніх інстанцій було встановлено, що заявником не вчинено належний дій щодо прийняття участі в аукціоні, а тому не доведено порушення його прав та інтересів, як потенційного покупця виставленого на продаж майна.
5.2. Відзиви від інших учасників справи не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
6. Касаційне провадження
6.1. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №909/387/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Погребняк В. Я. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021).
6.2. Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2021 касаційну скаргу ПП "Укртекстрейдинг" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020 у справі №909/387/16 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, а саме - надати суду оригінал платіжного доручення, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 3306,00 грн.
6.3. 26.02.2020 до Верховного Суду надійшла заява ПП "Укртекстрейдинг" про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучене платіжне доручення №1540 від 19.02.2021 про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3 306,00 грн.
6.4. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2021 зупинено провадження у справі № 909/387/16 до розгляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/24368/14 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.
6.5. 20.05.2021 Верховним Судом у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство ухвалено постанову у справі № 910/24368/14, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 23.06.2021.
6.6. Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2021 поновлено провадження у справі № 909/387/16, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Укртекстрейдинг" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2020, призначено її до розгляду в судовому засіданні на 17.08.2021 о 15:00.
6.7. У зв`язку з відпусткою судді Погребняка В. Я. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №909/387/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у наступному складі: головуючий суддя - Васьковський О. В., судді: Білоус В. В., Жуков С. В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2021).
6.8. В судовому засіданні 17.08.2021 представник ПП "Укртекстрейдинг" підтримав викладене у касаційній скарзі клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивоване тим, що у цій справі існує виключна правова проблема, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Зокрема, скаржник зазначав про існування різних підходів та різного застосування норм матеріального права, а також невизначеністю законодавцем кола осіб, які можуть оскаржити результати аукціону, але виходячи з численної практики ЄСПЛ таке право гарантується.
Ліквідатор ТОВ "Нат Сервіс" залишив вирішення вказаного клопотання на розсуд суду, а представник "ЛМБ -7" заперечував проти задоволення клопотання.
6.9. Відповідно до частини 5 статті 302 ГПК України, Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
6.10. За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявні обставини, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
6.11. Розглянувши клопотання скаржника про передачу справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду, заслухавши пояснення учасників справи з цього приводу, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені у клопотанні доводи не підтверджують об`єктивного існування виключної правової проблеми у даній справі, а також в клопотанні відсутні аргументи, достатні для перегляду сталої правозастосовчої практики з питання щодо кола осіб, які мають право вимагати визнання недійсним результатів аукціону. Відтак, судова колегія не вбачає підстав для передачі даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
6.12. 17.08.2021 на адресу Верховного Суду надійшла заява ТОВ "ЛМБ-7" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 909/387/16, вжитих Господарським судом Івано-Франківської області згідно з ухвалою від 16.03.2020 та додатковою ухвалою від 28.04.2020.
6.13. Верховний Суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви ТОВ "ЛМБ-7", оскільки суд касаційної інстанції має право скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом першої або апеляційної інстанції лише у разі скасування судових рішень, якими такі заходи вжиті, або у разі самостійного скасування таких заходів, вжитих Верховним Судом, якщо такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала. В іншому разі (у випадку скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої інстанції поза межами касаційного перегляду судових рішень), Касаційний господарський суд діяв би не як "суд, встановлений законом".
Поняття "суд, встановлений законом" стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", заяви № 29458/04 та № 29465/04) і включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
6.14. В судовому засіданні 17.08.2021 представники ПП "Укртекстрейдинг" підтримали касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просили суд скаргу задовольнити.
Ліквідатор ТОВ "Нат Сервіс" та представник ТОВ "ЛМБ-7" заперечували проти касаційної скарги, просили суд залишити скаргу без задоволення.
Решта учасників справи у судове засідання 17.08.2021 не з`явилися.
6.15. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 17.08.2021. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
6.16. Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників цієї справи, які не з`явилися.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
7.1. Діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги.
7.2. Предметом розгляду у цій справі є вимоги ПП "Укртекстрейдинг" про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна боржника - ТОВ "Нат Сервіс", проведеного 08.11.2019, з тих підстав, що: організатором аукціону порушено порядок підготовки та проведення торгів; майно боржника було реалізоване не за найвищою ціною; Товарна біржа "Компанія з продажу активів" є заінтересованою особою стосовно боржника; біржа проводила аукціон з продажу майна ініціюючого кредитора; учасник аукціону ОСОБА_3 не сплатив обумовлену в оголошенні суму гарантійного внеску, однак був допущений, як учасник аукціону.
7.3. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний господарський суд, в позові відмовив, зазначивши про те, що ПП "Укртекстрейдинг" не є кредитором чи учасником провадження у справі про банкрутство, а також не є учасником аукціону, і відповідно не є особою майновий інтерес на "власність", якої порушено і повинен бути захищений у обраний нею спосіб, шляхом визнання результатів аукціону недійсними.
7.4. Скаржник заперечує висновок судів попередніх інстанцій про відмову у позові, зазначаючи про допущені процесуальні порушення, а саме розгляд справи апеляційним господарським судом без участі представника позивача та не встановлення судами обставин, які мають значення для справи і не дослідження наданих заявником доказів, а також не врахування судами правових висновків Верховного Суду щодо підстав для визнання результатів аукціону недійсними.
7.5. Надаючи оцінку доводам скаржника, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
7.6. Особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.
7.7. Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-370цс16 від 29.06.2016, у справі № 904/9284/14 від 14.12.2016).
7.8. Зі змісту частини третьої статті 215 ЦК України слідує, що оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
7.9. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
7.10. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
7.11. Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17.
7.12. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі №910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12).
7.13. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 дійшла висновку, що вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть боржник (зокрема арбітражний керуючий від імені боржника,) кредитори, зареєстровані учасники аукціону, особи, які вважають себе власником майна, що виставляється на аукціон. Інші особи, які бажали взяти участь в аукціоні, з такими вимогами звертатись не можуть.
7.14. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 вказала на те, що у наведеній постанові Верховний Суд, визначаючи коло суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону та договору, укладеного за його результатами, в порядку частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, застосував змішаний критерій, встановивши суб`єктів, управнених на оскарження аукціону як за їх статусом (зареєстровані учасники аукціону, особа, яка вважає себе власником виставленого на продаж майна), так і за ознакою "зацікавленість у продажу майна за найвищою ціною" для оцінки за критерієм юридичної заінтересованості обґрунтування порушеного права (інтересу) особи, яка оспорює аукціон.
7.15. Тобто у цій постанові критерієм визначення кола суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство та укладеного за його результатами договору визначено фактично поєднання двох критеріїв, які дозволяють з`ясувати наявність в особи такого права, а саме: 1) статус особи, яка оскаржує аукціон; 2) зацікавленість цієї особи у продажі майна за найвищою ціною.
7.16. Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14 уточнила наведений у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 перелік осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута шляхом включення до кола таких суб`єктів уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника.
7.17. Таким чином, Верховним Судом з метою забезпечення єдності судової практики сформовано відповідну правову позицію стосовно переліку осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна банкрута.
7.18. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. В частині першій статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
7.19. З наведеного слідує, що об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
7.20. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають таким нормам права.
7.21. У цій справі ПП "Укртекстрейдинг" обрано спосіб захисту цивільних прав та інтересів шляхом визнання недійсними результатів другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ "Нат Сервіс". При цьому позивач зазначає про те, що він є особою, яка мала намір прийняти участь в згаданому аукціоні, але порушення процедури проведення аукціону призвело до порушення його прав, як потенційного покупця спірного майна.
7.22. Згідно з правовими позиціями Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказаними вище, одним з суб`єктів, які мають право на оскарження аукціону та договору, укладеного за його результатами, в порядку частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, є зареєстровані учасники аукціону, тобто особи, які у встановленому Законом порядку подали необхідні документи, пройшли процедуру реєстрації та виконавцем аукціону допущені до участі у торгах, про що свідчить відповідне протокольне рішення.
7.23. Відповідно до встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин ПП "Укртекстрейдинг" не є кредитором, учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нат Сервіс" чи учасником аукціону з продажу майна банкрута. Доводи скаржника щодо неможливості прийняття ним участі в аукціоні фактично стосуються дій (бездіяльності) організатора аукціону, але не спростовують обставин не набуття позивачем статусу зареєстрованого учасника аукціону.
7.24. Відносно доводів касаційної скарги про наявність у позивача майнового інтересу до відчуженого на оспорюваному аукціоні майна, колегія суддів зазначає наступне. Намір прийняти участь в аукціоні підтверджує виникнення відповідного майнового інтересу щодо майна, яке на цьому аукціоні має бути реалізоване. Існування такого інтересу доводиться його формалізацією на підставі поданих доказів (статті 74 ГПК України). При цьому вирішальне значення має не стільки прагнення до користування конкретним матеріальним благом, а зовнішній прояв (реалізація) цього прагнення, яке виявляється у послідовному вчиненні особою юридично значимих дій, необхідних для участі в аукціоні, з дотриманням встановленого порядку та строків (складання та подання заяви на участь в аукціоні, сплата гарантійного та реєстраційного внесків, листування з організатором торгів, тощо). Відсутність доказів вчинення таких юридично значимих дій спростовує наявність у особи, яка мала намір прийняти участь в аукціоні, майнового інтересу до об`єкту продажу та відповідно вплив результатів проведеного аукціону на права та/або інтереси такої особи.
7.25. Наявність у скаржника майнового інтересу щодо об`єкту продажу на оспорюваному аукціоні обґрунтовано тим, що ПП "Укртекстрейдинг" мало намір прийняти участь в аукціоні та придбати майно за значно більшою вартістю, аніж майно було реалізовано, і мало розумні законні очікування щодо належного проведення другого повторного аукціону. Разом з цим, відмовляючи у позові, суди попередніх інстанцій серед іншого зазначили про відсутність доказів на підтвердження реального бажання позивача взяти участь в аукціоні.
7.26. За відсутності доказів вчинення позивачем юридично значимих дій, необхідних для участі в аукціоні, тобто фактичної та очевидної реалізації наміру придбати майно, доводи про позбавлення його, як потенційного покупця, права прийняти участь в аукціоні або обмеження організатором аукціону у такому праві по суті є припущенням.
7.27. Колегією суддів враховано, що інтерес особи, яка бажає взяти участь в аукціоні та придбати відповідне майно є правомірним і підлягає захисту від посягань на нього. Однак визнання результатів аукціону недійсними жодним чином не змінить правового становища особи, що не змогла взяти участь, а тому такий спосіб захисту не є ефективним, оскільки не матиме наслідком поновлення прав цієї особи.
7.28. Спосіб захисту прав та інтересів осіб, що не були допущені до участі в аукціоні визначає Закон про банкрутство.
7.29. Відповідно до частини 6 статті 61 Закону про банкрутство рішення про визнання або про відмову у визнанні заявника учасником торгів може бути оскаржене до господарського суду в порядку, встановленому цим Законом.
7.30. Згідно зі статтею 56 Закону про банкрутство в разі, якщо порушення порядку підготовки та проведення аукціону перешкодило зацікавленій особі взяти участь або перемогти на аукціоні, організатор аукціону зобов`язаний сплатити такій особі штраф у розмірі гарантійного внеску.
7.31. Крім положень статті 56 Закону, відповідальність організатора аукціону також передбачена положеннями частини четвертої статті 70 цього Закону, а саме організатор аукціону, який не повернув гарантійного внеску або сплаченої ціни у встановлений строк, сплачує пеню в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України від суми боргу за період прострочення.
7.32. Таким чином, спосіб захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні та відповідальність організатора аукціону прямо визначена положеннями Закону про банкрутство, у зв`язку з цим не можна визнати обґрунтованими твердження заявника про відсутність у нього ефективного способу захисту порушеного права, окрім визнання недійсними результатів аукціону.
7.33. Водночас, враховуючи, що законодавцем окремо прямими нормами Закону про банкрутство визначено спосіб захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні та відповідальність організатора аукціону, питання порушення статті 61 Закону в частині допуску до участі в аукціоні має встановлюватися саме в рамках розгляду такого спору в межах справи про банкрутство як "спори, які виникають при проведенні аукціонів".
7.34. Встановлення порушень статті 61 Закону в частині допуску до участі в аукціоні в межах розглянутих спорів, відповідно до сталої судової практики, може бути підставою визнання результатів аукціону недійсними в порядку частини 3 статті 55 Закону про банкрутство (подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 922/605/15).
7.35. В касаційній скарзі порушено питання про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012, застосованого апеляційним судом, в обґрунтування якого скаржник, зокрема, зазначав про те, що виходячи з висновку про відсутність у зацікавленої особи, яка бажала взяти участь в аукціоні права на оскарження його результатів, з посиланням на статтю 56 Закону про банкрутство, таке право відсутнє також в учасників аукціону, які не перемогли в ньому.
7.36. Однак наведене суперечить змісту згаданої постанови, згідно з якою до кола осіб, які мають право вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, належать і зареєстровані учасники аукціону, тобто особи, які приймали участь в аукціоні, але не були визнані переможцем.
7.37. Аргумент скаржника про те, що відсутність у осіб, які бажали взяти участь в аукціоні, права на оскарження його результатів, є дискримінаційним і надає можливість зловживання організатором аукціону щодо недопущення до участі в аукціоні осіб, які можуть запропонувати найвищу ціну, як підстава для відступу від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду справі № 5006/5/39б/2012, відхиляється колегією суддів з огляду на способи захисту прав та інтересів осіб, які не були допущені до участі в аукціоні та відповідальність організатора аукціону, про які зазначалося вище.
7.38. Фактично доводи скаржника щодо відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 зводяться до заперечень з вказаним висновком Верховного Суду, достатньо мотивованих аргументів, у розумінні приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України, для відступу від висновку щодо застосування норм права, скаржником не наведено. З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає наявності правових підстав для відступу від висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012.
7.39. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №5/173/б щодо можливості оскарження результатів аукціону особою, яка не була учасником торгів, за наявності доведення майнового інтересу на "власність", оскільки палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012 визнала за необхідне відступити від вказаного висновку щодо застосування норма права в подібних правовідносинах.
7.40. Доводи касаційної скарги, які стосуються суті спору про визнання недійсними результатів аукціону, не враховуються судом касаційної інстанції, оскільки в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень відсутні відомості про встановлені та досліджені судами попередніх інстанцій обставини щодо підготовки і проведення спірного аукціону. З огляду на обмеження, встановлені в статті 300 ГПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду, чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7.41. За таких обставин, суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач не є ані учасником оспорюваного аукціону, ані кредитором боржника, ані учасником провадження у справі про банкрутство, результати аукціону ніяким чином не впливають на його права та обов`язки, а також врахувавши недоведеність позивачем наявності майнового інтересу та факту реального бажання взяти участь в оскаржуваному аукціоні дійшли правильного висновку про відмову у задоволені позову.
7.42. Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції було розглянуто справу за відсутності представника ПП "Укртекстрейдинг" відхиляються колегією суддів, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Натомість з матеріалів справи вбачається, що ПП "Укртекстрейдинг" було обізнано про дату судового засідання, на якому судом апеляційної інстанції було ухвалено оскаржувану постанову у цій справі, про що зокрема зазначено у поданому ПП "Укртекстрейдинг" апеляційному господарському суду клопотанні про відкладення розгляду справи.
7.43. Зі змісту постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що суд відмовив у поданому клопотанні, вказавши про те, що розгляд справи вже відкладався 02.11.2020 з цієї причини, в судовому засіданні 23.11.2020 вже було заслухано пояснення апелянта та його представника, а відкладення розгляду справи може призвести до порушення процесуальних строків встановлених статтею 273 ГПК України, оскільки справа перебуває на розгляді тривалий час.
7.44. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Натомість скаржником не обґрунтовано неможливість розгляду справи судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами та з урахуванням наданих учасниками справи пояснень.
7.45. Згідно зі статтею 42 ГПК України участь у судовому засіданні належить до процесуальних прав учасника у справі.
Учасники судового процесу на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, і правом на участь у судовому засіданні, у зв`язку з чим вищенаведені доводи касаційної скарги є безпідставними.
7.46. Незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком.
7.47. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
7.48. Водночас, як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
7.49. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
7.50. Зважаючи на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення відповідають наведеним вимогам і підстави для їх зміни чи скасування відсутні, що не спростовано скаржником.