1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 725/1175/17

касаційне провадження № К/9901/42478/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Залімський І.Г.; судді - Смілянець Е.С., Сушко О.О.)

у справі № 725/1175/17

за позовом ОСОБА_1

до Чернівецької митниці ДФС

про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернівецької митниці ДФС (далі - митниця; відповідач), в якому просив скасувати постанову у справі про порушення митних правил від 24 лютого 2017 року № 0171/408020301/17, закривши провадження у справі.

Першотравневий районний суд м. Чернівці постановою від 21 квітня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав дії заступника начальника митниці Кулінського Олександра Сергійовича щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності протиправними. Скасував постанову у справі про порушення митних правил від 24 лютого 2017 року № 0171/408020301/17. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що, будучи громадянином як України, так і Румунії, ОСОБА_1 не приділяв особливого значення, за паспортом якої держави він перетинає державний кордон України, при цьому позивачем своєчасно реекспортовано транспортний засіб, що вказує на те, що він не передбачав необхідності сплати будь-яких митних платежів.

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 27 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову, зазначивши, що ОСОБА_1 у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України, має статус громадянина-резидента та на території України повинен користуватися документами громадянина України. Разом з цим, позивач вперше ввіз автомобіль 16 грудня 2016 року в режимі тимчасового ввезення, пред`явивши митниці паспорт громадянина Румунії, надання якого є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування.

ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому звертає увагу на відсутності підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності станом на 24 лютого 2017 року, оскільки митний режим тимчасового ввезення було завершено шляхом реекспорту ввезеного автомобіля.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

03 жовтня 2017 року від відповідача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

21 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

23 грудня 2019 року митницею заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Чернівецької митниці ДФС на Буковинську митницю Держмитслужби у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 01 лютого 2017 року о 14 год. 10 хв. на територію пункту пропуску "Порубне-Сірет" в зону митного контролю в`їхав мікроавтобус марки "FORD TRANSIT", країна реєстрації Польща, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням громадянина Румунії ОСОБА_1, який прямував з України до Румунії в приватних справах.

До митного контролю позивач подав закордонний паспорт громадянина Румунії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) № НОМЕР_2, виданий 04 лютого 2016 року, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Під час внесення інформації в автоматизовану систему митного оформлення "Інспектор" та за результатами здійснення митних процедур системою АСАУР ШК "Інспектор" встановлено, що позивач 01 лютого 2017 року при ввезенні на митну територію України транспортного засобу марки "FORD TRANSIT", країна реєстрації Польща, реєстраційний номер НОМЕР_1, подав паспорт нерезидента - громадянина Румунії ОСОБА_1 № НОМЕР_2, виданий 04 лютого 2016 року, та заявив митний режим "Тимчасове ввезення транспортного засобу строком до одного року".

Під час проведення митних формальностей, зокрема, огляду транспортного засобу в позивача виявлено закордонний паспорт громадянина України № НОМЕР_5, виданий 27 вересня 2011 року, органом 7323.

В зв`язку з цим 24 лютого 2017 року заступником начальника митниці Кулінським Олександром Сергійовичем прийнято постанову у справі про порушення митних правил № 0171/408020301/17, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - МК України), та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що на день вчинення порушення становить 712893,87 грн.

Відповідно до частини першої статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші проти

................
Перейти до повного тексту