ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 522/22292/16-а
адміністративне провадження № К/9901/25073/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 522/22292/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2017 року
(ухвалену у складі головуючого судді Кічмаренка С.М.)
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого - судді Федусика А.Г., суддів: суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1.22 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа ОСОБА_2 у якому просила:
- визнати неправомірними дії головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління ДАБК ОМР Дацюка О.О. та начальника Управління ДАБК ОМР щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1, складання акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений 28 жовтня 2016 року, припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28 жовтня 2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2016 року відповідно до абз. 4 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 28 жовтня 2016 року та постанови Управління ДАБК ОМР про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2016 року № 035/16 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.9 ст. 96 КУпАП;
- скасувати постанову Управління ДАБК ОМР про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2016 року № 035/16 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.9 ст. 96 КУпАП та припис Управління ДАБК ОМР від 28 жовтня 2016 року про усунення ОСОБА_1 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1, здійснено без дотримання порядку її призначення та проведення. Позивач вважає, що встановлені контролюючим органом порушення вимог законодавства у сфері містобудування були викликані природньо без їх безпосереднього втручання.
Короткий зміст рішень судів І та ІІ інстанцій
3. 14 серпня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання дій неправомірними та скасування постанови - відмовити повністю.
4. Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення тим, що контролюючим органом було дотримано порядок проведення позапланової перевірки позивачів на предмет дотримання ними вимог законодавства у містобудівній сфері при здійсненні ремонтних робіт у квартирі. Виявлені у ході перевірки правопорушення, свідчать про здійснення позивачами ремонтних робіт, пов`язаних з втручанням в несучі конструкції квартири.
5. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 17 січня 2018 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 19 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі скаржниця просить постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року у справі № 522/22292/16-а скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що висновок судово-будівельної експертизи, на якому акцентували суди попередніх інстанцій свою увагу, був наданий в рамках іншого судового провадження, а отже не може вважатися належним та допустимим доказом при розгляді цієї справи. Посилався на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права з огляду на відмову у задоволенні його клопотання про призначення судово-будівельної експертизи. Крім того зазначає, що контролюючим органом було безпідставно зафіксовано його втручання в несучі конструкції квартири, адже перелік робіт вчинених ним не може розцінюватися в такому сенсі.
7. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 лютого 2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Гриціва М. І., суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
8. Ухвалою Верховного Суду від 14 березня 2018 року було відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 .
9. 27 квітня 2018 року до Верховного Суду надійшов від третьої особи у справі надійшов відзив на касаційну скаргу.
10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 03 липня 2019 року, у зв`язку з обранням судді Гриціва М.І. до Великої Палати Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценко С.Г., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 серпня 2021 року касаційну скаргу позивача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що відповідно до наказу начальника Управління ДАБК ОМР №24 ДАБК від 04 жовтня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 (далі Адреса).
За результатами проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем та ОСОБА_3 були виконані будівельні роботи з реконструкції квартири шляхом демонтажу внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання права на виконання таких робіт.
За наслідками проведеної перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 28 жовтня 2016 року, протокол про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2016 року відповідно до абз.4 п.4 ч.2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
У зв`язку з виявленими порушеннями посадовими особами відповідача було винесено постанову про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2016 року № 035/16 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.9 ст. 96 КУпАП, якою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 11 900,00 грн.
Проведення відповідачем перевірки та винесення за її наслідками вищевказаних актів, в тому числі, і постанови про притягнення до відповідальності, і стало підставами для звернення з позовом до суду.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13.Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16.Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).
Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки, у тому числі, є звернення фізичних осіб.
У пункті 17 Порядку № 533 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). Із зазначеної норми вбачається, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених у відповідному акті. Акт, протокол та припис також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб`єкта містобудування.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 28 жовтня 2016 року на об`єкті будівництва у квартирі АДРЕСА_2 головним спеціалістом інспекційного відділу № 1 Управління державног архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Дацюком Олександром Олександровичем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів.
Підставою для проведення перевірки стало колективна скарга №01-10/86-ЗГ від 12 вересня 2016 року від мешканців цього будинку.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Пунктом 13 зазначеного Порядку передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном (пункт 15 Порядку № 553).
Як передбачено у пунктах 17, 18 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку № 553).
Згідно з акту перевірки від 28 жовтня 2016, її було проведено у присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_1, проте підписувати акт перевірки ці особи відмовилися. Отже, перевірка була проведена за безпосередньої участі самого позивача, а тому його право на участь у проведенні перевірки не було порушене. Доводи скаржника з цього приводу, колегія суддів КАС ВС вважає безпідставними.
Подібний правовий висновок було висловлено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 803/883/16.
За результатами вказаної перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 проводяться будівельні роботи з реконструкції квартири № 4 у житловому будинку, які полягають у демонтажі внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом.
Крім того, 28 жовтня 2016 року контролюючим органом винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що будівельні роботи з реконструкції квартири проводяться без необхідних дозвільних документів, що є порушенням вимог частини першої статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .
Колегія суддів КАС ВС прийшла до висновку, що відповідачем дотримано встановленого порядку проведення перевірки та винесено припис у межах визначених законом повноважень.
Стосовно виявлених порушень колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до пунктів 1, 2 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Перелік № 1104 визначає, що до будівельних робіт, на виконання яких не потрібне отримання документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких збудований об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зокрема, належать:
роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).
зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.
Пунктом 4 Правил користування приміщеннями житлових будинків зі змінами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Правила № 45), встановлено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право, зокрема, на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що отримання дозволу від виконкому міської ради необхідне, зокрема, для проведення переобладнання або перепланування жилих будинків, що передбачає виконання робіт, визначених Правилами № 45. Разом з тим, проведення робіт з переобладнання та перепланування жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання дозволу та введення в експлуатацію.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року у справі №462/2845/16-а та від 25 березня 2020 року у справі №464/7984/16-а (2-а/464/21/17).
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що у квартирі АДРЕСА_2 здійснено реконструкцію шляхом демонтажі внутрішньої стінової перегородки та частини перекриття під дахом без отримання дозвільної документації на виконання таких робіт.
Суд касаційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника з приводу розгляду судами у якості належного доказу висновку судово-будівельної експертизи № 17-1418 від 04 грудня 2017 року, який був наданий на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04 квітня 2017 року у справі № 522/4343/17 в рамках цивільного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди/
Посилання суду апеляційної інстанції на висновок судового експерта, наданий у рамках іншого судового процесу, носить лише додатковий інформативний характер. Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані не виключно висновком експерта, як на тому наполягає скаржник, а на обставинах встановлених контролюючим органом під час здійснення перевірки квартири на предмет дотримання позивачем законодавства у сфері містобудування під час здійснення у ній ремонту.
При цьому суд зауважує, що у інспектора, який здійснює перевірку, достатньо навичок та кваліфікації для встановлення відповідного порушення та надання йому належної оцінки в рамках законодавства, а отже судження позивача з приводу необхідності проведення судово-будівельної експертизи в рамках цієї справи не знаходять свого підтвердження, оскільки у судів була достатня доказова база для констатації вчинення позивачем порушення вимог законодавства під час здійснення ремонтних робіт у квартирі, які призвели до втручання у несучі конструкції цього приміщення.
В рамках цієї справи у судів попередніх інстанцій не було сумнівів щодо вчиненого позивачем правопорушення, в той час як призначення експертизи відбувається у разі необхідності з`ясувати обставини, що мають значення для справи та потребують спеціальних знань у сфері містобудування. Отже з огляду на очевидність правопорушення вчиненого позивачем, підстав для з`ясування природи отворів у стелі та причин демонтажу перегородок шляхом призначення судової експертизи у судів попередніх інстанцій не було.
У свою чергу позивачем не було надано жодних належних доказів на спростування обставин, встановлених контролюючим органом за наслідками здійснення позапланової перевірки. Зазначене у своїй сукупності свідчить про не доведення позивачем власної позиції в рамках цього спору.
На підставі викладеного дійшли вірних висновків про те, що оскільки будівельні роботи з реконструкції квартири у житловому будинку передбачають втручання в несучі конструкції, позивачу необхідно було отримати дозвіл на виконання даних будівельних робіт. Саме тому винесені відповідачем припис та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є законними та обґрунтованими.
Інші доводи скаржника у касаційній скарзі спрямовані на встановлення нових та переоцінку встановлених судами доказів, що не відноситься до повноважень Верховного Суду.
Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду