ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 208/4623/17(2-а/208/272/17)
адміністративне провадження № К/9901/49211/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у складі колегії суддів: Добродняк І.Ю. (головуючий), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (правонаступником якого є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом у якому просили:
1.1 - визнати протиправним рішення відповідача №30 від 26 липня 2017 року про відмову у поновленні виплати пенсії за віком як науковому працівнику ОСОБА_1 ;
1.2 - визнати протиправним рішення відповідача №31 від 26 липня 2017 року про відмову у поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_2 ;
1.3 - зобов`язати відповідача витребувати пенсійні справі і перерахувати та поновити пенсію за віком як науковому працівнику ОСОБА_1 з 7 жовтня 2009 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру, учаснику Великої Вітчизняної війни, передбачених чинним пенсійним законодавством України; перерахувати та поновити пенсію за віком ОСОБА_2 з 7 жовтня 2009 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, передбачених чинним пенсійним законодавством України.
2. Заводський районний суд м. Дніпродзержинська постановою від 17 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив із того, що позивачі не перебували на обліку як одержувачі пенсії у Кам`янському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. Тому відповідач не має обов`язку до позивачів щодо поновлення виплати пенсії.
3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 23 березня 2018 року, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив.
Визнав протиправними рішення Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області №№30, 31 від 26 липня 2017 року про відмову у поновленні виплати пенсії за віком як науковому працівнику ОСОБА_1 та пенсії за віком ОСОБА_2 .
Зобов`язав ГУ ПФУ в Дніпропетровській області витребувати пенсійну справу, перерахувати та поновити пенсію за віком як науковому працівнику ОСОБА_1 з 7 жовтня 2009 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, учаснику Великої Вітчизняної війни та пенсію за віком ОСОБА_2 з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачі на цей час постійно проживають за кордоном, однак є громадянами України, мають такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження прав на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознаками місця проживання.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
4.1 До березня 1993 року позивачі - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживали у АДРЕСА_1 .
4.2 З 4 липня 1988 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком як науковому працівнику, з 15 липня 1991 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком.
4.3 У березні 1993 року позивачі виїхали на постійне місце проживання до держави Ізраїль і з цього часу постійно там проживають, з реєстрації за місцем проживання в Україні зняті. Виплату пенсій позивачам припинено.
4.4 ОСОБА_3 є представником інтересів громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у тому числі, в управліннях Пенсійного фонду України, у всіх державних органах щодо вчинення всіх необхідних дій для призначення, поновлення, нарахування, перерахунку та виплати, а також одержанні належної вказаним особам пенсій за довіреністю від 28 травня 2017 року, посвідченої Долганіною Л., адвокатом-нотаріусом у місті Рішон ле-Ціон, Ізраїль.
4.5 За даними довіреності, виданої на ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкають за адресою: АДРЕСА_2 .
4.6 18 липня 2017 року ОСОБА_3 як повноважний представник позивачів звернувся до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявами про призначення/перерахунок пенсії, у яких просив перерахувати, поновити з 7 жовтня 2009 року виплату пенсій із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством України, а також просив здійснити запит або відновити пенсійні справи та всі необхідні для відновлення виплати документи.
4.7 Рішеннями Заводського відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про відмову в призначенні пенсії №30 та №31 від 26 липня 2017 року позивачам відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
4.8 Відмова мотивована тим, що розглянувши матеріали, надані для поновлення пенсії, з`ясовано, що позивачі не перебували на обліку в Кам`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області як одержувачі пенсії. Посилаючись на пункт 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року (далі - Порядок №22-1), відповідач зазначив, що заява для призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання заявника, а не за місцем реєстрації довіреної особи. Відповідно до наданих для поновлення пенсії копій документів не підтверджено місце проживання (реєстрації) на території України в м. Камянське позивачів. Останнє місце реєстрації - АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати це рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що діяв виключно на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Законом №1058-ІV. Скаржник зазначив, що позивачі із заявами про поновлення виплати пенсії з документами, що засвідчують місце проживання особи відповідно до вимог Порядку №22-1, не зверталися. Позивачі подали заяви про поновлення виплати пенсії за віком не за місцем перебування на обліку, а отже відповідач як орган державної влади не є особою, яка по відношенню до позивачів має обов`язок щодо поновлення виплати пенсії.
6. Позивачі подали відзив на касаційну скаргу. Уважають, що рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому у задоволенні касаційної скарги просять відмовити.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
8. Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
9. У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.
10. Колегія суддів зазначає, що кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав. Позивачі як громадяни України незалежно від країни свого проживання вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, зокрема, і на пенсійне забезпечення.
11. Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом №1058-IV та іншими нормативно-правовими актами.
12. Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року №16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
13. Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
14. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
15. Аналіз наведених норми права, дає підстави вважати, що, за загальним правилом, право на призначення (перерахунок, поновлення тощо) пенсії мають громадяни України та іноземці і особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, на умовах та порядку, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
16. Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
17. Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
18. На виконання зазначених норм Закону №1058-IV Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок №22-1.
19. Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
20. Відповідно до пункту 1.5. Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.
21. Положення пункту 1.5 Порядку №22-1 потрібно розуміти так, що ним передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником. При цьому, така заява подається за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, у цьому випадку, до виїзду за кордон.
22. Відповідно до пункту 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
23. При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати:
1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення;
2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу;
3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника інвалідом або учасником війни тощо).
24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачі до виїзду на постійне місце проживання до Ізраїлю не перебували на обліку як одержувачі пенсії у Кам`янському об`єднаному управлінні ПФУ Дніпропетровської області, останнім їх місцем реєстрації було АДРЕСА_3 .
25. За змістом статті 49 Закону №1058 та пункту 2.8 Порядку №22-1 обов`язковою умовою для поновлення виплати пенсії є наявність у пенсійного органу пенсійної справи особи.
26. У справі, що розглядається, у відповідача відсутня пенсійна справа позивача.
27. Оскільки представник позивачів звернувся за поновленням пенсії до територіального органу Пенсійного фонду з порушенням пункту 1.5 Порядку №22-1, тобто не до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, позивачі не перебували на обліку саме в Кам`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (правонаступником якого є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), суд вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову.
28. У зв`язку із викладеним, колегія суддів уважає, що не встановлено підстав для поновлення виплати пенсії позивачам саме Кам`янським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (правонаступником якого є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області).
29. За таких обставин, суд апеляційної інстанції неправильно застосував пункт 1.5 Порядку №22-1 та безпідставно дійшов висновку про протиправність рішень відповідача та зобов`язання останнього витребувати пенсійну справу, перерахувати та поновити виплату пенсії позивачам.
30. Ураховуючи зазначене, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволенні позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
31. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
32. Колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону, тому постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 345, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -