ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 818/3711/15
провадження № К/9901/28512/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича
на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Спаскіна О.А., суддів Любчича Л.В., Присяжнюка О.В.)
у справі № 818/3711/15
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича
про зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк", відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 (договір № 018-18513-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 13 лютого 2015 року) до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб для включення до Загального реєстру вкладників;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (договір № 018-18513-130215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у гривнях від 13 лютого 2015 року) до Загального реєстру вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 позов задоволено.
3. Представником Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" адвокатом Мирко Р.О. подано апеляційну скаргу на зазначене судове рішення.
4. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2019 апеляційну скаргу відповідача 1 повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 4 статті 298 КАС України.
5. Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач 1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до апеляційної скарги додано копію довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку та не містить повноважень щодо права засвідчення копії цієї довіреності. Довіреність завірена адвокатом Мирко Р.О., а будь-яких доказів щодо наявності права у адвоката представника АТ "Дельта Банк" завіряти копію довіреності до апеляційної скарги не додано.
IIІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
7. У своїй касаційній скарзі заявник наголошує, що право адвоката посвідчувати копії документів у справах, які він веде, передбачене у п. 9 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Жодна норма чинного законодавства не визначає способу та порядку посвідчення адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та/чи копії ордера, копії довіреності.
IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
9. Відповідно до ч. 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
10. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції згідно з пунктом 1 частини 4 зазначеної статті КАС України, зокрема, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
11. Для застосування п. 1 ч. 4 статті 298 КАС України суди апеляційної інстанції мають з`ясувати на підставі доданих до апеляційної скарги матеріалів наявність у особи, що її підписала, адміністративної процесуальної дієздатності, повноваження її підписувати.
12. В цьому випадку ключовим правовим питанням, яке на думку представника відповідача 1 вирішено неправильно, є можливість посвідчення копії довіреності адвокатом, на ім`я якого таку довіреність видано.
13. У статті 59 КАС України визначено вимоги до документів, що підтверджують повноваження представників. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи (п. 1 ч. 1).
14. Відповідно до ч. 4 цієї статті повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
15. Цією самою статтею визначено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
16. Представник відповідача 1 є адвокатом і на нього поширюється дія Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI
17. Відповідно до ч. 9 ч. 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.
18. Оскільки представник відповідача 1 Мирко Р.О. веде судову справу від імені ПАТ "Дельта Банк", він як адвокат має професійне право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії довіреності.
19. Законом не передбачено іншого обов`язкового способу посвідчення копій документів, виданих юридичною особою (якою є ПАТ "Дельта Банк").
20. Окрім того, Суд звертає увагу, що відповідно до абз. 2 ч. 5 статті 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Інших вимог до копій письмового документа процесуальний закон не містить.
21. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваних ухвалах необґрунтовано не врахував, що згідно зі ст.296 "Форма та зміст апеляційної скарги" КАС України подання оригіналів документів на підтвердження повноважень у особи, яка підписала апеляційну скаргу, не передбачено та окремих спеціальних вимог для засвідчення копій не встановлено.
22. Отже, мотиви оскаржуваної ухвали не відповідають нормам процесуального права (статті 59, 94 КАС України) та нормам матеріального права (стаття 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"), що призвело до обмеження адвоката Мирко Р.О. у реалізації професійних прав, а його довірителя (ПАТ "Дельта Банк") - права на доступ до суду.
23. У зв`язку з викладеним Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
24. Аналогічного правового висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 03.10.2018 у справі № 803/886/18.
25. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а тому є таким, що підлягає скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
26. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
27. Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було порушено норми процесуального права при ухваленні судового рішення, які призвели до постановлення незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає доступу до суду, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
28. Оскільки Верховний Суд не змінив та не ухвалив нове рішення, судові витрати відповідно статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 343, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд -