ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 160/5479/19
провадження № К/9901/31416/19, № К/9901/31424/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Чумака С.Ю., суддів Чабаненко С.В., Юрко І.В.) про накладення штрафу в порядку процесуального примусу
та касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Чумака С.Ю., суддів Чабаненко С.В., Юрко І.В.) про повернення апеляційної скарги
у справі №160/5479/19
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком з урахуванням всього стажу роботи, зазначеного у трудовій книжці, заробітної плати для обчислення пенсії, починаючи з дати звернення 05.12.2018.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.
3. 24.09.2019, не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.10.2019 апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для надання суду документу про сплату судового збору. Копію ухвали разом із супровідним листом направлено на поштову адресу представника позивача та отримана останнім 07.10.2019.
5. 10 жовтня 2019 року через відділення пошти представником позивача ОСОБА_1 направлено на адресу апеляційного суду заяву про повернення апеляційної скарги скаржникові у зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті апелянтом. Зазначена заява надійшла до апеляційного суду 15.10.2019.
6. В той же день представником позивача ОСОБА_1 повторно подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019, яка 15.10.2019 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, і в подальшому надіслана останнім до Третього апеляційного адміністративного суду.
7. 17 жовтня 2019 року, у зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не усунуто у визначений судом строк, а також враховуючи вказану вище заяву апелянта, Третій апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про повернення скаржнику апеляційної скарги, поданої ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі № 160/5479/19.
8. 18 жовтня 2019 року Третім апеляційним адміністративним судом отримано та зареєстровано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2019, яка була повторно подана представником позивача ОСОБА_1 через відділення пошти 10 жовтня 2019 року.
9. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 повернуто апеляційну скаргу позивача, подану представником ОСОБА_1, з мотивів, визначених частинами другою та третьою статті 45 КАС України (за зловживання процесуальними правами, а саме: маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями).
10. Також, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 накладено на представника позивача ОСОБА_1 штраф в порядку процесуального примусу у розмірі 5763,00 грн.
11. Позивач та її представник не погодились з ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 та подали відповідні касаційні скарги, у яких просили суд скасувати оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції.
II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
12. Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що дії представника позивача ОСОБА_1 з подання ним повторно апеляційної скарги у тій же справі, не чекаючи при цьому розгляду апеляційним судом поданої ним в цей же день заяви про повернення первинно поданої апеляційної скарги скаржникові, в якій він повідомляв про відмову усувати недоліки апеляційної скарги, слід розцінити як такі, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд визнав зазначені дії зловживанням процесуальними правами.
13. Постановляючи ухвалу про накладення на представника позивача ОСОБА_1 штрафу в порядку процесуального примусу, суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2019 визнано зловживанням процесуальними правами подання представником позивача повторно апеляційної скарги у тій же справі, а тому є підстави для накладення на нього заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
14. У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що повторне подання апеляційної скарги не може бути визнане зловживанням процесуальними правами в розумінні ст. 45 КАС України. Наголошує, що оскаржувані дії суду апеляційної інстанції позбавили її права на справедливий суд, гарантованого їй Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
15. ОСОБА_1 у своїй скарзі наголошує, що право повторної подачі апеляційної скарги прямо передбачено процесуальним законом. Зазначає, що спірна ситуація виникла за наступних обставин: довіритель спочатку повідомив про відсутність можливості сплатити судовий збір (тому була подана відповідна заява про повернення апеляційної скарги), а потім у той же день повідомив, що зможе вирішити питання щодо сплати судового збору протягом тижня (тому одразу була подана повторно апеляційна скарга).
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
17. Частиною 1 статті 2 КАС України установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
18. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини 3 статті 2 КАС України).
19. Відповідно до статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
20. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
21. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
22. Колегія суддів звертає увагу, що перелік дій, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами, закріплений нормою частини 2 статті 45 КАС України, проте, за будь-яких умов, визнання певних дій зловживанням процесуальними правами здійснює виключно суд, керуючись власним розсудом та виходячи з конкретних обставин справи.
23. У цій справі суд апеляційної інстанції встановив, що 10 жовтня 2019 року через відділення пошти представником позивача ОСОБА_1 направлено на адресу апеляційного суду заяву про повернення апеляційної скарги скаржникові у зв`язку з тим, що недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті апелянтом. Зазначена заява надійшла до апеляційного суду 15 жовтня 2019 року.
24. В той же день через те ж відділення пошти представником позивача ОСОБА_1 на те ж рішення суду подано таку ж апеляційну скаргу, яка 15 жовтня 2019 року надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, і в подальшому надіслана останнім до Третього апеляційного адміністративного суду.
25. Отже, представник позивача ОСОБА_1 10 жовтня 2019 року, подаючи на відділення пошти заяву про повернення первинно поданої апеляційної скарги скаржникові, в якій повідомляв, що апелянтом недоліки апеляційної скарги усуватись не будуть, в цей же день (10 жовтня 2019 року) подав таку ж апеляційну скаргу у цій же справі з такими ж недоліками, не чекаючи розгляду апеляційним судом поданої ним заяви.
26. Апеляційний суд дійшов висновку, що такі дії представника позивача свідчать про намагання маніпулювати автоматизованим розподілом справ між суддями з метою розподілу справи на колегію суддів, яка надасть позивачу переваги при прийнятті та розгляді апеляційної скарги.
27. У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції жодним чином не обґрунтував, чому повторне подання апеляційної скарги є зловживанням і яким чином цей факт суперечить завданням адміністративного судочинства. Наполягає, що діяв за бажанням клієнтки, яка спочатку повідомив про відсутність можливості сплатити судовий збір, а потім, в той же день, зміним думку і виявила бажання подати апеляційну скаргу повторно.
28. Позивач, своєю чергою, повторює аргументи свого представника щодо відсутності будь-якого обґрунтування наявності зловживань процесуальними правами з боку ОСОБА_1 . Звертає увагу, що зазначені в п. 23-24 цього судового рішення дії ОСОБА_1 вчинені останнім за погодженням з нею та на її прохання.
29. З приводу вказаних аргументів Верховний Суд зазначає таке.
30. За загальним правилом повторне подання апеляційної скарги після усунення певних недоліків є правом особи, визначеним КАС України, та саме по собі не є зловживанням процесуальними правами.
31. Проте, колегія суддів звертає увагу, що в цьому випадку зловживанням правами суд апеляційної інстанції визнав саме факт вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматичним розподілом. Тобто, повторна подача апеляційної скарги є інструментом маніпуляції авторозподілом.
32. Також, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції в достатній мірі обґрунтував свої рішення, а саме: суд зазначив, що позивач вчинив спірні дії (подання заяви про відсутність можливості сплати судовий збір та подання повторної апеляції з тим же недоліком) в один день, не чекаючи вирішення однієї заяви, подав повторно скаргу.
33. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що в цьому випадку у суду апеляційної інстанції були об`єктивні підстави вважати, що представником позивача вчинялись дії з метою маніпуляції з автоматичним розподілом.
34. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
35. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -