ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 0640/3492/18
провадження № К/9901/7128/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення від 19 червня 2018 року № 441 в частині відмови, зобов`язання повторно розглянути заяву, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Капинос О.В. від 20 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Полотнянка Ю.П., Драчук Т.О. Загороднюка А.Г. від 20 лютого 2019 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Коростишівської міської ради Коростишівського району Житомирської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення від 19 червня 2018 року № 441 в частині відмови, зобов`язання повторно розглянути заяву, у якому просила:
- визнати неправомірними дії Коростишівської міської ради щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки з підстав вказаних у рішенні від 19 червня 2018 року № 441;
- скасувати рішення Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 в частині відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки;
- зобов`язати Коростишівську міську раду повторно розглянути заяву в її присутності чи її представника відповідно до норм чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Сього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що земельна ділянка, яку позивачка бажає отримати у приватну власність для ведення садівництва відповідно до Генерального плану та Плану зонування земельні ділянки передбачена як зона садибної забудови, а також відсутня в натурі в межах м. Коростишева, що свідчить про невідповідність її місця розташування вимогам Генерального плану та містобудівної документації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що 26 лютого 2016 року та 07 квітня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася із заявами до Коростишівської міської ради про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,12 га для передачі в приватну власність для ведення садівництва.
6. Рішеннями Коростишівської міської ради від 23 червня 2017 року № 172 та № 174 відмовлено позивачці у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах міста Коростишева для ведення садівництва, у зв`язку з тим, що зазначена у графічному матеріалі земельна ділянка відповідно до затвердженого генерального плану м. Коростишева та плану зонування території міста передбачена як зона садибної забудови, а також у зв`язку з відсутністю в натурі (на місцевості) бажаної площі земельної ділянки, а також у зв`язку з тим, що зазначена у викопіюванні земельна ділянка розташована за межами населеного пункту м. Коростишева.
8. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року у справі № 280/1059/17 зобов`язано Коростишівську міськраду розглянути заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 07 квітня 2017 року про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 0,12 га для передачі у приватну власність для ведення садівництва з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
9. На виконання рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 12 квітня 2018 року у справі № 280/1059/17, за результатами повторного розгляду заяв ОСОБА_1, Коростишівською міською радою 19 червня 2018 року прийнято рішення № 441, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (згідно з наданим графічним матеріалом, на якому зображене бажане місце розташування земельної ділянки) орієнтовною площею 0,12 га в межах м. Коростишева для ведення садівництва у зв`язку з тим, що зазначена у графічному матеріалі земельна ділянка відповідно до затвердженого генерального плану м. Коростишева та плану зонування території міста передбачена як зона садибної забудови (від 1 до 2 поверхів), а також у зв`язку з відсутністю в натурі (на місцевості) бажаної площі земельної ділянки та у зв`язку з тим, що зазначена у викопіюванні земельна ділянка розташована за межами населеного пункту м. Коростишева та розпорядження даними землями не відноситься до повноважень Коростишівської міської ради.
10. Уважаючи рішення Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 неправомірним, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Генеральний план м. Коростишів, на який посилаються суди попередніх інстанцій, взагалі відсутній.
12. Скаржниця вказує на те, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки доводам позивачки про те, що підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у рішенні Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 ідентичні вказаним в рішеннях від 23 червня 2017 року № № 172, 174, що рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області у справі № 280/1059/17 від 12 квітня 2018 року, яке набрало законної сили, скасовано.
13. На переконання позивачки висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведені у рішенні Коростишівської міської ради від 19 червня 2018 року № 441 підстави відмови у наданні позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки відповідають положенням статті 118 Земельного кодексу України з огляду на невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Відповідно до частини першої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
15. Згідно із частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
16. Абзацом першим частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
17. Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.