Постанова суду № 441/947/19 від 18.08.2021 про визнання протиправними та скасування постанови та припису

Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа №441/947/19

адміністративне провадження № К/9901/2453/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької міської ради Львівської області (далі - Міськрада) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Кузьмича С.М., суддів: Улицького В.З., Шавеля Р.М.) у справі за позовом Городоцької районної спілки споживчих товариств (далі - Спілка) до завідувача відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Міськради (далі - відділ ДАБІ) Стельмащук Вікторії Володимирівни, Міськради про визнання протиправними та скасування постанови та припису, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року Спілка звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 08-20/3 від 23.04.2019 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності";

- визнати протиправним та скасувати припис № 08-20-12пз-прип від 15.04.2019 "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил".

На обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що підставою для винесення оскаржуваної постанови та припису відділу ДАБІ, винесених за результатами проведення позапланової перевірки об`єкта позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, став помилковий висновок уповноваженої особи відповідача про те, що позивачем допущено порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: здійснено реконструкцію нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту (виданого Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації від 19.03.2014) та без дозволу на виконання будівельних робіт та без належно затвердженої проектної документації. Відтак позивач вважає, що оскаржувані постанова та припис є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 09 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовив.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач здійснював роботи без повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, тому повинен нести відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а тому твердження позивача про те, що він не є замовником будівництва, а також про те, що в матеріалах справи відсутні докази проведення робіт із реконструкції саме позивачем, є безпідставними.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Положення про відділ державного архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради, яке затверджене рішенням сесії № 1444 від 22.06.2018 відділ є виконавчим органом з питань державного архітектурно-будівельного контролю Городоцької міської ради. З огляду на це твердження позивача про те, що відділ ДАБІ Городоцької міської ради не мав повноважень на проведення перевірки позивача та винесення оскаржуваних рішень, є безпідставним.

При цьому, в суді першої інстанції встановлено, що постанова № 08-20/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2019 відповідає всім вимогам, передбаченим у Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема що при складанні оскаржуваної постанови дотримані всі вимоги чинного закону щодо часу її складання та змісту.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що в оскарженому приписі №08-20-12пз-прип зрозуміло визначено суть та норми містобудівного законодавства, які порушено, а також строк для добровільного усунення цих порушень.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 03 грудня 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове рішення про задоволення позову. Визнав протиправною та скасував постанову № 08-20/3 від 23.04.2019 "Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Визнав протиправним та скасував припис № 08-20-12пз-прип від 15.04.2019 "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил".

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що в акті перевірки, приписі, протоколі та постанові відповідач не конкретизував місце вчинення правопорушення, а лише зазначив, що таке мало місце на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1". Однак як слідує з долученого до матеріалів справи "Технічного паспорта на будівлю універмагу" на АДРЕСА_1, об`єкт будівництва є трьохповерховою будівлею та містить 125 приміщень.

Згідно з оглянутого технічного паспорту встановлено, що лише на першому поверсі будівлі містяться десятки входів. У жодному документі складеному відповідачем (акт перевірки, протокол, постанова, припис) не вказано приміщення в якому на їхній погляд позивачем неправомірно зроблено вхід. При цьому, згідно з технічним паспортом кожне з 125 приміщень будівлі має свій порядковий номер та площу. А долучена до матеріалів справи копія фотознімку, котра на переконання відповідача підтверджує вчинення позивачем правопорушення, як зазначив суд апеляційної інстанції, не є належним доказом, оскільки з її змісту не можливо встановити, що це за будівля та де вона знаходиться. Під час розгляду справи представник відповідача уточнила і зазначила, такий вхід було здійснено в приміщення № 52, однак на переконання суду такі доводи не є переконливими, оскільки в прийнятих відповідачем рішеннях за результатом перевірки така інформація не відображена.

Відтак колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач всупереч наведених вище нормам не конкретизував місце вчинення правопорушення, що в свою чергу ставить під сумнів його висновки за результатом проведеної перевірки.

Понад те, колегія суддів зазначила, що навіть, якщо таке правопорушення і мало місце, відповідачем не доведено, що таке здійснив саме позивач, оскільки приміщення у вказаній будівлі надаються в оренду і мають своїх орендарів.

Крім цього апеляційний суд зазначив, що відповідачем порушено пункт 6 Порядку № 244, яким встановлено, що штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Так з матеріалів справи не має можливості встановити і представник відповідача не змогла пояснити коли саме було вчинено правопорушення, що в свою чергу вказує на певну невизначеність початку строку перебігу для накладення штрафу.

До того ж постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 441/943/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області Стельмащук Вікторії Володимирівни, Городоцької міської ради Львівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишено без змін рішення Городоцького районного суду Львівської області від 23.09.2019. Вказане рішення набрало законної сили 28.10.2019.

Предметом розгляду у справі № 441/943/19 була постанова завідувача відділу Державної архітектурно - будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області Стельмащук В.В. № 08-20/6 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 грн, оскільки ним, як керівником Городоцької районної спілки споживчих товариств ОСОБА_1 на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2" проведено роботи із реконструкції нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту виданого Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації 19.03.2014 інвентарний номер 98, без належно затвердженої проектної документації, чим порушив статтю 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Так, рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 23 вересня 2019 року позов задоволено та скасовано постанову завідувача відділу державної архітектурно будівельної інспекції Городоцької міської ради у Львівській області № 08-20/6 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2019 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 96 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Провадження по справі закрито.

Враховуючи висновки судів у справі № 441/943/19 колегія суддів встановила, що в згаданій справі також спростовано висновки з приводу того, що керівником Городоцької районної спілки споживчих товариств ОСОБА_1 на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2" проведено роботи із реконструкції нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту, виданому Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації 19.03.2014 інвентарний номер 98, без належно затвердженої проектної документації, чим порушив статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв всупереч вимог встановлених законодавством, котрі проявились в неповному дослідженні всіх обставин для притягнення позивача до відповідальності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10 липня 2020 року Міськрада звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач не конкретизував місце вчинення правопорушення, а лише зазначив, що таке мало місце на об`єкті будівництва. Влаштування входу в несучій стіні не відповідає технічному паспорту на будівлю універмагу. При проведенні позапланової перевірки інспектором відділу ДАБІ проведені всі необхідні дії та отримані матеріали, які ідентифікують об`єкт та власника будівлі, а незазначення приміщення, ні поверху будівлі, жодним чином не спростовує факт проведення будівельних робіт у будівлі універмагу (об`єкт будівництва).

Посилається на те, що позивач не надав доказів укладення та належної реєстрації договорів оренди. При проведенні перевірки інспектору надано технічний паспорт на будівлю універмагу та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень. Інспектором здійснено фотофіксацію відповідного технічного паспорту та витягу з державного реєстру речових прав. Тому, вважає, що суд першої інстанції належно оцінив докази та дійшов правомірного висновку про те, що саме технічний паспорт 2014 року, інвентарний номер 98 є належним доказом, який підтверджує відсутність входу там, де він на даний час існує.

Зазначає, що правопорушення виявлено 15.04.2019. Час вчинення правопорушення (виконання будівельних робіт) зафіксовано листом від 20.03.2019 № 02-20/723, яким заступник міського голови повідомив відділ ДАБІ.

Посилається на те, що суд помилково врахував висновки судів у справі № 441/943/19, не надавши відповідної оцінки матеріалам справи та поясненням у справі.

Йдеться у скарзі й про те, що законом не передбачено засвідчення відмови керівника від підпису в акті саме підписами свідків.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 січня 2020 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 24 лютого 2020 року відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Листом від 20.03.2019 №02-20/723 заступник міського голови повідомив відділ ДАБІ про виконання будівельних робіт (влаштування входу у несучій стіні) із реконструкції нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

За результатами позапланової перевірки об`єкта позивача, уповноваженою особою відповідача складено акт від 15.04.2019 № 08-20-12пз, згідно з розділом VI якого виявлено порушення, а саме: здійснено реконструкцію нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту (виданий Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації від 19.03.2014, інвентарний № 98) без права на виконання будівельних робіт та без належно затвердженої проектної документації, що є порушенням абзацу 2 пункту 5, пункту 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі акта перевірки відповідачем винесено Городоцькій районній спілці споживчих товариств припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.04.2019, в якому вимагалося в двомісячний термін з моменту отримання припису усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку та у присутності керівника Городоцької районної спілки споживчих товариств ОСОБА_1. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено порушення вимог містобудівного законодавства, відповідальність за які передбачено пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", від отримання протоколу відмовився, про що зроблена відповідна відмітка.

Так як позивач від підписання акта перевірки та отримання протоколу відмовився, відділ Державного архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради листом від 18.04.2019 № 08-20-57 направив позивачу акт складений за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 08-20-12пз; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.04.2019 № 08-20-12пз-прот; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.04.2019 №0 8-20-12 пз-прот.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а саме: акта перевірки від 15.04.2019 № 08-20-12пз, припису від 15.04.2019 № 08-20-12пз-прип та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.04.2019 № 08-20-12пз-прот, завідувачем відділу Державної архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради Львівської області Стельмащук В.В. 23.04.2019 прийнято постанову № 08-20/3, якою визнано Городоцьку районну спілку споживчих товариств винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 66 708,00 грн.

Позивач, вважаючи прийняту постанову та припис відповідача протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 533).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 підставами для проведення позапланової перевірки зокрема є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Пунктом 16 Порядку № 533 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Частиною четвертою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пунктом 17 Порядку № 533 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з пунктом 22 Порядку № 533 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Разом з цим Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок № 244), встановлено вимоги щодо протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, зокрема відповідно до пункту 12 Порядку № 244 у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 244 у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються: посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову; дата розгляду справи; відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб-підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрації, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб: найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості); обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, за результатом проведеної позапланової перевірки відповідач вправі прийняти оскаржувані рішення, однак такі мають відповідати наведеним вище вимогам.

Разом із цим, надаючи правову оцінку правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", колегія суддів апеляційного суду правильно виходила із такого.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацом 2 пункту 5, пункту 13 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З аналізу наведених вище норм слідує, що право на виконання будівельних робіт у замовника виникає лише після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю, а в разі порушення цих вимог суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів можуть нести відповідальність у вигляді штрафу.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що в акті перевірки, приписі, протоколі та постанові відповідач не конкретизував місце вчинення правопорушення, а лише зазначив, що таке мало місце на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1". Однак, як слідує з долученого до матеріалів справи Технічного паспорта на будівлю універмагу на АДРЕСА_1, об`єкт будівництва є трьохповерховою будівлею та містить 125 приміщень.

Відповідно до технічного паспорту судом встановлено, що лише на першому поверсі будівлі містяться десятки входів. У жодному документі складеному відповідачем (акт перевірки, протокол, постанова, припис) не вказано приміщення в якому, на їхній погляд, позивачем неправомірно зроблено вхід. При цьому, згідно з технічним паспортом кожне зі 125 приміщень будівлі має свій порядковий номер та площу. А долучена до матеріалів справи копія фотознімку, яка на переконання відповідача підтверджує вчинення позивачем правопорушення, не є належним доказом, оскільки з її змісту не можливо встановити, що це за будівля та де вона знаходиться.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що під час розгляду справи представник відповідача уточнила і зазначила, що такий вхід було здійснено в приміщення № 52, однак, як зазначив суд апеляційної інстанції, ці доводи не є переконливими, оскільки в прийнятих відповідачем рішеннях за результатом перевірки така інформація не відображена.

Відтак, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що, приймаючи спірні рішення, відповідач всупереч наведених вище норм не конкретизував місце вчинення правопорушення, що в свою чергу ставить під сумнів його висновки за результатами проведеної перевірки.

Апеляційний суд слушно зазначив, що навіть, якщо таке правопорушення і мало місце, відповідачем не доведено, що його здійснив саме позивач, оскільки приміщення у вказаній будівлі надаються в оренду і мають своїх орендарів.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем порушено пункт 6 Порядку № 244, яким встановлено, що штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Так, днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, з матеріалів справи не має можливості встановити і представник відповідача не змогла пояснити коли саме було вчинено правопорушення, що в свою чергу вказує на певну невизначеність початку строку перебігу для накладення штрафу (день вчинення правопорушення).

До того ж судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 у справі № 441/943/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до завідувача відділу ДАБІ Стельмащук Вікторії Володимирівни, Городоцької міської ради Львівської області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, залишено без змін рішення Городоцького районного суду Львівської області від 23.09.2019. Вказане рішення набрало законної сили 28.10.2019.

Предметом розгляду у справі № 441/943/19 була постанова завідувача відділу ДАБІ Стельмащук В.В. № 08-20/6 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5100 грн, оскільки ним, як керівником Городоцької районної спілки споживчих товариств ОСОБА_1 на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2" проведено роботи із реконструкції нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту виданому Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації 19.03.2014 інвентарний номер 98, без належно затвердженої проектної документації, чим порушив статтю 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статті 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Так, рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 23 вересня 2019 року позов задоволено та скасовано постанову завідувача відділу державної архітектурно-будівельної інспекції Городоцької міської ради у Львівській області № 08-20/6 по справі про адміністративне правопорушення від 15.05.2019 відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 96 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Провадження у справі закрито.

Задовольняючи позов та закриваючи провадження у справі, суди дійшли висновку, що зі змісту спірної постанови вбачається, що доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення були:

- направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 04.04.2019 для здійснення перевірки на об`єкті "Реконструкція нежитлової будівлі влаштування входу в несучій стіні за адресою: АДРЕСА_2" щодо дотримання Городоцькою районною спілкою споживчих товариств вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

- припис № 08-20-12пз-прип про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 15.04.2019;

- протокол про адміністративне правопорушення № 08-20-12пз-прот від 15.04.2019 та акт №08-20-12пз від 15.04.2019 складені за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Будь - яких інших доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення під час проведення позапланової перевірки зібрано не було. Також суди зазначили, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, відповідачем складено без дотримання вимог статей 256, 268 КУпАП. Зокрема, з даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, що засвідчено одноособово перевіряючим спеціалістом 1-ої категорії - інспектором відділу ДАБІ Городоцької міської ради Грімнак А.А., без зазначення свідків. Дане дає підстави вважати про наявність порушених процесуальних прав при розгляді даної справи. Крім цього, встановлено судами в цій справі, що спірна постанова не містить дати вчинення правопорушення, що суттєво впливає на строки притягнення винної особи до відповідальності.

Відтак, суд апеляційної інстанції, врахувавши висновки судів у справі № 441/943/19, встановив, що в цій справі також спростовано висновки з приводу того, що керівником Городоцької районної спілки споживчих товариств ОСОБА_1 на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2" проведено роботи із реконструкції нежитлової будівлі шляхом влаштування входу в несучій стіні, що не відповідає технічному паспорту виданому Городоцьким районним бюро технічної інвентаризації 19.03.2014 інвентарний номер 98, без належно затвердженої проектної документації, чим порушено вимоги статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та статей 7, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку, повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Слід зазначити, що за змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

................

Перейти до повного тексту