ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 540/1231/19
адміністративне провадження № К/9901/2056/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №540/1231/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія"
до головного спеціаліста відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Браточенко Наталії Вікторівни, заступника начальника відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Сальник Марини Василівни, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та утриматись від вчинення певних дій
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 (головуючий суддя Гомельчук С.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 (колегія у складі: головуючого судді Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія" звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом, у якому заявлено вимоги головному спеціалісту відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Браточенко Наталії Вікторівні та заступнику начальника відділу у Каланчацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Сальник Марині Василівні, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, а саме щодо:
- визнання протиправними дій щодо надання письмової інформації від 10.10.2018 про нормативну грошову оцінку не сформованої земельної ділянки в с. Хорли Каланчацького району Херсонської області по вул. Набережній, 3, орієнтовною площею 0,3999 га;
- визнання протиправними дій щодо надання 13.05.2019 Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку не сформованої земельної ділянки в с. Хорли Каланчацького району Херсонської області по вул. Набережній, 3, орієнтовною площею 0,3999 га;
- зобов`язання утриматися від вчинення дій щодо визначення нормативної грошової оцінки не сформованої земельної ділянки в с. Хорли Каланчацького району Херсонської області по вул. Набережній, 3, орієнтовною площею 0,3999 га.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно визначили нормативну грошову оцінку ще не сформованої земельної ділянки, яка не може бути об`єктом цивільних прав. Позивач, посилаючись на документи, додані до позовної заяви, вказує на те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може бути надана лише згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку цієї земельної ділянки, відтак враховуючи те, що спірна земельна ділянка площею 0,3999 га в с. Хорли по вул. Набережній, 3, не сформована, відомості про неї до Державного земельного кадастру не внесено, тому Витягу з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки не може бути надано, що вказує на незаконність дій відповідачів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 залишено без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оцінка Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на предмет його відповідності вимогам законодавства здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації та не може бути надана судом під час розгляду справи, без проведення (чи замість проведення) вищевказаної експертизи, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 16.01.2020 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019, в якій скаржник просить скасувати вказані рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.
7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що у межах спірних правовідносин посадові особи Держгеокадастру не мали права надавати довільний розрахунок нормативної грошової оцінки не сформованої земельної ділянки, а також не мали права надавати витяг з нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки, без наявності відомостей про неї у державному земельному кадастрі. Також скаржник вважає, що ним обрано вірний спосіб захисту своїх порушених прав та подано даний адміністративний позов до суб`єктів владних повноважень, який з огляду на встановлені порушення підлягає задоволенню.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 16.01.2020 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2020, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2020 вказану касаційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом порушення питання про поновлення строку на касаційне оскарження.
11. Скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
12. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Софія" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2019.
13. Ухвалою Верховного Суду від 17.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 18.08.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у провадженні Господарського суду Херсонської області перебуває справа № 923/128/19 за позовом прокурора - керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Хорлівської сільради Каланчацього району Херсонської області про стягнення з ТОВ "База відпочинку "Софія" доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, а саме земельної ділянки рекреаційного призначення орієнтовною площею 0,3999 га в с. Хорли по вул. Набережній, 3, якою користувалося ТОВ "База відповідачку "Софія" без укладення договору оренди.
15. При цьому, 13.05.2019 ГУ Держгеокадастру в Херсонській області надано Господарському суду Херсонської області витяг технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без кадастрового номера.
16. Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо надання письмової інформації про нормативну грошову оцінку не сформованої земельної ділянки та надання Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, а також не погоджуючись із його змістом, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378-IV, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
19. Частиною 1 статті 15 Закону №1378-IV передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
20. Статтею 18 цього Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил та інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
21. Частинами 1-2 статті 20 Закону №1378-IV визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
22. За змістом частини 4 статті 23 цього Закону, рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
23. Зокрема, відповідно до підпункту 271.1.1 статті 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
24. Згідно з частиною 5 статті 5 Закону №1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
25. Статтею 13 вказаного Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
26. Стаття 15 Закону №1378-IV визначає, що підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
27. Відповідно до статті 23 Закону №1378-IV, виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
28. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 201 Земельного кодексу України).
29. Згідно з пунктами 1-3 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 №213, визначено, що Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку земель". Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, відомості Державного земельного кадастру, інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
30. Статтею 21 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація, зокрема, з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, підлягає державній експертизі відповідно до закону.
31. Статтею 1 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" від 17.06.2004 №1808-IV (надалі - Закон №1808-IV) визначено, що державна експертиза землевпорядної документації (далі - державна експертиза) - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об`єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи.
32. Частиною 2 статті 7 Закону №1808-IV встановлено, що виконавцями державної експертизи є експерти, які працюють у складі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері державної експертизи і мають високу кваліфікацію та спеціальні знання, а також висококваліфіковані спеціалісти або наукові працівники, які залучаються цими органами до її проведення відповідно до закону.
33. За змістом пункту 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України від 03.12.2004 №391, організацію і проведення державної експертизи здійснюють Держгеокадастр та територіальні органи Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
34. Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1808-IV, обов`язковій державній експертизі, крім іншого, підлягає: технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
35. Результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об`єктів обов`язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією (частини 1, 3 статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації").
36. Положеннями статті 37 вищевказаного Закону, передбачено порядок спростування висновків державної експертизи. Так, замовники або розробники об`єктів державної експертизи, заінтересовані у спростуванні висновків державної експертизи або їх окремих положень, подають обґрунтоване клопотання (заяву) про це до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у місячний термін з дня отримання клопотання (заяви) розглядає його і за наявності підстав призначає проведення повторної державної експертизи. У разі спростування висновків державної експертизи, яку проводив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до проведення повторної державної експертизи залучаються незалежні експерти. У разі відмови у розгляді заяви про спростування висновків державної експертизи або незгоди з висновками повторної державної експертизи замовники або розробники об`єктів державної експертизи мають право звернутися до суду. Висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об`єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об`єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.
37. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі, витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
38. При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.
39. Право на судовий захист гарантоване статтею 55 Конституції України. Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
40. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
41. Так, статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення. В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
42. Частиною 1 статті 4 КАС України визначено, що рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом. Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
43. Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин - двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто, об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.
44. Водночас, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки, а об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений і залежно від обставин ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.
45. З цих підстав Верховний Суд приходить до висновку, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.
46. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.
47. Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідачів щодо видання витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст такого витягу, в той час як оформлення витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.
48. Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.
49. У зв`язку з цим, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідачів щодо видання витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі, оскільки правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.
50. Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.
51. Аналогічний правовий підхід застосований Верховним Судом у справах №817/1809/17 (постанова від 04.02.2021), №817/1783/17 (постанова від 28.07.2020), №817/1793/17 (постанова від 10.09.2020), №817/1814/17 (постанова від 17.10.2019) і колегія суддів не вбачає правових підстав відступати від такого.
52. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
53. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 303-A, п. 29).
54. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
55. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 345, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -