ПОСТАНОВА
Іменем України
19 серпня 2021 року
Київ
справа № 640/18220/18
провадження № К/9901/19135/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Качура А.І. від 16 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Федотова І.В., Мельничука В.П., Сорочка Є.О. від 10 липня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, у якому просив:
- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України, щодо відмови в призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги за фактом настання І групи інвалідності, пов`язаної з пораненням, під час виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу за фактом настання І групи інвалідності, пов`язаної з пораненням під час виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії в розмірі, визначеному пунктами 5, 6, 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу І групи інвалідності - 03 липня 2013 року), який визначається на час настання інвалідності у відповідних відсотках від десятирічного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, але в розмірі не меншому від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму (у відповідних відсотках), встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги та в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України, щодо відмови в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги за фактом настання І групи інвалідності, пов`язаної з пораненням, під час виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії.
Зобов`язано Міністерство оборони України призначити позивачу одноразову грошову допомогу за фактом настання І групи інвалідності, пов`язаної з пораненням під час виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії в розмірі, визначеному пунктами 5, 6, 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу І групи інвалідності - 03 липня 2013 року), який визначається на час настання інвалідності у відповідних відсотках від десятирічного максимального посадового окладу за першим тарифним розрядом, передбаченим для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, але в розмірі не меншому від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму (у відповідних відсотках), встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги та в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб".
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що отримання одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" законодавство пов`язує не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому тієї чи іншої групи інвалідності, що впливає на розмір такої допомоги. Отже, у спірних правовідносинах застосовується редакція статті 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка діяла до 01 січня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 25 грудня 1983 року по 28 серпня 1985 року проходив військову службу у військовій частині польова пошта 71176, яка входила до складу обмеженого контингенту Радянських військ в Демократичній Республіці Афганістан.
6. Під час виконання обов`язків військової служби у діючій армії на території Демократичної Республіки Афганістан 28 серпня 1985 року ОСОБА_1 підірвався на міні, внаслідок чого отримав поранення у вигляді вогнепального відриву лівої голені в верхній треті та множинні ураження осколками м`яких тканин тіла.
7. Згідно виписки із акта огляду МСЕК від 03 липня 2013 року серії 10 ААБ №144836, позивачу встановлено І групу інвалідності з 03 липня 2013 року, пов`язану із пораненням, які останній отримав під час виконання обов`язків військової служби на території держав, де велись бойові дії.
8. Причинно-наслідковий зв`язок поранення під час ведення бойових дій у діючій армії та настання інвалідності І групи підтверджується витягом із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 733 від 29 квітня 2015 року.
9. Позивач звернувся щодо виплати вказаної грошової допомоги за місцем реєстрації та перебування на військовому обліку до Львівського обласного військового комісаріату, однак Міністерством оборони України позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги в разі загибелі, каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.
10. Не погодившись із рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що І група інвалідності встановлена позивачу 03 липня 2013 року, тобто в період, коли законодавством не передбачалось можливості отримання одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби.
12. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, у якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
15. Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції на час звернення позивача за отриманням допомоги) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
16. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).
17. При цьому, пунктом 2 наведеної постанови установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком № 975, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:
- допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою № 499, Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 № 284, і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 № 1331;
- допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
18. Відповідно до пункту 3 Порядку № 975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
19. Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата встановлення інвалідності, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент встановлення позивачу І групи інвалідності, а саме Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції Закону України від 03 листопада 2006 року № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", яка діяла з 01 січня 2007 року до 01 січня 2014 року та Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок № 499).
20. Так, частинами другою та шостою статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції чинній з 01 січня 2007 року до 01 січня 2014 року, зокрема, було передбачено: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України (частина друга); у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті (частина шоста).
21. Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в редакції до 01 січня 2014 року, існують такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.