1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 659/51/20

провадження № 61-537св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - державна установа "Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України",

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Пестрецовою Риммою Геннадіївною, на рішення Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 31 липня 2020 року в складі судді Цесельської О. С. та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року в складі колегії суддів Семиженка Г. В., Кузнєцової О. А., Радченка С. В.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ДУ "Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позов мотивувала тим, що з січня 2013 року перебувала в трудових відносинах з відповідачем на посаді дезінфектора. 28 жовтня 2019 року їй вручено попередження про майбутнє скорочення, а 16 грудня 2019 року видано наказ № 206-ОС, яким у зв`язку з ліквідацією районних лабораторних відокремлених структурних підрозділів та скороченням штату передбачено звільнення ОСОБА_1 31 грудня 2019 року займаної посади.

Позивачка вважала звільнення незаконним, оскільки, попереджаючи її про майбутнє вивільнення, відповідач не запропонував їй усі наявні вакантні посади, які вона може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, а також вибірково підійшов до скорочення працівників. Указувала також, що звільнення відбулося 31 грудня 2019 року незважаючи на те, що вказаний робочий день було перенесено на 28 грудня 2019 року, а трудову книжку їй видали ще до звільнення - 27 грудня 2019 року.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила суд:

- скасувати наказ виконуючого обов`язки директора державної установи "Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" від 16 грудня 2019 року № 206-ОС про її звільнення 31 грудня 2019 року з посади дезінфектора Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу Державної установи "Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України" у зв`язку з ліквідацією районних лабораторних відділень відокремлених структурних підрозділів та скороченням штату відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України;

- поновити її на займаній посаді з 31 грудня 2019 року;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з відрахуванням обов`язкових платежів із 01 січня 2020 року по день ухвалення рішення суду.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Нижньосірогозького районного суду Херсонської області від 31 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суди виходили з того, що відповідач дотримав процедуру звільнення позивачки за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, повідомивши її про наступне вивільнення за два місяці. Суди не вбачали порушення прав позивачки в непропонуванні їй вакантних посади, оскільки на підставі довідки від 15 липня 2020 року, наданої відповідачем, згідно якої посади дезінфектора не зазначені як вакантні, вважали, що в установі були відсутні вакантні посади на час звільнення позивачки.

Апеляційний суд також зазначив, що посади, про наявність яких указувала позивачка, не були вакантними, оскільки були зайняті іншими працівниками за сумісництвом.

Аргументи учасників справи

06 січня 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, підписану представником, на вказані судові рішення й просила їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У касаційній скарзі позивачка наполягає на тому, що при її звільненні роботодавець не дотримав передбачених трудовим законодавством гарантій працівника, оскільки не запропонував їй жодної вакантної посади в установі, а також не врахував її переважне право залишення на роботі. Вказує також, що в ДУ "Херсонський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України відбулася оптимізація структурних підрозділів, а не скорочення чисельності штату в розумінні пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Зазначає, що акт про вручення трудових книжок виданий до прийняття наказу про звільнення.

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, в якому той просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що суди зробили правильний висновок про дотримання роботодавцем процедури звільнення, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Вказує, що всі посади дезінфекторів в установі були зайняті та не могли бути запропоновані позивачці.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 29 березня 2021 року зазначено, що позивач оскаржує судові рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки апеляційний суд при вирішенні справи не застосував висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року в справі № 3048цс15, від 01 квітня 2015 року в справі № 6-40цс15, постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 560/796/17, від 22 вересня 2020 року в справі № 161/7196/19, від 24 липня 2020 року в справі № 816/654/17, від 06 травня 2020 року в справі № 487/2191/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17. Крім того, суди не дослідили зібрані в справі докази.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 обіймала посаду дезінфектора відділення дезінфектології Горностаївського міжрайонного відділу лабораторних досліджень на 0,5 ставки, а з 01 вересня 2015 року - на 1,0 ставки.

Позивачка пройшла курси по підготовці дезінфекторів у 2006 році.

25 жовтня 2019 року на підставі наказу № 65 Державної установи "Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України", виданого відповідно до наказу МОЗ України від 27 червня 2019 року № 1475 щодо оптимізації лабораторної мережі в системі громадського здоров`я, передбачено скорочення витрат на утримання лабораторних центрів МОЗ України, зокрема затверджено нову структуру та штатний розпис ДУ "Херсонський обласний лабораторний центр МОЗ України" та було ліквідовано Нижньосірогозьке районне лабораторне відділення, яке входило до структури Горностаївського міжрайонного відділу відповідача, що стало підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з пунктом 1 статті 40 КЗпПУкраїни на підставі ліквідації відділення.

28 жовтня 2019 року ОСОБА_1 отримала персональне попередження № 10 про наступне звільнення у зв`язку з ліквідацією Нижньосірогозького районного лабораторного відділення та скороченням штату.

Наказом відповідача № 206-ОС від 16 грудня 2019 року позивачку звільнено з посади дезінфектора Нижньосірогозького районного лабораторного відділення Горностаївського міжрайонного відділу відповідача у зв`язку з ліквідацією районних лабораторних відділень відокремлених структурних підрозділів та скороченням штату 31 грудня 2019 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.


................
Перейти до повного тексту