Постанова
Іменем України
18 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 638/1665/20-ц
провадження № 61-5992св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Лариса Вікторівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлака І. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В., ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець І. О., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Єніна Л. В., про скасування постанови про передачу майна стягувачу, скасування реєстрації права власності, поновлення права власності.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що за виконавчим листом від 05 лютого 2018 року № 638/14775/17 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю. В. відкрито виконавче провадження № 55822099, про що 16 лютого 2018 року винесена постанова. Виконавчі дії та процесуальні рішення приймались приватним виконавцем Близнюковим Б. В. протягом 2018 року, у тому числі з серпня до листопада 2018 року, зокрема постановою від 08 листопада 2018 року передано майно стягувачу в рахунок погашення боргу, чим їй завдано збитків.
Підставою для виникнення права власності у ОСОБА_2 є постанова приватного виконавця Близнюкова Ю. В. від 08 листопада 2018 року. Дзержинський районний суд м. Харкова 04 жовтня 2017 року в межах розгляду іншої цивільної справи № 638/14775/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, постановив ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного нерухомого майна. Станом на 21 листопада 2018 року, тобто на дату реєстрації приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І. О. за ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру, ухвала суду від 04 жовтня 2017 року про вжиття заходів забезпечення позову була чинною, у встановленому законом порядку не скасована, таким чином приватний нотаріус не мав права здійснювати реєстраційні дії за наявності такого обтяження.
Крім того, 14 серпня 2018 року дисциплінарною комісією приватних виконавців задоволено подання про притягнення приватного виконавця Близнюкова Ю. В. до дисциплінарної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на три місяці. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви приватного виконавця Близнюкова Ю. В. про забезпечення адміністративного позову про зупинення дії рішення дисциплінарної комісії приватних виконавців від 14 серпня 2018 року. Таким чином, приватний виконавець Близнюков Ю. В. із 14 серпня 2018 року не мав права проводити виконавчі дії та будь-яким чином здійснювати діяльність із виконання судових рішень.
14 вересня 2018 року позивач як боржник у виконавчому провадженні звернулася до суду із заявою про заміну вибулої сторони її правонаступником. При цьому, приватний виконавець Близнюков Ю. В. належним чином був повідомлений про розгляд цієї заяви, та відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" був зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій, проте в порушення цієї норми законодавства, приватний виконавець Близнюков Ю. В. продовжував вчинення виконавчих дій, внаслідок чого вона була позбавлена спірного нерухомого майна.
Ознайомившись з копію виконавчого провадження № 55822099, що витребувана судом у приватного виконавця, виявлено невідповідність виконавчого листа резолютивній частині рішення, на підставі якого він був виданий та пред`явлений до виконання у цивільній справі № 638/14775/17. У порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець Близнюков Ю. В. не повернув виконавчий лист стягувачу для приведення його у відповідність до рішення суду, за яким його складено. Також, приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. порушено процедуру передачі майна стягувачу, оскільки не дотримано порядок, визначений чинним законодавством, за яким передача спірного майна стягувача вчиняється після проведення не менше трьох електронних торгів, відсутні докази направлення на адресу стягувача повідомлення з пропозицією залишити нереалізоване майно за стягувачем та докази встановлення ціни на майно, за якою воно передано на реалізацію на електронних торгах.
Вважає, що винесення Близнюком Ю. В. постанови про передачу майна стягувачу ОСОБА_2 порушує вимоги норм закону, внаслідок чого постанова та акт про передачу спірного майна є протиправними та підлягають скасуванню.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1, із урахуванням уточнених вимог, просила визнати незаконним дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. із передачі майна: квартири АДРЕСА_1, нежитлових приміщень: підвалу №№ ХVI, ХХІ на АДРЕСА_2, стягувачу ОСОБА_2 ; визнати протиправною передачу вказаного майна стягувачу ОСОБА_2 ; скасувати постанову від 08 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 55822099 про передачу вказаного майна стягувачу в рахунок погашення боргу; скасувати державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_3 ; поновити державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 .
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року, у складі судді Аркатова К. В., позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. із передачі майна: квартири АДРЕСА_1, нежитлових приміщень підвалу №№ ХVI, ХХІ за тією ж адресою, стягувачу ОСОБА_2 . Визнано протиправною передачу вказаного майна стягувачу ОСОБА_2 . Скасовано постанову від 08 листопада 2018 року приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. у виконавчому провадженні № 55822099 про передачу майна: квартири АДРЕСА_1, нежитлових приміщень підвалу №№ ХVI, ХХІ на АДРЕСА_2, стягувачу в рахунок погашення боргу. Скасовано державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Поновлено державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що суду не надано відомостей та доказів про дотримання процедури, визначної Законом України "Про виконавче провадження", у частині, що передує залишенню нереалізованого майна стягувачу, а саме: відсутні докази про проведення трьох електронних торгів, матеріали виконавчого провадження містять відомості, а саме протокол про проведення торгів лише 31 жовтня 2018 року. Ці обставини свідчать про незаконність дій приватного виконавця у частині порушення процедури реалізації майна, що передбачена вказаним Законом.
Дзержинським районним судом м. Харкова в межах розгляду цивільної справи № 638/14775/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики постановлено ухвалу від 04 жовтня 2017 року про забезпечення позову, заборонено відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, нежитлових приміщень за цією ж адресою №№ XXI, XYI у літ. "А 4", загальною площею 67,2 кв. м, та рухомого майна - автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, автомобіля Renault megane coupe, 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_2, яке на праві власності належить ОСОБА_1 . Проте, незважаючи на вказану ухвалу, щодо спірного майна здійснювалися виконавчі дії.
Рішенням дисциплінарної комісії приватних виконавців 14 серпня 2018 року зупинена діяльність приватного виконавця Близнюкова Ю. В. строком на три місяці. Рішення введено в дію наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2018 року № 4069/5 та поновлено діяльність приватного виконавця наказом Міністерства юстиції України від 15 лютого 2019 року № 501/5. Враховуючи, що діяльність приватного виконавця зупинялась із 22 грудня 2018 року до 15 лютого 2019 року, то приватний виконавець мав право вчиняти всі виконавчі дії.
Постановою Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що державним виконавцем Близнюковим Ю. В. проведено електронні торги, та згідно з протоколом від 17 вересня 2018 року, з протоколом від 09 жовтня 2018 року, та протоколом від 31 жовтня 2018 року торги не відбулись. ОСОБА_2 передано квартиру АДРЕСА_1, на підставі постанови приватного виконавця про передачу майна стягувачу від 08 листопада 2018 року у виконавчому провадженні № 55822099. Тобто, у зв`язку з не реалізацією майна на третіх електронних торгах приватний виконавець Близнюков Ю. В. звернувся до ОСОБА_2 та запропонував залишити за нею майно боржника. Той факт, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2017 року у справі № 638/14775/17-ц заборонено відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, у порядку забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки, не свідчить про порушення публічного порядку при виконанні рішення суду про задоволення цього позову ОСОБА_2, та не свідчить про зловживання правом, оскільки виконання рішення суду відповідало законній меті, з якою у цьому випадку позов забезпечено судом.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 17 березня 2021 року, в якій просить залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, постановах Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-2552цс16.
Також як на підставу оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу), а саме зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У травні 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю. В. подав відзив на касаційну скаргу, згідно з яким ОСОБА_1 весь час зловживає своїми процесуальними правами шляхом неодноразового звернення з однаковими за своїм змістом заявами до суду, намагаючись при цьому затягнути або унеможливити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова щодо стягнення з неї заборгованості.
20 травня 2021 року від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, згідно з яким ОСОБА_2 не відчужувала ОСОБА_3 спірне нерухоме майно, а він самостійно, в примусовому порядку, звернув на нього стягнення як на предмет іпотеки.
21 травня 2021 року від ОСОБА_2 до суду надійшли пояснення щодо касаційної скарги ОСОБА_1 . У своїх поясненнях заявниця вказує на те, що ухвала про забезпечення позову постановлялась на користь позивача як забезпечення в майбутньому виконання рішення суду з метою повного та ефективного захисту його порушених прав. Крім того, відповідно до частини восьмої статті 158 ЦПК України, якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Своїми діями ОСОБА_1 намагається уникнути відповідальність за неповернення грошових коштів та взагалі їх не повертати, а також унеможливити виконання рішення суду про стягнення з неї заборгованості за договором позики шляхом чисельних звернень з позовними заявами до суду з надуманих нею підстав та які за своєю суттю є однаковими.
31 травня 2021 року до суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив ОСОБА_3, згідно з якою, у справі, що розглядається, виключається наявність жодного з аспектів добросовісності як з боку ОСОБА_2, оскільки вона була повністю інформована в ситуації, як її ініціатор, так і з боку ОСОБА_3, оскільки обізнаність ОСОБА_2 про наявність обтяжень, як однією з сторін договору іпотеки, передбачає можливість ОСОБА_3 отримати від неї всю необхідну інформацію щодо реального стану предмета іпотеки.
05 липня 2021 року ОСОБА_1 подала письмові пояснення, згідно з якими ОСОБА_2, викладаючи неправдиві твердження, свідомо та безпідставно створює обставини, які надають їй певні процесуальні права, у тому числі право на поновлення процесуальних строків. Внаслідок цього, у справі, що розглядається, без належних на це підстав, може бути ухвалене рішення про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення ОСОБА_2
14 липня 2021 року до суду надійшли заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 на відповідь на відзив ОСОБА_1 . У запереченнях заявник зазначає про те, що заборона на відчуження спірного майна здійснена саме за заявою стягувача ОСОБА_2 із метою забезпечення її позову про стягнення боргу, а отже, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин висновки, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17. При цьому, заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні залишено без розгляду, тобто саме подання такої заяви було лише з метою затягування процесу.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито провадження у справі, витребувано справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
11 травня 2021 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах, які стали підставами для відкриття касаційного провадження (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Встановлені судами обставини
У межах цивільної справи № 638/14775/17 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2017 року задоволено частково заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки. Заборонено відчуження нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 67,8 м. кв, нежитлових приміщень за цією ж адресою №№ XVI, XXI у літ. "А 4", загальною площею 67,2 кв. м та рухомого майна - автомобіля Toyota Land Cruiser Prado 2005 року випуску, державний номер НОМЕР_1, автомобіля Renault megane coupe 1996 року випуску, державний номер НОМЕР_2, яке на праві власності належить ОСОБА_1 .
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року в справі № 638/14775/17 позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 02 червня 2010 року у сумі, еквівалентній 100 тис. доларів США, 3 % річних у розмірі 19 250,00 дол. США, а всього в сумі, еквівалентній 119 250,00 дол. США, що на час пред`явлення позову складало 3 209 446,00 грн.
У рахунок погашення заборгованості за договором позики від 02 червня 2010 року у сумі, еквівалентній 100 тис. дол. США, 3 % річних у розмірі 19 250,00 дол. США, всього в сумі, еквівалентній 119 250,00 дол. США, що на час пред`явлення позову складало 3 209 446,00 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 61,3 кв. м, житловою - 35,6 кв. м, яка розташована на першому поверсі п`ятиповерхового будинку, із застосуванням визначеної статтею 38 Закону України "Про іпотеку" процедури продажу шляхом надання іпотекодержателю ОСОБА_2 права продажу предмета іпотеки будь-якій третій особі - покупцю на її власний розсуд за ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна на момент продажу з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з можливістю здійснення ОСОБА_2 всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки. Вжито заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом передачі його в управління ОСОБА_2 на період до його реалізації. Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому 800 тис. грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2018 року у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 638/14775/17 із Дзержинського районного суду м. Харкова. Зупинено виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року до закінчення його перегляду у касаційному порядку.
Постановою Верхового Суду від 20 травня 2020 року скасовані заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2017 року та постанова Харківського апеляційного суду від 08 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Постанову Харківського апеляційного суду від 08 січня 2020 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалюючи це рішення, Верховний Суд виходив із того, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення боргу за договором позики, не перевіривши доводи та надані відповідачем докази на підтвердження факту припинення зобов`язань за договором позики від 02 червня 2010 року. Надаючи оцінку заяві ОСОБА_1 щодо застосування строку позовної давності, суд апеляційної інстанції, разом із тим, не з`ясував підстав неподання або причин, за яких сторона відповідача була об`єктивно позбавлена можливості звернутися із заявою про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції. При цьому, задовольняючи позов ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, суди першої та апеляційної інстанції допустили порушення вимог законодавства, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання позивачу права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку", є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду, тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно відмовити.
Згідно з матеріалами виконавчого провадження № 55822099, наданих приватним виконавцем Близнюковим Ю. В. на підставі ухвали суду про забезпечення доказів, постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю. В. від 16 лютого 2018 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 638/14775/17, виданим 05 лютого 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 02 червня 2010 року у сумі еквівалентній 100 тис. дол. США, 3 % річних у сумі 19 250,00 дол. США, а всього в сумі 119 250,00 дол. США, що на час пред`явлення позову складало 3 209 446,00 грн.
Постановою приватного виконавця від 16 лютого 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. від 21 лютого 2018 року накладено арешт на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках у ПАТ КБ "ПриватБанк".
Оголошено розшук майна боржника - транспортних засобів: Toyota Land Cruiser Prado, 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, Renault Megane Coupe, 1996 року випуску, номерний знак НОМЕР_2, відповідною постановою приватного виконавця від 27 лютого 2018 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 березня 2018 року задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. про примусове входження до житла боржника. Надано дозвіл на примусове входження до житла боржника - ОСОБА_1, зокрема: квартири АДРЕСА_5, для реального виконання виконавчого листа № 638/14775/17, виданого 05 лютого 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 02 червня 2010 року у сумі еквівалентній 100 тис. дол. США, 3 % річних у сумі 19 250,00 дол. США, а всього в сумі еквівалентній 119 250,00 дол. США, що на час пред`явлення позову складав 3 209 446,00 грн. (АСВП № 55822099 постанова про відкриття виконавчого провадження від 16 лютого 2018 року).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2018 року задоволено подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. про примусове входження до житла боржника. Надано дозвіл на примусове входження до житла боржника - ОСОБА_1, зокрема: квартири АДРЕСА_4, для реального виконання виконавчого листа № 638/14775/17, виданого 05 лютого 2018 року Дзержинським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики від 02 червня 2010 року у сумі еквівалентній 100 тис. дол. США, 3 % річних у сумі 19 250,00 дол. США, а всього в сумі еквівалентній 119 250,00 дол. США, що на час пред`явлення позову складав 3 209 446,00 грн. (АСВП № 55822099 постанова про відкриття виконавчого провадження від 16 лютого 2018 року).
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2018 року скасована ухвала від 16 березня 2018 року, відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. про примусове проникнення до житла боржника. Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що приватним виконавцем не надано належних доказів ухилення боржника від виконання рішення суду та перешкоджанню ним приватному виконавцю у здійсненні виконавчих дій.
Аналогічною постановою Апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2018 року скасована ухвала від 19 березня 2018 року про примусове входження до житла боржника, відмовлено у задоволенні подання приватного виконавця Близнюкова Ю. В.
Постановою приватного виконавця Близнюкова Ю. В. від 10 серпня 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_7 для надання звіту про початкову вартість продажу нерухомого майна.
Державним виконавцем Близнюковим Ю. В. проведено електронні торги, які згідно з протоколами від 17 вересня, 09 та 31 жовтня 2018 року не відбулися.
08 листопада 2018 року постановою приватного виконавця передано стягувачу ОСОБА_2 у рахунок погашення заборгованості нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, нежитлові приміщення підвалу №№ ХVI, ХХІ у будинку на АДРЕСА_2 . У постанові зазначено, що вказане нерухоме майно не реалізовано після повторної уцінки з третіх торгів, які відбулися 31 жовтня 2018 року у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів відповідно до протоколу № 366181.
Актом про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 08 листопада 2018 року спірне майно передано стягувачу ОСОБА_2
19 листопада 2018 року приватним виконавцем складено постанову про передачу квартири АДРЕСА_1, нежитлових приміщень підвалу №№ ХVI, ХХІ за цією ж адресою стягувачу ОСОБА_2
21 листопада 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І. О. посвідчено та видано свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на спірне нерухоме майно на підставі акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, виданого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю. В.
26 листопада 2018 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 638/14775/17 на підставі ухвали Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2018 року про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення від 06 грудня 2017 року.
06 лютого 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Єніною Л. В., згідно з яким на забезпечення виконання зобов`язання, що випливає з умов договору позики грошей, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у простій письмовій формі 06 лютого 2020 року, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язується повернути ОСОБА_3 до 13 лютого 2020 року позичені гроші у гривні, сума яких буде складати еквівалент 50 000,00 дол. США, на момент повернення позики, сторони уклали іпотечний договір, за умовами якого іпотекодержатель надає в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1, нежитлові приміщення підвалу №№ ХVI, ХХІ за тією ж адресою.