ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3213/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Візор О.М.,
відповідача - Пономаренко В.М.,
третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 (у складі колегії суддів: Агрикова О.В. (головуючий), Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 (26.05.2021) (у складі колегії суддів: Агрикова О.В. (головуючий), Мальченко А.О., Чорногуз М.Г.)
за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня №9" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про виселення з приміщення,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед"
до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання договору № 854-1 від 29.12.2015 продовженим на той самий строк і на тих самих умовах,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (далі - Відповідач, ТОВ "Діамед") про виселення Відповідача з орендованого майна.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 854-1 від 29.12.2015 припинив свою дію у зв`язку із закінченням його строку, проте, ТОВ "Діамед" продовжує користуватися орендованим приміщенням, не маючи на це відповідних правових підстав.
1.3. Відповідач вважаючи, що договір № 854-1 від 29.12.2015 є автоматично продовженим, оскільки у встановлений законом строк сторонами не було висловлено заперечень проти його продовження, подав до суду зустрічний позов до Департаменту про визнання вищезазначеного договору продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.
2. Короткий зміст рішень господарських судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/3213/20 відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог та задоволено зустрічний позов. Визнано договір № 854-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.11.2012 № 854) від 29.12.2015, укладений між Департаментом, ТОВ "Діамед" та Комунальним некомерційним підприємством "Київська міська клінічна лікарня № 9" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки та 364 днів, тобто до 26.12.2021, на тих самих умовах. Стягнуто з Департаменту на користь ТОВ "Діамед" 2 102,00 грн судового збору.
2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю заяв та заперечень орендодавця про припинення договору, на момент закінчення строку дії договору та в місячний термін після закінчення строку його дії. Отже, за висновком суду, строк дії договору оренди не був припинений, а є продовжений на той самий строк і на тих самих умовах.
При цьому, суд вказав на те, що для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
2.3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/3213/20 стягнуто з Департаменту на користь ТОВ "Діамед" 22 250,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 (26.05.2021) у справі № 910/3213/20 скасовано рішення суду першої інстанції від 07.10.2020 та прийнято нове, яким первісний позов задоволено. Вирішено виселити ТОВ "Діамед" з орендованого майна, а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 47,00 кв.м, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ризька, 1, к. 3. Стягнуто з ТОВ "Діамед" на користь Департаменту 2 102,00 грн судового збору за подання позову. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову. Стягнуто з ТОВ "Діамед" на користь Департаменту 6 306,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
2.5. Апеляційна інстанція дійшла висновку, що за відсутності укладання сторонами відповідного договору про продовження дії договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах договір не може вважатись "автоматично" поновленим.
2.6. Також суд виходив з того, що внаслідок не повідомлення орендарем орендодавця щодо продовження договору, останній не висловив своєї згоди на "автоматичне" поновлення договору оренди на тих самих умовах та на той самий строк.
2.7. Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що для продовження дії спірного договору згідно з пунктом 4.2.22 договору орендар за три місяці до дати закінчення договору має надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта, проте цього ним зроблено не було. Отже, договір оренди є припиненим у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.
2.8. Додатково суд вказав на те, що належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.
2.9. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2021 скасовано додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі № 910/3213/20 та відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Діамед" про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановами суду апеляційної інстанції, ТОВ "Діамед" подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати та залишити в силі рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду.
3.2. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження постанов апеляційної інстанції доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарським судом апеляційної інстанції висновків викладених у:
- постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 21.05.2019 у справі № 911/1841/17, від 05.06.2018 у справі № 914/204/17, від 11.12.2018 у справі № 920/120/18, від 18.12.2019 у справі № 904/8389/17, від 06.09.2019 у справі № 910/7364/18 щодо застосування положень частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна";
- постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19 (відсутність нового звіту з незалежної оцінки об`єкта оренди не може бути підставою для відмови у продовженні строку договору).
3.4. Відзиви на касаційну скаргу не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.
4. Обставини встановлені судами
4.1. 29.12.2015 між Департаментом (Орендодавець), ТОВ "Діамед" (Орендар) та Київською міською клінічною лікарнею № 9 (Балансоутримувач) укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 21.11.2012 № 854) № 854-1, відповідно до умов якого Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 12.11.2015 № 48 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вул. Ризька, буд. 1, к. 3, для розміщення кафе, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи.
4.2. Об`єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 47,00 кв.м, у т.ч. на 1 (першому) поверсі 47,00 кв.м (пункт 2.1 договору).
4.3. Відповідно до пункт 9.1 договору він є укладений з моменту підписання його сторонами і діє з 29.12.2015 по 27.12.2018.
4.4. Пунктом 9.7 договору визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. У пункті 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
5.3. Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
5.4. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
5.5. Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
5.6. Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
5.7. Згідно із частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
5.8. Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
5.9. Аналогічні положення визначені у частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до яких у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
5.10. У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
5.11. Відповідна вимога (заява) про припинення чи зміну договору оренди може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
5.12. Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Аналогічна правова позиція є усталеною та викладена, зокрема, але не виключно, у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17.
5.13. Під час вирішення цього спору місцевий господарський суд, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, встановив, що орендодавець, ані на момент закінчення строку дії договору (27.12.2018), ані в місячний строк після його закінчення (до 27.01.2019) не направляв орендарю будь-яких заяв про відмову від продовження строку дії вказаного договору.
5.14. Додатково судом першої інстанції було враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі № 910/12072/19 (за позовом ТОВ "Діамед" до Департаменту про визнання погодженим ТОВ "Діамед" продовження строку дії договору № 854-1 від 29.12.2015), встановлено відсутність доказів висловлення Відповідачем у зазначеній справі відмови від договору протягом місця після його закінчення у порядку передбаченому частиною другою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пунктом 9.7 договору оренди.
5.15. В такий спосіб, врахувавши положення статті 764 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", надавши оцінку умовам спірного договору та зважаючи на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що спірний договір є продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для виселення Відповідача із орендованого приміщення.
5.16. Щодо посилань суду апеляційної інстанції на невиконання орендарем пункту 4.2.22 договору стосовно надання орендодавцю звіту з незалежної оцінки об`єкта оренди, то колегія суддів зазначає, що умови пункту 9.7 спірного договору, що регулюють порядок його пролонгації, не перебувають у прямій залежності від факту виконання чи невиконання положень пункту 4.2.22, яким для продовження дії договору на орендаря покладено обов`язок за три місяці до дати закінчення договору надати орендодавцю новий звіт з незалежної оцінки об`єкта оренди.
5.17. При цьому, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 910/5410/19 (яка відступила від висновку, викладеного у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 914/433/16, від 06.09.2018 у справі № 908/1435/17 та від 09.04.2019 у справі № 904/3415/18 щодо застосування норм статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" щодо оцінки об`єкта оренди), зазначено, зокрема, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції Закону України від 21.04.2011 № 3269-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо орендних відносин", чинній з 24.05.2011) оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди.
Водночас, суд зазначив, що підстави пролонгації договорів оренди державного та комунального майна у виді так званої "мовчазної згоди" сторін вичерпно врегульовано положеннями статті 764 Цивільного кодексу України, статті 284 Господарського кодексу України та частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а норма статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не є такою, що унеможливлює "автоматичне" продовження дії договору оренди, оскільки відповідна норма взагалі жодним чином не регулює питання, пов`язані як із закінченням дії договору оренди, так і з продовженням його дії, тобто спірні правовідносини не є предметом регулювання цієї норми матеріального права.
5.18. Отже, відсутність нового звіту з незалежної оцінки об`єкта оренди не може бути підставою для відмови у продовженні строку договору.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/9949/20.
5.19. В такий спосіб, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд при вирішенні спору всебічно, повно та об`єктивно встановив істотні обставини справи в їх сукупності і прийняв законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.
5.20. З урахуванням наведеного підтвердилася наявність підстави для касаційного оскарження постанови апеляційної інстанції у справі, передбаченої у пункті 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо застосування положень частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".