ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
17 серпня 2021 року
справа №540/1151/20
адміністративне провадження № К/9901/20910/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Васильєвої І. А., Гончарової І. А.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у складі судді Дубровної В. А.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року у складі суддів Лук`янчук О. В., Бітова А. І., Ступакової І. Г. (в частині задоволення позовних вимог)
у справі № 540/1151/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея"
до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
УСТАНОВИВ:
Рух справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амалтея" (далі - Товариство, платник єдиного внеску, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №Ю-12485-17 від 7 лютого 2020 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 3 841 888,40 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року, позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 7 лютого 2020 року № Ю-12485-17 в частині сплати недоїмки з єдиного соціального внеску на суму 935 348,14 грн. В частині визнання протиправною та скасування вимоги від 7 лютого 2020 року № Ю-12485-17 в частині сплати недоїмки з єдиного соціального внеску на суму 2 906 540,26 гривень відмовлено.
Суди попередніх інстанцій врахували, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 7 лютого 2020 року № Ю-12485-17 на суму 3 841 888,40 грн є неузгодженою, проте включає в собі узгоджену суму боргу 935 348,14 грн за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 14 серпня 2019 року № Ю-12485-17 "У", тому на думку судів, відповідач протиправно повторно включив до оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 7 лютого 2020 року № Ю-12485-17 суму недоїмки у розмірі 935348,14 грн за вимогою від 14 серпня 2019 року № Ю-12485-17 "У" як така, що пред`явлена до примусового виконання та є узгодженою, що суперечить приписам Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449.
Ухвалою Верховного Суду від 6 липня 2021 року відкрито провадження у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, порушення норм процесуального права та витребувано справу з суду першої інстанції.
20 липня 2021 року справа № 540/1151/20 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 (далі - Інструкція №449), у подібних правовідносинах, та порушення норм процесуального права.
Скаржник не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування частини четвертої статті 25 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) та пункту 3 розділу VI Інструкції №449, оскільки чинне законодавство наділяє орган доходів і зборів правом на формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку збільшення суми боргу (недоїмки) платника із включенням до неї усього періоду виникнення такої недоїмки, та всіх попередньо нарахованих сум, в незалежності від факту їх узгодженості.
Відповідач вважає, що у зв`язку із збільшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим га м. Севастополі правомірно сформовано вимогу про (сплату боргу (недоїмки) від 7 лютого 2020 року №Ю-12485-17, у відповідності до вимог пункту 3, 4 розділу VI Інструкції №449, на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, згідно яких загальна сума боргу (недоїмки) позивача зі сплати єдиного соціального внеску станом на 31 січня 2020 року становила 3 841 888,40 гривень.
Податковий орган доводить, що суди не врахували доводи відповідача, що згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо зменшення суми недоїмки, яка зазначається у вимозі про її сплату, зокрема на суму попередньо узгоджених сум боргу (недоїмки), або сум, які увійшли до попередніх вимог про сплату боргу (недоїмки).
На думку скаржника, суди попередніх інстанцій взагалі залишили поза увагою ту обставину, що факт узгодження суми боргу (недоїмки), зазначеної у попередньо сформованих вимогах не має наслідком виключення суми такої недоїмки з інформаційної системи органу доходів і зборів, на підставі даних якої формуються наступні вимоги у разі збільшення суми боргу (недоїмки). Суди ототожнили поняття узгодження суми недоїмки (боргу) із фактичною сплатою суми недоїмки (боргу). Факт узгодження суми недоїмки (боргу) не позбавляє контролюючий орган можливості вчиняти дії, спрямовані на її фактичне погашення.
Отже, відповідач наголошує, що висновок судів про те, що наступні вимоги про сплату боргу (недоїмки) повинні містити лише суму зростання боргу, а не суму зростання боргу разом з сумою боргу за попередньою вимогою, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Скаржник звертає увагу на положення частини четвертої статті 25 Закону №2464, пунктів 4, 5, 7 розділу VI Інструкції №449, та, зокрема, зазначає, що у пункті 7 розділу VI Інструкцією №449 чітко визначено повноваження контролюючого органу направити до органу ДВС вимогу про сплату боргу (недоїмки) (яка містить літеру "У" у третій частині) лише на суму зростання боргу, з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення, та з виключенням суми боргу, зазначеної у попередньо пред`явлених до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимогах. В той же час пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 не визначено повноваження контролюючого органу щодо зменшення суми недоїмки, яка зазначається у вимозі про її сплату, (яка не містить у третій частині літеру "У" та направляється платнику для узгодження), зокрема на суму попередньо узгоджених сум боргу (недоїмки), або сум, які увійшли до попередніх вимог про сплату боргу (недоїмки). З урахуванням зазначеного, після закінчення і процедури узгодження суми недоїмки, зазначеної у оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 7 лютого 2020 року №Ю 12485-17, у скаржника виникнуть повноваження щодо формування та направлення до органу ДВС для примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки), із літерою "У" у третій частині, тільки на суму зростання недоїмки, з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення, та з виключенням суми боргу, зазначеної у попередньо пред`явлених до органу державної виконавчої служби узгоджених вимогах.
Скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій зазначили про те, що внаслідок узгодження попередньо сформованої вимоги про сплату боргу (недоїмки), та з урахуванням погашених сум боргу вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-12485-17 від 14 серпня 2019 року з проставленою у її третій частині літерою "У" на суму 1118974,86 гривень (до якої увійшли недоїмка - 935348,14 гривень, штраф - 95084,52 гривень, та пеня - 88542,20 гривень) була направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання. Проте суди не врахували ту обставину, що згідно повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 10 листопада 2020 року вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-12485-17 від 14 серпня 2019 року з проставленою у її третій частині літерою "У" на суму 1118974,86 гривень повернута Головному управлінню ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі без виконання.
Отже, якщо слідувати висновкам суду про зазначення у наступних сформованих вимогах лише суми зростання боргу, без сум зазначених у попередніх вимогах, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на даний час фактично позбавлене можливості здійснювати стягнення самостійно задекларованої суми недоїмки позивача у розмірі 935348,14 гривень, яка увійшла до вимоги про сплату боргу (недоїмки) №10-12485-17 від 14 серпня 2019 року.
Відповідач просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року в частині задоволення позовних вимог у справі №540/1151/20, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
19 липня 2021 року від позивача на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу. Товариство вважає касаційну скаргу необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 5 березня 2020 року позивач отримав вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 7 лютого 2020 року № Ю-12485-17 про сплату боргу (недоїмки) Станом на 31 січня 2020 року з єдиного соціального внеску на суму 3 841 888,40 грн.
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 7 лютого 2020 року № Ю-12485-17 позивач оскаржив її в адміністративному порядку до ДПС України.
Рішенням від 15 квітня 2020 року за № 13499/6/99-00-08-00-01-06 ДПС України вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 7 лютого 2020 року № Ю-12485-17 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Амалтея" від 12 березня 2020 року № 30 -