ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17 серпня 2021 року
справа № 420/7520/19
адміністративне провадження № К/9901/26770/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Гончарової І. А., Васильєвої І. А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області
на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року (суддя Завальнюк І. В.)
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року (головуючий суддя Осіпов Ю. В., судді: Косцова І. П., Скрипченко В. О.)
у справі № 420/7520/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна"
до Головного управління ДПС в Одеській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоіл Універсал Україна" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області (в подальшому замінено правонаступником Головним управлінням ДПС в Одеській області) (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.
В обґрунтування позову Товариство зазначає, що податковий орган під час здійснення перевірки дійшов хибних висновків про те, що метод порівняльної неконтрольованої ціни не є застосовним до контрольованих операцій позивача та застосував інший метод - метод чистого прибутку. За результатом застосування методу чистого прибутку податковий орган зазначив, що умови контрольованих операцій позивача не відповідають принципу "витягнутої руки" та в результаті зменшив позивачу від`ємне значення з податку на прибуток та донарахував податкові зобов`язання з податку на прибуток.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 4 лютого 2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2021 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 28 серпня 2019 року №0041631407 та №0041621407.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства і не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим останні підлягають скасуванню.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідач, зокрема, зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано пункти 39.3.2.4, 39.3.2.5 та 39.3.2.6 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах № 818/1786/17 та № 826/17841/17.
Також податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме надання переваги доводам позивача, неврахування зауважень відповідача до висновку експерта.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство вказує, що податковим органом не наведено жодного висновку Верховного Суду щодо застосування відповідної норми права, а лише процитовано тези двох постанов Верховного Суду.
Щодо порушень норм процесуального права, позивач стверджує, що судами попередніх інстанцій повністю з`ясовано обставини справи, яким надано належну оцінку.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2015 році Товариство (виробник), через комісіонера ТОВ "ТД Тід" реалізувало на користь компанії-нерезидента (дистриб`ютора) "RISOIL BULGARIA LTD" (Республіка Болгарія) наступні товари власного виробництва:
- Олію соняшникову 2 611,643 тон; ціна 810 доларів США/тонна; 710 ЄВРО/тонна (еквівалент 835,60 доларів США/тонна); франко-завод (EXW) - Іллічівський морський торговельний порт згідно з правилами "Інкотермс-2010";
- Макуху соняшникову 28 780,06 тон; ціна 88 доларів США/тонна; перевезення сплачено до (СРТ) Іллічівський морський торговельний порт згідно з правилами "Інкотермс-2010";
- Лушпиння соняшникове (гранульоване) 9 472,1 тон; ціна 45 доларів США/тонна; Франко-перевізник (FCA) - станція Роздільна Одеської Залізниці, згідно з правилами "Інкотермс-2010".
Загальна сума цих контрольованих операцій, здійснених між Товариством та "RISOIL BULGARIA LTD" (Болгарія), склала 113 570 395,66 грн.
29 квітня 2016 року Товариство у відповідності до критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.2, підпунктом 39.2.1.7. пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу України, надало до податкового органу "Звіт про контрольовані операції за 2015 рік", в якому відобразило вищевказані контрольовані операції, а також, згідно приписів підпункту 39.4.3 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, склало відповідну документацію з трансфертного ціноутворення, в якій обґрунтовано застосування цін у контрольованих операціях за методом "порівняльної неконтрольованої ціни".
12 жовтня 2016 року ДФС України листом № 22181/6/99-99-14-01-02-15 витребувало у позивача всю документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за 2015 рік, яку Товариство надало 18 листопада 2016 року.
Враховуючи відсутність протягом 30 календарних днів з моменту отримання документації з трансфертного ціноутворення Вимоги податкового органу (підпункту 39.4.8. пункту 39.4. статті 39 Податкового кодексу України), вважається що документація з трансфертного ціноутворення містить необхідну інформацію в повному обсязі та містить належне обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".
В період з січня 2017 року по липень 2019 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання Товариством принципу "витягнутої руки" під час здійснення контрольованих операцій з компанією-нерезидентом "RISOIL BULGARIA LTD" (Болгарія) за звітний період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 26 липня 2019 року №1485/15-32-14-03/34490471, висновками якого встановлено порушення вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.1 пункту 140.5 статті 140, підпункту 39.1.1 та підпункту 39.1.3 пункту 39.1 статті 39, підпункту 39.3.2.3 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України щодо невідповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки", внаслідок чого:
- завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік на суму 3 370 330 грн,
- занижено податок на прибуток за 2015 рік на загальну суму 2 639 175 грн.
27 серпня 2019 року Товариство надало на адресу контролюючого органу письмові заперечення на акт перевірки, які фактично враховані не були.
28 серпня 2019 року на підставі висновків акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0041621407 (форма "П") про зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток в сумі 3 370 330 грн.
- № 0041631407 (форма "Р") про збільшення податку на прибуток в сумі 2 639 175