Постанова
Іменем України
17 серпня 2021 року
місто Київ
справа № 754/21596/13-ц
провадження № 61-10726св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал",
позивач (стягувач) - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
відповідачі (боржники): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Кулікової С. В., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") у грудні 2013 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 у лютому 2014 року звернувся до суду із зустрічним позовом про захист прав споживача та визнання кредитного договору недійсним.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу від 04 червня 2008 року № 11356004000 у розмірі 50 886, 45 дол. США, що еквівалентно 591 872, 46 грн за офіційним курсом НБУ станом на 11 червня 2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" судовий збір у розмірі по 1 720, 50 грн з кожного.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 09 квітня 2015 року скасовано рішення Деснянського районного суду міста Києва від 24 вересня 2014 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та постановлено нове рішення, за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" суму заборгованості за кредитним договором від 04 червня 2008 року № 11356004001 у розмірі 36 582, 44 грн та судовий збір у розмірі по 182, 91 грн з кожного.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"
(далі - ТОВ "Вердикт Капітал", товариство) 20 листопада 2019 року звернулося до суду із заявою про заміну стягувача ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником.
Вимоги заяви товариство обґрунтовувало тим, що 11 жовтня 2019 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Вердикт Капітал" укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 2018/К, відповідно до умов якого ПАТ "Дельта Банк" відступило ТОВ "Вердикт Капітал", а ТОВ "Вердикт Капітал" набуло права вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 11356004001.
У зв`язку з наведеним заявник просив замінити стягувача ПАТ "Дельта Банк" на його правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал".
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року заяву ТОВ "Вердикт Капітал" про заміну сторони її правонаступником задоволено.
Замінено сторону стягувача ПАТ "Дельта Банк" у справі № 754/21596/13-ц на правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал".
Здійснюючи заміну стягувача, суд першої інстанції встановив, що згідно з актом приймання-передачі кредитних справ кредитна справа відносно ОСОБА_1 передана ТОВ "Вердикт Капітал", а відповідно до платіжного доручення від 09 жовтня 2019 року та протоколу електронного аукціону ТОВ "Вердикт Капітал" сплатило 1 363 671, 93 грн АТ "Дельта Банк" за придбаний актив згідно з пропозицією електронного аукціону.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року скасовано, постановлено нову, якою заяву ТОВ "Вердикт Капітал" про заміну сторони її правонаступником задоволено.
Замінено ПАТ "Дельта Банк" у справі № 754/21596/13-ц на правонаступника ТОВ "Вердикт Капітал".
Ухвалюючи нове судове рішення про заміну позивача на його правонаступника, апеляційний суд зазначив, що, перевіряючи законність ухвали в частині заміни первісного кредитора, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції правомірно виходив з того, що між заявником та стягувачем укладений договір про відступлення прав вимоги до боржників, а з огляду на те, що рішення суду не виконано, суд правомірно провів заміну сторони у справі.
Водночас, розглядаючи заяву, суд першої інстанції не повідомив боржника про розгляд заяви за адресою його реєстрації, яка наявна в матеріалах справи, що є порушенням норм процесуального законодавства. У зв`язку з цим боржник був позбавлений можливості наводити свої доводи та заперечення і брати участь у дослідженні доказів, що безумовно призвело до недотримання судом принципу змагальності та рівності сторін, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню. Тобто доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційним судом визнано обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги, що договір від 04 червня 2008 року № 11356004001 не існує, апеляційний суд не взяв до уваги, оскільки боржник не наводив доводи та не подавав докази, що він укладав декілька кредитних договорів з ПАТ "Дельта Банк". У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 визнав, що він укладав один договір, інших кредитів він не брав. Оскільки в додатку до договору, укладеного між заявником та банком про перехід права вимоги, зазначений не лише номер договору, а й прізвище боржника, апеляційний суд дійшов висновку, що заміна кредитора відбулася саме у тих правовідносинами, щодо яких подана заява.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у липні 202 року засобами поштового зв`язку, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року та закрити провадження у справі за заявою про заміну сторони.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник обґрунтовує вимоги касаційної скарги порушенням апеляційним судом норм процесуального права.
ОСОБА_2 зазначила, що починаючи з 10 грудня 2019 року у відповідача відсутні фінансові та матеріальні зобов`язання перед ТОВ "Вердикт Капітал", про що свідчить довідка товариства від 10 грудня 2019 року, наявна в матеріалах справи, а отже, відсутня необхідність заміни сторони виконавчого провадження, оскільки відсутній предмет спору. Заявник вважає, що апеляційний суд вийшов за межі розгляду справи апеляційним судом. На переконання ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції неправомірно замінив сторону у справі її правонаступником, оскільки кредитного договору від 04 червня 2008 року № 11356004001, у спорі за яким ухвалена оскаржувана постанова апеляційного суду, не існує.
Заявник стверджує, що 20 квітня 2016 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 50853076 про стягнення з відповідачів заборгованості за договором від 04 червня 2008 року № 11356004000, проте як відповідно до заяви про зміну сторони, так й відповідно до судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій неможливо встановити, що заява подана і розглянута саме в межах цього виконавчого провадження, яке відкрито з пропуском строку подання виконавчого документа до виконання.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновки, що доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.