ʼ
Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 332/1773/19
провадження № 61-17818св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - ОСОБА_2,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - Запорізька міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження без виклику учасників справи, касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Бєлки В. Ю., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час смерті.
Заява мотивована тим, що вона постійно проживала в квартирі за АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_4, чоловіком її матері ОСОБА_2 . Вони мешкали майже 5 років однією сім`єю, в них був спільний бюджет, вони разом вели господарство, за час спільного проживання робили частковий поточний ремонт у квартирі, придбали побутову техніку та інші предмети домашнього вжитку.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З приводу оформлення спадщини ОСОБА_1 звернулася за роз`ясненням до нотаріальної контори, де їй в усному порядку було повідомлено про те, що, оскільки вона претендує на спадок за законом в порядку статті 1264 Цивільного кодексу України, їй потрібно надати рішення суду про встановлення факту проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Просила встановити факт проживання її разом з ОСОБА_4 понад п`яти років з вересня 2013 року по день його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2019 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, понад п`ять років, а саме: з вересня 2013 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд першої інстанції зробив висновок про доведеність заявлених вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу Запорізької міської ради задоволено.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2019 року по цій справі скасовано.
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - ОСОБА_2, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час смерті, залишено без розгляду з роз`ясненням права звернутися до суду із позовом на загальних підставах.
Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що в зазначений період заявник перебувала у шлюбі. При розгляді справи у суді першої інстанції суд взагалі не вдавався до дослідження спадкової справи та взагалі не з`ясував причини, з яких спадкоємець першої черги усунута від спадкування. Якщо спадкоємець першої черги свідомо відмовився від спадкування, то він і не міг бути зацікавленою особою, позаяк його права не порушувалися та не були похідними від дій заявника. Але належну зацікавлену особу до участі в справі притягнуто не було.
Залишаючи заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що судове рішення оскаржується Запорізькою міською радою, яка має заперечення щодо належності спадкового майна та правомірно вважає, що за наявності спору справа має розглядатися в позовному провадженні.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу за підписом представника ОСОБА_3, у якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року, залишити в силі рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі дослідив зібрані при розгляді в суді першої інстанції докази, якими було обґрунтовано рішення, допустив порушення норм матеріального права. Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду є неможливість реалізації права на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_4, в позасудовому порядку, адже черга спадкування базувалась не на факті спорідненості, а на факті спільного проживання однією родиною разом із спадкодавцем. Спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 є автомобіль ВАЗ 21093, який він придбав у 2009 році шляхом оформлення генеральної довіреності. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 є його дружина - ОСОБА_2, мати заявниці. Саме ця особа була залучена в якості заінтересованої особи до участі у справі. ОСОБА_2 погодилась із заявленими вимогами та підтвердила факт спільного проживання однією родиною та ведення спільного господарства. При розгляді даної справи не розглядались вимоги про набуття права власності, тож питання саме визначення обсягу та конкретизації спадкового майна не було предметом розгляду даної справи, а розглядалось виключно створення умов здійснення ОСОБА_1 особистих майнових прав, які вона реалізувала шляхом звернення до нотаріальної контори, заведенням спадкової справи. В даному випадку спору про право не існує, єдиний спадкоємець не заперечує проти визнання ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, на постанову апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 332/1773/19 та витребувано справу з суду першої інстанції.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).