Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 360/974/18
провадження № 61-11429св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмового провадження) касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року в складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою для колективного садівництва площею 0, 0728 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3221080500:05:002:0242) шляхом зобов`язання відповідача перенести паркан між їхніми земельними ділянками, звільнити належну їй земельну ділянку площею 0, 0018 га по схемі від точки А до точки Б.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що вона є власницею земельної ділянки для колективного садівництва площею 0, 0728 га та садового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . Власником сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_2 є ОСОБА_2, яка поскаржилася на те, що вона збудувала прибудову близько від межі її земельної ділянки, у зв`язку з чим це питання розглядалося державною архітектурно-будівельною інспекцією Бородянського району.
З метою узаконення збудованого нею приміщення вона звернулася до ТОВ "Холенд", яке провело заміри її земельної ділянки і встановило, що відповідач захопила та користується її земельною ділянкою розміром 0, 0018 га, від точка А до точки Б, вказаних на схемі, поставивши паркан, чим порушує її право власності на землю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довела, що невідповідність розташування фактичних меж земельної ділянки порушує її права, оскільки на момент встановлення паркану у власників суміжних земельних ділянок спору з приводу їх меж не було, позивач перед придбанням земельної ділянки мала можливість вивчити місце розташування та межі земельної ділянки, заперечень щодо розташування відповідачем паркану на спільній межі між земельними ділянками не мала, характеристики земельної ділянки, встановлені в натурі, влаштовували її, внаслідок чого земельна ділянка була нею придбана, у зв`язку з чим не вбачав підстав для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року рішення Бородянського районного суду Київської області від 21 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто перешкоди в користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0, 0728 га для колективного садівництва по АДРЕСА_1, кадастровий номер 3221080500:05:002:0242, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перенести паркан між їхніми земельними ділянками та звільнити належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 0018 га по схемі від точки А1(В5)-В4-2-3-4-5-А1(В5), площею 0, 0018 га (18 кв.м), дану схему зазначено у висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи № 81/05-2019 від 17 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт порушення права позивача на належну їй земельну ділянку підтверджений належними та переконливими доказами, зокрема, висновком судової земельно-технічної експертизи, який узгоджується з технічною документацією земельних ділянок сторін, та з якого вбачається, що частина належної позивачу земельної ділянки площею 0, 0018 га відгороджена зведеним відповідачем парканом, а тому наявні підстави для захисту порушеного права позивача шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення права.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 року зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування апеляційним судом норми права без урахування висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року в справі № 520/8073/16-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 220/421/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу вона зазначала, що судова земельно-технічна експертиза була проведена експертом на підставі недостовірних відомостей та документів, які мають очевидні ознаки фіктивності, а тому висновок експерта від 17 липня 2019 року не може бути належним доказом. Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, не дослідив та не оцінив надані нею докази на спростування висновків цієї експертизи.
Окрім цього посилається на те, що суд апеляційної інстанції не оцінив подану нею до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності, що свідчить про поверхневий та неповний розгляд справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції та зупинено виконання постанови Київського апеляційного суду від 09 липня 2020 рокудо закінчення його перегляду в касаційному порядку.
07 вересня 2020 року справа № 360/974/18 надійшла до Верховного Суду.
ОСОБА_2 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначає, що суд апеляційної інстанції дотримався норм матеріального та не допустив порушення норм процесуального права, а тому касаційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 листопада 2014 року позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для колективного садівництва площею 0, 0728 га, кадастровий номер 3221080500:05:002:0242, розташованої на території Блиставицької сільської ради Бородянського району Київської області, та розміщеного на цій земельній ділянці садового будинку по АДРЕСА_1 .
Відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності сусідня земельна ділянка для ведення садівництва площею 0, 1200 га з кадастровим номером 3221080500:05:002:0193, розташована по АДРЕСА_2 .
Згідно з планом-схемою земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, з описом меж суміжних землевласників (землекористувачів), виконаного ТОВ "Холенд" на замовлення позивача, та відповідно до акту обстеження земельної ділянки ОСОБА_1, земельна ділянка площею 0, 0018, що позначена на плані-схемі від точки А до точки Б, самовільно використовується власником сусідньої земельної ділянки й є обмеженою у використанні позивачем.
Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 05 жовтня 2018 року в справі було призначено судову земельно-технічну експертизу.
Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи № 81/05-2019 від 17 липня 2019 року координати фактичних меж земельної ділянки з кадастровим номером 3221080500:05:002:0242, що належить ОСОБА_1, та земельної ділянки з кадастровим номером 3221080500:05:002:0193, що належить ОСОБА_2 не відповідають координатам документації із землеустрою, на підставі якої зазначені земельні ділянки були сформовані, а саме: ділянка ОСОБА_2 частково накладається на ділянку ОСОБА_1 . Площа накладення становить 0, 0018 га (18 кв.м) й зображена на малюнку № 2, № 3 рожевим заштрихованим кольором та позначена "S2" і точками А1(В5)-В4-2-3-4-5-А1(В5).
Фактична площа земельної ділянки з кадастровим номером 3221080500:05:002:0242, що належить позивачу, станом на час дослідження становить 0, 0580 га.