Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 567/955/15-ц
провадження № 61-4490св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявники (стягувачі) - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
боржник - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 та його представника - адвоката Януля Віктора Степановичана ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 17 грудня 2015 року у складі судді Венгерчук А. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог клопотання
У вересні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду
з клопотанням, в якому просили визнати в Україні рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 22 квітня 2013 року № НС11С0442 та надати дозвіл на виконання рішення і судового наказу Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 19 серпня 2013 року про стягнення з відповідачів судових витрат позивачів за подання позову, витрат за судовий розгляд справи та стягнути з боржника ОСОБА_4 на користь стягувачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судові витрати позивачів за подання позову та витрати за судовий розгляд справи у розмірі 110 087,53 фунтів стерлінгів відповідно до судового наказу.
Вимоги клопотання мотивовані тим, що Вищим судом юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія, в особі судді пана Воррена, за позовом компанії Баркат Інвестментс Лімітед (Barcat Investments Limited, номер компанії 4565678), ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_5, компанії Коддан Менеджерз Сервіс Лтд (Coddan Managers Service Ltd), компанії Коддан Секретарі Сервіс Лтд (Coddan Secretary Service Ltd) та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) і зустрічним позовом ОСОБА_5, компанії Колодам Менеджерз Сервіс Лтд, компанії Коддан Секретарі Сервіс Лтд, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 до компанії Баркат Інвестментс Лімітед, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) та компанії Фінапо Лтд (Finapo LTD) прийнято рішення від 22 квітня 2013 року
№ НС11С04422 про зміну керівництва компанії Баркат Інвестментс Лімітед, його місця реєстрації та складу акціонерів (далі - Рішення Суду).
Суд встановив, що саме ОСОБА_2 є власником часток у компанії Баркат Інвестментс Лімітед та компанії Кросскомбе Консалтінг Лімітед (Crosscombe Consulting Limited, номер компанії 05554646), а не ОСОБА_3, який не має часток
у даних компаніях і ніколи не мав. Суд зробив висновок, що збори акціонерів компанії Баркат Інвестментс Лімітед від 28 жовтня 2011 року, на яких прийнято рішення про призначення ОСОБА_6 головою правління компанії Баркат Інвестментс Лімітед, є недійсними, а рішення - скасованим.
Судовим наказом від 19 серпня 2013 року передбачено, що цей судовий наказ поширюється на всіх відповідачів, стягувачі мають право стягнення з будь-якого відповідача незалежно від їхньої дольової участі. Відповідно до судового наказу відповідачі мають компенсувати позивачам судові витрати позивачів за подання позову та витрати за судовий розгляд справи
у розмірі 110 087,53 фунтів стерлінгів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 17 листопада
2015 року, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про надання дозволу на примусовевиконання рішення та судового наказу Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 19 серпня 2013 року задоволено.
Визнано в Україні рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 22 квітня 2013 року № НС11С04422 та надано дозвіл на виконання рішення і судового наказу Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 19 серпня 2013 року на стягнення з відповідачів судових витрат позивачів за подання позову та витрат за судовий розгляд справи, стягнено з боржника ОСОБА_3 на користь стягувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові витрати позивачів за подання позову та витрати за судовий розгляд справи у розмірі 110 087,53 фунтів стерлінгів, що відповідно до курсу Національного банку України на день постановлення ухвали - 17 грудня 2015 року складає 3 887 190,68 грн відповідно до судового наказу.
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до змісту рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 22 квітня 2013 року
№ НС11С04422, переклад якого здійснено українською мовою відповідно до вимог чинного законодавства України, боржник ОСОБА_3 брав участь та робив особисту доповідь у судовому процесі, за результатами якого ухвалено рішення іноземного суду.
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відповідає вимогам статті 394 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції).
Рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від
22 квітня 2013 року № НС11С04422 про надання дозволу на виконання рішення та судового наказу Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 19 серпня 2013 року про стягнення з відповідачів судових витрат позивачів за подання позову та витрат за судовий розгляд справи має бути визнано, надано дозвіл на його примусове виконання в Україні в межах строку, встановленого статтею 391 ЦПК України.
Суд першої інстанцій вказав, що відповідач в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, заперечення проти клопотання на адресу Острозького районного суду Рівненської області не надходило.
Апеляційний суд керувався тим, що оскільки міжнародного договору, що передбачає порядок та умови визнання іноземних рішень, між Україною та Великобританією не існує, рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія, може бути визнано в Україні за принципом взаємності (ad hoc). Згідно із пунктом 2 статті 390 ЦПК України у разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається що він існує, оскільки не доведено інше. Крім того, принцип взаємності застосовується також із тих підстав, що рішення українських судів визнаються та виконуються у Великобританії.
Доводи апеляційних скарг стосовно того, що стягувачем є тільки компанія "Zaiwalla & Co LLP Chancery House 53-64 Chancery Lane WC2A 1QS" спростовуються змістом рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 22 квітня 2013 року №НС11С04422, у якому чітко зазначено, що позивачами по справі є, зокрема, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 14, т. 1).
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданих апеляційних скарг, виходячи з меж їх доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Аргументи учасників справи
У березні 2020 року ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в задоволенні клопотання.
Касаційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) суд встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додано до нього, особі, що його подала. Така ж позиція викладена у постановах Вищого спеціалізованого суду
з цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року у справі
№ 757/1469/16-ц та від 27 квітня 2016 року у справі 596/522/15-ц. До клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 19 серпня 2013 року не додано документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено судовий наказ іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Суди не звернули увагу на той факт, що рішення Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 22 квітня 2013 року і судовий наказ Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія від 19 серпня 2013 року постановлені різними датами і цьому передували різні судові процеси.
Судом першої інстанції у судовому засіданні не досліджено письмові докази, що є порушення судом першої інстанції вимог статті 177 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції). Судом першої інстанції не надано достатнього часу та можливості для підготовки до розгляду справи. Оголошення у газеті "Вісті Рівненщини" (а. с. 144, т. 1) опубліковано
11 грудня 2015 року, розгляд справи призначений на 17 грудня 2015 року. Матеріали, додані до самого клопотання, скаржником отримано не було, що підтверджується наявністю у матеріалах справи (а. с. 125, т. 1) конверту
з відповідною відміткою. Судом не доведено й не встановлено, що боржник, знаючи, що на його адресу надійшов рекомендований лист з суду у якому міститься повістка чи матеріали справи, умисно не отримував його, тому вбачається порушення принципу змагальності сторін та не забезпечено рівні права сторін у судовому розгляді, що потягнуло за собою ухвалення незаконного рішення (ухвали). Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 295/5011/15-ц.
Клопотання до суду подано особами, які не є стягувачами, хоча є позивачами
у справі № НС11С04422, яка розглядалася у Вищому суді юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія. Згідно примітки в судовому наказі від
19 серпня 2013 року платежі мають здійснюватися на користь особи, яка вказана в графі "реквізити для здійснення оплати" із зазначенням номеру посилання такої особи та номеру судової справи. В графі "реквізити для здійснення оплати" такою особою зазначено: "Zaiwalla & Co LLP Chancery House 53-64 Chancery Lane WC2A 1QS".Тому стягувачем по судовому наказу є саме зазначена юридична компанія, а не ОСОБА_1, ОСОБА_2 або Баркат Інвестментс Лімітед.
Апеляційний суд не звернув увагу, що один із заявників - ОСОБА_1 не мав права на звернення до суду з відповідним клопотанням у зв`язку з переуступкою права вимоги. ОСОБА_1 уступив/передав своє право вимоги ОСОБА_2 25 листопада 2014 року. Жодних заперечень чи спростувань цих обставин ОСОБА_1 для апеляційного суду надано не було, що свідчить про визнання ним цього факту.
Апеляційним судом проігноровано факт свідомого приховання заявниками від суду того, що вказане судове рішення англійського суду раніше вже виконувалося. На виконання вказаного рішення ОСОБА_5 сплачено грошові кошти в розмірі 20 000 фунтів стерлінгів, що підтверджується пунктом 11 письмових свідчень під присягою Зої Зурбези - адвоката юридичної компанії "Zaiwalla & Co LLP", наданих суду США 18 лютого 2019 року, та електронними листами ОСОБА_5 та її адвокатів "Walter Jennings and Son". В процесі переговорів між адвокатами ОСОБА_5 та юридичною компанією
"Zaiwalla & Co LLP" досягнута домовленість про припинення виконання судового рішення в зв`язку зі сплатою вказаної грошової суми. Це стверджується електронними листами ОСОБА_5 та її адвокатів.
У березні 2020 року представник ОСОБА_3 - адвокат Януль В. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати судові рішення та відмовити
в задоволенні клопотання.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що судами обох інстанцій допущено порушення вимог частини першої статті 393, статей 394 - 396 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції). Суд першої інстанції не повідомив належним чином боржника про надходження клопотання та не надав місячного терміну для подання заперечень. Повістка
з документами ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_1, 26 жовтня 2015 року не направлялася, а направлялася за іншою адресою: АДРЕСА_1 . Тому ні повістка, ні документи не були і не могли бути отримані. Боржник був позбавлений можливості подати свої заперечення на безпідставне клопотання. Повістка за належною адресою, надіслана боржнику 30 листопада 2015 року, ним отримана не була. До цієї повістки не додано копії клопотання
з документами. Боржнику не надано місячного терміну для подання заперечень, оскільки справа призначена на 17 грудня 2015 року.
Зміст ухвали суду першої інстанції не відповідає змісту судового рішення та наказу Вищого суду юстиції, підрозділ Ченсері, Лондон, Великобританія. Неправильно зазначені стягувачі - фізичні особи-позивачі, тоді як стягувачем може бути компанія "Zaiwalla & Co LLP". Неправильно вказано спосіб стягнення - на користь стягувачів-фізичних осіб, тоді як повинна була бути вказана компанія "Zaiwalla & Co LLP". Суд апеляційної інстанції не дав оцінки доводу ОСОБА_3 та його представника про те, що один із заявників - ОСОБА_1 не мав права на звернення до суду з відповідним клопотанням, оскільки він уступив/передав своє право вимоги ОСОБА_2, що підтверджується наданими боржником суду апеляційної інстанції письмовими доказами: переуступкою права вимоги від 25 листопада 2014 року та пунктом 12 письмових свідчень під присягою Зої Бурбези - адвоката юридичної компанії "Zaiwalla & Co LLP", наданих суду в США
18 лютого 2019 року. Вказане судове рішення англійського суду раніше вже виконувалося, на виконання якого сплачено грошові кошти в розмірі 20 000 фунтів стерлінгів, що стверджується пунктом 11 письмових свідчень під присягою Зої Бурбези - адвоката юридичної компанії ""Zaiwalla & Co LLP", наданих суду в США 18 лютого 2019 року, та електронних листів ОСОБА_5 та її адвокатів "Walter Jennings and Son". Судове рішення від 22 квітня 2013 року (пункти 12 - 13) стосується також юридичних осіб - ТОВ "АВТОСОЮЗ"
і ТОВ "СТОЇК-АВТО", які зареєстровані в Україні.
На користь кожного зі стягувачів стягнуто по 110 087,53 фунтів стерлінгів. Внаслідок цього кожному зі стягувачів видані окремі виконавчі листи
і загальний розмір стягнення з боржника збільшено вдвічі. Фактично він становить 220 175,06 фунтів стерлінгів.
У червні 2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Сугоняко Ю. П. подав до суду відзив, у якому просив оскаржені судові рішення залишити без змін,
а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.
Відзив, зокрема, мотивовано тим, щоскаржник мав достатньо часу та можливість для підготовки до розгляду, оскільки оголошення в газеті "Вісті Рівненщини" опубліковано через чотири місяці після відкриття провадження
у справі. Будинок, на адресу якого надсилались судові повістки, знаходився
у приватній власності скаржника.