Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 454/2147/18
провадження № 61-7244св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Великомостівська міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - заступник прокурора Львівської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Шеремета Н. О., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великомостівської міської ради та просив визнати за ним право власності на самочинне будівництво - нежитлове приміщення (магазину) загальною площею 36, 6 кв. м та навісу площею 13, 3 кв. м по АДРЕСА_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що з 2008 року на підставі договору оренди він користується земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
У квітні 2008 року на орендованій земельній ділянці він здійснив будівництво нежитлового приміщення (магазину), якому в 2011 році було присвоєно поштову адресу.
Вказував, що збудований ним об`єкт нерухомості відповідає будівельним нормам і правилам, а також вимогам надійності й безпечності експлуатації, що підтверджено відповідними висновками, він тривалий час користується цим магазином, а тому вважав, що наявні підстави для визнання за ним права власності на нього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 03 серпня 2018 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинне будівництво, а саме: нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 36, 6 кв. мта навісу 13, 3 кв. м по АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції, урахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, зокрема, що спірне нежитлове приміщення відповідає вимогам надійності й безпечної експлуатації, а також те, що право власності на нерухоме майно набувається тільки за рішенням суду й позивач позбавлений можливості оформити його іншим чином, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
У червні 2019 року заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду першої інстанції.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року рішення Сокальського районного суду Львівської області від 03 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення місцевого суду про задоволення позову та ухвалюючи нове про відмову в його задоволенні, апеляційний суд виходив з того, що позивач не звертався перед початком будівництва спірного магазину за отриманням відповідної дозвільної документації, а також не надав доказів звернення до компетентних органів із заявами про узаконення самочинного будівництва та відмову таких органів в його узаконенні, що дає підстави для висновку, що спір щодо узаконення самочинного будівництва відсутній. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, надавалася позивачу під уже збудований об`єкт нерухомого майна, що передбачено статтею 376 ЦК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року в справі № 520/17520/14-ц, від 23 вересня 2018 року в справі № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року в справі № 926/03/18, від 24 жовтня 2018 року в справі № 304/1196/16-ц, від 06 лютого 2019 року в справі № 927/246/18, від 09 січня 2019 року в справі № 465/3551/16, а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2018 року в справі № 924/1256/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що в апеляційній скарзі заступник прокурора не обґрунтував і не додав до неї доказів, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Великомостівською міською радою, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави. Матеріали справи не містять будь-яких доказів щодо звернення Великомостівської міської ради до заступника прокурора з проханням подання апеляційної скарги в їхніх інтересах. До того ж під час розгляду справи в суді першої інстанції Великомостівська міська рада визнала позовні вимоги в повному обсязі.
Таким чином вважає, що в заступника прокурора Львівської області не було підстав для представництва інтересів держави й звернення з апеляційною скаргою в цій справі, а тому апеляційне провадження необхідно було закрити.
До того ж зазначає, що суд першої інстанції, урахувавши встановлені обставини справи та досліджені докази, а також неможливість оформлення ним права власності на спірне майно іншим чином, ніж у судовому порядку, правильно задовольнив його позов.
Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, внаслідок чого безпідставно скасував законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі й витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
02 червня 2020 року справа № 454/2147/18 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець.
У 2008 році позивач розпочав будівництво нежитлового приміщення (магазину) по АДРЕСА_1, про що зведено кошторисний розрахунок вартості будівництва, який затверджено ПП ОСОБА_1
13 травня 2014 року між відповідачем та ПП ОСОБА_1 укладено договір оренди, згідно з яким ПП ОСОБА_1 прийняв у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення на території АДРЕСА_1 .
Згідно з рішенням Великомостівської міської ради № 177 від 26 квітня 2018 року дію договору оренди вищезазначеної земельної ділянки поновлено на 1 рік.
14 березня 2017 року Комунальним підприємством Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт на магазин, що розташований по АДРЕСА_1 .