Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 712/3196/20
провадження № 61-19542св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 рокув складі колегії суддів: ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог
У квітні 2020 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") про захист прав споживачів, визнання іпотеки такою, що припинена, та зобов`язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що 08 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір
№ 354411/3705/1601-6, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000,00 дол. США зі сплатою 13 % річних та кінцевим терміном повернення 07 серпня 2013 року з умовами кредитування по програмі "Споживчі цілі під заставу нерухомості".
Відповідно до умов договору іпотеки від 08 серпня 2006 року
№ 354411/3705/1601-бі у заставу банку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 передали нерухоме майно, а саме жилий будинок з надвірними будівлями і спорудами 73,7 кв. м, житловою площею - 39,7 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Цього ж дня приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Веліков А. І. у порядку заміщення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Велікової Н. А. та у зв`язку з посвідченням договору іпотеки № 354411/3705/1601-6і наклав заборону відчуження зазначеного в договорі жилого будинку з прибудовами, який належить позивачам до припинення іпотечного договору.
09 червня 2009 року кредит було реструктуризовано відповідно до додаткової угоди № 3 до кредитного договору та укладено договір про зміни та доповнення до договору іпотеки. У додатковій угоді сторони домовились збільшити строк користування кредитом на 68 місяців. В новій редакції вказано, що кредит надається на 152 місяці з 08 серпня 2006 року до 07 квітня 2019 року.
Позивачі вказували, що ОСОБА_1 сумлінно та добросовісно виконувала взяті на себе зобов`язання, передбачені кредитним договором. Натомість
АТ "Райффайзен Банк Аваль" постійно порушував умови кредитного договору, фальшував документи щодо кредиту, відмовляв позичальнику і поручителю у прийнятті коштів на погашення кредитної заборгованості та здійснив дії, спрямовані на штучне створення заборгованості за кредитом.
Позивачі зазначали, що 11 грудня 2015 року банк направив ОСОБА_1, ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення кредиту і відповідно змінив строк повернення кредиту, який був передбачений кредитним договором. Тобто, визначений термін повернення кредиту частинами до 2019 року, був змінений кредитором в спосіб повернення усієї суми у строк 30 днів з моменту отримання вимоги (18 грудня 2015 року).
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 червня 2017 року визнано недійсною додаткову угоду № 2 до кредитного договору, укладену
14 травня 2009 року між банком та ОСОБА_1 . Стягнуто із ОСОБА_1
і ОСОБА_2 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка утворилась станом на 17 лютого 2017 року, а саме: тіло кредиту - 3 034,42 дол. США, заборгованість за процентами - 579,30 дол. США, пеня - 855,95 дол. США, а всього - 4 469,67 дол. США. В іншій частині первісного та зустрічного позовів відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 27 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції змінено, скасовано рішення в частині стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором, що утворилась станом на
17 лютого 2017 року, в загальній сумі 4 469,67 дол. США, та в частині стягнення судових витрат. Ухвалено нове рішення у скасованій частині, яким ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у задоволенні позову до ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 27 вересня 2017 року залишено без змін.
Позивачі вказували, що рішеннями судів, які набрали законної сили, їх не визнано ні боржниками, ні порушниками умов кредитного договору чи прав банку. Зазначали про відсутність заборгованості за кредитним договором у позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2
28 грудня 2019 року ОСОБА_1 письмово звернулася до АТ "Райффайзен Банк Аваль" з проханням повернути їй документи на нерухомість, які були надані банку, та підтвердити факт закриття кредиту та розрахункових рахунків за кредитним договором. Банк відмовився виконати ці вимоги позивача.
Позивачі зазначали, що від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Велікової Н. А. їм стало відомо, що приватний нотаріус Веліков А. І. помер, тому державна реєстрація припинення заборони відчуження нерухомого майна та реєстрація припинення іпотеки ним не може бути проведена.
З огляду на викладене ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просили:
визнати іпотеку житлового будинку з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 73,7 кв. м, житловою площею
39,7 кв. м, вбиральня (літ. Б), літня кухня (літ. В), сарай (в), погріб (літ. Г), гараж (літ. Д), літня кухня (літ. Е), сарай (літ. Ж), сарай (літ. З), огорожа (№ 1-3), водоколонка (№ 5), замощення (І), за договором іпотеки від 08 серпня 2006 року № 354411/3705/1601-6і такою, що припинена, та виключити з державного реєстру іпотек запис про обтяження;
зняти заборону відчуження нерухомого майна, що була накладена
08 серпня 2006 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А. І. у зв`язку з посвідченням договору іпотеки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виключити запис з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня 2020 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено.
Визнано іпотеку нерухомого майна на житловий будинок з прибудовами за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 73,7 кв. м, житлова площа 39,7 кв. м, вбиральня (літ. Б), літня кухня (літ. В), сарай (в), погріб (літ. Г), гараж (літ. Д), літня кухня (літ. Е), сарай (літ. Ж), сарай (літ. З), огорожа (№ 1-3), водоколонка (№ 5), замощення (І), за договором іпотеки від 08 серпня 2006 року № 354411/3705/1601-6і такою, що припинена, та виключено з державного реєстру іпотек запис про обтяження.
Знято заборону відчуження нерухомого майна, що була накладена 08 серпня 2006 року приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Веліковим А. І. у зв`язку з посвідченням договору іпотеки на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та виключено запис з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність між сторонами будь-яких зобов`язань, які б могли бути забезпечені іпотекою, тому з метою захисту прав власників майна вільно ним користуватися і розпоряджатися, задовольнив позов.
Крім того, суд першої інстанції послався на рішення Апеляційного суду Черкаської області від 27 вересня 2017 року між цими ж сторонами щодо відмови банку у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 жовтня 2020 року поновлено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ "Райффайзен Банк Аваль".
Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року апеляційну скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" задоволено.
Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня 2020 року скасовано, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 відмовлено.
Апеляційний суд дійшов висновку, що направлення вимоги про дострокове повернення кредитних коштів пов`язане лише з припиненням права банку нараховувати проценти за кредитним договором, а не припинення зобов`язань за кредитним договором та договором іпотеки, які є діючими та чинними до моменту повного виконання зобов`язань за цими договорами. Проте суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані обставини справи, не перевірив доводи позивача та спростування відповідача у відзиві щодо того, чи припинено основне зобов`язання про повернення коштів по кредиту позичальником, неправильно виклав позицію суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні вимог ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 про дострокове солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2006 року.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність між сторонами будь-яких зобов`язань, які б могли бути забезпечені іпотекою.
Позивачами не доведено факт виконання умов кредитного договору, не надано жодного належного, достовірного доказу того, що у ОСОБА_1 відсутня будь-яка заборгованість перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" за цим кредитним договором, а наданий кредит в сумі 10 000,00 дол. США виплачений нею у повному обсязі, що давало б підстави для висновку про припинення основного зобов`язання відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку", та визнання іпотеки такою, що припинена.
Аргументи учасників справи
У грудні 2020 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, з урахуванням уточненої редакції касаційної скарги від 04 лютого 2021 року та доповнення до касаційної скарги від 18 лютого 2021 року, просять скасувати: ухвалу апеляційного суду про поновлення строку та відкриття апеляційного провадження, постанову апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Крім того, просили постановити окремі ухвали за фактом незаконних дій суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які мають ознаки злочину, передбаченого статтею 382 КК України, та за фактом порушення суддею ОСОБА_7 правил щодо карантину людей.
Касаційна скарга, враховуючи уточнену її редакцію та доповнення до неї, мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не врахував висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц (провадження № 61-14230сво18).
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 наголошують, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, наведені відповідачем, не є поважними. Крім того, АТ "Райффайзен Банк Аваль" не подало до суду жодних доказів про те, що: представник банку мав намір ознайомитись з матеріалами справи; не мав можливості прибути до суду першої інстанції у зв`язку із пандемією коронавірусної хвороби у період з 11 червня
2020 року до 06 серпня 2020 року.
Так, рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня
2020 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у цій справі задоволено. Повний текст цього рішення було складено 15 червня 2020 року. Позивачі вважають, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції тривав з 16 червня 2020 року до 14 липня 2020 року.
Надалі, у зв`язку з поширенням пандемії коронавірусної хвороби з 17 липня
2020 року, набув чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Цим законом передбачено, що процесуальні строки, які були продовжені у зв`язку зі встановленням карантину (відповідно Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ) спливають через 20 днів. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Таким чином, із 07 серпня 2020 року набирають законної сили, зокрема, рішення судів першої інстанції у цивільних та адміністративних справах, якщо такі були прийняті судом під час загальнодержавного карантину і строк на апеляційне оскарження яких сплив.
Враховуючи викладене, на переконання позивачів, рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня 2020 року у цій справі набрало законної сили 07 серпня 2020 року. При цьому, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції зареєстрована у суді 11 вересня 2020 року, тобто через два місяці після отримання банком копії оскаржуваного рішення.
Позивачі зазначають, що аналіз інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що, посилаючись на неможливість здійснення претензійно-позовної роботи банком через пандемію коронавірусної хвороби, представники банку під час перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі брали участь у судових засідання в інших справах.
У квітні 2021 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало письмові пояснення,
в яких просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
АТ "Райффайзен Банк Аваль"зазначало, що рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 10 червня 2020 року надійшло на адресу банку 06 липня 2020 року. Апеляційна скарга на це судове рішення була направлена Укрпоштою 09 вересня 2020 року через суд першої інстанції, отримана і зареєстрована у суді 11 вересня 2020 року.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року апеляційна скарга залишена без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів поважності пропуску строків апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції у зв`язку із запровадженим карантином в Україні.
На виконання ухвали апеляційного суду АТ "Райффайзен Банк Аваль" суду були надані додаткові пояснення щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Тобто, особою, яка подала апеляційну скаргу, були виконані вимоги апеляційного суду, визначені ним в ухвалі від 24 вересня
2020 року, щодо надання доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у зв`язку із запровадженим карантином.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Крім того, цією ж ухвалою в задоволенні клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зупинення дії та виконання постанови Черкаського апеляційного суду від
10 грудня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021 року в задоволенні заяви
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зупинення дії постанови апеляційного суду до закінчення її перегляду в касаційному порядку
відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року в задоволенні клопотання
АТ "Райффайзен Банк Аваль" про продовження строку для подачі відзиву на касаційну скаргу відмовлено. Відзив АТ "Райффайзен Банк Аваль" на касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року залишено без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.