ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
17 серпня 2021 року
справа № 640/14013/20
адміністративне провадження № К/9901/26210/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року (суддя Шейко Т. І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року (у складі суддів Кобаля М. І., Бужак Н. П., Костюк Л. О.)
у справі №640/14013/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівел Трейд"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
23 червня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівел Трейд" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, податковий орган, заявник касаційної скарги), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року № 0008570505, яким визначено суму завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 794 604,00 грн за червень 2019 року, з мотивів безпідставності його прийняття.
20 січня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2020 року №0008570505.
19 липня 2021 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга податкового органу, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2021 року, витребувано справу з суду першої інстанції.
05 серпня 2021 року справа № 640/14033/20 надійшла до Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/14013/20 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначивши, що судом апеляційної інстанції застосовано пункт 44.1 статті 44, пункти 198.1., 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, частину 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пунктів 2.1 та 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. Також як на підставу касаційного оскарження податковий орган посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України в поєднанні з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши про недослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів.
Скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року.
9 серпня 2021 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Обставини справи
У січні 2020 року відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства, з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з постачальником ТОВ "Спеціалізована компанія "Надра" (код 41900176) за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2019 року, результати якої викладені в акті перевірки від 06 лютого 2020 року №80/10-86-05-05/41410138, яким встановлено порушення Товариством підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 1 794 604,00 грн, в тому числі по періодах: травень 2019 року - на суму 376 866,00 грн, червень 2019 року - на суму 1 417 738,00 грн (далі по тексту - акт перевірки).
На підставі наданих Товариством та використаних під час податкової перевірки документів, у тому числі договору перевезення вантажу, заявки на перевезення вантажу, актів надання послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, товарно-транспортних накладних, договору поставки, податкових накладних, залізничних накладних, картки бухгалтерського обліку по рахунку 631, сертифікатів відповідності, виписки банку по господарських операціях проведених постачальником ТОВ "Спеціалізована компанія "Надра" за період з 01 травня 2019 року по 30 червня 2019 року, відповідачем вказано на відсутність інформації і документального підтвердження щодо транспортування разом з відображенням в бухгалтерському обліку внутрішнього переміщення щебню та відсіву, придбаного у ТОВ "Спеціалізована компанія "Надра", а також на ненадання супроводжувальної документації виробника і копій сертифікатів відповідності зазначеної продукції (підпункт 2.7 пункту 2 акту від 06 лютого 2020 року №80/10-86-05-05/41410138).
В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ "Спеціалізована компанія "Надра", в охоплений перевіркою період.
24 березня 2020 року керівником податкового органу згідно пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008570505, яким за порушення Товариством норм цього кодексу зазначених в акті перевірки, визначена сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2019 року у розмірі 1 794 604 грн.
Джерела права
Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України.
До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пункт 198.3. статті 198 Податкового кодексу України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Частина 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Висновки суду
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Крім того, однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством