ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2021 року
м. Київ
справа №203/1075/17(2-а/0203/90/2017)
адміністративне провадження № К/9901/44839/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (колегія у складі суддів Богданенка І.Ю., Уханенка С.А., Дадим Ю.М.)
у справі № 203/1075/17
за позовом ОСОБА_1
до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання поновити виплату пенсії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 29.03.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо відмови у поновленні та виплаті пенсії за віком з 25.02.2016;
- зобов`язати Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі поновити виплату пенсії за віком з 25.02.2016 та виплати заборгованість.
2. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2017 позов задоволено:
- визнано протиправними дії та бездіяльність Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо припинення та не виплати ОСОБА_1 пенсії за віком в період з 25.02.2016 по 31.12.2016;
- зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі поновити та виплатити ОСОБА_1 призначену раніше пенсію за віком за період з 25.02.2016 по 31.12.2016.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24.04.2017 скасовано:
- позовні вимоги за період з 25.02.2016 по 27.09.2016 залишено без розгляду;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. 14.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на рішення суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.08.2017 відкрито касаційне провадження.
6. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі та з 2008 року отримує пенсію за віком, призначену на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
8. З липня 1998 року та на час виникнення спірних відносин ОСОБА_1 працює в комунальному закладі "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" Дніпропетровської обласної ради на посаді експерта-токсиколога судового у відділенні судово-медичної токсикології.
9. З 01.04.2015 Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі припинено виплату пенсії позивачу.
10. Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 (справа №203/5605/15-а), визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 та зобов`язано поновити з 01.04.2015 виплату з проведенням відповідного перерахунку та виплатою пенсії за віком до дня повного розрахунку.
11. На виконання постанови суду, Центральним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Дніпрі ОСОБА_1 у квітні 2016 року проведено перерахунок та виплату пенсії за віком за період з 01.04.2015 по 25.02.2016.
12. Після цього виплату пенсії знову припинено 01.05.2016 та поновлено з 01.01.2017.
13. У серпні 2016 року позивач звернулася до відповідачів із заявами про поновлення виплати пенсії.
14. Листом від 20.09.2016 Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі повідомило позивача про виконання судового рішення про поновлення виплати пенсії з наведенням детального розрахунку виплат.
15. Листом від 28.09.2016 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії у 2016 році, що тимчасово припинена за нормами статті 18 Закону України "Про судову експертизу".
16. Не погоджуючись з такими діями відповідачів, позивач звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що з дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 № 314 "Про умови оплати праці працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз", посада експерта-токсиколога судового у відділенні судово-медичної токсикології не відноситься до державної служби, а тому відсутні підстави для припинення виплати їй пенсії за віком з посиланням на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VІІІ.
18. Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що займана позивачем посада відноситься до посад судового експерта, а тому після проведення перерахунку та виплати пенсії згідно постанови суду від 29.10.2015, виплату пенсії їй було припинено обґрунтовано, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VІІІ.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії та бездіяльність відповідача в особі Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо припинення виплати пенсії за віком позивачу в період з 25.02.2016 по 31.12.2016, з посиланням на норми ч. 2 ст.18 Закону України "Про судову експертизу" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VІІІ, є протиправними і таким, що порушують право позивача на пенсію.
20. Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки позивач зверталася до відповідачів із заявами для вирішення спірного питання у позасудовому порядку, відповідь отримала в жовтні 2016 року, отже з цього часу дізналася про наявність спору та порушення свого права.
21. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи в частині без розгляду, а в іншій відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем не надано пояснень щодо неможливості своєчасно дізнатися про порушення своїх прав та звернутися до суду з позовом, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Звернення до відповідачів із заявами не продовжує встановлений КАС України строк звернення з адміністративним позовом та не є підставою для поновлення цього строку.
22. За висновком суду апеляційної інстанції, позовні вимоги з 28.09.2016 задоволенню не підлягають, оскільки займана позивачем посада віднесена до посад судового експерта, а тому відповідачем правомірно припинено виплату пенсії відповідно ст. 18 Закону України "Про судову експертизу", згідно якої тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам, у період роботи на посадах судових експертів (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
24. Скаржник зазначає, що припинення виплати пенсії за віком за період з 25.02.2016 по 31.12.2016 на підставі ч. 2 ст. 18 Закону України "Про судову експертизу" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VІІІ є протиправними і такими, що порушують її право на пенсію.
25. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що займана нею посада відноситься до посад судового експерта, оскільки згідно трудової книжки, займана нею посада має назву експерт-токсиколог судовий, а згідно ст. 18 Закону України "Про судову експертизу" передбачено припинення виплати пенсій у період роботи на посаді судового експерта.
26. Крім того, позивач зазначає про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовних вимог за період з 25.02.2016 по 27.09.2016, оскільки відповідач жодним чином не повідомляв її про припинення виплати пенсії, а дізналася про це лише з листа у відповідь на її звернення. Відповідно, строк звернення до суду з позовними вимогами про поновлення пенсії з 25.02.2016, нею не пропущено.
27. 05.09.2017 від Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі надійшли заперечення на касаційну скаргу, у яких останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
29. Щодо залишення позовних вимог за період з 25.02.2016 по 27.09.2016 без розгляду, Суд зазначає наступне.
30. У постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду висловив наступну правову позицію щодо строків звернення до суду:
" <…> для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо".
31. Суд не знаходить підстав для відступу від вказаних правових висновків у справі, що розглядається.
32. Як встановлено судами, предметом оскарження у даній справі є припинення виплати пенсії за період з 25.02.2016 по 31.12.2016
33. Розглядаючи спір по суті, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення позовних вимог за період з 25.02.2016 по 27.09.2016 без розгляду, оскільки припинення виплати пенсії позивачу відбулося у травні 2016 року і саме з цього часу вона повинна була б дізнатися про порушення своїх прав.
34. Посилання скаржника на те, що нею не пропущено строк звернення до суду, так як про припинення пенсії дізналася лише з листа у відповідь на її звернення, Суд вважає безпідставним, оскільки отримання позивачем листа відповідача від 20.09.2016 у відповідь на її заяву не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
35. Щодо позовних вимог, заявлених в межах строку звернення до суду з адміністративним позовом з 28.09.2016, Суд зазначає наступне.
36. Відповідно до статті 18 Закону України "Про судову експертизу" на працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України "Про державну службу", якщо інше не передбачено законами України.
37. При цьому, згідно із частиною другою статті 18 Закону №4038-XII тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам, у період роботи на посадах судових експертів (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
38. Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 26.12.2005 розроблено Національний класифікатор України класифікатор професій ДК:003:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України №327 від 28.07.2010. Він призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
39. За класифікатором професій покажчику професійних назв робіт за кодами професій визначено, що судовий експерт та лікар - судово-медичний експерт є двома різними професіями, та мають різні облікові дані. Так, професія лікар судово-медичний експерт має код класифікатору професій №2229.2, що визначається як професіонали в галузі медицини, натомість професія судовий експерт має код класифікатору 2429 - інші професіонали в галузі правознавства.
40. У зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2011 №314 "Про умови оплати праці працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз" втратило чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.08.1995 №558-р "Про віднесення деяких посад працівників державних спеціалізованих установ до категорій посад державних службовців, згідно з яким були віднесені до відповідних категорій посад державних службовців посади, що займали судові експерти державних спеціалізованих установ, яким було присвоєно відповідні кваліфікаційні класи".
41. Таким чином займана позивачкою посада відноситься не до посад судового експерта, а до лікарських посад у закладах охорони здоров`я, що прямо передбачено Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України №385 від 28.10.2002 - розділ 3 Лікарі-спеціалісти; Лікар-судово-медичний експерт; Лікарська спеціальність за профілем структурного підрозділу - судово-медична експертиза.
42. Вказані обставини встановлені також ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі №203/5605/15-а (№2а/0203/124/2015), яка набрала законної сили, та в силу ч.1 ст.72 КАС України мають преюдиціальне значення при вирішення даної справи.
43. Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, про протиправність дій відповідача в особі Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі щодо припинення виплати пенсії за віком у період з 28.09.2016 по 31.12.2016, з посиланням на норми ч.2 ст.18 Закону України "Про судову експертизу" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 року №911-VІІІ.
44. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
45. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
46. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
47. Відповідно до квитанції від 11.08.2017 позивач сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 768,00 грн.
48. Отже, враховуючи часткове задоволення касаційної скарги, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі у розмірі суми 384,00 грн.
Керуючись статей 139, 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -