ПОСТАНОВА
Іменем України
17 серпня 2021 року
Київ
справа №295/16193/16-а
адміністративне провадження № К/9901/58349/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України (далі - МО України) на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 травня 2017 року у складі колегії суддів: Перекупка І.Г. (головуючий), суддів: Зосименка О.М., Стріжакової Г.В. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у складі колегії суддів: Охрімчук І.Г. (головуючий), суддів: Капустинського М.М., Моніча Б.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до МО України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати протиправним і скасувати рішення МО України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, як інваліду 2 групи, внаслідок поранення, контузії пов`язаних із виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 1 квітня 2016 року №20, починаючи із 10 листопада 2015 року;
1.2 - зобов`язати МО України вирішити питання щодо нарахування та виплатити одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням позивачу інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (далі - Порядок №975) та статей 16 - 16-3 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII) у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10 листопада 2015 року;
2. Богунський районний суд м. Житомира постановою від 26 травня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року, позов задовольнив.
Визнав протиправним і скасував рішення МО України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, внаслідок поранення, контузії пов`язаних із виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 1 квітня 2016 року №20, починаючи із 10 листопада 2015 року.
Зобов`язав МО України вирішити питання щодо нарахування та виплатити одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ОСОБА_1 інвалідності 2 групи внаслідок поранення, контузії, захворювань пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку №975 та статей 16 - 16-3 Закону №2011-XII у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10 листопада 2015 року.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності. Право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 10 листопада 2015 року, незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.
3. Судами попередніх інстанцій встановлено що:
3.1 З 10 травня 1984 року по 21 травня 1986 року позивач проходив військову службу в Збройних Силах. В період з 4 листопада 1984 року по 21 травня 1986 року проходив службу в Республіці Афганістан та приймав участь в бойових діях.
3.2 Житомирською Обласною МСЕК №2 від 23 березня 2012 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, з 19 березня 2012 року, що настала внаслідок поранення, контузія пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Згідно наявних матеріалів справи, за вказаною групою інвалідності позивачу виплати, згідно вимог статті 16 Закону №2011-XII, не призначалися та не виплачувалися .
3.3 Житомирською Обласною МСЕК №2 від 16 листопада 2015 року позивачу встановлено 2-у групу інвалідності, з 10 листопада 2015 року, що настала внаслідок поранення, контузії та захворювання пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
3.4 18 листопада 2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира позивачу встановлено статус інваліда війни 2 групи.
3.5 Позивач вважає, що він, як інвалід 2-ї групи з 10 листопада 2015 року набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності. У подальшому, а саме 21 січня 2016 року позивач звернувся до МО України через Житомирський об`єднаний міський військовий комісаріат з заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи з 10 листопада 2015 року, звідти документи направлено до МО України.
3.6 Рішенням комісії МО України від 1 квітня 2016 року документи повернуті на доопрацювання з посиланням на те, що в поданих позивачем документах відсутні підтвердження настання інвалідності згідно підпункту 4 пункту 2 Порядку №499, протягом 3-х місяців після звільнення з військової служб з посиланням на встановлення інвалідності 3-ї групи з 19 березня 2012 року.
3.7 Уважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, МО України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ці рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що відповідач не приймав рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а документи позивача повернуті на доопрацювання, оскільки ним не подана довідка чи інший документ про обставини поранення. Крім того зазначає, що позивач проходив строкову військову службу, право у нього на отримання одноразової грошової допомоги обмежено проміжком часу (не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби).
5. Відзив на касаційну скаргу позивач не подав.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
7. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 16, підпункту "б" частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
9. При цьому, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком №975).
10. Так, відповідно до пункту 2 Порядку №975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
11. Частиною другою пункту 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
12. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи (підпункт 1 пункту 6 Порядку).
13. Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку №975.
Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку №975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
14. Застосовані Судом норми права дають підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону №2011-XII.
15. Подання зазначених у пункті 11 Порядку №975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону №2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
16. Водночас, обов`язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у статті 16-4 Закону №2011-XII, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.
17. Отже, вимога МО України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.
18. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №822/220/18.
19. З огляду на відсутність у абзаці шостому пункті 11 Порядку №975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення в кожному конкретному випадку можуть надаватися різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.
20. Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
21. Згідно пункту 13 Порядку №975 розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
22. Тобто вказаний Порядок регламентує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
23. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформлює та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений пунктом 11 Порядку №975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії МО України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
24. Разом із цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пункті 11 Порядку №975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.
25. Відтак, колегія суддів вказує, що МО України не прийняло одне з двох передбачених чинним законодавством рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Водночас зазначає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність права позивача на отримання одноразової грошової допомоги є передчасними, оскільки документа, що підтверджує обставини поранення позивачем не надано.
26. Стосовно застосованого способу судового захисту, шляхом зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, колегія суддів зазначає таке.
27. Для вирішення питання для призначення одноразової грошової допомоги передує, визначена Порядком процедура, призначення її в судовому порядку, без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
28. Однак ефективний спосіб захисту, на який посилається та застосували суди попередніх інстанцій задовольняючи позов повністю, можливо застосовувати при наявності рішення МО України про відмову у призначенні допомоги за умови наявності на її призначення права у позивача. Водночас в даному випадку документи повернуто на доопрацювання, а тому належним способом захисту є зобов`язання МО України розглянути документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплатити одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності відповідно до Закону №2011-ХІІ та Порядку №975, а відтак судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.
Відповідно до частини першої - третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 26 травня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2018 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Зобов`язати Міністерство оборони України розглянути заяву та подані документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності у відповідності до Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.