ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 280/5391/18
адміністративне провадження № К/9901/31144/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 280/5391/18
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України
третя особа Приморська міська рада Приморського району Запорізької області
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року (головуючий суддя: Кисель Р. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (колегія у складі: головуючого судді: Добродняк І. Ю., суддів: Бишевської Н. А., Семененка Я. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Приморська міська рада Приморського району Запорізької області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 454 про скасування дії паспорту прив`язки тимчасової споруди за адресою м. Приморськ, вул. Курортна, тимчасові споруди відповідно комплексної схеми НОМЕР_1, НОМЕР_2. Реєстраційний номер транспортної споруди № 52/32/04-15 від 03 травня 2018 року.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуване рішення відповідача про скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди прийнято з порушенням вимог діючого законодавства. Так, Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 не передбачено скасування паспорту прив`язки тимчасової споруди, проте встановлено можливість призупинення чи анулювання його дії, які у спірних правовідносинах відсутні. Крім того, нормами Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/ВР/-94 "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011, не передбачений такий вид санкції або відповідальності суб`єкта містобудування, як скасування дії паспорта прив`язки тимчасової споруди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року позов задоволено повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зазначені в акті перевірки від 29 серпня 2018 року порушення не можуть бути підставою для скасування паспорту тимчасової споруди.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 11 листопада 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так судами не враховано, що позивачем не спростовано факт розміщення тимчасових споруд у прибережній захисній смузі. Також, судами не враховано наявність постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 80/130/19.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2019 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
8. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стрелець Т. Г., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року № 2046/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 грудня 2019 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.
9. Ухвалою Верховного суду від 04 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року.
10. Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27 квітня 2021 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23 вересня 2016 року виконавчий комітет Приморської міської ради рішенням №189 "Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на предпляжній території старого пляжу по вул. Курортна, в м.Приморськ", керуючись ст. 14 Закону України "Про основи містобудування", Законом України "Про благоустрій населених пунктів", Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", ДБН В.2.2-23:2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі" затвердив комплексну схему розміщення тимчасових споруд на предпляжній території старого пляжу по вул. Курортна, в м. Приморськ, а саме: графічні матеріали.
12. 21 березня 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Приморської міської ради з заявою № К-167 та графічними матеріалами з метою отримання дозволу на розташування двох зблокованих тимчасових споруд загальною площею 60 кв.м. НОМЕР_1, НОМЕР_2, відповідно до "Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на предпляжній території старого пляжу по вул. Курортна, в м. Приморськ ".
13. 22 березня 2017 року висновком № 04-01/538/2 відділу ЖКГ, будівництва, архітектури та підприємництва виконавчого апарату Приморської міської ради погоджено місце розташування тимчасових споруд НОМЕР_1 та НОМЕР_2, зазначено перелік документів які потрібно додати для оформлення паспорта прив`язки тимчасових споруд.
14. Також було зазначено про необхідність подальшого отримання згоди виконавчого комітету "Про можливість розміщення ТС" та оформлення паспорта прив`язки тимчасових споруд який є підставою для розміщення тимчасових споруд (далі - ТС).
15. Крім того, був зазначений перелік документів які необхідно додати для оформлення паспорта прив`язки тимчасових споруд: схему розміщення тимчасових споруд з прив`язкою до місцевості; ескізи фасадів М 1:50; схему благоустрою території; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності).
16. Рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради від 24 березня 2017 року № 28 "Про надання згоди на можливість розміщення тимчасових споруд на предпляжній території старого пляжу по вул. Курортна, в м. Приморськ позивачу надано згоду на можливість встановлення двох зблокованих тимчасових споруд, загальною площею 60 кв.м. на земельній ділянці, розташованій в м. Приморськ по вул. Курортна, згідно "Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на предпляжній території старого пляжу по вул. Курортна в м. Приморськ " НОМЕР_1, НОМЕР_2, для здійснення підприємницької діяльності строком на 5 (п`ять) років.
17. Рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради від 21 березня 2018 року № 68 "Про затвердження ескізів фасадів тимчасових споруд для оформлення паспортів прив`язки" було затверджено ескіз фасадів тимчасових споруд для підприємницької діяльності № 1-26. Відповідно до "Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд на предпляжній території "Старого" пляжу по вул. Курортна, в м. Приморськ ", для оформлення паспортів прив`язки замовникам, у тому числі ФОП ОСОБА_1, строком до 23 березня 2022 року.
18. Згідно з рішенням Приморської міської ради "Про затвердження Положень, що регулюють правовідносини функціонування тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Приморської ОТГ" від 07 червня 2017 року № 9 Приморська міська рада затвердила Положення про порядок оформлення документів на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на території Приморської міської ради. Затвердила Положення про порядок укладення договорів пайової участі для розташування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на території Приморської міської ради та визначення розміру плати за цими договорами.
19. 03 травня 2018 року відділом містобудування та архітектури Приморської міської ради оформлено та видано позивачу паспорт прив`язки № 52/32/04-15 двох тимчасових споруд НОМЕР_1, НОМЕР_2 загальною площею 60 кв.м згідно комплексної схеми розміщення тимчасових споруд.
20. 11 травня 2018 року між Приморською міською радою в особі міського голови Божкової О.А. та ФОП ОСОБА_1 підписано договір № 18 на право користування місцем для розташування тимчасових споруд НОМЕР_1, НОМЕР_2 для здійснення підприємницької діяльності.
21. 23 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ № 1089 про проведення позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження відділом містобудування та архітектури Приморської міської ради містобудівної діяльності, а саме: надання паспортів прив`язки групи тимчасових споруд.
22. На підставі означеного наказу, відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки від 29 серпня 2018 року № 25 відповідачем проведено позапланову перевірку Відділу містобудування та архітектури Приморської міської ради за адресою: вул. Центральна, 7, м. Приморськ, Запорізька область, за результатами якої складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил від 29 серпня 2018 року.
23. Перевіркою встановлено, що при видачі всіх паспортів прив`язки тимчасових споруд (в тому числі і паспорту прив`язки тимчасової споруди відділом містобудування та архітектури Приморської міської ради було порушено вимоги: п. 1.12 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244; вимоги п. 8.2.5 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій"; вимоги п. 10.17 ДБН 360-92** "Планування та забудова міських та сільських поселень"; вимоги ст.89 Водного кодексу України.
24. Факт недотримання означених правил виявлено шляхом дослідження схеми розміщення двох зблокованих тимчасових споруд НОМЕР_1, НОМЕР_2, розміщених на предпляжній території "Старого" пляжу по вул. Курортна, м. Приморськ (масштаб 1:500), та схеми благоустрою прилеглої території до тимчасових споруд (масштаб 1:500) відповідно до масштабу.
25. За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято рішення від 29 серпня 2018 року № 454 про скасування дії паспорту прив`язки тимчасової споруди для підприємницької діяльності. Назва об`єкту - "Паспорт прив`язки двох тимчасових споруд загальною площею 60 м2". Адреса будівництва - Запорізька область, Приморський район, м. Приморськ, вул. Курортна (предпляжна територія "Старого" пляжу, згідно комплексної схеми ТС НОМЕР_1, НОМЕР_2). Реєстраційний номер ТС № 52/32/04-15 від 03 травня 2018 року.
26. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним та необґрунтованим, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
27. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
28. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
29. Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законами України від 17 лютого 201 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність", від 06 вересня 2005 року № 2807-IV "Про благоустрій населених пунктів", а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698.
30. Згідно зі ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
31. За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об`єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів, приміщень, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
32. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об`єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов`язкові до виконання об`єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) ініціювати притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити подання про звільнення посадової особи об`єкта нагляду до органу, який здійснив його призначення; 5) вносити подання про позбавлення права виконувати певні види робіт посадової особи об`єкта нагляду до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об`єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина четверта статті 411 Закону № 3038-VI) .
33. Таким чином, вказаним Законом передбачено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у формі державного архітектурно-будівельного контролю та державного архітектурно-будівельного нагляду, які відрізняються суб`єктами та об`єктами перевірки. Зокрема, контроль передбачає систему заходів щодо перевірки дотримання суб`єктами господарської діяльності (замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у той час, як нагляд здійснюється щодо уповноважених органів містобудування та архітектури.
34. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Відділу містобудування та архітектури Приморської міської ради, тобто фактично здійснено захід державного архітектурно-будівельного нагляду.
35. Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 698 (далі - Порядок № 698).
36. Згідно зі п. 2, 3 Порядку № 698 нагляд здійснюється ДАБІ через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.
Основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об`єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об`єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.
37. Отже, до повноважень головних інспекторів будівельного нагляду, в межах здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, входить проведення позапланових перевірок уповноваженими органами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил і у разі виявлення порушень об`єктами нагляду, скасовувати чи зупиняти дії прийнятих ними рішень.
38. За приписами п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4.
39. Положеннями п. 32-34 Порядку № 698 передбачено, що якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.
Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.
У разі зупинення дії рішення об`єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважажє, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідач при здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду діяв у межах повноважень, визначених Законом, що у касаційній скарзі не оскаржується.
40. Відповідно до п. 1.12 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244), при розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
41. За приписами підп. 8.2.5 п. 8.2 ДБН Б.2.2-5:2011 "Благоустрій територій" в межах водоохоронних зон залежно від призначення і стану водного об`єкту, функціонального призначення і стану прилеглих територій і їх природної цінності треба виділяти наступні категорії територій: природні території, що особливо охороняються - території природного комплексу, для яких встановлено відповідний статус; проектування в межах територій з цим статусом регламентується режимами особливої охорони і використання природних територій, що особливо охороняються, відповідно до [22]; території реконструкції і екологічної реабілітації - у межах цих територій під час проектування треба передбачати реабілітацію основних функцій водоохоронних зон, відновлення елементів і компонентів природного комплексу відповідно до [22]. Господарська діяльність у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, в прибережних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів і на островах - у внутрішніх морських водах регламентується статтею 89 Водного кодексу України [10].
42. Як зазначено у пункті 10.17 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", розміри водоохоронних зон визначаються з урахуванням рельєфу місцевості, рослинного покриву, характеру їх використання і погоджуються з органами по регулюванню використання і охороні вод і землі місцевими органами державної виконавчої влади. Прибережні смуги річок установлюються по обох берегах уздовж урізу води (у меженний період) завширшки, м: Уздовж берегів водойм прибережні смуги установлюються завширшки не менше 20 м від урізу води, що відповідає нормальному підпертому рівню водойми. При проектуванні нових населених пунктів розміри водоохоронних зон треба приймати не менше, м: а) для річок довжиною понад 100 км до 100 б) для річок довжиною 50 - 100 км до 50 в) для річок довжиною до 50 км не менше 20 У водоохоронних зонах, прибережних смугах забороняється розміщення полігонів для твердих побутових відходів та неутилізованих промислових відходів, складів нафтопродуктів, складів для зберігання отрутохімікатів і мінеральних добрив, накопичувачів стічних вод тваринницьких комплексів і ферм. У межах територій міських і сільських поселень допускається за погодженням із органами охорони природи розміщення окремих об`єктів виробничої та соціальної сфери, обладнаних централізованою каналізацією. Експлуатацію водосховищ та їхніх нижніх б`єфів, які використовуються або намічаються до використання як джерела господарсько-питного і культурно-побутового водокористування, слід здійснювати з урахуванням Санітарних правил проектування, будівництва і експлуатації водосховищ.
У трикілометровій зоні узбережжя Азовського і Чорного морів забороняється будівництво: а) промислових підприємств та інших об`єктів, не пов`язаних з розвитком і обслуговуванням курортів, крім морських портів та інших об`єктів морського транспорту, об`єктів рибної промисловості і організацій, які виконують берегозміцнювальні та протизсувні роботи; б) індивідуального житла, крім населених пунктів, вказаних у розпорядженні Кабінету Міністрів України; в) будинків, споруд і комунікацій у приморських прибережних смугах завширшки менше 100 м від урізу води, а у приморських курортних зонах за наявності пляжу - менше 100 м від його суходільної межі.
43. Статтею 88 Водного кодексу України встановлено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.
Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води.
Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства.
До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори.
У разі надання права користування пляжною зоною користувачі зобов`язані забезпечити безперешкодний та безоплатний прохід вздовж берега моря, морської затоки чи лиману.
У межах населених пунктів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування виділяються та облаштовуються пляжні зони для безперешкодного та безоплатного користування.
44. Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України встановлені обмеження господарської діяльності в прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
У прибережних захисних смугах уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється:
1) застосування стійких та сильнодіючих пестицидів;
2) влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
3) влаштування вигрібів для накопичення господарсько-побутових стічних вод обсягом більше 1 кубічного метра на добу;
4) влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів.
У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.
45. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, виконавчим комітетом Приморської міської ради рішенням від 23 вересня 2016 року № 189 затверджено комплексну схему розміщення тимчасових споруд на предпляжній території старого пляжу по вул. Курортна, в м. Приморськ.
46. Положеннями статті 28 Закону № 3038-VI визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
47. Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина четверта статті 28 Закону № 3038-VI).
48. Як зазначалося вище, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України затверджений Порядок № 244.
49. Згідно зі п. 1.3, 1.12 Порядку № 244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
При розміщенні тимчасових споруд ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
50. Пунктом 2.1 Порядку № 244 визначено, що підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1).
51. За приписами п. 1.4 Порядку № 244 паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.
52. Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (пункт 2.2 Порядку № 244).
53. Відповідно до п. 2.3, 2.4, 2.6 Порядку № 244 до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним.
Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів України"; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
54. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (пункти 2.7, 2.10 Порядку № 244).
55. Згідно з п. 2.11, 2.12 Порядку № 244 паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1:50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
56. Положеннями пунктів 2.13, 2.27 Порядку № 244 передбачено, що при оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, не передбачених законом та цим Порядком. Згідно з пунктом 2.14 паспорт прив`язки ТС не надається за умов: подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку; подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку. Ненадання паспорта прив`язки з інших підстав не допускається.
Дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов: недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні; невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки; надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.
57. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що паспорт прив`язки як дозвільний документ, на підставі якого здійснюється розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, оформлює та видає відповідний орган за зверненням особи, яка бажає розмістити тимчасову споруду, з урахуванням містобудівної документації, зокрема, у відповідності місця розташування тимчасової споруди комплексній схемі розміщення ТС.
58. Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом не доведено в установленому порядку, що розміщення ТС ФОП ОСОБА_1 не відповідає Комплексній схемі розміщення ТС на території Приморської міської ради, зокрема, схемі, що затверджена рішенням виконавчого комітету Приморської міської ради від 23 вересня 2016 року № 189 і діяла на день видачі паспорта прив`язки.
59. Таким чином, колегія судді вважає, що оформлення позивачеві паспорта прив`язки ТС відділом містобудування та архітектури Приморської міської ради Приморського району Запорізької області здійснено у відповідності до вимог Порядку № 244 та на підставі рішення виконавчого комітету Приморської міської ради від 24 березня 2017 року № 28, тому суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що зазначені в акті перевірки від 29 серпня 2018 року порушення не можуть бути підставою для скасування паспорта прив`язки ТС.
Слід також зазначити, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації.
60. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 280/592/19.
61. Доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій у цій справі фактично зводяться до правової оцінки обставин у справі та дослідження доказів та не спростовують правильності висновків судів.
62. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
63. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
64. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
65. У справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
66. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).
67. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
68. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
69. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -