ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2021 року
м. Київ
справа №826/13045/16
адміністративне провадження № К/9901/3329/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мороз Л.Л.,
суддів: Стародуба О.П., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №826/13045/16
за позовом Державного підприємства,,Солевиварювальний Дрогобицький завод" до Державної служби геології та надр України, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Святецького В.В., суддів: Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
в с т а н о в и в :
Державне підприємство,,Солевиварювальний Дрогобицький завод" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Державної служби геології та надр України №253,,Щодо анулювання та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" від 16 серпня 2016 року в частині зупинення дії Спеціального дозволу на користування надрами №6029 від 04 березня 2015 року, наданого Державному підприємству,,Солевиварювальний Дрогобицький завод" (пункт 14 Додатку 2,,Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена" до наказу №253 від 16 серпня 2016 року).
Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що жодних порушень законодавства щодо надрокористування підприємством не вчинялося, а факт порушення умов користування надрами можливо встановити лише після проведення перевірки. Перевірки не було проведено, а було складено лише акт про недопущення до перевірки.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог.
Суди встановили, що 4 березня 2015 року Державна служба геології та надр України на підставі наказу від 10.12.2014 №397 надала Державному підприємству,,Солевиварювальний Дрогобицький Завод" Спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним номером 6029 з метою видобування природних розсолів як сировини для виробництва кухонної солі терміном на 20 (двадцять) років.
Листом від 12.02.2016 Державна служба геології та надр (Держгеонадра) України надіслала позивачу повідомлення про проведення планової перевірки.
Головні спеціалісти Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України здійснили виїзд для проведення планової перевірки щодо дотримання надрокористувачем встановленого порядку, норм і правил проведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням та використанням надр.
Проте, до перевірки позивач їх не допустив, а тому 9 березня 2016 року посадові особи органу державного геологічного контролю склали акт №02-02/06/2016-4/п-35 про недопущення їх до перевірки.
На підставі вказаного акта Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 10.03.2016 складено Припис № 155-16/02 в якому зазначені наступні порушення в сфері надрокористування:
- не допущено посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення державного нагляду (контролю), які проводились з дотриманням порядку здійснення державного нагляду (контролю), чим порушено статті 10, 11 Закону України від 05.04.2007 №877-У,,Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";
- не виконуються умови користування надрами, а саме не дотримуються вимоги Угоди умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 6029 від 04.03.2015, чим порушено статтю 24 Кодексу України про надра, Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615.
Позивачу надано строк до 21.03.2016 для усунення вищезазначених порушень вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Західного міжрегіонального відділу департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України документів (завірених належним чином копій) та матеріалів, що підтверджують дотримання позивачем вимог законодавства.
09 березня 2016 року за вих. № 22 ДП,,Солевиварювальний Дрогобицький Завод" надіслало на адресу начальника Західного міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України лист, в якому зазначило, що в наказі 53 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.11.2015 № 15,,Про затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду на 2016 рік" підприємство ДП,,Солевиварювальний Дрогобицький Завод" відсутнє. Також позивач цим листом повідомив, що 26 лютого 2016 року за вих. № 16 направив лист на адресу Держгеонадра України щодо правових підстав для проведення перевірки. У зв`язку з цим відмовлено Західному міжрегіональному відділу Департаменту державного геологічного контролю у проведенні перевірки.
16 серпня 2016 року Державна служба геології та надр України відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування, видала наказ за №253,,Щодо анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень".
Пунктом 2 вказаного наказу зупинена дія Спеціального дозволу на користування надрами №6029 від 4 березня 2015 року, наданого Державному підприємству,,Солевиварювальний Дрогобицький завод" та надано термін 30 календарних днів для усунення порушень.
Отже, єдиною підставою для прийняття зазначеного наказу слугували, на думку відповідача, порушення Державним підприємством,,Солевиварювальний Дрогобицький Завод" норм статті 24 Кодексу України про надра та статті 11 Закону України,,Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Вважаючи зазначений наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Підприємство звернулося з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач: не допустив до проведення перевірки посадових осіб відповідача, що є порушенням вимог ст.ст. 10, 11 Закону України,,Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та не дотримав вимог Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами № 6029 від 04.03.2015.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що у Державної служби геології та надр України не було законодавчих підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, а тому при винесенні оскарженого наказу в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами остання діяла поза межами повноважень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядком здійснення державного геологічного контролю.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Вказує, що недопущенння до перевірки є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України,,Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а тому оскаржуваний наказ є обґрунтованим та таким, що прийнятий у відповідності до норм чинного законодавства.
У поданому відзиві позивач просить відмовити у задоволенні скарги.
Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
За приписами ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У відповідності до п.п. 12, 15 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294, у разі недопущення посадових осіб органів державного геологічного контролю до проведення перевірки за наявності підстав, визначених законом для її проведення, посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт про недопущення до перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.
За результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами.
Апеляційним судом встановлено, що перевірка позивача фактично не проводилась, акт за результатами здійснення планового заходу з реквізитами, визначеними ч. 6 ст. 7 Закону №877-V, не складався, що, в свою чергу, свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові 10 жовтня 2018 року у справі №П/811/43/17 та постанові від 1 березня 2021 року у справі № 460/706/19.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо протиправності оскаржуваного наказу в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами за № 6029 від 04 березня 2015 року.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом, їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення апеляційним судом норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -