ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 873/34/21 (873/47/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін до суду не з`явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 22.04.2021
у складі судді: Остапенка О.М.
у справі № 873/34/21(873/47/21)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 та ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021
у третейській справі № 2021/0502-001
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп"
до 1. Приватного підприємства "СВЛ", 2. ОСОБА_1, 3. ОСОБА_2
про солідарне стягнення заборгованості за договором, -
ВСТАНОВИВ:
1. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "СВЛ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп") заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 77 072,29 грн, неустойки у розмірі 59 365,06 грн, а всього 136 437,35 грн та третейський збір у сумі 1 364,37 грн.
2. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання вищенаведеного рішення третейського суду.
3. До Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001.
4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 у справі № 873/47/21 провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 року у третейській справі №2021/0502-001 (господарська справа № 873/47/21) об`єднано в одне провадження із провадженням з розгляду заяви ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу виконавчого документа на примусове виконання вищенаведеного рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" (господарська справа № 873/34/21).
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у даній справі у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001 відмовлено, вказане рішення третейського суду залишено без змін. Заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001 задоволено. Після набрання законної сили цією ухвалою, на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001 видано відповідні накази.
Рух апеляційної скарги
6. 17.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із апеляційною скаргою від 17.05.2021 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 873/34/21(873/47/21), підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла апеляційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 у справі № 873/34/21(873/47/21) визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В.Я., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.06.2021.
8. Ухвалою Верховного Суду від 21.07.2021, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі №873/34/21(873/47/21) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 від 17.05.2021 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 873/34/21(873/47/21); призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на 03.08.2021 о 11:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330; витребувано з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг", Північного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів третейської справи № 2021/0502-001 за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" до 1. ПП "СВЛ"; 2. ОСОБА_1 ; 3. ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором, яку надіслати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у термін до 29.07.2021; витребувано з Північного апеляційного господарського суду оригінали матеріалів господарської справи № 873/34/21(873/47/21) за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001 та заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001, яку надіслати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у термін до 29.07.2021.
9. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.08.202 № 29.3-02/2346, у зв`язку з відпусткою судді Погребняка В.Я., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 873/34/21(873/47/21).
10. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.08.2021 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 від 17.05.2021 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2021 прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 17.05.2021 у справі № 873/34/21(873/47/21), колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В., до свого провадження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала апеляційну скаргу
12. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу від 22.04.2021 скасувати та прийняти нове рішення про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у справі № 2021/0502-001 та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
13. Аргументи апеляційної скарги полягають у наступному.
13.1. Укладаючи договір поруки, ОСОБА_1 погодилась на те, що третейським судом будуть вирішуватись спори щодо самого Договору поруки, як про це і було зазначено в договорі поруки. Укладений ОСОБА_1 договір поруки не містив умов, за яким спори щодо виконання основного Договору від 23.09.2019 № 60200053240, вирішення питань про наявність/відсутність боргів і таке інше будуть вирішуватись третейським судом. Умова договору поруки про передачу на вирішення третейського суду будь-якого спору, що виникає щодо договору, або у зв`язку з ним, не можна трактувати як умову, що передбачає передачу до третейського суду спору, що виникає у правовідносинах, пов`язаних з неналежним та у неповному обсязі виконання клієнтом своїх зобов`язань.
13.2. Пункт 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди" містить положення, яким законодавець визначає, що справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб, не підвідомчі третейським судам. Таким чином, спори щодо виконання господарських договорів є окремим видом спорів, як і спори, що виникають при їх укладання, зміні та розірванні. Північний апеляційний господарський суд невірно трактував заяву ОСОБА_1, в якій вона посилалась на п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" з метою показати, що законодавець відокремлює правовідносини, пов`язані з укладенням, зміною, розірванням та виконанням господарських договорів, від інших правовідносин. В своїй заяві ОСОБА_1 не зазначала про те, що спір виник у правовідносинах, які пов`язані із задоволенням державних потреб.
13.3. Щодо тлумачення змісту договору, скаржник посилається на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 910/1121/19 та зазначає, що умову договору поруки про передачу на вирішення третейського суду будь-якого спору, що виникає щодо Договору, або у зв`язку з ним, не можна трактувати як умову, що передбачає передачу до третейського суду спору, що виникає у правовідносинах, пов`язаних з неналежним та у неповному обсязі виконанням Клієнтом своїх зобов`язань.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 залишити без змін, оскільки судом в повній мірі досліджено всі обставини справи і прийнято законне рішення.
15. ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" у відзиві на апеляційну просило розглянути справу за відсутності представника позивача.
16. Щодо вказаного клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" колегія суддів зазначає наступне.
16.1. Оскільки ухвалою Верховного Суду від 21.07.2021 явка представників сторін у даній справи визнавалась необов`язковою, а позицію ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" щодо апеляційної скарги викладено у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
Позиція Верховного Суду
17. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
18. Частиною другою статті 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічну норму містить частина друга статті 253 зазначеного Кодексу.
19. Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
20. Отже, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
21. Предметом розгляду у цій справі є заява ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001 та заява ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001.
22. Згідно частини першої статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
23. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
24. Відповідно до частин першої, шостої-сьомої статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.
25. Відповідно до вимог статті 348 ГПК України, суд до початку розгляду справи за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду може витребувати матеріали справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується, а також докази у порядку, встановленому цим Кодексом. Справа направляється до суду протягом п`яти днів з дня надходження такої вимоги.
26. Як вбачається з матеріалів господарської справи, позивачем до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду додано належним чином завірені копії Договору про отримання товарів в системі ПлатиПізніше від 23.09.2019 № 60200053240 та Договори поруки від 23.09.2019 № 60200053240 (а.с. 5-7). Крім того, представником ОСОБА_1 - адвокатом Макаровим В.В. разом із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001 подано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001, завірене мокрими печатками та підписами Голови Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" та в.о. генерального директора асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" відповідно та копії договорів поруки від 23.09.2019 №60200053240, належним чином завірені представником ОСОБА_1 - адвокатом Макаровим В.В. (а.с. 112-121).
27. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23.09.2019 між ТОВ "Автопланета Плюс" та ПП "С В Л" укладено Договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200053240 (далі - Договір), у якому сторони погодили наступне:
- згідно з п. 8.1 Договору Клієнт (ПП "С В Л") отримує товари (послуги) від Постачальника (ТОВ "Автопланета Плюс") на умовах Договору та згідно обраного Клієнтом Пакету фінансування (далі - Пакет фінансування), а Постачальник забезпечує надання - товарів (послуг) Клієнту. В момент підписання Договору всі існуючі та майбутні права Постачальника за Договором відступаються на користь Процесинг-центра ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" (далі - Позивач);
- відповідно до п. 8.2. Договору, порядок отримання товарів (послуг) Клієнтом визначається Договором та Правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше в редакції згідно Наказу № 05/02-18 від 05.02.2018 року (далі - Правила), що є невід`ємною частиною Договору. Клієнт ознайомлений з копією Правил в електронній формі на сайті www.paylater.com.ua.
28. Згідно з п. 15.1 вказаних Правил - спори між Сторонами вирішуються шляхом переговорів, а при недосягненні згоди - будь-який спір, що виникає щодо Договору та/або цих Правил, або у зв`язку з ними, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг". Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг".
29. З метою забезпечення належного та повного виконання ПП "СВЛ" зобов`язань за Договором, між Постачальником, ПП "СВЛ" та ОСОБА_1 - 23.09.2019 укладено Договір поруки за клієнта в системі ПлатиПізніше™ № 60200053240 (далі - Договір поруки-1) за умовами якого ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання разом з ПП "СВЛ" нести солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання останнім своїх зобов`язань, що виникають за Договором. Договором поруки-1 визначено, що ОСОБА_1 несе відповідальність у тому ж розмірі, що і ПП "СВЛ" за Договором. ОСОБА_1 підтверджує, що ознайомлена з Договором, Правилами та Пакетом фінансування, усвідомлює зобов`язання ПП "СВЛ", що виникли із вищезазначених документів.
30. Крім цього, з метою забезпечення належного та повного виконання ПП "СВЛ" зобов`язань за Договором, між Постачальником, ПП "СВЛ" та ОСОБА_2 - 23.09.2019 укладено Договір поруки за клієнта в системі ПлатиПізніше™ №60200053240 (далі - Договір поруки-2) за умовами якого ОСОБА_2 прийняв на себе зобов`язання разом з ПП "СВЛ" нести солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання останнім своїх зобов`язань, що виникають за Договором. Договором поруки-2 визначено, що ОСОБА_2 несе відповідальність у тому ж розмірі, що і ПП "СВЛ" за Договором. ОСОБА_2 підтверджує, що він ознайомлений з Договором, Правилами та Пакетом фінансування, усвідомлював зобов`язання ПП "СВЛ", що виникли із вищезазначених документів.
31. Про відступлення прав вимоги за Договором ПП "СВЛ" повідомлений в письмовій формі, згідно п. 8.1. Договору. Підставою для набуття ПП "СВЛ" прав власності на Товар є виконання останнім всіх грошових зобов`язань, передбачених зазначеним Договором.
32. Абзацом 4 Договорів поруки за клієнта в системі ПлатиПіхнішетм №60200053240 від 23.09.2019 передбачено, що будь-який спір, що виникає щодо Договору, або зв`язку з ним, окрім спорів, щодо захисту прав споживачів, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг". Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг". Спори щодо захисту прав споживачів вирішуються в судах загальної юрисдикції згідно чинного законодавства України.
33. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (частина друга статті 350 ГПК України).
34. Аналогічні положення містяться також і у статті 51 Закону України "Про третейські суди", пунктом 2 частини третьої якої визначено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване у разі якщо рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди.
35. Законодавчо визначений перелік підстав для оскарження та скасування рішення третейського суду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
36. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі, і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
37. Вказана норма права передбачає право сторін на укладання як окремої угоди, яка повинна містити всі необхідні умови, так і у вигляді третейського застереження в договорі, тобто таке застереження є частиною укладеного між сторонами договору, і в такому випадку законодавство не встановлює обов`язок сторін на викладення пункту договору у вигляді окремої угоди.
38. Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001 прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою.
39. Крім того, встановлено, що оскаржуваним рішенням третейського суду не вирішувались питання, які виходять за межі третейської угоди (п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 350 ГПК України); справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону (п. 1 ч. 2 ст. 350 ГПК України); склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону (п. 4 ч. 2 ст. 350 ГПК України); третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі (п. 5 ч. 2 ст. 350 ГПК України).
40. Щодо аргументів апеляційної скарги (п. 13.2. постанови) пре, що Північний апеляційний господарський суд невірно трактував заяву ОСОБА_1, в якій вона посилалась на п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди" з метою показати, що законодавець відокремлює правовідносини, пов`язані з укладенням, зміною, розірванням та виконанням господарських договорів, від інших правовідносин, у своїй заяві ОСОБА_1 не зазначала про те, що спір виник у правовідносинах, які пов`язані із задоволенням державних потреб, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
40.1. Пунктом 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди" визначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб.
40.2. Як вірно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_1 посилалась у своїй заяві на пункт 2 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди", зазначивши, що законодавець відокремлює правовідносини, пов`язані з укладенням, зміною, розірванням та виконанням господарських договорів, від інших правовідносин.
40.3. Водночас колегія суддів зазначає, що законодавець дійсно виокремив правовідносини, пов`язані з укладенням, зміною, розірванням та виконанням господарських договорів, пов`язаних із задоволенням державних потреб.
40.4. Отже, суд першої інстанції, правомірно надав оцінку доводам заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001, зазначивши, що при розгляді справи третейським судом жодні правовідносини, які пов`язані із задоволенням державних потреб не розглядались.
40.5. На думку колегії суддів, вказані вище (п.13.2.) аргументи апеляційної скарги зводяться до довільного тлумачення саме ОСОБА_1 норми п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про третейські суди", а не судом першої інстанції.
41. В апеляційній скарзі (п.13.1. постанови) ОСОБА_1 зазначає про те, що укладений нею договір поруки не містив умов, за яким спори щодо виконання основного Договору від 23.09.2019 № 60200053240, вирішення питань про наявність/відсутність боргів і таке інше будуть вирішуватись третейським судом, а умова договору поруки про передачу на вирішення третейського суду будь-якого спору, що виникає щодо Договору, або у зв`язку з ним, не можна трактувати як умову, що передбачає передачу до третейського суду спору, що виникає у правовідносинах, пов`язаних з неналежним та у неповному обсязі виконанням клієнтом своїх зобов`язань.
42. Колегія суддів вважає наведені скаржником аргументи необґрунтованими з огляду на наступне.
42.1. З метою забезпечення належного та повного виконання ПП "СВЛ" зобов`язань, зокрема, за Договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200053240, між Постачальником, ПП "СВЛ" та ОСОБА_1 - 23.09.2019 укладено Договір поруки за клієнта в системі ПлатиПізніше™ № 60200053240 за умовами якого сторони погодили наступне:
- ОСОБА_1 прийняла на себе зобов`язання разом з ПП "СВЛ" нести солідарну відповідальність за належне та у повному обсязі виконання останнім своїх зобов`язань, що виникають за Договором.
- ОСОБА_1 несе солідарну відповідальність у тому ж розмірі, що і ПП "СВЛ" за Договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200053240.
- ОСОБА_1 підтверджує, що ознайомлена з Договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше № 60200053240, Правилами та Пакетом фінансування, усвідомлює зобов`язання ПП "СВЛ", що виникли із вищезазначених документів.
- Абзацом 4 Договору поруки за клієнта в системі ПлатиПіхнішетм №60200053240 від 23.09.2019 передбачено, що будь-який спір, що виникає щодо Договору, або у зв`язку з ним, окрім спорів, щодо захисту прав споживачів, підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг". Сторони погоджуються з тим, що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг". Спори щодо захисту прав споживачів вирішуються в судах загальної юрисдикції згідно чинного законодавства України.
42.2. Порука - це акцесорне зобов`язання, згідно з яким поручитель поручається перед кредитором третьої особи (боржника) за виконання останнім його зобов`язання частково або в повному обсязі, а у разі його невиконання чи неналежного виконання - зобов`язується виконати зобов`язання боржника в натурі та/або нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником зобов`язання.
42.3. Дата, номер та сума Договору про отримання товарів в системі ПлатиПізніше та Договору поруки (від 23.09.2019, № 60200053240, сума договору 175 811,84 грн) є тотожними. Відтак, Договір поруки від 23.09.2019 № 60200053240 є укладеним в забезпечення зобов`язань у розмірі 175 811,84 грн за Договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше від 23.09.2019 № 60200053240.
42.4. Поручитель за змістом договору поруки не є споживачем послуг, а, навпаки, є особою, яка своєю відповідальністю забезпечує відповідальність боржника у договорі.
42.5. Договір поруки не є договором на придбання, замовлення, використання продукції для особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, виконанням обов`язку найманого працівника, або договором про намір здійснити такі дії.
42.6. Отже, поручитель не може розглядатись у договорі поруки як споживач, а тому у цих правовідносинах на нього також не поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів".
42.6. Окрім того, під час укладення зазначених Договорів поруки сторонами були повністю дотримані вимоги для чинності правочину, які встановлені статтею 203 ЦК України, зазначені Договори не визнані судом недійсними, вони є правомірними, їх умови відповідають діючому законодавству України та повинні виконуватись сторонами, які їх уклали.
42.7. Отже, суд першої інстанції, враховуючи, що згідно Договорів поруки Відповідач-2 та Відповідач-3 зобов`язались виконувати усі умови основного зобов`язання за Договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ №60200053240 від 23.09.2019, який, як і Договори поруки містить третейське застереження, дійшли обґрунтованого висновку, що даний спір про солідарне стягнення заборгованості за Договором, за виконання зобов`язань за яким поручилися Відповідач-2 та Відповідач-3, підвідомчий третейському суду.
42.8. Отже, аргументи скаржника про те, що Договори поруки не містять положення, відповідно до яких поручителі погодились на передачу справи на розгляд третейського суду, не знайшли свого підтвердження піч час апеляційного розгляду справи та зводяться до довільного тлумачення умов наведених вище договорів поруки.
43. Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання скаржника на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 910/1121/19 в контексті тлумачення змісту договору (п. 13.3. постанови), оскільки предмет спору, обставини справи та нормативно-правове регулювання правовідносин у справі що розглядається №873/34/21(873/47/21) та у наведеній справі № 910/1121/19 не є подібними. Зокрема, у господарській справі № 910/1121/19 предметом розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості: процентів за користування коштами попередньої оплати та пені, у зв`язку з тим, що відповідачем порушено зобов`язання за укладеним між сторонами Договором у вигляді несвоєчасного виконання робіт, що призвело до звернення позивача до господарського суду. Тобто, спір у справі № 910/1121/19 підвідомчий господарському суду, а договір, за яким у відповідача виникло зобов`язання, не містить третейського застереження.
44. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність законодавчо визначених підстав для скасування рішення третейського суду з наведених у заяві мотивів.
45. Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 року у третейській справі №2021/0502-001, суд встановив наступне.
46. Згідно з частини 3 статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
47. Частини 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. У разі, коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов`язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статті 327 ГПК України та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.
48. Відповідно до приписів статті 355 ГПК України (в редакції до 08.02.2020) суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
49. У відповідності до норм чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, визначених статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та статтею 355 ГПК України.
50. Суд першої інстанції, розглянувши заяву ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі № 2021/0502-001, встановив наступне:
- як вбачається зі змісту рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021, яке прийнято головою Третейського суду Псаломом М.В. предметом розгляду в зазначеній справі є вимоги про солідарне стягнення з ПП "СВЛ", ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором про отримання товарів в системі ПлатиПізніше №60200053240 від 23.09.2019, а також договорів поруки №60200056240 від 23.09.2019 та №60200053240 від 23.09.2019 року;
- рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001 не скасовано компетентним судом;
- дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону;
- строк для звернення за видачею виконавчого документа не пропущений;
- зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою;
- дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом;
- доказів того, що склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді матеріали справи не містять;
- рішення третейського суду не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України;
- третейський суд не вирішував питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.
51. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001 не встановлено строк його виконання.
52. Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов`язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні.
53. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
54. Доказів виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Розвитку ринку фінансових послуг" від 05.03.2021 у третейській справі №2021/0502-001 відповідачами, станом на момент звернення ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" із заявою про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення (16.03.2021) та на момент розгляду цієї заяви господарським судом (22.04.2021), матеріали справи № 873/34/21 (873/47/21) не містять.
55. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок Північного апеляційного господарський суду про задоволення заяви ТОВ "Фінансова компанія "Фангарант Груп" щодо видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду обґрунтованим.
56. Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
57. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом апеляційної інстанції, передбачені статтею 269 ГПК України дійшла висновку, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 873/34/21(873/47/21), винесена ним як судом першої інстанції, прийнята у відповідності до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.
58. Оскільки підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, то судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України за подання апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст. 25, 240, ч. 2 ст. 253, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,