Постанова
Іменем України
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 372/715/21
провадження № 61-9922св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
заявник - акціонерне товариство "Альфа-Банк",
заінтересовані особи: ОСОБА_1, приватний виконавець Кравець Вадим Валентинович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Альфа-Банк" на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року у складі судді
Висоцької Г. В. та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом
№ 18274, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованості, що виникла по договору кредиту № 384/017/08-ПІ в розмірі 92 478,12 доларів США, а саме замінити стягувача з АТ "Укрсоцбанк" на його правонаступника АТ "Альфа-Банк".
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року у відкритті провадження у справі за заявою АТ "Альфа-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження, відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. У разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу приписів статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 287 КАС України. Зазначене відповідає правовому висновку викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року, № 826/7941/17. Питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі за заявою АТ "Альфа-Банк" про заміну сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає закриттю.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суд увід 27 травня 2021 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" залишено без задоволення.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
15 червня 2021 року представник АТ "Альфа-Банк" - Воронцова М. О. через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02 березня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2021 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що КАС України не передбачено процесуальної можливості заміни сторони виконавчого провадження в інших випадках, коли адміністративна справа судом не розглядалась. Заявник вказує, що правова позиція Великої Палати Верховного Суду висловлена у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/7941/17 не підлягає застосуванню
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Обухівського районного суду Київської області.
02 серпня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.