1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 240/5019/18

адміністративне провадження № К/9901/26948/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (головуючий суддя: Горовенко А.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року (головуючий суддя: Совгира Д.І., Франовська К.С., Кузьменко Л.В.) у справі № 240/5019/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Пенсійний фонд України, про зобов`язання вчинити дії, стягнення невиплачених коштів,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

25 жовтня 2019 ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач або ГУ ПФУ в Житомирській області), в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог від 12 листопада 2018 року (вх.№22276/18) та від 04 грудня 2018 року (вх.№ 23691/18), просить зобов`язати відповідача:

1) обрахувати показники вислуги років з грошового забезпечення на пенсію 100% - сум грошового забезпечення починаючи з 01 січня 2016 року, а не 80%;

2) визнати надбавку 50% за 30 років вислуги років, а не 45%, тобто 2549,71 грн, а не 1561,5 грн (недоплачено 988,5 гривень), неврахована Постанова Кабінету Міністрів України № 355 (40% від прожиткового мінімуму 1435 грн - 574 грн, а не 470 грн), обраховано суму за підпунктами 1 та 2 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2013 року, а саме 1 - категорія з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; в зоні відчуження пункт 1 статті 2; статті 9 та статті 10 - безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС; у зоні відчуження 1986-1987 роках, незалежно від кількості робочих днів: пункт 1 статті 14 (постраждалі особи) є різні і в різні періоди часу. Взято згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 112: інвалід війни 2-ї групи, в твердій грошовій одиниці в сумі - 379,6 грн. Не беручи до уваги закон про Державний бюджет України на 2016, 2017, 2018 роки замість сум прожиткового мінімуму х 40%. Не нарахована премія 50% в розмірі - 248 грн, а всього - 67,93 грн за січень 2016 року, правильно обраховані суми скласти: 6180,03 грн; 988,5 гривень; 2481,57 грн; 574 грн. Пенсія має бути в розмірі 10124,3 грн, а не 6109,34 грн;

3) визнати премію 60% посадового окладу від 2470 грн в розмірі 1482 грн та зобов`язати врахувати цю суму і виплатити на рахунок;

4) стягнути примусово недоплачену пенсію за кожен місяць, починаючи з 01.01.2016, з урахуванням виплаченої пенсії в розмірі 3944,27 грн, до дати подання позову 24 жовтня 2018 року;

5) виплачувати пенсію в розмірі 10124,3 грн кожного місяця, починаючи з дня ухвалення рішення, подання звіту до суду;

6) стягнути невиплачену суму, яка обрахована з 01 січня 2016 року та невиплачена на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2018 року № 103 та листа Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05 червня 2018 року в розмірі 67451,09 грн та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області перерахувати суму 67451,09 грн на рахунок ОСОБА_1 невідкладно та подати звіт до суду після винесення рішення протягом не більше 2-х місяців;

7) перерахувати пенсію та виплатити пенсію у розмірі 6741,09 грн - борг, всього - 76763,24 грн;

8) перерахувати пенсію та її виплату розпочати з 01 січня 2016 року.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21 лютого 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволені позовних вимог, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

20 листопада 2019 року від відповідача надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому він просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 за її заявою про відставку, за результатами автоматизованого розподілу визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( далі також Закон № 2262-XII).

Стверджував, що органом Пенсійного фонду України йому нарахована пенсія в розмірі 80% від відповідних сум грошового забезпечення, що є протиправним, оскільки відповідач свідомо не застосовує положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка передбачає збільшення пенсії на 10 % суми грошового забезпечення для осіб, які під час служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесені до 1 категорії.

Також вважав неправомірним нарахування доплат до пенсії, оскільки органом Пенсійного фонду України не враховано положення Постанови Кабінету Міністрів України № 355 від 23 квітня 2012 року "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"" (далі - Постанова КМУ № 355) відповідно до якої підвищення до пенсії має складати 40% від прожиткового мінімуму, тобто 574 гривні, а не 470 грн. Додаткова пенсія, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інваліду 2 групи в розмірі - 379,6 грн, нарахована органом Пенсійного фонду України у твердій грошовій сумі всупереч положенням Постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас позивач вважав протиправним врахування у складі грошового забезпечення, з якого здійснюється нарахування пенсії, премії в розмірі 1,35% замість 60%. Окрім того зазначає, що надбавка за стаж служби в органах внутрішніх справ має бути нарахована в розмірі 50%, замість 45%.

З врахуванням вказаних складових позивач стверджував, що розмір пенсії за його власним розрахунком, має складати 10 124,3 грн. Тому просить стягнути недоплачену пенсію за кожний місяць, починаючи з 01 січня 2016 року по день звернення до суду з позовом.

За розрахунками позивача з вини органу Пенсійного фонду України сума недоплаченої йому пенсії з 01 січня 2016 року становить в розмірі 76 763,24 грн.

Також зазначав, що відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ № 103) в квітні 2018 року йому було перераховано пенсію з 01 січня 2016 року, але відповідач виплачує тільки частину перерахованої пенсії, а саме з січня 2019 року - 50 % від суми підвищення перерахованої пенсії, що є неправомірним, оскільки виплата має проводитись без урахування розстрочки, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 103.

Позивач вказував, що неодноразово звертався до відповідача із відповідними заявами про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених вище складових та у з урахуванням порядку, однак отримував від відповідача письмові повідомлення про відмову у перерахунку.

Вважав, що зазначеними діями відповідач порушує його конституційне право на належне пенсійне забезпечення та достатній рівень життя.

В свою чергу відповідач заперечував проти позовних вимог, в обґрунтування своїх доводів зазначав, що позивач помилково посилається на положення частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" згідно з якою максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС і віднесені у встановленому законом порядку до категорії 1, - 100 відсотків, до категорії 2, - 95 відсотків. У позивача є лише 28 років 8 місяців 5 днів вислуги років, що дозволяє встановити йому власний розмір пенсії за вислугою років в розмірі лише 78 відсотків від суми грошового забезпечення (25х3 +3).

Редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачала, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 відсотків. Проте з січня 2008 року редакція вказаного Закону змінена, в результаті чого, вказана норма втратила чинність та законодавцем визначено лише максимальний розмір пенсії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Щодо позовних вимог про неправомірне нарахування доплати до пенсії зазначав, що виплата цільової грошової допомоги в розмірі 50 грн передбачена Законом України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни".

Також вказував, що при перерахунку пенсії позивачу використане грошове забезпечення станом на 01 січня 2016 року, яке є значно вищим ніж грошове забезпечення станом на 01 квітня 2012 року, то підвищення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 355 від 23 квітня 2012 року відсутнє.

Щодо позовних вимог про встановлення надбавки за стаж служби в поліції в розмірі 50% замість 45% та премії в розмірі 60 % замість 1,35 %, зазначав, що вказані вимоги є безпідставними, оскільки відповідно до положень чинного законодавства перерахунок пенсії колишнім працівникам органів внутрішніх справ здійснюється на підставі довідки, виданої уповноваженими структурними підрозділами силових відомств. Органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм довідок про грошове забезпечення. Розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідці.

Відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2016 року проведений відповідно до вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

IIІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого 26 квітня 1991 року начальником УВС Житомирської області, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС в 1986 році (1 категорія).

За змістом довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії ЖИА № 035522 від 16 січня 2006 року ОСОБА_1 встановлену другу групу інвалідності у зв`язку з травмою отриманою при виконанні службових обов`язків під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

За інформацією, зазначеною у посвідченні серії НОМЕР_2 від 23 січня 2006 року, ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 13 Закону № 2262-XII.

З 01 січня 2007 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії на підставі статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЕС". Відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 90% від грошового забезпечення (за вислугу 20 років - 50% та за кожний рік понад 20 років - 3%, а також 10% як особі, яка під час проходження військової служби брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесена до І категорії другої групи інвалідності).

У подальшому, після проведення перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування грошового забезпечення" від 07 листопада 2007 року № 1294, основний розмір пенсії позивача становив 80% грошового забезпечення у розмір 1343,49 гривні, з яких: ІВВВ прирівняні до інвалідів війни 2 групи, інвалід 2 групи - 188 гривень; ЧАЕС 1 категорії, ЧАЕС (під час служби) інвалід 2 групи "А" - 94 грн; ІВВВ інвалід війни 2 групи/при виконанні обов`язків військової служби - 50 гривень. Підсумок пенсії (з надбавками) - 1675,49 гривень.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року на підставі довідки № 85/6205 від 16 березня 2018 року, виданої ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, що не заперечується сторонами.

За змістом довідки № 85/6205 від 16 березня 2018 року розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 було обраховано з наступних складових:

посадовий оклад -2470 грн;

оклад за спеціальним званням - 1000 грн;

надбавка за страж служби (45%) - 1561,5 грн;

премія (1,35 %) - 67,93 грн.

Основний розмір пенсії з 01 січня 2016 року обчислено з вказаного грошового забезпечення у розмірі 80 % та становить 4079,54 грн.

Загальний розмір пенсії позивача станом з 01 квітня 2018 року складає 6109,83 грн з яких:

4079,54 грн - основний розмір пенсії;

1019,89 грн - збільшення основного розміру пенсії на 25%;

580,8 грн - надбавка до пенсії, як інваліду війни 2 групи;

379,6 грн - додаткова пенсія, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи;

50 грн - цільова допомога на проживання інваліду війни 2 групи.

Відповідачем у червні 2018 року надіслало на адресу позивача повідомлення, в якому зазначено, що виплата перерахованої згідно з Постановою № 103 пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 67451,09 грн, буде проводиться у таких розмірах: з 01 січня 2019 року - щомісячно 50 % місячного розміру підвищення пенсії; з 01 січня 2020 року до забезпечення повної виплати розрахунку суми щомісячно 100% місячного розміру підвищення пенсії.

На звернення позивача, ГУ ПФУ в Житомирській області листом від 23 червня 2018 року за № К-3055 повідомило, що стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону України від 06 квітня 1995 року № 126/95-ВР) передбачала, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугою строків служби збільшувався на 10 %, а віднесеним до категорії 2, 3, і 4 на 5 % відповідних сум грошового забезпечення.

Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 відсотків, до категорії 2, - 95 відсотків.

Тобто, максимальний розмір пенсій за вислугу років у зазначених осіб (за наявності у них 34-х (у звільнених у відставку 32-х) років вислуги і більше) може перевищувати загальний максимальний розмір такої пенсії і становити до 100% - у осіб, віднесених до 1-ї категорії, та до 95% - у осіб, віднесених до 2-ї категорії.

Також в листі зазначено, що статтею 13 Закону передбачено, що особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та мають вислугу 20 років і більше, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. За матеріалами пенсійної справи вислуга років позивача в календарному обчисленні складає 23 роки 13 днів, в пільговому - 30 років 01 місяць 02 дні.

Водночас за змістом зазначеного листа, з 01 січня 2008 року у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294 проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону. Саме тому, з 01 січня 2008 року по даний час пенсія обчислена в розмірі 80% грошового забезпечення, підстави для обчислення пенсії в розмірі 95% грошового забезпечення відсутні.

За інформацією, зазначеною у листі ГУ ПФУ в Житомирській області від 24 вересня 2018 року №К-4034 позивачу повідомлено, що до основного розміру пенсії, як інваліду війни 2 групи, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено підвищення до пенсії у розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни" до пенсії встановлена цільова грошова допомога на прожиття у розмірі 50 грн. Окрім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28 грудня 2011 року № 1381 інвалідам війни, передбачено збільшення основного розміру пенсії на 25 відсотків.

Також позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 2 групи, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено додаткову пенсію в розмірі 379,6 грн, що визначено Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 22 листопада 2011 року № 1210.

Листом від 08 листопада 2018 року № К-4615, № К-4614 відповідач повідомив позивача, що статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для осіб, які під час служби брали участь у ліквідації наслідків аварії ЧАЕС і віднесені до 1 категорії з 01 січня 2008 року, не передбачено збільшення пенсії за вислугу років на 10% суми грошового забезпечення, що враховується для обчислення пенсії.

За змістом листа, згідно з наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 19 січня 2007 року №16 о/с, вислуга років для призначення пенсії складає 30 років 01 місяць 02 дні, тому пенсія обчислена в розмірі 80% підстав для обчислення пенсії в розмірі 100% грошового забезпечення немає.

Також повідомлено позивача, що на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", на підставі довідки № 85/6205 від 16 березня 2018 року, виданої ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року. Вказано розмір грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок пенсії за вислугу років позивача та додаткових виплат до пенсії.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату перерахованого розміру пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в повному розмірі, без урахування розстрочки, передбаченої Постановою КМУ № 103 від 21 лютого 2018 року. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки відповідачем та наявними у справі доказами доведено правомірність дій відповідача.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі дублюють позицію позивача, викладену в його позовній заяві і свідчать, що всі його аргументи вже досліджувалися судом з наданням їм правової оцінки. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у апеляційній скарзі не зазначено.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ

Доводи позивача, викладені в касаційній скарзі дублюють його позицію, викладену в позовній заяві та апеляційній скарзі.

Позивач стверджує, що неодноразово звертався до відповідача із відповідними заявами про перерахунок пенсії з урахуванням зазначених складових та порядку, встановленого чинним законодавством, однак отримував від відповідача письмові повідомлення про відмову у перерахунку.

Вважає, що зазначеними діями відповідач порушує його конституційне право на належне пенсійне забезпечення та достатній рівень життя.

В свою чергу відповідач зазначив, що при здійсненні судочинства судами правильно встановлені обставини справи та ухваленні судові рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Беручи до уваги, що касаційне провадження відкрито за касаційної скаргою позивача, рішення судів попередніх інстанцій переглядаються в частині позовних вимог, в яких позивачу було відмовлено.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є

................
Перейти до повного тексту