ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 240/2857/19
адміністративне провадження № К/9901/25649/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 (головуючий суддя: Черноліхов С.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 (головуючий суддя: Сапальова Т.В., судді: Мацький Є.М., Драчук Т.О.) у справі №240/2857/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУПФУ в Житомирській області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ України в Житомирській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати лише 50% сум підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року;
зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% сум підвищення пенсій, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01 січня 2018 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2018 року в повному обсязі.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.04.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматичного розподілу справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та з 17.09.2015 отримує пенсію на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII)
З 01 березня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) передбачено підвищення грошового забезпечення військовослужбовців силових структур шляхом збільшення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, а також перегляд розміру відсоткової надбавки за вислугу років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №103) визначено зобов`язання перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01 березня 2018 року, визначено механізм перерахунку, розміри та умови виплати перерахованих коштів (пункти 1, 2 Постанови № 103), а також внесені зміни до порядку проведення перерахунку пенсій (Порядок № 45).
На виконання Постанови №704, з урахуванням внесених до неї змін згідно із постановою Кабінету Міністрів України №103, позивачу з 01.01.2018 перераховано раніше призначену пенсію.
27.12.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою, в якій просив повідомити підстави виплати підвищеної пенсії в розмірі 50 % від суми нарахування, тобто не в повному обсязі.
Листом від 09.01.2019 №С-5409 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача про те, що згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 виплата підвищення перерахованої позивачу пенсії з 01.01.2018 здійснюється у розмірі 50 % підвищення, з огляду на що, підстави для виплати підвищення в розмірі 100% у 2018 році відсутні.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що поетапна виплата його пенсії на підставі постанови Уряду №103 суперечить вимогам законодавства. Наполягає, що мав законні сподівання на виплату підвищеної пенсії після перерахунку у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що перерахунок пенсії проведений на умовах, у порядку та у розмірах встановлених Урядом. Також відповідач зазначив про те, що Верховним Судом вже розглядався аналогічний спір (справа №240/6263/18), а тому є підстави для закриття провадження у справі.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач на час виникнення спірних правовідносин керувався ще чинним пунктом 2 постанови №103 та виплачував позивачу лише 50 % від суми підвищення. В спростування доводів позивача про порушення його прав та гарантій, визначених Конституцією України та Законом №2011-ХІІ, суди констатували, що пенсія перерахована у встановленому законодавством розмірі, тому соціальні права ОСОБА_1, зокрема, на належне грошове забезпечення не порушені.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що норми Закону № 2262-ХІІ мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови №103. Тому, положення постанови № 103 в частині невиплати належної йому пенсії в повному обсязі суперечить вимогам спеціального закону, згідно з яким виплата пенсій проводитися за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. На переконання скаржника, відмова пенсійного органу у проведенні виплати пенсії в повному обсязі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Також скаржник просить врахувати, що пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 визнані в судовому порядку нечинними (справа №826/3858/18), а тому з 05.03.2019 пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому стверджує, що пенсія виплачувалася на умовах та у порядку, встановленому Урядом. На момент виникнення спірних правовідносин, положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України були чинними, а тому у пенсійного органу не було правових підстав відступати від таких. Подальше скасування положень нормативного документу яким керувався орган, що призначає пенсію на момент виникнення правовідносин, не є наслідком визнання дій відповідача протиправними.