ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2021 року
м. Київ
справа №826/16385/17
адміністративне провадження № К/9901/26587/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 (головуючий суддя: Файдюк В.В., судді: Степанюк А.Г., Чаку Є.В.) у справі №826/16385/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2, Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Желтоухова Жанна Сергіївна, Державний реєстратор Комунального підприємства "ДОБРОБУТ" Литвинівської сільської ради Лєйман Ірина Євгенівна, Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нотари Олег Іванович, Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" про визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України або відповідач), треті особи: ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), Державний реєстратор Комунального підприємства Великодимерської селищної ради "Комунальна служба реєстрації речових прав" Желтоухова Жанна Сергіївна, Державний реєстратор Комунального підприємства "ДОБРОБУТ" Литвинівської сільської ради Лєйман Ірина Євгенівна, Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Нотари Олег Іванович, Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС" (далі - СТОВ "КОЛОС"), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:
визнати протиправним і скасувати наказ Мін`юсту України від 07.12.2017 №3898/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який було прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 10.11.2017;
визнати протиправними дії відповідача щодо виконання наказу Мін`юсту України від 07.12.2017 №3898/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
зобов`язати відповідача вчинити дії щодо поновлення реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, скасованої на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.12.2017 №3898/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме: скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 07.12.2017 №13389980030001030 "Скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок)", проведену головним спеціалістом Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України Золотаренко Т.А. щодо СТОВ "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 03754828) та поновити реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.03.2014 №13381050011000421 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевою Ю.В. щодо СТОВ "КОЛОС" (код ЄДРПОУ 03754828);
скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведені щодо СТОВ "КОЛОС" після задоволення Мін`юстом скарги ОСОБА_2 від 10.11.2017 та внесення відповідного запису до реєстру (від 07.12.2017 №13389980030001030), а саме: від 08.12.2017 №13383330031001030 "Актуалізація реєстраційної дії"; від 08.12.2017 №13383330032001030 "Актуалізація реєстраційної дії"; від 12.12.2017 №13381070033001030 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; від 12.12.2017 №13381050034001030 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи"; від 12.12.2017 №13381060035001030 "Підтвердження відомостей про юридичну особу"; від 26.12.2017 №13381050036001030 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019 позов задоволено частково:
визнано протиправним і скасовано наказ Мін`юсту України від 07.12.2017 №3898/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", який було прийнято за наслідками розгляду скарги ОСОБА_2 від 10.11.2017;
визнано протиправними дії відповідача щодо виконання наказу Мін`юсту України від 07.12.2017 №3898/5 "Про скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";
скасовані реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проведені щодо СТОВ "КОЛОС" після задоволення Мін`юстом скарги ОСОБА_2 від 10.11.2017 та внесення відповідного запису до реєстру (від 07.12.2017 №13389980030001030), а саме: від 08.12.2017 №13383330031001030 "Актуалізація реєстраційної дії"; від 08.12.2017 №13383330032001030 "Актуалізація реєстраційної дії"; від 12.12.2017 №13381070033001030 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; від 12.12.2017 №13381050034001030 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи"; від 12.12.2017 №13381060035001030 "Підтвердження відомостей про юридичну особу"; від 26.12.2017 №13381050036001030 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи".
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.06.2019, а провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Позивачу роз`яснено, що даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Не погоджуючись із рішення суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, а праву направити на продовження розгляду до апеляційного суду.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2017 на офіційному веб-сайті Мін`юсту було розміщено оголошення про розгляд скарги, в якому зазначалось, що 04.12.2017 о 14:00 відбудеться засідання Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, на якому буде розглядатися, серед іншого, скарга ОСОБА_2 від 13.10.2017, зареєстрована в Мін`юсті України 17.11.2017 за №34782-0-33-17 (щодо СТОВ "Колос"). Публікація вказаного оголошення 01.12.2017 (о 15:05:05) підтверджується відомостями, зазначеними у листі ДП "Національні інформаційні системи" від 19.03.2018 №24907-61-18.
За результатами розгляду на засіданні 04.12.2017 скарги ОСОБА_2, Комісія вирішила таку задовольнити і скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.02.2014 за №13381050011000421 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевою Ю.В. щодо СТОВ "КОЛОС".
На підставі висновку Комісії від 04.12.2017 відповідач прийняв наказ від 07.12.2017 №3898/5, яким задовольнив у повному обсязі скаргу ОСОБА_2 від 10.11.2017 та скасував реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.02.2014 №13381050011000421 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевою Ю.В. щодо СТОВ "КОЛОС".
У зв`язку із прийняттям зазначено наказу від 07.12.2017 №3898/5 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено зміни, згідно із якими єдиним учасником, власником 100% статутного капіталу та керівником СТОВ "КОЛОС" визначено ОСОБА_2 .
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що у законний спосіб набув право власності на частку в статутному капіталі СТОВ "КОЛОС", що відповідає 60% статутного капіталу Товариства. Водночас на підставі оскаржуваного наказу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань були внесені зміни, згідно яких єдиним учасником, власником 100% статутного капіталу та керівником СТОВ "КОЛОС" визначено ОСОБА_2 . Стверджує, що відповідач не мав належних повноважень на розгляд скарги ОСОБА_2 від 10.11.2017, оскільки не є належним суб`єктом розгляду скарги на реєстраційні дії, вчинені до 13 грудня 2015 року. Також позивач наполягає на тому, що скаржником були порушені строки звернення із скаргою. Крім того, в порушення Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації ані його, ані СТОВ "КОЛОС" не було завчасно повідомлено про існування та зміст скарги ОСОБА_2, а також про розгляд скарги по суті та порядок денний запланованого засідання.
Також на переконання позивача, відповідач не мав законних підстав для виконання оскаржуваного наказу шляхом скасування у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії від 03.02.2014, оскільки ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 14.11.2017 у справі №368/1561/17 було заборонено державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вносити будь-які зміни до відомостей про юридичну особу - СТОВ "КОЛОС", що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідач позов не визнав. Наполягає, що оскаржуваний наказ винесений у межах та у спосіб визначених законом повноважень та із дотриманням процедури розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції насамперед виходив з того, даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. За висновками суду першої інстанції, відповідач не був наділений повноваженнями на розгляд скарги ОСОБА_2 від 10.11.2017, предметом якої слугувала реєстраційна дія від 03.02.2014 №13381050011000421 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведена державним реєстратором реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевою Ю.В., оскільки таке право виникло у відповідача лише з часу набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", тобто з 13.12.2015 та, відповідно, з набранням чинності Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме з 01.01.2016. А отже норми Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (зі змінами) та Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації не могли застосовуватись відповідачем до подій, що відбулись до набрання ними чинності.
Також суд першої інстанції констатував, що відповідачем попри заборону на вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно СТОВ "КОЛОС", встановлену ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 14.11.2017 №368/1561/17, на реалізацію наказу від 07.12.2017 №3898/5 до Єдиного державного реєстру були внесені зміни до відомостей про юридичну особу - СТОВ "КОЛОС".
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність оскаржуваного наказу відповідача та подальших дій на його виконання, направлених на скасування вказаної реєстраційної дії, і зазначив про передчасність та безпідставність проведення всіх подальших реєстраційних дій, що мали місце після його прийняття.
Суд апеляційної інстанції не погодився із висновком суду першої інстанції, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, тому скасував судове рішення від 10.06.2019 і закрив провадження у справі. За висновками суду апеляційної інстанцій даний спір виник щодо правомірності переходу частки у статутному капіталі цього товариства до іншої особи, призначення керівника та зміни до статутних документів, а отже, існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. З посиланням на статтю 20 ГК України суд апеляційної інстанції констатував, що за предметним та суб`єктним складом спірних правовідносин цей спір підвідомчій господарському суду.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Скаржник стверджує, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки перевірці у цій справі підлягають виключно дії (рішення) органу державної влади на предмет відповідності їх вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав. В підтримання зазначеної правової позиції щодо розгляду цієї справи в порядку адмінсудочинства скаржник послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.04.2018 у справі №910/8424/17. Також скаржник наголосив на тому, що корпоративний спір є вирішеним, що підтверджується судовими рішеннями у справах №911/3773/17 та №911/2218/18.
Інші учасники правом на подачу відзиву на касаційну скаргу позивача не скористалися.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
За правилами статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
Стаття 2 КАС України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду; тут та надалі), завданням адміністративного судочинства визначала захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини другої статті 4 КАС України, у зазначеній редакції, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За правилами частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 КАС України у чинній редакції, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:
"До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.".
Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.
Обставини справи свідчать, що оскаржуваним наказом скасовані реєстраційні дії пов`язані із відступленням ОСОБА_2, який був єдиними засновником юридичної особи, права частки в статутному капіталі СТОВ "КОЛОС" на користь ОСОБА_3 .
Тобто, позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішення судом питання щодо правомірності набуття корпоративних прав на СТОВ "КОЛОС" по ланцюгу придбання часток у статутному капіталі юридичної особи включно до позивача, який вважає себе добросовісним набувачем контрольного пакету юридичної особи, що відповідає 60 % статутного капіталу. Отже існує спір про право, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Колегія суддів також наголошує, що оскаржуване рішення щодо скасування реєстраційних дій стосується третіх осіб, а позивач оскаржує таке рішення саме як контролюючий учасник юридичної особи, а отже об`єктивно спірні правовідносини стосуються припинення у однієї особи та виникнення у іншої майнових (корпоративних) прав.
Водночас колегія суддів вважає помилковими висновки скаржника про те, що цей спір є вирішеним в порядку господарського судочинства у справах №911/3773/17 та №911/2218/18, оскільки у вказаних справах оцінка правомірності виходу ОСОБА_2 із складу засновників СТОВ "КОЛОС" та відповідно передачі своєї частки на користь іншої особи не надавалася. Правовідносини у справах №911/3773/17 та №911/2218/18 стосувалися відчуження частки у статутному капіталі СТОВ "КОЛОС" на користь третіх осіб після скасування оскаржуваним наказом реєстраційної дії від 03.02.2014 №13381050011000421 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведеної державним реєстратором реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області Башевою Ю.В. щодо СТОВ "КОЛОС".
Також, згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.
У спірному випадку позивач не був заявником реєстраційної дії, яка в подальшому була скасована оскаржуваним у справі наказом.
Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів
З огляду на викладене Верховний Суд погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №821/1504/17, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі №826/15468/17, від 06.02.2020 у справі №640/20032/18, від 21.12.2020 у справі № 640/12435/19, а також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.06.2020 у справі № 910/11688/19 та від 14.01.2021 у справі №910/838/20.
Водночас Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на те, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/8424/17 (провадження №12-39гс18) викладено правовий висновок щодо розгляду цих спорів саме в порядку адміністративного судочинства. Позовні вимоги у зазначеній справі стосувалися визнання незаконними та скасування рішень Комісії Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін?юсту про скасування рішень державного реєстратора, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки, та про поновлення записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прийнятого за скаргою третьої особи у справі. Натомість у справі, що розглядається, спір виник щодо належності часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю. Отже, правовідносини не є подібними.