ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/20504/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б. Ю. (головуючий), Бенедисюка І. М. і Булгакової І. В.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (далі - ПрАТ "Енерговугілля")
на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.12.2020 (суддя Босий В.П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 [колегія суддів: Корсак В. А. (головуючий), судді Попікова О. В., Євсіков О. О.]
за заявою ПрАТ "Енерговугілля" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать малому підприємству "Модуль" (далі - МП "Модуль")
зі справи № 910/20504/16
за позовом ПрАТ "Енерговугілля"
до державного підприємства "Об`єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (далі - ДП "Укрвуглереструктуризація"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - державне підприємство "Донвуглереструктуризація",
про стягнення заборгованості у розмірі 6 453 200,71 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст вимог заявника
1.1. ПрАТ "Енерговугілля" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій заявник просить суд звернути стягнення на грошові кошти МП "Модуль", яке має заборгованість перед ДП "Укрвуглереструктуризація" в розмірі 2 504 400,00 грн. за угодою від 15.07.2017 про розірвання договору про спільну діяльність від 15.06.1998 № 447-Д (далі - Угода), у рахунок погашення заборгованості за рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2017 зі справи № 910/20504/16.
1.2. Заяву обґрунтовано тим, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2017 у цій справі, яке набрало законної сили, з ДП "Укрвуглереструктуризація" на користь ПрАТ "Енерговугілля" стягнуто 6 453 200,71 грн. заборгованості. На момент звернення ПрАТ "Енерговугілля" з цією заявою зазначене судове рішення виконано лише частково, сума заборгованості становить 5 767 233,58 грн. Водночас ПрАТ "Енерговугілля" стало відомо, що 23.01.2017 ДП "Укрвуглереструктуризація" і МП "Модуль" уклали Угоду, за умовою пункту 2 якої внаслідок розірвання договору про спільну діяльність від 15.06.1998 № 447-Д останнє зобов`язалося до 28.03.2018 повернути ДП "Укрвуглереструктуризація" 2 504 400,00 грн. Потім листом від 29.08.2018 № 23 МП "Модуль" гарантувало ДП "Укрвуглереструктуризація" перерахувати зазначену суму заборгованості в строк до 20.10.2018. За таких обставин ПрАТ "Енерговугілля" має право звернути стягнення на грошові кошти МП "Модуль" у межах його безспірної заборгованості перед ДП "Укрвуглереструктуризація" в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2021, у задоволенні заяви ПрАТ "Енерговугілля" відмовлено.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано неможливістю дійти висновку про наявність у МП "Модуль" безспірної заборгованості перед ДП "Укрвуглереструктуризація" на заявлену суму, оскільки ПрАТ "Енерговугілля" не надало жодних актуальних доказів існування такої заборгованості станом на момент звернення до суду з цією заявою (долучені до заяви акти звірки взаєморозрахунків датовані 01.07.2004 та 01.10.2017). Водночас МП "Модуль" у наданих суду поясненнях зазначило про спірність цієї заборгованості з підстав неврахування при укладенні Угоди витрат, понесених ним як виконавцем за договором про спільну діяльність від 15.06.1998 № 447-Д, а також підготовки відповідного позову з цього приводу.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПрАТ "Енерговугілля", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить касаційний суд скасувати оскаржувані ухвалу і постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать МП "Модуль".
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частин першої та другої статті 331 ГПК України, у зв`язку з чим дійшли помилкових висновків щодо недоведеності безспірності заборгованості МП "Модуль" перед ДП "Укрвуглереструктуризація" за укладеною ними Угодою.
4.2. Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися обставини того, що Угода не встановлює двосторонніх зобов`язань сторін та фактично має характер гарантійного документа, відповідно до якого МП "Модуль" взяло на себе зобов`язання зі сплати суми боргу та строку його виконання. Угода підписана сторонами і скріплена печаткою МП "Модуль", що свідчить про підтвердження цих зобов`язань підприємством та їх безспірність.
4.3. Про реальність та безспірність заборгованості МП "Модуль" перед ДП "Укрвуглереструктуризація" свідчить також лист від 29.08.2018 № 23, яким МП "Модуль" гарантувало виконання зазначеного зобов`язання перед ДП "Укрвуглереструктуризація" у строк до 20.10.2018.
4.4. Відхиляючи доводи ПрАТ "Енерговугілля" про існування у МП "Модуль" заборгованості перед ДП "Укрвуглереструктуризація", суди обох інстанцій послались лише на те, що наданні на її підтвердження акти звірки взаєморозрахунків між МП "Модуль" та ДП "Укрвуглереструктуризація" від 01.07.2004, 01.10.2017 не є актуальними доказами. Водночас судами не з`ясовувались обставини щодо стану виконання Угоди, доказів часткового або повного погашення заборгованості за нею МП "Модуль" не надало.
4.5. Висновок судів про спірність цієї заборгованості з підстав неврахування при розірванні договору про спільну діяльність від 15.06.1998 № 447-Д витрат МП "Модуль", понесених ним як виконавцем за договором, а також підготовки відповідного позову з цього приводу ґрунтується виключно на поясненнях останнього та не підтверджений жодними доказами. Такі доводи не впливають на обов`язок МП "Модуль" щодо виконання своїх зобов`язань за укладеною Угодою.
5. Доводи інших учасників справи
5.1. МП "Модуль" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
5.2. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Стислий виклад обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
6.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2017 стягнуто з ДП "Укрвуглереструктуризація" на користь ПрАТ "Енерговугілля" 6 453 200,71 грн. заборгованості за договором про переведення боргу від 15.04.2015 № 1930.
6.2. На виконання зазначеного рішення Господарський суд міста Києва 09.02.2017 видав відповідний наказ.
6.3. Матеріали справи не містять доказів існування судового рішення про стягнення з МП "Модуль" на користь ДП "Укрвуглереструктуризація" грошових коштів у розмірі 2 504 000,00 грн. за укладеною ними Угодою.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
7. Законодавство України
частина перша статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;
стаття 86:
- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;
- суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;
- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);
частини перша, п`ята статті 236:
- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;
- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи;
частини перша, друга статті 336:
- суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили;
- суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили;
частини перша та друга статті 300:
- переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права;
- суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази;
пункт 2 частини першої статті 308:
- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд;
пункт 1 частини третьої статті 310:
- підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.