ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 260/92/19
адміністративне провадження № К/9901/9664/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
за участю:
секретаря судового засідання Вітковської К.М.,
представника позивача Сінгура В.В.,
представника відповідача Токар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року (судді: Іванчулинець Д.В., Скраль Т.В., Гаврилко С.Є.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року (судді: Шавель Р.М., Улицький В.З., Кузьмич С.М.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Ужгородський Турбогаз" до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа: Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз", яке в подальшому змінило назву на Акціонерне товариство "Ужгородський Турбогаз" (далі - АТ "Ужгородський Турбогаз", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - ГУ ДФС у Закарпатській області, відповідач), правонаступником якого є ГУ ДПС у Закарпатській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 26.10.2018, а саме:
- № 0007801401 в частині зменшення суми від`ємного значення податку на прибуток підприємств в розмірі 142 363 625 грн за 2015 рік та 971187 грн за 2016 рік;
- № 0007771401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 146 820 грн - за податковим зобов`язанням та 36705 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № 007831401 про збільшення грошових зобов`язань з земельного податку;
- № 0007841404 про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
- № 0193571312 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та пені.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, позов було задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 26.10.2018 № 0007801401, в частині зменшення суми від`ємного значення податку на прибуток підприємств в розмірі 125 123 429,77 грн, № 0007841404 про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 420 940 407,20 грн та №0193571312 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з ПДФО на суму 85 254,95 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, а також на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами протиправно не були взяті до уваги доводи податкового органу щодо порушення позивачем порядку формування витрат у періоді, що перевірявся, так само як і не надано оцінки тому, що такі втрати всупереч приписам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік і та фінансову звітність в Україні" та П(С)БО 16 не були підтвердженні позивачем документально.
В частині нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД скаржник наголошує на тому, що обставини форс-мажору (непереборної сили) можуть бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від відповідальності лише у випадку, якщо такі обставини безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань і створили об`єктивну неможливість їх виконання.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржувані рішення - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги, а представник відповідача - свої заперечення, з підстав та обґрунтувань, викладених в касаційній скарзі та відзиві на неї, відповідно.
Крім того, представником відповідача було заявлено клопотання про заміну відповідача, - Головного управління ДФС у Закарпатській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, а його в свою чергу на Головне управління ДПС у Закарпатській області як відокремлений підрозділ, у зв`язку із реорганізацією на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2020 року №893 "Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби".
Перевіривши наведені заявником обставини, колегія суддів встановила наявність підстав для заміни відповідача його правонаступником, виходячи з приписів статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДФС у Закарпатській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Ужгородський Турбогаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017, за результатами якої складено Акт від 08.10.2018 №1058/07-16-14-01/00153608.
В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем: п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 ст.134, пп.139.2.1, 139.2.2 п.139.2 ст.139, пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 та п.3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.п.5, 7, 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", ст.ст.1, 2, п.2 ст.3, п.п.3 і 7 ст.8, п.п.7 і 8 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в наслідок чого зменшено від`ємне значення об`єкту оподаткування по податку на прибуток в розмірі 142934490 грн; пп.49.18.2.п.49.18.ст.49 ПК України в частині неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за І кв.2017 року; п.185.1 ст.185, п.186.3 ст.186, п.п.187.1, 187.8 ст.187, п.198.1, пп."г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.188.1 ст.188, п.п.201.7, 201.10 ст.201, п.208.2 ст.208 ПК України, внаслідок чого донараховано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 8459965 грн; п.201.10 ст.201 ПК України в частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань на загальну суму ПДВ 244417 грн; п.201.10 ст.201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних станом на 26.09.2018 (дата закінчення терміну перевірки) на загальну суму ПДВ 7709,62 грн; вимог п.103.10 ст.103, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПК України за наслідками перевірки оподатковано доходи нерезидента - фірми Eges Elektrik ve elektronik gereeler sanayi ve ticaret anonym sirketi із джерелом їх походження з України за 2015 рік в розмірі 110115 грн; вимог ст.271, п.286.2 ст.286, ст.289 ПК України, в результаті чого нараховано земельний податок по земельній ділянці, розташованій на території Коритнянської сільради Ужгородського району Закарпатської області за 9 місяців 2017 року на суму 41171,40 грн; ст.2 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994р. "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"; ст.9 Указу Президента України № 319/94 від 18.06.1994р. "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", а саме: неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2017; п.2.3 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004; пп.168.1.2, 168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України, внаслідок чого встановлено несвоєчасну сплату ПДФО в загальній сумі 135155,34 грн; вимог п.176.2 "б" ст.176 ПК України в частині подачі з недостовірними відомостями податкового розрахунку сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (ф.1 ДФ) за III квартал 2015 року, за 2016 рік, І, ІІ та ІII квартали 2017 року.
26 жовтня 2018 року на підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0007801401 про зменшення суми від`ємного значення податку на прибуток у розмірі 142363625 грн за 2015 pік, 971187 грн за 2016 рік та збільшення на 400322 грн за І-ІІІ квартали 2017 pоку;
№ 0007821401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 110115 грн;
№ 0007771401 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 226009 грн;
№ 0007831401 про збільшення суми грошового зобов`язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 51464,25 грн;
№ 0007841404 про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 420940407,20 грн;
№0193571312 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДФО на загальну суму 85607,31 грн.
За результатами процедури адміністративного оскарження скарга позивача була задоволена частково, а рішенням ДФС України від 10.01.2019 № 1123/6/99-99-11-04-02-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0007821401, інші спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише вимоги, які були задоволені судами попередніх інстанцій та стали підставою до звернення скаржника з даною касаційною скаргою.
Так, задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства в частині строків розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки порушення відповідних строків відбулось у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин у вигляді проведення антитерористичної операції на Сході України, що підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України (далі - ТПП). При цьому вказав на відсутність у органів державної податкової (фіскальної) служби компетенції встановлювати наявність чи відсутність форс-мажорних обставин, надавати переоцінку сертифікату про наявність форс-мажорних обставин, який виданий компетентним органом ТПП України.
Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу щодо безпідставності завищення позивачем від`ємного значення податку на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся, на суму розмірі 125 123 429,77, суд констатував, що відповідачем у ході проведення перевірки не встановлено факт відсутності документального підтвердження відповідних витрат минулих періодів, не поставлена під сумнів реальність їх здійснення, не встановлено помилковість проведених позивачем розрахунків їх розміру, а, відтак, у відповідача були відсутні правові підстави для донарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення від 26.10.2018 №0007801401.
Аналізуючи правомірність висновку податкового органу щодо порушення позивачем порядку та строків сплати ПДФО у період, що перевірявся, суди також дійшли висновку про його необґрунтованість та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0193571312, з огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи та висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, в постанові від 16.12.2019 у справі № 817/775/18, які свідчать про відсутність у діях позивача складу правопорушення, санкції за яке передбачено приписами п.127.1 ст.127 ПК України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) (пп. 139.2.1 п.139.2 ст.139 ПК України).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1