1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 815/1852/16

касаційне провадження № К/9901/40074/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комінтернівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Федусик А.Г.; судді - Шевчук О.А., Зуєва Л.Є.)

у справі № 815/1852/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАІКА-ОЙЛ"

до Комінтернівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАІКА-ОЙЛ" (далі - ТОВ "ЛАІКА-ОЙЛ"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Комінтернівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Комінтернівська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 грудня 2015 року № 0000712100.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 28 жовтня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовив, зазначивши, що через мережу автозаправних станцій здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, а не оптовий, а відтак такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову, вказавши, що здійснення роздрібного продажу нафтопродуктів через мережу автозаправних станцій не позбавляє права платника здійснювати їх оптову реалізацію. А відтак, враховуючи придбання у позивача нафтопродуктів суб`єктами господарювання, надання ним договорів на продаж нафтопродуктів, які за своїми характеристиками відповідають положенням статті 712 Цивільного кодексу України та відносяться до договорів поставки, які є відмінними від договорів роздрібної купівлі-продажу, суд дійшов висновку, що продаж нафтопродуктів суб`єктам господарювання відбувся для їх використання саме в комерційній (підприємницькій) діяльності.

Комінтернівська ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що через мережу автозаправних станцій здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів, оскільки відпуск пального відбувається через паливо-, масло- та газороздавальні колонки кінцевому споживачу.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Комінтернівської ОДПІ.

29 серпня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЛАІКА-ОЙЛ" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині реалізації підакцизних товарів за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року, за результатами якої складено акт від 17 листопада 2015 року № 282/15-17-21-01-16-37089304.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214, пункту 216.9 статті 216 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) внаслідок невключення в період з січня по червень 2015 року до бази оподаткування акцизним податком нафтопродуктів, які реалізувалися через мережу автозаправних станцій із застосуванням реєстратора розрахункових операцій за довірчими документами.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 грудня 2015 року № 0000712100, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 1591051,00 грн за основним платежем та 397762,75 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правомірності прийняття Комінтернівською ОДПІ оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПК України - нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків (підпункт 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять" роздрібна торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надавання йому торговельних послуг. Торговельна послуга передбачає здійснення додаткової діяльності суб`єкта господарювання в сфері роздрібної та оптової торгівлі з надання допомоги покупцям у здійсненні договору купівлі-продажу товарів, їх доставляння та використовування.

За правилами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України базою оподаткування акцизним податком є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Тобто, об`єктом оподаткування акцизним податком є будь-які операції з роздрібної реалізації нафтопродуктів кінцевим споживачам, при цьому незалежно від форми розрахунків.

Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213, підпункту 215.3.10 пункту 251.3 статті 215 ПК України операції суб`єктів господарювання з роздрібної торгівлі підакцизними товарами оподатковуються акцизним податком у розмірі 5 відсотків від вартості цих товарів.

Згідно з пунктом 216.9 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповід

................
Перейти до повного тексту