ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 815/664/17
касаційне провадження № К/9901/41431/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Косцова І.П.; судді - Стас Л.В., Турецька І.О.)
у справі № 815/664/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Транзит"
до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Транзит" (далі - ТОВ "Євро-Транзит"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Ізмаїльська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 листопада 2016 року № 0000544000.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовив, зазначивши, що оскільки позивач не надав доказів складання та подання заяви у будь-якій формі про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального до контролюючого органу та не зареєструвався як платник цього податку, він не мав права здійснювати реалізацію пального.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про задоволення позову з підстави недоведення Міністерством фінансів України у встановленому законом порядку суб`єктам господарювання форми заяви про реєстрацію платника акцизного податку та незабезпечення можливості електронного заповнення такої заяви.
Ізмаїльська ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2017 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на відсутності правових підстав для скасування оскаржуваного акта індивідуальної дії.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 липня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Ізмаїльської ОДПІ.
05 вересня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
20 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку ТОВ "Євро-Транзит" з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів за період з 01 січня 2016 року по 18 серпня 2016 року, результати якої оформлено актом від 19 серпня 2016 року № 57/4000/39809513.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку зі здійсненням 01 березня 2016 року реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку.
На підставі зазначеного акта перевірки та за наслідками адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2016 року № 0000544000, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 60994,54 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), і в силу вимог підпункту 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу належить до загальнодержавних податків.
01 січня 2016 року набрали чинності зміни до ПК України, внесені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909-VIII), яким, серед іншого, розширено перелік платників акцизного податку за рахунок включення осіб, які здійснюють реалізацію пального.
Згідно з підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України (в редакції Закону № 909-VIII) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
За визначенням підпункту 14.1.141-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції Закону № 909-VIII) пальним визнаються нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України об`єктами оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України передбачено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб-підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Законом № 909-VIII доповнено Розділ VI ПК України статтями 231 та 232 щодо запровадження акцизних накладних при реалізації пального, Єдиного реєстру акцизних накладних та системи електронного адміністрування реалізації пального, які набирають чинності з 01 березня 2016 року згідно з пунктом 1 Розділу II Закону № 909-VIII.
Так, відповідно до пункту 231.1 статті 231 ПК України платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Згідно з пунктом 231.3 статті 231 ПК України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєст