ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 380/6158/20
адміністративне провадження № К/9901/24396/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Мацедонської В. Е.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Мале підприємство "Вікфіл" про визнання незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про накладення арешту, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року (головуючий суддя Сакалош В. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (головуючий суддя Іщук Л. П., судді: Обрізко І. М., Онишкевич Т. В.),
І. Суть спору
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" (далі - ТОВ "НВП "Гетьман", позивач) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Мале підприємство "Вікфіл" (далі - МП "Вікфіл"), у якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. про відкриття виконавчого провадження від 31 липня 2020 року № 62701479;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. про арешт коштів боржника, накладеного в рамках виконавчого провадження від 31 липня 2020 року № 62701479.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "НВП "Гетьман" зазначило, що вищевказані постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника є незаконними. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ "НВП "Гетьман" - вул. Волинська, 10А, м. Львів, 79024. Зазначає, що при відкритті виконавчого провадження відповідачем не дотримано вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та прийнято виконавчий документ до виконання не за місцем реєстрації та місцезнаходження позивача, чим порушено його права у виконавчому провадженні.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи.
31 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. було опротестовано вексель серії АА2737694, виданий МП "Вікфіл", про неоплату в сумі 14 322 328,93 грн проти платника - ТОВ "НВП "Гетьман", шляхом складання протесту векселя про неоплату, зареєстрованого в реєстрі за № 401.
Цього ж дня, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. на підставі протесту векселя про неоплату було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 402, про стягнення з ТОВ "НВП "Гетьман" на користь МП "Вікфіл" плати в розмірі 14 322 328,93 грн.
Згідно виконавчого напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коротюк О. В. на підставі ст. 34, 87 Закону України "Про нотаріат" та п. 11 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, пропонувала стягнути на підставі протесту векселя про неоплату, вчиненого Коротюк О. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 31 липня 2020 року, реєстровий номер 401, з боржника - ТОВ "НВП "Гетьман", місцезнаходження: м. Львів, вул. Волинська, 10а, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 31804036, правонаступник Асоціації фермерських господарств "Таврія", місцезнаходження: с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Леніна, 10, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 22749307, що було припинено 22 січня 2019 року, у зв`язку з реорганізацією і перетворенням в ТОВ "Таврія-11", місцезнаходження: с. Дмитрівка, Києво-Святошинський район, Київська область, вул. Козацька, 10, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 22749307, яке було припинено 26 квітня 2019 року, права й обов`язки якого перейшли до ТОВ "НВП "Гетьман", рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, рахунок НОМЕР_2 в ПАТ АТ"Укргазбанк", МФО 320478, рахунок НОМЕР_3 в АТ "Таскомбанк", МФО 339500, на користь стягувача - МП "Вікфіл", місцезнаходження: м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, вул. Ломоносова, 42, офіс 23, код платника податків згідно з ЄДРПОУ 23574672, номер рахунку НОМЕР_4, в Філії Головного управління по м. Києву та Київської області АТ "Державний ощадний банк України", код банку 322669, який є векселедержателем простого векселя АА 2737694, виданого 29 липня 2016 року на суму 14 322 328,93 грн зі строком платежу по пред`явленню, але не раніше 29 липня 2020 року, плату (заборгованість) в розмірі 14 322 328,93 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню складає 14 322 328,93 грн.
На підставі вищевказаного виконавчого напису та заяви про примусове виконання рішення (відкриття виконавчого провадження) від 31 липня 2020 року, 31 липня 2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Варавою Р. С. прийнято: постанову про відкриття виконавчого провадження та відкрито виконавче провадження № 62701479, а також постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 62701479 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження у розмірі 15 755 130,82 грн.
З Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом приватного виконавця Варави Р. С. є місто Київ.
Згідно даних з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що місцезнаходження ТОВ "НВП "Гетьман": вул. Волинська, 10а, м. Львів, 79024. За даною адресою також знаходиться об`єкт нерухомого майна, що належить ТОВ "НВП "Гетьман" на праві власності.
Поряд з цим, у постанові про арешт коштів боржника від 31 липня 2020 року зазначені відкриті рахунки позивача у АТ "ТАСКОМБАНК" (МФО 339500), адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, та в АБ "УКРГАЗБАНК" (МФО 320478) адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1.
Вважаючи, що місцезнаходження боржника та його майна не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Варава Р. С. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні ВП № 62701479 прийнято до виконання відповідачем не за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, ТОВ "НВП "Гетьман" звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р. С. про відкриття виконавчого провадження від 31 липня 2020 року № 62701479 та про арешт коштів боржника, накладеного в рамках виконавчого провадження № 62701479, від 31 липня 2020 року.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що місцезнаходження боржника зареєстровано за адресою: вул. Волинська, 10а, м. Львів, 79024, про що також зазначено у виконавчому написі та заяві МП "Вікфіл" про відкриття виконавчого провадження. Зазначене свідчить про те, що на момент відкриття виконавчого провадження боржник був зареєстрований у м. Львові, що не відноситься до виконавчого округу відповідача.
Також суди зазначили, що наявність розрахункового рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, не є тотожним місцезнаходженню майна боржника, його грошових коштів, оскільки документальне підтвердження того, що на відповідному рахунку обліковувались грошові кошти, належні боржнику, на час відкриття виконавчого провадження відсутнє і таких доказів не надавалось стягувачем до заяви про примусове виконання.
Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачем порушено вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий документ за відсутності достовірних доказів місцезнаходження майна боржника станом на день відкриття виконавчого провадження, зокрема, щодо наявності у боржника розрахункових рахунків у банках на території м. Києва, на яких обліковувалися грошові кошти, а також майно боржника у виконавчому окрузі м. Києва.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі приватний виконавець Варава Р. С. просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції відповідач наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 10 вересня 2018 року у справі № 905/3542/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 910/13508/15, від 27 грудня 2019 року у справі № 905/584/19, в яких зазначено, що безготівкові кошти є майном в розумінні ст. 190 Цивільного Кодексу України, місцезнаходженням такого майна є відповідний рахунок, відкритий в банківській установі, а також є помилковим твердження про встановлення наявності коштів на банківському рахунку до відкриття виконавчого провадження, оскільки відповідно до приписів п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець саме під час здійснення виконавчого провадження (тобто після його відкриття) має право отримувати від банківських та інших фінансових установ, інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника.
Також скаржник стверджує, що у постанові Верховного Суду від 19 серпня 2019 року у справі № 922/1293/15 зазначено, що під час розгляду справи про оскарження постанов приватного виконавця з підстав порушення територіальності, суд має встановити не тільки місцезнаходження боржника, а й місцезнаходження його майна, зокрема, грошових коштів з урахуванням вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Крім того, відповідач зазначає, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника, а саме - грошових коштів боржника на рахунках у банківських установах міста Києва, а отже, на думку скаржника, ним не були порушені вимоги щодо територіальної компетенції з відкриття виконавчого провадження № 62701479.
ТОВ "НВП "Гетьман" у своєму відзиві на касаційну скаргу стверджує, що посилання відповідача на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду, є безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі та справах № 905/3542/15, № 910/13508/15, № 905/584/19 та № 922/1293/15 не є подібними. Крім того, наголошує, що зазначене судова практика не є релевантною, оскільки на час прийняття відповідачем постанов про відкриття виконавчого провадження та арешт коштів боржника до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, внесено зміни, зокрема, розділ 3 доповнено новим абзацем, який зобов`язує стягувача додати до заяви про примусове виконання рішення документ або його копію, що підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках у банках або інших фінансових установах) знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Також позивач зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження у відповідача були відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження наявності у ТОВ "НВП "Гетьман" майна у місті Києві, в тому числі і грошових коштів на рахунках.
З урахуванням вищенаведених доводів позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
МП "Вікфіл" у своєму відзиві (поясненнях) наголошує на тому, що матеріалами справи підтверджено наявність грошових коштів на банківських рахунках боржника станом на 31 липня 2020 року, що було достатньою та законною підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 62701479 та накладення арешту на майно боржника у рамках цього провадження. Місцезнаходження майна боржника ТОВ "НВП "Гетьман" у формі безготівкових грошових коштів перебувало в межах виконавчого округу міста Києва, а тому приватний виконавець Варава Р. С. мав право приймати до виконання виконавчий документ за місцезнаходженням майна боржника, а саме безготівкових грошових коштів боржника на рахунку у банківських установах міста Києва, та відкривати за ним виконавче провадження і вчиняти інші дії, оскільки це не суперечить вимогам ст. 4, 24 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
За таких обставин, МП "Вікфіл" просить задовольнити вимоги касаційної скарги приватного виконавця Варави Р. С. в повному обсязі.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
За приписами ч. 1 - 3 ст. 13 згаданого Закону установлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Поряд з цим, нормами ч. 1 ст. 27 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон № 1403-VIII) передбачено, що фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 3 ст. 22, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону № 1403-VIII приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України. Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. У Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
За ч. 1, 2, 6 ст. 25 Закону № 1403-VIII установлено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Частинами 2, 4 ст. 24 Закону № 1403-VIII встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3, 7 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (п. 21 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII).
Пунктом 1 розд. ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
У разі пред`явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (п. 3 розд. ІІІ Інструкції № 512/5).
Згідно з п. 4 розд. ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа.
Так, п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно до п. 5 розд. ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
За приписами п. 10 розд. ІІІ Інструкції № 512/5 передбачено, що місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 3.1 ст. 3 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон № 2346-III) передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з ч. 6.1, 6.2 ст. 6 вказаного Закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.
Пунктом 7.1.5 ст. 7 Закону № 2346-III встановлено, що зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
За п. 1.30 ч. 1 ст. 1 Закону № 2346-III визначено, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.