ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 826/27479/15
адміністративне провадження № К/9901/36202/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (Судді: Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.),
у справі № 826/27479/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач, ПАТ "Київенерго") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, МГУ ДФС), в якому просило суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників щодо не зарахування грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 6 329 961, 29 грн. за липень 2015 року за рахунок переплати з податку на прибуток;
- зобов`язати Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників скасувати у картці обліку податку на прибуток публічного акціонерного товариства "Київенерго" пеню на суму 784 428, 04 грн. та відновити переплату на цю суму;
- зобов`язати Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників скасувати у картці обліку податку на прибуток публічного акціонерного товариства "Київенерго" пеню сумою 1 648 148, 68 грн. та відновити переплату на цю суму (арк. справи 6-10).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2017 в задоволенні позову відмовлено.
Копія оскаржуваної постанови отримана позивачем 03.11.2017 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи позивача на рекомендованому відправленні про вручення поштового відправлення (арк. справи 93).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ПАТ "Київенерго" 16.11.2017 року засобами поштового зв`язку направило на адресу суду першої інстанції апеляційну скаргу, яка надійшла на адресу суду апеляційної інстанції 30.11.2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2017 року апеляційна скарга ПАТ "Київенерго" залишена без руху для надання скаржником заяви про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою з наданням підтверджуючих доказів поважності причин пропуску строку звернення, враховуючи, що строк на апеляційне оскарження з дати отримання постанови сплив 13.11.2017 року.
На усунення недоліків вищенаведеної ухвали суду, 15.12.2017 року ПАТ "Київенерго" подано суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строків звернення до суду, з посиланням на поважність пропуску строку звернення, оскільки постанова суду першої інстанції була отримана позивачем 03.11.2017 року після закінчення робочого дня та зареєстрована в ПАТ "Київенерго" 06.11.2017 року. Отже відлік строку для подачі апеляційної скарги розпочався після вихідних днів з понеділка 06.11.2017 (з дати реєстрації підприємством постанови), про що надав підтверджуючи документальні докази (арк. справи 117).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.09.2017 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки вказані заявником причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою є недоліками в організації роботи установи та не може бути поважною причиною для поновлення строків на апеляційне оскарження. До того ж, дата реєстрації товариством постанови суду першої інстанції, не може слугувати належним доказом, підтверджуючим дату отримання копії оскаржуваної постанови, оскільки це свідчить лише про внутрішню реєстрацію документа на підприємстві (арк. справи 125-127).
Не погодившись з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, ПАТ "Київенерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права у зв`язку з неврахуванням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження, а саме отримання оскаржуваної постанови суду першої інстанції після закінчення робочого дня, враховуючи, що наступні два дні були вихідними, а також те, що строк пропущений лише у декілька днів, просило скасувати наведену ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції з метою забезпечення права на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2018 року касаційну скаргу передано на розгляд судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначений склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.
Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, а також одним із принципів здійснення адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини 1 статті 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції, яка діяла до 15.12.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
При цьому у відповідності до статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що оскільки постанова суду першої інстанції прийнята в письмовому провадженні та отримана позивачем 03.11.2017 року, перебіг процесуального строку на подання апеляційної скарги починається з наступного дня, тобто з 04.11.2017 року та закінчився 13.11.2017 року. Апеляційна скарга направлена позивачем засобами поштового зв`язку 16.11.2017 року, тобто з пропуском строку, передбаченого на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку, яку обгрунтував тим, що відповідно до відстеження поштового пересилання "Укрпошта" постанова Окружного адміністративного суду м. Києва була вручена ПАТ "Київенерго" 03.11.2017 (п`ятниця) ввечері, адже у відстеженні чітко вбачається, що інформація про вручення була занесена о 23.00. Отже постанова була отримана після закінчення робочого дня, а саме після 16:00 год. 03.11.2017. Субота, неділя, як зазначав скаржник, в ПАТ "Київенерго" є вихідними днями.
Разом з тим, з ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається встановлення обставин щодо того хто прийняв поштове відправлення та розписався у зворотньому повідомленні про вручення такого після закінчення робочого часу пізно ввечері.
Слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На підставі викладеного, з метою дотримання права позивача на судовий захист шляхом забезпечення апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, суд дійшов висновку про скасування ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -